У списку 8 прізвищ. Гонгадзе останній?
Понеділок, 21 травня 2001, 16:24
Пам'ятник загиблим журналістам не буде стояти під стінами президентської адміністрації. Ініціатори його зведення вирішили пожаліти "почуття гаранта", якому довелося б кожного божого дня дивитися з вікон свого кабінету на список убитих українських журналістів.
У списку убитих 8 прізвищ. Вадим Бойко, Святослав Сосновський (Сімферополь), Володимир Іванов (Севастополь), Борис Деревянко (Одеса), Ігор Грубецький (Черкаси), Володимир Бехтер (Харків), Мар'яна Чорна (Київ), Георгій Гонгадзе.
Вісім поки що. Щоправда, ініціатори зведення пам'ятника самі визнають, що там повинне стояти як мінімум ще одне прізвище - кореспондента "Київських відомостей" Петра Шевченка. Його офіційно вважають самогубцем. Хоч, якщо пам'ятник доведеться перенести, цю помилку обіцяють виправити. Тоді у списку буде 9 прізвищ і вільне місце - "враховуючи, що наш президент не виходить з списків ворогів преси"…
Стелу з чорного граніту встановлювали довго. Важку плиту, яку було розколено надвоє, тут же, прямо на місці, скріпили штирями, поставили на ебоксидну смолу. "Разійдиться, камерам не видно!", постійно кричали оператори, відганяючи депутатів, які теж хотіли залучитися до акції і підтримати масивний пам'ятник.
Підступитися до пам'ятника було неможливо. Не тільки через журналістів і зацікавлених перехожих. Як мінімум два міліціонери і один громадянин в цивільному ретельно законспектували напис на плиті, а в цей час по рації в одного з них хтось наговорював: "стела з чорного граніту, висотою півтори метра, шириною біля 60 сантиметрів…"
Як стверджує Юрій Луценко, який майже героїчними зусиллями вивозив пам'ятник з Рівного, стела - "не антипрезидентський знак, це символ пам'яті тих, хто хоч іноді дозволяв нам взнати правду". А сам Кучма, "якщо він президент всіх українців, а не тільки Пінчука, Суркиса і Медведчука, просто повинен прийти і покласти квіти до пам'ятника - це було б правильно".
Між собою журналісти майже посперечалися, коли власті знесуть цей пам'ятник. Більшість не сумнівалися, що вже найближчої ночі. Луценко, правда, повідомив, що біля стели будуть чергувати і в понеділок і в подальші дні. Але якщо все ж влада на це піде, це буде "вищим проявом зневаги до своїх громадян", в цьому випадку в опозиції вистачить грошей на більший пам'ятник. "Ми зберемо тисячі людей і поставимо його на Банківській", говорить Луценко.
Місце для пам'ятника вибране абсолютно випадково - на куті біля будівлі УНІАН. Луценко визнає, що під час постановки пам'ятника був порушений порядок, але опозиція готова перенести його в будь-яке інше місце в центрі міста.
СБУ шанує пам'ять про загиблих журналістів
У списку убитих 8 прізвищ. Вадим Бойко, Святослав Сосновський (Сімферополь), Володимир Іванов (Севастополь), Борис Деревянко (Одеса), Ігор Грубецький (Черкаси), Володимир Бехтер (Харків), Мар'яна Чорна (Київ), Георгій Гонгадзе.
Вісім поки що. Щоправда, ініціатори зведення пам'ятника самі визнають, що там повинне стояти як мінімум ще одне прізвище - кореспондента "Київських відомостей" Петра Шевченка. Його офіційно вважають самогубцем. Хоч, якщо пам'ятник доведеться перенести, цю помилку обіцяють виправити. Тоді у списку буде 9 прізвищ і вільне місце - "враховуючи, що наш президент не виходить з списків ворогів преси"…
Стелу з чорного граніту встановлювали довго. Важку плиту, яку було розколено надвоє, тут же, прямо на місці, скріпили штирями, поставили на ебоксидну смолу. "Разійдиться, камерам не видно!", постійно кричали оператори, відганяючи депутатів, які теж хотіли залучитися до акції і підтримати масивний пам'ятник.
Підступитися до пам'ятника було неможливо. Не тільки через журналістів і зацікавлених перехожих. Як мінімум два міліціонери і один громадянин в цивільному ретельно законспектували напис на плиті, а в цей час по рації в одного з них хтось наговорював: "стела з чорного граніту, висотою півтори метра, шириною біля 60 сантиметрів…"
Як стверджує Юрій Луценко, який майже героїчними зусиллями вивозив пам'ятник з Рівного, стела - "не антипрезидентський знак, це символ пам'яті тих, хто хоч іноді дозволяв нам взнати правду". А сам Кучма, "якщо він президент всіх українців, а не тільки Пінчука, Суркиса і Медведчука, просто повинен прийти і покласти квіти до пам'ятника - це було б правильно".
Між собою журналісти майже посперечалися, коли власті знесуть цей пам'ятник. Більшість не сумнівалися, що вже найближчої ночі. Луценко, правда, повідомив, що біля стели будуть чергувати і в понеділок і в подальші дні. Але якщо все ж влада на це піде, це буде "вищим проявом зневаги до своїх громадян", в цьому випадку в опозиції вистачить грошей на більший пам'ятник. "Ми зберемо тисячі людей і поставимо його на Банківській", говорить Луценко.
Місце для пам'ятника вибране абсолютно випадково - на куті біля будівлі УНІАН. Луценко визнає, що під час постановки пам'ятника був порушений порядок, але опозиція готова перенести його в будь-яке інше місце в центрі міста.
СБУ шанує пам'ять про загиблих журналістів
