Чого боїться прокуратура?
П'ятниця, 15 червня 2001, 13:53
"Сьогодні хочуть закопати правду. Вони хочуть, щоб я ніколи не дізналася правди. Від мене вимагають настирливо, наполегливо, будь-якими методами, щоб я негайно поховала тіло". З такими словами, із сльозами в голосі звернулася до журналістів мама Георгія Гонгадзе.
Її адвоката напередодні черговий раз попередили про можливість поховання тіла, знайденого у Таращі, державними службами, якщо сама мати не погодиться його поховати. Пані Леся в терміновому порядку прибула до Києва, щоб цьому запобігти. В неї все ще є сумніви.
"Хто б це не був, я його поховаю з дотриманням всіх християнських звичаїв, але тільки після остаточної експертизи. Генпрокуратура не хоче цього робити. Виникає питання - чому? Чого вони бояться?", говорить мама.
Пані Леся звернулася з проханням про допомогу до президента "Репортерів без кордонів" Робера Менара, який вже направив офіційні листи генпрокурору і президенту України з пропозицією провести додаткову остаточну експертизу. Поки що тільки Потебенько заявив про те, що в проведенні такої експертизи немає жодної необхідності. Між тим сам Менар наступної середи приїжджає до Києва.
Як каже мама, вона вже не менше 12 разів зверталася до прокуратури з проханням не передавати тіло на поховання до з'ясування всіх обставин. Проте вона відмовляється від зустрічей з представниками прокуратури. "Я не хочу з цими людьми розмовляти - мені нема про що з ними говорити. Я спілкуюся з ними мовою паперів", сказала мама, перебираючи стопку отриманих з прокуратури відповідей.
"У мене є зразки Гіїного волосся, відрізаного, коли його хрестили, у мене є волосся, зібране з його одягу. Зі всіма цими матеріалами вже давно можна було ідентифікувати тіло". Мама звинувачує слідство у злочинній недбалості і в тому, що тіло було доведене до такого стану, коли вже неможливо провести результативні експертизи. "Коли тіло виявили, в його шлунку знайшли залишки їжі і навіть рожеву м'якоть кавуна, який він їв напередодні. Чому всі необхідні експертизи не були проведені відразу?", запитує пані Леся.
До речі, зараз ніхто не може дати відповіді, чи дійсно прокуратура зверталася з офіційним запитом до ФБР про проведення експертиз щодо з'ясування часу і причини смерті. Можливо, в офіційному папері мова йшла виключно про додаткову експертизу на ДНК.
Доки ніхто не може дати відповідей на запитання, в матері всі ще лишаються сумніви. І це дає їй хоч і дуже слабку, але надію. "Я не знаю, де мій син. Але я точно знаю, що стопа, яку мені показували, за формою і розміром ноги не відповідає нозі мого сина".
Вона не стала розповідати про все, з чим їй довелося зіткнутися під час опізнання тіла. Тільки один факт - зі слів мами, коли розгорнули целофан, в який було завинуте тіло, звідти вилетіли "тисячі мух". "Довелося навіть відкривати кватирку, щоб всі вони вилетіли. Ось так зберігалося тіло з такої резонансної справи".
"Мені складно добитися правди. А вам буде ще складніше, оскільки за мною - весь світ. Але я не здамся".
Її адвоката напередодні черговий раз попередили про можливість поховання тіла, знайденого у Таращі, державними службами, якщо сама мати не погодиться його поховати. Пані Леся в терміновому порядку прибула до Києва, щоб цьому запобігти. В неї все ще є сумніви.
"Хто б це не був, я його поховаю з дотриманням всіх християнських звичаїв, але тільки після остаточної експертизи. Генпрокуратура не хоче цього робити. Виникає питання - чому? Чого вони бояться?", говорить мама.
Пані Леся звернулася з проханням про допомогу до президента "Репортерів без кордонів" Робера Менара, який вже направив офіційні листи генпрокурору і президенту України з пропозицією провести додаткову остаточну експертизу. Поки що тільки Потебенько заявив про те, що в проведенні такої експертизи немає жодної необхідності. Між тим сам Менар наступної середи приїжджає до Києва.
Як каже мама, вона вже не менше 12 разів зверталася до прокуратури з проханням не передавати тіло на поховання до з'ясування всіх обставин. Проте вона відмовляється від зустрічей з представниками прокуратури. "Я не хочу з цими людьми розмовляти - мені нема про що з ними говорити. Я спілкуюся з ними мовою паперів", сказала мама, перебираючи стопку отриманих з прокуратури відповідей.
"У мене є зразки Гіїного волосся, відрізаного, коли його хрестили, у мене є волосся, зібране з його одягу. Зі всіма цими матеріалами вже давно можна було ідентифікувати тіло". Мама звинувачує слідство у злочинній недбалості і в тому, що тіло було доведене до такого стану, коли вже неможливо провести результативні експертизи. "Коли тіло виявили, в його шлунку знайшли залишки їжі і навіть рожеву м'якоть кавуна, який він їв напередодні. Чому всі необхідні експертизи не були проведені відразу?", запитує пані Леся.
До речі, зараз ніхто не може дати відповіді, чи дійсно прокуратура зверталася з офіційним запитом до ФБР про проведення експертиз щодо з'ясування часу і причини смерті. Можливо, в офіційному папері мова йшла виключно про додаткову експертизу на ДНК.
Доки ніхто не може дати відповідей на запитання, в матері всі ще лишаються сумніви. І це дає їй хоч і дуже слабку, але надію. "Я не знаю, де мій син. Але я точно знаю, що стопа, яку мені показували, за формою і розміром ноги не відповідає нозі мого сина".
Вона не стала розповідати про все, з чим їй довелося зіткнутися під час опізнання тіла. Тільки один факт - зі слів мами, коли розгорнули целофан, в який було завинуте тіло, звідти вилетіли "тисячі мух". "Довелося навіть відкривати кватирку, щоб всі вони вилетіли. Ось так зберігалося тіло з такої резонансної справи".
"Мені складно добитися правди. А вам буде ще складніше, оскільки за мною - весь світ. Але я не здамся".
