Правові та політичні аспекти обставин загибелі Георгія Гонгадзе
Спроба незалежного дослідження

П'ятниця, 16 березня 2001, 14:50
Замість пояснення навіщо і чому я це роблю

1."Навколо УП почалася метушня, спрямованість якої нам поки-що не зрозуміла. Останнім часом з різних джерел нам стало відомо про довідки, які наводять працівники МВС про керівника проекту "Українська правда" Георгія Гонгадзе."
(Полювання на Гонгадзе? УП, 11.07.2000, 16:00)

2. Шановний пане Георгію Гонгадзе!
Якщо Вам буде потрібна правова допомога, мій досвід та фах до Ваших послуг.
Щиро Ваш, - Віктор Ніказаков 12 липня 2000 р,

3. Вікторе! Вдячний за підтримку, із задоволенням приймаю пропозицію. Що Ви думаєте з цього приводу?
З повагою Георгій Гонгадзе 12 липня 2000р.

4. Георгію! З цього приводу я думаю, що Ви стали об’єктом оперативно-розшукової
діяльності…

…Відповідно до ст.9 Закону про "Оперативно-розшукову діяльність""Контроль
за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством
внутрішніх справ України, Службою національної безпеки України,
Державним комітетом по охороні державного кордону України, Управлінням
охорони вищих посадових осіб України, Державною податковою
адміністрацією України, Державним департаментом України з питань
виконання покарань."

На Вашому місці я би звернувся до кожної з цих установ з письмовою заявою. В
цій заяві Ви могли би поставити питання про те, з якого приводу посадові особи
правоохоронних органів збирають конфіденційну інформацію про Вашу особу, а
разом і попросити ці установи надати Вам можливість ознайомитися
оперативно-розшуковою справою, заведеною на Вас. Якщо Вас повідомлять про
те, що жодних оперативно-розшукових заходів щодо Вас здійснено не було,
треба буде ставити питання про розшук "полковника" і притягнення його до
кримінальної відповідальності щонайменше за самоуправство.

Щиро Ваш - Віктор Ніказаков 14 липня 2000 г. 12:23




Вступна частина

Не говори мне о том, что он добр,
Не говори мне о том, что он любит свободу,
Я видел его глаза - их трудно любить.
А твоя любовь - это страх,
ты боишься попасть в число неугодных,
ты знаешь, он может прогнать, он может убить
Твой папа - фашист.
Не смотри на меня так,
Я знаю точно: он просто фашист…

Міхаіл Барзикін, лідер культового пітерського гурту "Телевізор" , кінець 80-х років минулого століття

"...Вирішальне значення мала послідовність розгортання подій... поглиблювалася криза, зростали когорти безробітних, комуністи билася на вулицях з антикомуністами, вибори не давали ясного результату, безкінечно падали кабінети...

... У жовтні Гітлер організував плебісцит, щоб схвалити вихід Німеччини з Ліги націй та її неучасть у роботі конференції з питань роззброєння. Він мав підтримку 96,3% голосів. У серпні 1934, після смерті президента, Гітлер організував ще один плебісцит, щоб схвалити свій власний злет до нової партійно-державної посади фюрера та рейхсканцлера з повним обсягом надзвичайних повноважень. Цього разу він отримав 90-відсоткову підтримку. Гітлер контролював ситуацію. Наприкінці свого виходу на вершину він жодного разу не порушив конституції. Людину, особисто відповідальну за Гітлері успіх, визначити дуже легко. Через чотири роки після згаданих подій Гітлер прийняв у Бурхеусґадені свого колишнього партнера фон Папена. Гітлер сказав:"Пане фон Папене, зробивши мене канцлером, ви уможливили націонал-соціалістичну революцію в Німеччині. Я цього ніколи не забуду"."Звичайно, мій фюрере", - відповів Папен.

Гітлерів демократичний тріумф виявив справжню природу демократії. Демократія має дуже мало власних вартостей: вона така сама добра або лиха, як і принципи народу, що оперує нею. В руках ліберального й толерантного народу вона створює ліберальний і толерантний уряд; в руках канібалів - уряд канібалів. У Німеччині 1933-1934 рр. Вона витворила нацистський уряд, бо політична культура, поширена серед німецьких виборців, не мала такого пріоритету, як недопуску до влади гангстерів."
(Норман Дейвіс "Історія Європи")

Вищенаведена цитата з класичного твору європейського історика засвідчує, що Леонід Кучма навіть не здогадується наскільки він близький до істини у своїх порівняннях сучасної України з нашестям "коричневої чуми" у Німеччині часів зародження гітлеризму.

Любов Кучми до "всенародних" референдумів, його намагання будь що використати конституцію, ну і оте сакраментальне: "зачем нам жида, бля.?" (цитується у відповідності до стенограми аудіозапису офіцера СБУ М. Мельниченка) споріднює ситуації надзвичайно.

Оточення адекватне до першої особи. Міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко : "Проведено оперативне відпрацювання більше 2,5 тисяч осіб різноманітного кримінального забарвлення, і з них 970 раніше судимих за тяжкі злочини, більше 1 тисячі наркоманів, близько 700 вихідців із кавказького регіону, в тому числі і інших осіб"(Стенограма вранішнього засідання ВР 14 грудня 2001р). Треба вважати Кавказ - це розплідник "судимих за тяжкі злочини, наркоманів та інших осіб кримінального забарвлення".

Це звичайно занадто "просто, по-ментовськи" для того щоби претендувати на порівняння з колегою-Гімлером, який, як відомо, потерпав від неврозу, тільки тому, що не мав можливості ефективно виконувати наказ Гітлера по знищенню "злочинних народів". Йому попустило щойно було застосовано газову камеру.

Нікого не дивує та легкість, з якою конґеніальне політичне угрупування на чолі з президентом Кучмою, кожну свою злочинну справу може накинути "чеченцям", іноземним спецслужбам, соціалісту Морозу, УНА-УНСО або лідерам "строкатого конгломерату" з ФНП.

Нікого не вражає готовність так званої української еліти, коритися диктату. Скільки їх, готових клацнути підборами і прорепетувати: "Звичайно, мій фюрере!" А скільки же клацнуло? Навіть в найскрутніші для суспільства моменти вони поводяться як молодші клерки по відомству Соловкова, і продають право вільної поведінки людини за офіційні синекури, квоти на нафтогазовому ринку або на пожиттєву політичну ренту на дипломатичній службі, або в якомусь із громадських об’єднань зв’язків українців з усім іншим Світом.

Європейські народи, що пережили демократичні революції, поступово переймали щось від своїх аристократичних класів. Це "щось", поєднуючись з демократичними ідеалами, утворило розуміння вільної людини, з її невід’ємними правами, обов’язковим самозреченням та невсипущою пильністю. В Україні з причин, які відомі всім, хто хоч трошки цікавився її історією, "плебс" поступово перебирав від "аристократії" її ницість. Нація відтворює звички та етику відкритого Миколою Гоголем архетипу, який і гадки не має про щось велике, з остраху втратити своє мале.

Ницість продуктивна там, де існує почуття боргу перед тими, хто віддає накази, де не зберігається почуття гідності за примусової покори. Усі українські бізнесово-політичні клани це породження ницості. Годі було кожному з цих бакаїв, волкових, суркісів, медведчуків тощо заробити свій перший мільйон, перш ніж кожен з них не відшукав свого "папу".

Ницість вищих відтворюється у нижчих верствах в пропорції, яка залежить від розташування ієрархічного щаблю на соціальній драбині. Плазуючі плазують перед плазуючими. І кожна "срань" (цитується за висловом Л. Кучми аудіозапису офіцера СБУ М. Мельниченка) повинна плазувати лише відведеному для неї місці.

Ось чому, коли хтось говорить про отой зловісний СНІД до "влади гангстерів", ніколи не запитуй про кого йдеться. Він говорить про Україну.

Це у нас владі дозволено безкарно запроваджувати і вигравати будь-які "всенародні" референдуми, ухилятися відповідальності будь-які зловживання, влаштовувати азаровські "полювання на відьом" і потебеньківські аутодафе, силою розганяти будь-які демонстрації, провокувати сутички, після котрих застосовувати репресії і вимагати публічних зречень, визначати категорії людей і "нелюдей" (цитується за численими висловлюваннями Л. Кучми у ЗМІ) і таким чином по суті відтворювати в Україні"уряд канібалів".

За цих чинників не має значення з ким можна порівняти Кучму, - з Гітлером, Піночетом чи з одним із диктаторів-людожерів з чорної Африки.

Кажуть, йому до вподоби Піночет. За Піночета сотнями тисяч "зникали" люди. За Кучми, як виявилося, зникають поки що тисячами і нікого це особливо не обходило. Аж поки не сталося такого "зникнення", яке, на думку багатьох, врешті здатне розбурхати всю Україну.

Чому вбили Георгія Гонгадзе?

Хто в цьому винний?

Чи зроблено все для того, щоб провести об’єктивне розслідування загибелі Гонгадзе?

Відповіді на ці питання я намагаюся дати.



Розділ перший. Чому? Або"Нікому не відомий журналіст"

- Їх три человєка.
- У меня єсть оні. У меня всє оні єсть.
- Ну я хочу з нього почати.
Голос міністра внутрішніх справ України генерала Ю. Кравченка
(цитується у відповідності до стенограми аудіозапису офіцера СБУ М. Мельниченка)


1. "А ви не боїтеся рухатися по лезу бритви?-
Гонгадзе: Боюся. Півтора року тому ми першими в телеефірі вимовили словосполучення "дніпропетровський клан", показавши портрети усіх вихідців із Дніпропетровщини, починаючи з Горбуліна та інших. Президент тоді відпочивав у Трускавці і, попиваючи водицю, побачив цю програму, яку системою "Уніка" передавала одна львівська станція... Кажуть, він крив матом, а нас і львів'ян після цього "трусили" майже два тижні всілякі державні служби. Навіть під час візиту до нас Едуарда Шеварднадзе Леонід Данилович скаржився йому, що, мовляв, у нас тут один грузин каже, що я свої клани розводжу...
(виділено мною, В.Н.") "Новина - це те, що хтось хоче приховати", -переконані автори програми "Вікна +", яка з червня виходитиме на 50 каналі" Наталія ЛІГАЧОВА "День"N97 травень1997 р!.

2. Утім, учорашній ранок для багатьох майбутніх виборців почався з не менш гучної заяви Міністерства інформації про відмову виконувати постанову ВР про концепцію теле- і радіопрограми "Твій вибір", яка, на думку депутатів, повинна була інформувати електорат про хід виборчої кампанії.
Власне, таку реакцію виконавчої влади на спробу влади законодавчої пробитися у повністю заангажований пропрезидентськими структурами загальнонаціональний теле- і радіоефір спрогнозувати було нескладно. Тим паче, що керівником проекту "Твій вибір" було призначено Георгія Гонгадзе - дуже сильного й самостійного журналіста, відомого багатьом за телепрограмою "Вікна"
. ("День" 17.01.98.)

3. "Програмі "Твій вибір" ефір не дадуть"
Георгій Гонгадзе - відомий телеоглядач - тиждень тому склав свої повноваження ведучого й керівника програми "Моє" на УТ-1 (виробництво ТРК "Гравіс").
Я остаточно зрозумів, - стверджує журналіст, - що об'єктивна інформація в Україні нині нікому не потрібна - ні виконавчій владі, ні більшості з тих, хто до неї йде. До виборів на Українському ТБ не з'явиться жодної не заангажованої інформаційної програми, - вважає Гонгадзе
. (Наталя ЛІГАЧОВА, "День" N23, лютий 1998р.)

4."...Утім, саме "вотергейтів" в Україні чекати не слід, і не тому, що влада не ставить жучків у штабах та кабінетах своїх опонентів. Просто практично не залишилося жодного видання, здатного всім розповісти про це на своїх шпальтах.

...Кожному з нас відома ситуація, коли хтось під час редагування з тих чи інших політичних мотивів вирізає абзац або вставляє його в написаний тобою матеріал.

І кожному знайоме відчуття сорому та безсилля, коли запобігти цьому немає можливості. Так, мабуть, було й буде завжди, інше питання - що відчувають ті, хто добровільно став гарматним м’ясом у війні міжкланових "вотергейтів"? Через них преса виглядає таким же засобом в досягненні мети, як і "братва", що вивозить непокірних у ліс на розбірки, і це вже майже правила гри. На фоні цього публікації про якісь "жучки" або інші незаконні методи отримання результату викличуть у читача хіба що посмішку, і це зрозуміло, адже в історії був і інший прецедент:"на очах у всього світу танками по політичних опонентах - ніяких імпічментів". А ви кажете "вотергейт"
. Георгій ГОНГАДЗЕ, тележурналіст №219 14.11.98"День"

5. З 1 жовтня в ефірі "Континента" йде регулярна передача "Перший тур з Георгієм Гонгадзе", яка не лише дає більш повну, порівняно з іншими радіостанціями, інформацію про вибори, але й надає всім учасникам кампанії, всім силам, котрі борються, всім слухачам можливість висловитися в прямому ефірі. Причому ці виступи містять часом дуже невтішні оцінки нинішньої влади. І вже після перших передач, за словами С. Шолоха,"люди зі штабу чинного Президента йому повідомили, що його занесено до чорного списку людей, з якими розправлятимуться після виборів". Всі ці події примусили генерального директора ФМ "Континент" звернутися із заявою до СБУ. ("День" №199 27.10.1999)

6. … Леониду Даниловичу не стоит забывать, каким образом принималась Конституция. Ведь именно благодаря его давлению этот процесс был форсирован и на свет появилось дитя компромисса, которое требует постоянного внимания и нежного к себе отношения. У нас почему-то считают, что если документ не создает личного комфорта Президенту или премьеру, или кому-то еще, то такой документ можно игнорировать или нарушать его положения…

…А что касается отсутствия механизмов, то я убежден, что при желании можно эффективно работать в этих условиях, теперешней законодательной базы и полномочий президента самому Леониду Кучме вполне хватает, чтобы навести порядок в экономике. Другой вопрос, что этот режим заботится совсем о других приоритетах. ..

- Кто, по вашему мнению, сегодня является наибольшим нарушителем Основного
Закона?
- Ныне серьезно нарушает Конституцию Леонид Кучма. В первую очередь, своими указами по так называемым неурегулированным законодательством вопросам…

Інтерв’ю Георгія ГОНГАДЗЕ з Анатолієм МАТВИЕНКО:"Леониду Кучме не стоит забывать, каким образом принималась Конституция"" "День" №115 26.06.99

7. Сьогодні на радіостанції "Континент" у прямому ефірі стартує нова щоденна інформаційна програма "Перший тур з Георгієм Гонгадзе". Цього журналіста читачі, напевно, пам'ятають по роботі в телепрограмах "Вікна" і "Вікна плюс". Після залишення ММЦ-Iнтерньюз (ММЦ-Інтерньюз - попередники СТБ) він спробував закріпитися в комерційному проект "Моє" (ТРК "Гравіс") і навіть намагався працювати з Вадимом Долгановим у "Семи днях" (УТ-1). Після цього сліди Гонгадзе губилися в різних політичних командах - від Віктора Мусіяки до Наталії Вітренко. Сьогодні Георгій, як він сам зазначає, повертається в "бойову" журналістику.
- Георгію, чому радіопроект, а не телебачення? І в чому його суть?
- Після того, як на УТ-1 у мене вкрали мій авторський проект "Погляд у світ", я вирішив, що на телебачення сам більше не піду. Настане час, коли будуть потрібні мої знання і здібності - мене покличуть. А якщо ні, то ні. Поки що в ціні інші журналісти. Те, чому мене навчили на американські гроші в ММЦ, сьогодні грошам українським не потрібне, сьогодні вітчизняному телебаченню потрібні медіа- солдати. Боюся, я своє вже відвоював, хочу просто працювати журналістом...
- Тебе регулярно видно у програмі "Епіцентр" Піховшека ("1+1"). Чи не здається тобі, що вибрана тактика "мочити всіх" тільки сприяє збереженню нинішнього стану в державі?
- Мені, постійному учасникові передачі, важко об'єктивно оцінювати її. Але при всіх можливих претензіях я вважаю, що це свого роду революційний крок в українському політичному ток- шоу. Ще такого не було, щоб у студії різні за поглядами журналісти мали можливість задавати неприємні запитання політичним фігурам. Така програма необхідна, як кажуть,"дабы дурь каждого была видна". …У будь-якому випадку програма дуже корисна, з нетерпінням чекаю, коли на неї прийде Кучма. Для нього у мене є парочка питаннячок. Якщо, звичайно, мене туди запросять.
("День" №181 01.10.1999)

8."...Часом навіть одне "неправильне" речення у відеосюжеті призводить до виклику керівників телеканалів до адміністрації президента. Не хочу нагадувати про канал СТБ, де працівник цієї адміністрації безпосередньо вичитував матеріали журналістів.

Можна навести приклад, коли в Криму по політичним мотивам були закриті чотири! телекомпанії, при цьому сам Президент Леонід Кучма обіцяв відновити мовлення, щоправда до виборів цього не зробив…

…Натомість, державні новини під час виборів сімдесят відсотків свого часу присвячували особі Леоніда Кучми…

..діячі з СБУ, які подавали в адміністрацію Президента звіти під грифом "таємно", де докладно описували які ЗМІ, кого, і як критикують та підтримують у регіонах. Ці факти були оприлюднені у Парламенті, де йшлося про відповідний документ, підписаний головою СБУ, Леонідом Деркачем, на адресу першого помічника Президента, Володимира Литвина…

…Заява українських журналістів, яку я привіз в Америку, з"явилася саме через те, що всі ми в Україні чітко бачимо ту межу, де завершується демократія і починається диктатура.
Диктатура не обов’язково пролетаріату чи однієї особи, це - диктатура системи. Системи, для якої не має різниці, хто знаходиться при владі, і яка не хоче визнати, що в країні існують права, а не лише обов"язки.

Для того аби цього не сталося, необхідно аби були можливості говорити про це в повний голос. І медіа, хто б до них і як не ставився, в цивілізованому світі таку роль відіграють. Ми переконані, що в Україні обов’язково буде вільна від державного чи будь-якого іншого диктату преса, яка буде виконувати головну свою місію - інформування громадян. Для її створення потрібна лише воля, а її в нас є чимало!
(Георгій Гонгадзе."КУДИ ПЛИВЕ "ТИТАНИК" УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ?" BRAMA, Dec. 27, 1999, 9:00am EST)
(Усі виділення зроблені мною)

9. Я вперше зустрівся з Георгієм Гонгадзе менше як рік тому в Нью-Йорку... Його ідея полягала в організації інтернет-сторінки, яка інформуватиме громадськість про найкорумпованіших, найбагатших і найвпливовіших в Україні осіб. Чимало з його гострих журналістських розслідувань було присвячено президентові Кучмі, керівникам спец-служб та найвідомішим олігархам. Тепер можемо припустити, що його інтернет-проект та журналістська діяльність й стали причиною його загибелі. (Вол Стріт Джорнал 08. 12. 2000 р. Голова Президента організації Дім Свободі Адріан Каратницький)


Моя довідка:

Публікація "КУДИ ПЛИВЕ "ТИТАНИК" УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ?" відтворює виступи Георгія Гонгадзе перед політичною громадськістю та ЗМІ у Сполучених Штатах у грудні 1999 року, куди Георгій Гонгадзе прибув з листом, підписаним 80-ма українськими журналістами, які засвідчували факти придушення свободи слова в Україні.

З квітня 2000 року Георгій Гонгадзе очолив інтернет-проект "Українська правда" (УП), в діяльності котрого він брав участь у якості керівника та ведучого автора політичних репортажів, оглядів та коментарів.

УП, очолювана Гонгадзе, надавала можливість публікувати матеріали журналістам інших видань, зокрема Тетяні Коробовій, ім’я якої в якості потенційної жертви згадується в записах майора Мельниченка. Крім цього УП широко користувалася можливостями так званих "гіперпосилань", коли на своєму сайті зазначало просто "інтернет- адреси" або "лінки" критичних публікацій інших видань.

Аналіз публікацій УП та персональних Георгія Гонгадзе доводить, що справжнім об’єктом цих публікацій був Президент України Леонід Кучма, його політика та його персональні якості. Частіше в публікаціях УП та в публікаціях, на які УП давало прямі посилання, згадувалися імена осіб, відомих своєю підтримкою та особистою відданістю Леоніду Кучмі. Це в першу чергу прізвища О. Волкова, В. Медведчука, М. Азарова, Г. Суркіса, В. Пінчука, А. Деркача, Л. Деркача, Ю. Кравченка, В. Литвина, І. Бакая, Є. Марчука, В. Пустовойтенка, В. Горбуліна. Майже в кожному випадку згадування цих імен (в тексті публікацій або контекстуально) містилися відомості або вказівка на відомості, які могли і повинні були стати підставою для пред’явлення обвинувачень Президенту Леоніду Кучмі у порушенні Конституції України, у зловживанні власними повноваженнями, у перевищенні власних повноважень, у корупційних діях. Ці публікації, зокрема, торкалися питань використання Леонідом Кучмою та членами його родини фінансових, адміністративних та політичних ресурсів вищезазначених осіб, як також сприяння та "заступництво" з боку Леоніда Кучми діяльності цих осіб у політичній та бізнесовій сфері.

Аналіз вищезгаданих публікацій засвідчує, що вони містили критичні відомості, або вказівку на критичні відомості щодо персональних якостей Президента України Леоніда Кучми.

Аналіз також засвідчує, що всі перелічені вище особи критикувалися в згаданих публікаціях у зв’язку тією обставиною, що всі вони загально визнавалися особами наближеними до Президента України Леоніда Кучми, й потрапляли в коло професійної уваги Георгія Гонгадзе завдяки саме цій обставині. Серед тем, яких торкався Георгій Гонгадзе та очолювана ним УП були наступні:

— спільні дії О. Волкова, Ю. Левенця, В. Медведчуку та Л. Кучми у запровадженні незаконного референдуму, намаганні з цією метою здійснювати шантаж народних депутатів України, чинити протизаконний тиск на Конституційний суд України;

— спільні дії О. Волкова, В. Медведчуку та Л. Кучми у політичній реалізації наслідків протизаконного референдуму;

— тіньова передача під контроль "клану" на чолі з Г. Суркісом та В. Медведчуком більшості Обленерго;

— спільні дії Л. Кучми, О. Волкова, В. Медведчука, Г. Суркіса, посадових осіб державних та приватних телевізійних кампаній з метою дискредитації6 шантажу та усунення Прем’єр-Міністра України Віктора Ющенка й очолюваного ним Кабінету Міністрів, використання при цьому посадових можливостей президента України Л. Кучми, та фінансових можливостей В. Медведчука;

— Отримання Л. Кучмою та членами його родини грошових винагород та цінного майна від осіб з оточення Л. Кучми, причетність Л. Кучми до перерахування грошей за кордон;

— Спільні дії Президента України Л. Кучми та В. Горбуліна по забезпеченню власного монопольного контролю у сфері торгівлі зброєю;

— Персональні якості Президента України Л. Кучми, його хитрість, ревнощі до політичних конкурентів, схильність до особистих образ, мстивість, розходження між словом і ділом у діях Президента України Л. Кучми, - невиконання Л. Кучмою своїх передвиборчих зобов’язань, можливість маніпулювати Президентом України з боку його оточення, ознаки комплексу неповно вартості у поведінці Л. Кучми.)

10. Георгій Гонгадзе зник!!! Ми сподіваємось на краще
УП,17.09.2000, 11:18 (оновлено 18.09.2000 о 20:20)
Київська міліція звертається до всіх, кому щось відомо про обставини зникнення або місцезнаходження Георгія Гонгадзе, з проханням повідомити про це за телефонами у Києві: 290-61-18, 265-04-04, 212-99-90, або 02


ДАЛІ БУДЕ

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування