"Заказуха" - це аргумент чи факт?
Середа, 18 квітня 2001, 14:44
Другий день поспіль російські ЗМІ, а за ними й українські любителі неперевірених сенсацій цитують новини російського інформаційного агентства "АиФ-Новости", яке, за нашою інформацією, не має організованої кореспондентської мережі в Україні. У вівторок, посилаючись на джерело в українських правоохоронних органах, агентство повідомило, що швейцарська поліція розслідує обставини появи рахунку, відкритого третіми особами на ім'я Миколи Мельниченка. У середу з'являється інша новина, де джерело не виключає можливості того, що Георгій Гонгадзе переховується у США, користуючись програмою захисту свідків.
Жодне з українських видань не передплачує продукт "АиФ-Новости" і тому вони вимушені були брати інформацію вже з других рук. Новина щодо Мельниченка з'явилась на сайті московської радіостанції "Ехо Москвы", а друге повідомлення процитував сайт СМИ.ru. Звичайно ж можливістю подати таку сенсаційну інформацію (безперечно, вигідну певним силам в Україні) скористались й інші українські ЗМІ. У вівторок вечірні новини каналу ICTV процитували це повідомлення, посилаючись на Інтернет.
За цим ланцюгом посилань, якщо розібратись, неважко побачити справжню ціну такій інформації.
Почнемо з першого повідомлення (нажаль, не маючи тексту самої інформації агентства, ми вимушені цитувати текст за російськими виданнями). "Швейцарська поліція розслідує обставини появи рахунку, відкритого третіми особами на ім'я Миколи Мельниченка - колишнього керівника служби охорони Леоніда Кучми", - йдеться у повідомленні. Будь-який українець, який слідкує за перебігом "касетного скандалу", чудово знає, що Мельниченко ніколи не був керівником служби охорони президента.
Далі вже не так цікаво: за словами джерела агентства, поліцейських зацікавив той факт, що на рахунки Мельниченка перераховано близько мільйона доларів зі США, однак джерела грошей точно не відомі. Ну і після цього, звичайно ж, нагадується, що днями Мельниченку надано притулок у США.
Друга новина процитована на сайті СМИ.ru інформує: "Як заявило агентству "АиФ-Новости" джерело в правоохоронних органах України, американські ЗМІ, які стверджують, що журналіст Георгій Гонгадзе живий і знаходиться в США за програмою захисту свідків, "можливо праві". Це припущення, за словами джерела, основане на тому факті, що тіло Гонгадзе так і не було знайдене, а його дружині Мирославі надто швидко надали притулок у США".
Ну а з другою новиною у журналістів агентства виникли ще більші проблеми. Як відомо, українські правоохоронці визнали офіційно факт того, що "таращанське тіло" належить Георгієві, і не збираються відступати від цієї версії.
"Злив" інформації в агентстві "АиФ-Новости" зайвий раз підтверджує те, що для російських ЗМІ настають чудові часи. Українські замовники компромату, брехні та "зливів" все частіше звертаються за допомогою до російських безвідмовних журналістів. Навіть те, що подібні послуги у Росії набагато дорожчі не лякає українців.
А послуги, принаймні, газети "Аргументи і факти" коштують немало (скільки коштує новина в інформаційному агентстві нам не відомо). Знавці російського ринку компромату і "заказухи" редактори відділу розслідувань сайту FLB свого часу оприлюднили розцінки на чорний PR та "зливи" в російських виданнях.
Ось, як сказано щодо "АиФ" у їхньому матеріалі: "Найдорожче російське видання в плані розміщення чорного піару - це "Аргументы и факты". Шпальта цього багатомільйонного тижневика коштує більше $18 000. Однак, навіть якщо ви і маєте в своєму розпорядженні таку суму для того, щоб ганьбити на сторінках "АиФ" свого конкурента або політичного недруга - це ще півсправи. Кінцеве рішення - публікувати той або інший матеріал, - залишається за головним редактором, якому плювати на вашу платоспроможність. Особливих політичних вподобань у Старкова немає, тому в "АиФ", як у дійсно фінансово не від кого незалежного видання, може пройти будь-який матеріал".
Невідомо чим зацікавили Владіслава Старкова цього разу. Можливо, за вихід "заказухи" в новинах агентства відповідає інша людина. Робити припущення, хто саме з "добровільних помічників влади" вирішив таким чином допомогти у розв'язанні "касетного скандалу" - марна трата часу. Можна згадати лише, що першими ще кілька років тому опановувати систему "зливів" почала "трудова" родина – депутат і його батько. Тим більше, що батько свого часу мав, що "зливати". Українську прокуратуру, як можливого замовника, можна відкинути одразу, бо це не їхній стиль – надто сучасно і складно для відомства Потебенька. Фактичні помилки в цій інформації свідчать про те, що була дана команда "замочити", а варіації вигадували самі російські "журналісти".
І останній штрих до портрету цієї "сенсації". Ми спробували зв'язатися з випусковим редактором агентства "АиФ-Новости" і поспілкувались з хлопцем на ім'я В'ячеслав. Після того, як він дізнався, що йому телефонують з тієї самої "Української правди", з ним сталася істерика: він почав кричати, що не хоче відповідати на наші запитання і взагалі, щоб ми займались "своєю ... Україною." Як кажуть, на злодії і шапка горить. Якщо у вас є питання до агентства, яке має такі "серйозні джерела" в українських правоохоронних органах можете поставити їх, написавши за адресою n-boris@aif.ru , або за телефоном (095) 923-94-93.
Жодне з українських видань не передплачує продукт "АиФ-Новости" і тому вони вимушені були брати інформацію вже з других рук. Новина щодо Мельниченка з'явилась на сайті московської радіостанції "Ехо Москвы", а друге повідомлення процитував сайт СМИ.ru. Звичайно ж можливістю подати таку сенсаційну інформацію (безперечно, вигідну певним силам в Україні) скористались й інші українські ЗМІ. У вівторок вечірні новини каналу ICTV процитували це повідомлення, посилаючись на Інтернет.
За цим ланцюгом посилань, якщо розібратись, неважко побачити справжню ціну такій інформації.
Почнемо з першого повідомлення (нажаль, не маючи тексту самої інформації агентства, ми вимушені цитувати текст за російськими виданнями). "Швейцарська поліція розслідує обставини появи рахунку, відкритого третіми особами на ім'я Миколи Мельниченка - колишнього керівника служби охорони Леоніда Кучми", - йдеться у повідомленні. Будь-який українець, який слідкує за перебігом "касетного скандалу", чудово знає, що Мельниченко ніколи не був керівником служби охорони президента.
Далі вже не так цікаво: за словами джерела агентства, поліцейських зацікавив той факт, що на рахунки Мельниченка перераховано близько мільйона доларів зі США, однак джерела грошей точно не відомі. Ну і після цього, звичайно ж, нагадується, що днями Мельниченку надано притулок у США.
Друга новина процитована на сайті СМИ.ru інформує: "Як заявило агентству "АиФ-Новости" джерело в правоохоронних органах України, американські ЗМІ, які стверджують, що журналіст Георгій Гонгадзе живий і знаходиться в США за програмою захисту свідків, "можливо праві". Це припущення, за словами джерела, основане на тому факті, що тіло Гонгадзе так і не було знайдене, а його дружині Мирославі надто швидко надали притулок у США".
Ну а з другою новиною у журналістів агентства виникли ще більші проблеми. Як відомо, українські правоохоронці визнали офіційно факт того, що "таращанське тіло" належить Георгієві, і не збираються відступати від цієї версії.
"Злив" інформації в агентстві "АиФ-Новости" зайвий раз підтверджує те, що для російських ЗМІ настають чудові часи. Українські замовники компромату, брехні та "зливів" все частіше звертаються за допомогою до російських безвідмовних журналістів. Навіть те, що подібні послуги у Росії набагато дорожчі не лякає українців.
А послуги, принаймні, газети "Аргументи і факти" коштують немало (скільки коштує новина в інформаційному агентстві нам не відомо). Знавці російського ринку компромату і "заказухи" редактори відділу розслідувань сайту FLB свого часу оприлюднили розцінки на чорний PR та "зливи" в російських виданнях.
Ось, як сказано щодо "АиФ" у їхньому матеріалі: "Найдорожче російське видання в плані розміщення чорного піару - це "Аргументы и факты". Шпальта цього багатомільйонного тижневика коштує більше $18 000. Однак, навіть якщо ви і маєте в своєму розпорядженні таку суму для того, щоб ганьбити на сторінках "АиФ" свого конкурента або політичного недруга - це ще півсправи. Кінцеве рішення - публікувати той або інший матеріал, - залишається за головним редактором, якому плювати на вашу платоспроможність. Особливих політичних вподобань у Старкова немає, тому в "АиФ", як у дійсно фінансово не від кого незалежного видання, може пройти будь-який матеріал".
Невідомо чим зацікавили Владіслава Старкова цього разу. Можливо, за вихід "заказухи" в новинах агентства відповідає інша людина. Робити припущення, хто саме з "добровільних помічників влади" вирішив таким чином допомогти у розв'язанні "касетного скандалу" - марна трата часу. Можна згадати лише, що першими ще кілька років тому опановувати систему "зливів" почала "трудова" родина – депутат і його батько. Тим більше, що батько свого часу мав, що "зливати". Українську прокуратуру, як можливого замовника, можна відкинути одразу, бо це не їхній стиль – надто сучасно і складно для відомства Потебенька. Фактичні помилки в цій інформації свідчать про те, що була дана команда "замочити", а варіації вигадували самі російські "журналісти".
І останній штрих до портрету цієї "сенсації". Ми спробували зв'язатися з випусковим редактором агентства "АиФ-Новости" і поспілкувались з хлопцем на ім'я В'ячеслав. Після того, як він дізнався, що йому телефонують з тієї самої "Української правди", з ним сталася істерика: він почав кричати, що не хоче відповідати на наші запитання і взагалі, щоб ми займались "своєю ... Україною." Як кажуть, на злодії і шапка горить. Якщо у вас є питання до агентства, яке має такі "серйозні джерела" в українських правоохоронних органах можете поставити їх, написавши за адресою n-boris@aif.ru , або за телефоном (095) 923-94-93.
