Україна стає президентською республікою...
Середа, 30 травня 2001, 14:12
Указ про запровадження державних секретарів Кабінету міністрів є установленням президентської республіки в Україні, вважає політолог Микола Томенко. В інтерв'ю УП він висловив думку, що "тепер президент фактично є прем'єром і, за умов вступу в дію цього указу, більш коректно говорити про уряд Леоніда Кучми".
"На п'ять років створюється система виконавчої вертикалі президента, де Адміністрація Президента є ключовою інституцією в частині здійснення кадрової політики , а також роботи з координації всієї системи виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Виходячи з указу, Литвин стає автоматично і урядовим секретарем, другою за значимістю посадою в організаційному сенсі. Прем'єр-міністр скоріше стає представником президента в регіонах, по зв'язках з парламентом чи державними підприємствами.
Конкретно Анатолій Кінах, фактично, і далі діє як президент УСПП, оскільки його основна функція - провадити систему взаємин з регіональною елітою, з директорами підприємств, але не в економічному плані, а в плані політичної мобілізації перед парламентськими виборами", - говорить Микола Томенко.
Політолог вимушений ще раз констатувати те, про що говорив неодноразово: Україна є неконституційною країною. Змінити це можна тільки звернувшись з поданням до Конституційного Суду, який, впевнений Томенко, визнає президентський указ неконституційним. "Таке рішення КС розширить перелік аргументів на користь того, що президент діє незаконно і, відповідно, на користь імпічменту", - вважає він.
Є й інший шлях приведення процесів, що відбуваються в Україні, у відповідність до Конституції - ухвалювати нову редакцію Конституції і проголошувати Україну президентською республікою. Тільки таким чином, констатує політолог, політичні реалії відповідатимуть законам України.
Відповідаючи на питання УП, про те якою може бути реакція на цей указ політичної еліти, України Микола Томенко висловив думку, що нововведення отримає підтримку. "Якщо аналізувати ситуацію навколо призначення Кінаха, то виглядає так, що оточення президента переконало правлячу еліту, що їхнім головним завданням є збереження президента до 2004 року. І для цього можна здійснювати навіть неконституційні дії. Цей указ направлений на те, що забезпечити "правильні" вибори до Верховної Ради. Тому ті, хто підтримує дії президента, завдяки цьому указу, отримають підтримку на виборах", - вважає Микола Томенко.
У Михайла Погребинського, директора Київського центру політичних досліджень і конфліктології, відношення до цього указу двояке. "Я бачу два моменти. Один безумовно позитивний – це бажання розділити політичні функції і управлінські. Нероздільність цих функцій була проблемою всіх урядів. До цього першого моменту, позитивного, слід віднести і те, що міністри будуть політики. Це позитив в руслі тенденції руху української політичної системи до європейської, де парламентська більшість формує уряд або сильно впливає на його склад".
Погребинський вірить, що це "сильна тенденція", яка "рано або пізно, швидше рано, ніж пізно, переможе в Україні". На його думку, станеться це швидше, ніж в Росії, "де сильна роль президента". Однак якщо ця тенденція і переможе, називати Україну парламентською республікою політолог би не став. "Стратегічні функції управління в цьому випадку будуть у президента, а тактичні – у уряду".
Другий бік медалі указу – це негатив. "Держсекретарі міністерств будуть входити у вертикаль президентської влади, залишая міністрів без контролю за діями апарату міністерств. Уявіть, ви міністр, але не можете звільнити держсекретаря. Ці люди, загалом, будуть ігнорувати міністра. Вони будуть реалізовувати або президентську політику, але оскільки їх буде дуже багато, і президент не зможе устежити, як вони справляються зі своїми обов'язками, то вони будуть поступати по мірі своїх бюрократичних функцій. А міністр не зможе зупинити секретаря, коли він буде робити щось не те. Я не юрист, але це місце може поставити під сумнів конституційність цього указу. По Конституції уряд – найвищий орган виконавчої влади, в той же час прем'єр не може звільнити держсекретаря Кабінету міністрів. Ще один мінус – незрозуміло, як бути з відсутністю заступника міністра. Потрібен хоч би один заступник, який би виконував функції міністра, коли той відсутній".
Підводячи риску, Погребинський схильний все ж таки вітати цей указ. "Я прихильник такого підходу: коли приймається відповідальне рішення, і є в цьому рішенні і позитив, і негатив, то не треба виливати дитину разом з водою. Позитив закріплює політичну роль прем'єра, але указ треба підправити законом, який би давав міністру важелі впливу на держсекретаря".
Зі слів політолога, над указом працювала робоча група, і вона підготувала проект, який "не треба було критикувати". Але в результаті указ виявився трохи іншим. "Я не знаю, чому вийшла така версія. Є люди, які люблять боротися з тенденціями. Зазвичай тенденція сильніше, і якщо ти працюєш проти тенденції, то ти програєш". А тенденція зараз така, що роль парламенту є великою, а міністр-політик повинен бути "господарем свого міністерства". "Я вірю, що в кінцевому результаті тенденція переможе".
Олександр Мороз вважає, що указ президента порушує Конституцію. "Згідно з указом, створюється інституція виконавчої влади, яку буде контролювати адміністрація президента. У цій ситуації уряд стане просто декоративною фігурою, не більше".
На думку Морозу, у відповідь на звернення депутатів, КС визнає цей указ неконституційним. Соцпартія поки не є ініціатором збору підписів під зверненням до КС, однак, як зазначив Мороз, вони "це активно підтримають".
"Це зроблено для продовження інтриг, від яких суспільство вже втомилося", говорить Олександр Мороз.
"Це фактично державний заколот і цей сценарій готувався на випадок призначення в.о. Таким чином вся реальна влада зосереджується в руках президента. Тому опозиція обов'язково має дуже жорстко відреагувати на цей указ", - додав один з лідерів Соцпартії Йосип Винський.
"Це є логічним перетворенням авторитарного режиму на диктатуру", - переконана екс-віце-прем'єр Юлія Тимошенко. Вона вважає, що президента вже не влаштовують консультації щодо складу уряду, тому він хоче мати всю повноту влади. Тепер, міністри як політичні фігури будуть обмежені у можливості самостійно ухвалювати рішення.
Тимошенко згадала свій досвід роботи в уряді - за її словами "в Кабінеті міністрів і так достатньо потужний був апарат". "Були спроби апарату втручатися в роботи міністрів і косметично коригувати їх рішення. Однак тоді міністри могли протистояти цьому," каже Тимошенко. Зараз, після такого указу, вважає вона, міністри повністю будуть позбавлені такої можливості.
Петро Симоненко переконаний, що "указ породжує набагато більше питань, ніж дає відповідей про шляхи посилення впливу виконавчої влади і про механізми управління тими процесами, які неодноразово критикувала партія, і через що ми висловили недовіру урядовы Ющенка".
"Хаотичні і сумбурні реформи, кримінальна приватизація, абсурдні експерименти над цілими галузями економіки і мільйонами людей сьогодні торкнулися всієї системи.
Визначення політичного статусу міністра пыд час введення посади держсекретаря з численними, а, по суті, з усіма функціями, перетворює міністерські портфелі на бутафорію. На мій погляд, міністр повинен бути організатором стратегічного розвитку країни, постійно стежити за розвитком економічної ситуації, і він же несе відповідальність.
Його ж перетворюють у шоумена. За такого підхода, який визначений указом, Кабінет міністрів перетворюється в політичний клуб за інтересами.
Реальна влада за такого розкладу, звичайно ж, знаходиться в держсекретарів. Вони розпоряджаються фінансами, займаються кадровим потенціалом, аж до регіонів.
У підтексті цього указу - паралельне формування виконавчої влади, підконтрольної президенту, що призведе до маніпулювання з боку олігархів і адміністрації президента. Таким чином, Кабінет міністрів перетворюється на акціонерне товариство закритого типу з представників каст, куди будуть приймати тільки після затвердження в адміністрації президента", каже Симоненко.
Читайте також:
Кучма організував Конституційний заколот?
"На п'ять років створюється система виконавчої вертикалі президента, де Адміністрація Президента є ключовою інституцією в частині здійснення кадрової політики , а також роботи з координації всієї системи виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Виходячи з указу, Литвин стає автоматично і урядовим секретарем, другою за значимістю посадою в організаційному сенсі. Прем'єр-міністр скоріше стає представником президента в регіонах, по зв'язках з парламентом чи державними підприємствами.
Конкретно Анатолій Кінах, фактично, і далі діє як президент УСПП, оскільки його основна функція - провадити систему взаємин з регіональною елітою, з директорами підприємств, але не в економічному плані, а в плані політичної мобілізації перед парламентськими виборами", - говорить Микола Томенко.
Політолог вимушений ще раз констатувати те, про що говорив неодноразово: Україна є неконституційною країною. Змінити це можна тільки звернувшись з поданням до Конституційного Суду, який, впевнений Томенко, визнає президентський указ неконституційним. "Таке рішення КС розширить перелік аргументів на користь того, що президент діє незаконно і, відповідно, на користь імпічменту", - вважає він.
Є й інший шлях приведення процесів, що відбуваються в Україні, у відповідність до Конституції - ухвалювати нову редакцію Конституції і проголошувати Україну президентською республікою. Тільки таким чином, констатує політолог, політичні реалії відповідатимуть законам України.
Відповідаючи на питання УП, про те якою може бути реакція на цей указ політичної еліти, України Микола Томенко висловив думку, що нововведення отримає підтримку. "Якщо аналізувати ситуацію навколо призначення Кінаха, то виглядає так, що оточення президента переконало правлячу еліту, що їхнім головним завданням є збереження президента до 2004 року. І для цього можна здійснювати навіть неконституційні дії. Цей указ направлений на те, що забезпечити "правильні" вибори до Верховної Ради. Тому ті, хто підтримує дії президента, завдяки цьому указу, отримають підтримку на виборах", - вважає Микола Томенко.
 |
Погребинський вірить, що це "сильна тенденція", яка "рано або пізно, швидше рано, ніж пізно, переможе в Україні". На його думку, станеться це швидше, ніж в Росії, "де сильна роль президента". Однак якщо ця тенденція і переможе, називати Україну парламентською республікою політолог би не став. "Стратегічні функції управління в цьому випадку будуть у президента, а тактичні – у уряду".
Другий бік медалі указу – це негатив. "Держсекретарі міністерств будуть входити у вертикаль президентської влади, залишая міністрів без контролю за діями апарату міністерств. Уявіть, ви міністр, але не можете звільнити держсекретаря. Ці люди, загалом, будуть ігнорувати міністра. Вони будуть реалізовувати або президентську політику, але оскільки їх буде дуже багато, і президент не зможе устежити, як вони справляються зі своїми обов'язками, то вони будуть поступати по мірі своїх бюрократичних функцій. А міністр не зможе зупинити секретаря, коли він буде робити щось не те. Я не юрист, але це місце може поставити під сумнів конституційність цього указу. По Конституції уряд – найвищий орган виконавчої влади, в той же час прем'єр не може звільнити держсекретаря Кабінету міністрів. Ще один мінус – незрозуміло, як бути з відсутністю заступника міністра. Потрібен хоч би один заступник, який би виконував функції міністра, коли той відсутній".
Підводячи риску, Погребинський схильний все ж таки вітати цей указ. "Я прихильник такого підходу: коли приймається відповідальне рішення, і є в цьому рішенні і позитив, і негатив, то не треба виливати дитину разом з водою. Позитив закріплює політичну роль прем'єра, але указ треба підправити законом, який би давав міністру важелі впливу на держсекретаря".
Зі слів політолога, над указом працювала робоча група, і вона підготувала проект, який "не треба було критикувати". Але в результаті указ виявився трохи іншим. "Я не знаю, чому вийшла така версія. Є люди, які люблять боротися з тенденціями. Зазвичай тенденція сильніше, і якщо ти працюєш проти тенденції, то ти програєш". А тенденція зараз така, що роль парламенту є великою, а міністр-політик повинен бути "господарем свого міністерства". "Я вірю, що в кінцевому результаті тенденція переможе".
Олександр Мороз вважає, що указ президента порушує Конституцію. "Згідно з указом, створюється інституція виконавчої влади, яку буде контролювати адміністрація президента. У цій ситуації уряд стане просто декоративною фігурою, не більше".
На думку Морозу, у відповідь на звернення депутатів, КС визнає цей указ неконституційним. Соцпартія поки не є ініціатором збору підписів під зверненням до КС, однак, як зазначив Мороз, вони "це активно підтримають".
"Це зроблено для продовження інтриг, від яких суспільство вже втомилося", говорить Олександр Мороз.
"Це фактично державний заколот і цей сценарій готувався на випадок призначення в.о. Таким чином вся реальна влада зосереджується в руках президента. Тому опозиція обов'язково має дуже жорстко відреагувати на цей указ", - додав один з лідерів Соцпартії Йосип Винський.
"Це є логічним перетворенням авторитарного режиму на диктатуру", - переконана екс-віце-прем'єр Юлія Тимошенко. Вона вважає, що президента вже не влаштовують консультації щодо складу уряду, тому він хоче мати всю повноту влади. Тепер, міністри як політичні фігури будуть обмежені у можливості самостійно ухвалювати рішення.
Тимошенко згадала свій досвід роботи в уряді - за її словами "в Кабінеті міністрів і так достатньо потужний був апарат". "Були спроби апарату втручатися в роботи міністрів і косметично коригувати їх рішення. Однак тоді міністри могли протистояти цьому," каже Тимошенко. Зараз, після такого указу, вважає вона, міністри повністю будуть позбавлені такої можливості.
Петро Симоненко переконаний, що "указ породжує набагато більше питань, ніж дає відповідей про шляхи посилення впливу виконавчої влади і про механізми управління тими процесами, які неодноразово критикувала партія, і через що ми висловили недовіру урядовы Ющенка".
"Хаотичні і сумбурні реформи, кримінальна приватизація, абсурдні експерименти над цілими галузями економіки і мільйонами людей сьогодні торкнулися всієї системи.
Визначення політичного статусу міністра пыд час введення посади держсекретаря з численними, а, по суті, з усіма функціями, перетворює міністерські портфелі на бутафорію. На мій погляд, міністр повинен бути організатором стратегічного розвитку країни, постійно стежити за розвитком економічної ситуації, і він же несе відповідальність.
Його ж перетворюють у шоумена. За такого підхода, який визначений указом, Кабінет міністрів перетворюється в політичний клуб за інтересами.
Реальна влада за такого розкладу, звичайно ж, знаходиться в держсекретарів. Вони розпоряджаються фінансами, займаються кадровим потенціалом, аж до регіонів.
У підтексті цього указу - паралельне формування виконавчої влади, підконтрольної президенту, що призведе до маніпулювання з боку олігархів і адміністрації президента. Таким чином, Кабінет міністрів перетворюється на акціонерне товариство закритого типу з представників каст, куди будуть приймати тільки після затвердження в адміністрації президента", каже Симоненко.
Читайте також:
Кучма організував Конституційний заколот?
