Депутати полюбили голову СБУ Радченка
коментарі політиків
Середа, 14 березня 2001, 16:11
Інформація силовиків у ВР щодо подій 9 березня не стала сенсацією. Міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та генеральний прокурор Михайло Потебенько могли б влаштувати у сесійній залі справжнє шоу. Дивно, чому вони не скористалися цією можливістю, адже після останніх подій м'яч все ж на їхньому боці. Замість цього вони послали до ВР своїх заступників, які не змогли переграти в ораторському мистецтві депутатів.
Найбільше роздратування у народних обранців викликав перший заступник Кравченка Микола Джига, який обійняв цю посаду не так давно, після смерті Леоніда Бородича. До цього він був головою ГУБОЗу і не часто спілкувався з пресою. Тим більше робити політичні заяви йому не доводилось.
Виступ Джиги став його другим фіаско у ВР. Перший раз його підставили міліцейські експерти та "політична необхідність". З парламентської трибуни заступник міністра, посилаючись на експертів, твердив, що "тіло, знайдене у Таращі, не належить Гонгадзе". Ця "історична" заява, як сокира висітиме над Джигою до кінця його міліцейської кар'єри.
Він так і не набрався досвіду, що не варто з такою фанатичною упевненістю читати написаний іншими людьми текст. Те, що Джига проговорив з трибуни, у надрукованому вигляді, роздали журналістам в ложі преси. Однак варто віддати йому належне – ярлики та висновки, навішані speechwriters міністерства, які він читав з папірця, Джига не повторював, відповідаючи на питання народних депутатів. Він взагалі не зміг відповісти на жодне питання. Руки тряслися, вираз обличчя – розгублений. Кравченко б так не поводився. Міністр швидко б "пояснив" депутатам, де "їхнє місце".
Михайло Потебенько навпаки вірно зробив, що не прийшов до парламенту. Його "своєрідна" лексика та неприхована ненависть до депутатів зіграли б знову погану службу. Тому поміркований заступник Сергій Винокуров "нормально" відбився. Якби прийшли Потебенько, Обиход чи Баганець, депутати почали б черговий скандал. А Винокуров виступав останнім і гніву народних обранців не вистачило після Джиги та Радченка.
Голова СБУ Володимир Радченко вперше у новій якості прийшов до ВР. Він прийшов (!) і вже тільки це додало йому симпатій депутатів. Його виступ, хоч і був більш мотивованим та логічним, на мою суб'єктивну думку, мало відрізнявся від інших. Однак депутати, як з боку опозиції, так і з боку "правильних" фракцій, майже не розціловували Радченка у своїх коментарях. Незважаючи на те, що Радченку передрікали після цього виступу любов одних та ненависть інших, він зміг зберегти status quo.
Якщо СБУ дійсно і надалі демонструватиме хоча б спроби бути об'єктивними та намагання захищати дійсно безпеку держави, а не президента, він і надалі залишатиметься поза критикою з обох сторін. Не дарма, говорять, Радченка свого часу зняли з посади за політичну незаангажованість. Однак, ідеалізувати постать голови СБУ було б безглуздо. Чого варта тільки його заява про "іноземні спецслужби".
Загалом інформація, представлена силовиками у ВР, знову нагадала фарс. Надамо слово самим депутатам, які прокоментували для УП їхні виступи.
Олександр Зінченко (СДПУ(о)), голова комітету з питань свободи слова та інформації: "Головне питання в тому, як Україна буде жити далі. Депутатський корпус хотів переконатися в тому, що у силовиків, представників правоохоронних органів є чітка мотивація подальших дій, тобто питання, яке здається, хвилювало народних депутатів, чи будуть дії правоохоронних органів цілком підпорядковані діючому законодавству, було цілком задоволено. В законному полі будуть вирішуватись всі питання, тобто це питання конституційності дій, і опозиції, до речі, і дій влади.
Ніяких політичних перевантажень правоохоронні органи на себе брати не будуть. Про це було особливо наголошено у виступі нового голови СБУ, який ще раз сказав, що це відомство, яке не буде проводити якихось політичних досліджень всього того, що відбувалось, і політичних спостережень за діями опозиції і так далі. Потрібно зберегти конституційний лад, потрібно залишити можливість діалогу в суспільстві і можливість того, щоб не накопичити негативної енергії, яка сьогодні поступово накопичується і в лавах опозиції і, напевно абсолютно природно, в лавах влади".
Геннадій Удовенко, голова НРУ: "Я не задоволений інформацією, яку сьогодні представили МВС і Генпрокуратура. Вона поверхова, вона знову не дає оцінки. У виступі заступника генпрокурора знову говориться, що триває розслідування, МВС цим займається і Генпрокуратура. Єдину свіжу аналітичну інформацію дав голова СБУ Володимир Іванович Радченко, і я позитивно оцінюю його появу на цій трибуні. А все те, що говорили інші, ми вже чули і не один раз. Наша фракція проголосувала проти демонстрації відеоплівки. (Відеозйомки операторів МВС подій 9 березня запропонував показати у залі Микола Джига. Депутати проголосували "за", однак не голосували представники СПУ, "Батьківщини", обох РУХів – УП). Ми це бачили по УТ-1 не один раз. Це однобічна інформація. І друге, не потрібно вже перетворювати Верховну Раду на кінозал. Там он є внизу кінозал і там, хто хоче, може влаштовувати сеанси цих плівок.
Нам знову не дали інформації, а я ставив питання, що скоїлося зі студентами, яких затримували на вокзалі. Адже їх затримували за ознакою значка, що вони були учасниками конференції. Так, завтра скажуть, що, ті хто носить рухівські значки, всіх затримують.
А по суті – ми виступаємо проти застосування сили з обох сторін. Ми виступаємо за вирішення конфлікту шляхом переговорів. Треба сприймати, що є опозиція, а не "так звана опозиція". Треба з ними зустрічатися, дискутувати".
Юрій Кармазін, голова комітету із боротьби з корупцією та організованою злочинністю: "Володимир Радченко намагався виступити якомога об'єктивніше, наскільки він це міг зробити з урахуванням тієї посади, яку він обіймає. Навіть про цю об'єктивність свідчить, хоча б те, що він заявив, що 9 березня біля пам'ятника Шевченку було 2 тисячі міліціонерів. Якщо ви пам'ятаєте, пан Кравченко заявив, що там було 200 чоловік. Я стверджую, як голова комітету, що там були переодягнені працівники, а ще пожежники були переодягнені, і працівники інших служб. Вони грали роль народу, масовки. Це люди, незаконно зірвані зі служби і послані туди.
Сьогодні Радченко, на мій погляд, зробив одну помилку. Він послався на закон про охорону вищих посадових осіб, де сказав, що органи служби охорони мають право зупиняти рух і обмежувати доступ людей. На мій погляд, цей закон в цій частині прямо суперечить Конституції України. Конституція України ніяких додаткових прав президенту, як особі, при покладанні квітів не дає.
Початок скандалу неправильно оцінений правоохоронними органами. Причини теж визначені неправильно. Всі події того дня необхідно розглядати цілком. Не можна окремо брати події, які сталися о 8:30 і події, які сталися біля АП. Їх не можна розглядати окремо. А закінчувати треба розгромом офісу Української консервативної партії, розгромом профспілки ВР, яка теж знаходиться на Димитрова, 6. Там без санкції прокурора був брутальний розгром. Потім незаконне затримання студентів".
Олександр Мороз, голова фракції "Лівий центр": "Виступ Володимира Радченка, на відміну від інших, був стриманим, зваженим і прогнозованим. Він блище був до суті закону, ніж інші доповідачі. Він помилився тільки в один момент, коли сказав "про іноземне втручання", а по-друге, сказавши, що потрібно було по периметру закрити парк, оскільки це співпадає з функціями державної служби охорони. Але він не звернув увагу, що той закон стосується служби охорони, а не міліції. Такі заходи вживалися саме міліцією. Крім того, він нічого не сказав про інший бік конфлікту, як і всі інші про не правові дії правоохоронних органів.
Що стосується заступника міністра. Я не хочу коментувати, людину, у якої не знаходиться інших слів у словарному запасі крім "зграя" та "натовп" про тих людей, які брали участь у маніфестації. А він до того говорив, що там були і депутати. Я не знаю, про що з ним можна взагалі говорити. Це людина, яка і тут вдавалася до чистої брехні, аналізуючи факт знайдення біля Таращі тіла Гонгадзе, запевняючи, що це не його тіло.
А якби не було кордонів, які перекрили Володимирську, то взагалі нічого не було б. Оскільки рада ФНП ухвалила рішення, що мітинг закінчиться покладенням квітів. А похід до будівлі МВС та Адміністрації це було стихією, а з іншого боку, планованим. Не випадково кордони спецназівців стояли біля АП – підготувалися".
Найбільше роздратування у народних обранців викликав перший заступник Кравченка Микола Джига, який обійняв цю посаду не так давно, після смерті Леоніда Бородича. До цього він був головою ГУБОЗу і не часто спілкувався з пресою. Тим більше робити політичні заяви йому не доводилось.
Виступ Джиги став його другим фіаско у ВР. Перший раз його підставили міліцейські експерти та "політична необхідність". З парламентської трибуни заступник міністра, посилаючись на експертів, твердив, що "тіло, знайдене у Таращі, не належить Гонгадзе". Ця "історична" заява, як сокира висітиме над Джигою до кінця його міліцейської кар'єри.
Він так і не набрався досвіду, що не варто з такою фанатичною упевненістю читати написаний іншими людьми текст. Те, що Джига проговорив з трибуни, у надрукованому вигляді, роздали журналістам в ложі преси. Однак варто віддати йому належне – ярлики та висновки, навішані speechwriters міністерства, які він читав з папірця, Джига не повторював, відповідаючи на питання народних депутатів. Він взагалі не зміг відповісти на жодне питання. Руки тряслися, вираз обличчя – розгублений. Кравченко б так не поводився. Міністр швидко б "пояснив" депутатам, де "їхнє місце".
Михайло Потебенько навпаки вірно зробив, що не прийшов до парламенту. Його "своєрідна" лексика та неприхована ненависть до депутатів зіграли б знову погану службу. Тому поміркований заступник Сергій Винокуров "нормально" відбився. Якби прийшли Потебенько, Обиход чи Баганець, депутати почали б черговий скандал. А Винокуров виступав останнім і гніву народних обранців не вистачило після Джиги та Радченка.
Голова СБУ Володимир Радченко вперше у новій якості прийшов до ВР. Він прийшов (!) і вже тільки це додало йому симпатій депутатів. Його виступ, хоч і був більш мотивованим та логічним, на мою суб'єктивну думку, мало відрізнявся від інших. Однак депутати, як з боку опозиції, так і з боку "правильних" фракцій, майже не розціловували Радченка у своїх коментарях. Незважаючи на те, що Радченку передрікали після цього виступу любов одних та ненависть інших, він зміг зберегти status quo.
Якщо СБУ дійсно і надалі демонструватиме хоча б спроби бути об'єктивними та намагання захищати дійсно безпеку держави, а не президента, він і надалі залишатиметься поза критикою з обох сторін. Не дарма, говорять, Радченка свого часу зняли з посади за політичну незаангажованість. Однак, ідеалізувати постать голови СБУ було б безглуздо. Чого варта тільки його заява про "іноземні спецслужби".
Загалом інформація, представлена силовиками у ВР, знову нагадала фарс. Надамо слово самим депутатам, які прокоментували для УП їхні виступи.
Олександр Зінченко (СДПУ(о)), голова комітету з питань свободи слова та інформації: "Головне питання в тому, як Україна буде жити далі. Депутатський корпус хотів переконатися в тому, що у силовиків, представників правоохоронних органів є чітка мотивація подальших дій, тобто питання, яке здається, хвилювало народних депутатів, чи будуть дії правоохоронних органів цілком підпорядковані діючому законодавству, було цілком задоволено. В законному полі будуть вирішуватись всі питання, тобто це питання конституційності дій, і опозиції, до речі, і дій влади.
Ніяких політичних перевантажень правоохоронні органи на себе брати не будуть. Про це було особливо наголошено у виступі нового голови СБУ, який ще раз сказав, що це відомство, яке не буде проводити якихось політичних досліджень всього того, що відбувалось, і політичних спостережень за діями опозиції і так далі. Потрібно зберегти конституційний лад, потрібно залишити можливість діалогу в суспільстві і можливість того, щоб не накопичити негативної енергії, яка сьогодні поступово накопичується і в лавах опозиції і, напевно абсолютно природно, в лавах влади".
Геннадій Удовенко, голова НРУ: "Я не задоволений інформацією, яку сьогодні представили МВС і Генпрокуратура. Вона поверхова, вона знову не дає оцінки. У виступі заступника генпрокурора знову говориться, що триває розслідування, МВС цим займається і Генпрокуратура. Єдину свіжу аналітичну інформацію дав голова СБУ Володимир Іванович Радченко, і я позитивно оцінюю його появу на цій трибуні. А все те, що говорили інші, ми вже чули і не один раз. Наша фракція проголосувала проти демонстрації відеоплівки. (Відеозйомки операторів МВС подій 9 березня запропонував показати у залі Микола Джига. Депутати проголосували "за", однак не голосували представники СПУ, "Батьківщини", обох РУХів – УП). Ми це бачили по УТ-1 не один раз. Це однобічна інформація. І друге, не потрібно вже перетворювати Верховну Раду на кінозал. Там он є внизу кінозал і там, хто хоче, може влаштовувати сеанси цих плівок.
Нам знову не дали інформації, а я ставив питання, що скоїлося зі студентами, яких затримували на вокзалі. Адже їх затримували за ознакою значка, що вони були учасниками конференції. Так, завтра скажуть, що, ті хто носить рухівські значки, всіх затримують.
А по суті – ми виступаємо проти застосування сили з обох сторін. Ми виступаємо за вирішення конфлікту шляхом переговорів. Треба сприймати, що є опозиція, а не "так звана опозиція". Треба з ними зустрічатися, дискутувати".
Юрій Кармазін, голова комітету із боротьби з корупцією та організованою злочинністю: "Володимир Радченко намагався виступити якомога об'єктивніше, наскільки він це міг зробити з урахуванням тієї посади, яку він обіймає. Навіть про цю об'єктивність свідчить, хоча б те, що він заявив, що 9 березня біля пам'ятника Шевченку було 2 тисячі міліціонерів. Якщо ви пам'ятаєте, пан Кравченко заявив, що там було 200 чоловік. Я стверджую, як голова комітету, що там були переодягнені працівники, а ще пожежники були переодягнені, і працівники інших служб. Вони грали роль народу, масовки. Це люди, незаконно зірвані зі служби і послані туди.
Сьогодні Радченко, на мій погляд, зробив одну помилку. Він послався на закон про охорону вищих посадових осіб, де сказав, що органи служби охорони мають право зупиняти рух і обмежувати доступ людей. На мій погляд, цей закон в цій частині прямо суперечить Конституції України. Конституція України ніяких додаткових прав президенту, як особі, при покладанні квітів не дає.
Початок скандалу неправильно оцінений правоохоронними органами. Причини теж визначені неправильно. Всі події того дня необхідно розглядати цілком. Не можна окремо брати події, які сталися о 8:30 і події, які сталися біля АП. Їх не можна розглядати окремо. А закінчувати треба розгромом офісу Української консервативної партії, розгромом профспілки ВР, яка теж знаходиться на Димитрова, 6. Там без санкції прокурора був брутальний розгром. Потім незаконне затримання студентів".
Олександр Мороз, голова фракції "Лівий центр": "Виступ Володимира Радченка, на відміну від інших, був стриманим, зваженим і прогнозованим. Він блище був до суті закону, ніж інші доповідачі. Він помилився тільки в один момент, коли сказав "про іноземне втручання", а по-друге, сказавши, що потрібно було по периметру закрити парк, оскільки це співпадає з функціями державної служби охорони. Але він не звернув увагу, що той закон стосується служби охорони, а не міліції. Такі заходи вживалися саме міліцією. Крім того, він нічого не сказав про інший бік конфлікту, як і всі інші про не правові дії правоохоронних органів.
Що стосується заступника міністра. Я не хочу коментувати, людину, у якої не знаходиться інших слів у словарному запасі крім "зграя" та "натовп" про тих людей, які брали участь у маніфестації. А він до того говорив, що там були і депутати. Я не знаю, про що з ним можна взагалі говорити. Це людина, яка і тут вдавалася до чистої брехні, аналізуючи факт знайдення біля Таращі тіла Гонгадзе, запевняючи, що це не його тіло.
А якби не було кордонів, які перекрили Володимирську, то взагалі нічого не було б. Оскільки рада ФНП ухвалила рішення, що мітинг закінчиться покладенням квітів. А похід до будівлі МВС та Адміністрації це було стихією, а з іншого боку, планованим. Не випадково кордони спецназівців стояли біля АП – підготувалися".
