Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Кучма і Гонгадзе

Понеділок, 25 червня 2001, 11:49
Mr.Kuchma and Mr.Gongadze

Вашингтон, 24 червня 2001 року. Минуло вже сім місяців з того дня, як на околицях Києва було знайдено обезголовлене тіло українського журналіста Георгія Гонгадзе, шість - з того дня, як в парламент України були направлені магнітофонні плівки, що інкримінують причетність до його зникнення українського президента Леоніда Кучми, і два - з того дня, як пану Кучмі вдалося провалити парламентську резолюцію про імпічмент президенту і задушити публічні демонстрації, які закликали до його відставки.

Минулого тижня пан Кучма відправив до Вашингтона свого найближчого помічника Володимира Литвина з довгим листом до президента США Буша-молодшого (George W. Bush) і з не менш довгим списком запитів щодо допомоги своєму уряду. Хоч справа Гонгадзе так і не була розкрита і роль пана Кучми не прояснена, українці сподіваються, що про неї забудуть. "Відповідні висновки вже зроблені…і це жодним чином не повинно впливати на стратегічні масштаби нашого партнерства, - оголосив пан Литвин.

Однак так не повинно бути. Україна - це країна, яка коливається між своїм прагненням зблизитися з Заходом і своєю довгою історією залежності від Росії. При чисельності населення близько 50 мільйонів осіб і розмірах території, рівних Франції, вона справляє величезний вплив на нестабільний регіон, який лежить навколо неї, що включає півдюжини колишніх радянських республік. Для Заходу важливо зберегти Україну незалежною і стабільною, і тому президент Буш-молодший мав рацію, коли в своїй промові у Варшаві минулого тижня заявив, що Європа, об'єднана демократією і вільними ринками, "повинна включати Україну". Але саме внаслідок цих причин Сполучені Штати Америки не можуть дозволити пану Кучмі забути про справу Гонгадзе.

Пану Кучмі хотілося б, щоб адміністрація Буша-молодшого сфокусувалася на інших питаннях. Україна, доводить він в своєму листі, як і раніше прагне до економічних реформ і до вільного ринку, але вона потребує американської допомоги в формі підтримки її прохання про надання позик Міжнародним валютним фондом (МВФ) - який декілька місяців тому припинив програму для України - і надання пільг у двосторонній торгівлі.

Пану Кучмі хотілося б також, щоб США підтримали регіональну організацію, що об'єднує Україну з декількома іншими колишніми радянськими республіками, яка намагається побудувати нові маршрути транспортування нафти і газу в обхід території Росії. Російський президент Володимир Путін, що докладає великих зусиль до того, щоб збільшити вплив Москви на Україну, закликає російські компанії купувати українські промислові підприємства; і пану Кучмі хотілося б, щоб адміністрація США також закликала американські компанії інвестувати Україну.

Дилема для адміністрації Буша-молодшого в тому, що важливість України і кампанія пана Путіна, які очевидні, не дозволяють їй відкрито відкидати геть заявлений інтерес пана Кучми до співпраці із Заходом. Замість цього необхідно протестувати його, закликавши Україну до виконання своїх обіцянок в частині економічних реформ і запропонувавши підтримку таких інститутів, як МВФ, якщо виявиться, що зміни дійсно є. Адже, зрештою, Україна - як і путінська Росія - ніколи не зможе стати справжнім партнером США або частиною об'єднаної Європи, якщо не доведе, що згодна повністю дотримуватися демократії та прав людини.

Адміністрація Буша-молодшого може ясно заявити про це українцям - і, можливо, десь їм допомогти - продовжуючи наполягати на відповідях щодо Георгія Гонгадзе.

Переклад Inosmi.Ru

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування