Мати зниклого журналіста шукає підтримки в Папи
Понеділок, 25 червня 2001, 15:40
Missing Newsman's Mother Seeks Pope's Support
Після семи місяців терору Леся Гонгадзе не могла дочекатися візиту Папи Римського Іоанна Павла II до України.
Вона приїхала в Рим у квітні і попросила про аудієнцію в Папи, щоб переконатися в тому, що він розуміє: запланований візит - це візит до країни, лідер якої відмовляється розслідувати зникнення, а можливо й вбивство, її сина, журналіста Георгія Гонгадзе.
Леся Гонгадзе, греко-католичка, не знала, чим Папа зможе їй допомогти, але після місяців сліз, розчарування і безперервних кампаній, які забезпечили значну міжнародну підтримку, вона сподівалася, що його моральний авторитет може вплинути на ситуацію. Як саме - це справа Папи.
"Папа дуже зайнятий, а наша ситуація дуже складна - коли до злочину причетна величезна група людей, і вони намагаються знищити всі сліди", говорить вона.
Пані Гонгадзе дивилася в суботу увечері українське телебачення і дуже зраділа, коли почула, як Папа українською мовою процитував одного з найперших князів київської Русі: "Влада не повинна дозволяти знищувати людей".
Потім, коли вона дивилася репортаж з приватної зустрічі Папи з президентом Леонідом Кучмою, їй здалося, що вона побачила болючий вираз на обличчі українця. Вона молилася, щоб Папа вказав Кучмі на неприпустимість відстрочок, приховування і відхилень, які постійно мали місце з того минулорічного осіннього дня, коли вона вперше дізналася про зникнення її сина.
Через кілька тижнів обезголовлене тіло, найімовірніше - Георгія Гонгадзе, було знайдено у неглибокій ямі в лісі неподалеку від Києва.
Потім, ще за три тижні, на засіданні парламенту були оприлюднені записи, які зробив охоронник у президентському палаці. Вони засвідчили, що Кучма був роздратований обвинуваченнями в корупції, які з'явилися в Інтернет-виданні Гонгадзе. На плівках зафіксований голос Кучми, який вимагає, щоб українська служба безпеки знайшла спосіб примусити журналіста замовкнути.
"Говорю вам, відвезіть його", говорить президент. "Вивезіть його до біса! Віддайте його чеченцям (нецензурно) за викуп".
У відповідь на це міністр внутрішніх справ Кравченко відповідає: "В мене є чудова команда - такі орли! Вони зроблять все, що захочете!"
Самого Гонгадзе востаннє бачили 16 вересня, і відтоді його войовнича душа перейшла до його матері, жменьки журналістів і друзів, до групи політичних опонентів Кучми, які сприймають цей випадок як спробу перевірити, чи спрацює верховенство права в Україні, пострадянський країні, яка розривається між Європою і своїм Радянським минулим.
Цієї весни, коли пані Гонгадзе прибула до Риму, 4 квітня Ватікан влаштував їй аудієнцію з Папою. Після того, як вона отримала благословення, священик підвів її і її подругу, Ларису Скорик, до Папи, і вони припали до його ніг.
Коли священик пояснив, що вона - мати журналіста, чия ймовірна смерть призвела до політичної кризи, демонстрацій і осуду Кучми, Папа поклав свою руку на голову пані Гонгадзе і сказав: "Я молюся Богу, щоб він послав тобі сили і терпіння на шляху до правди".
Пані Гонгадзе сказала, що вона розмовляла з Папою польською мовою, якою часто говорять у Львові, на Західній Україні, куди Папа виїжджає у понеділок, щоб вшанувати греко-католиків, потерпілих від радянської влади. Грекокатолики - католики східного обряду, лояльні до Риму.
"Коли він поклав руку на мою голову, в мене з'явилося таке почуття, яке допомогло мені і морально і духовно, і відтоді я відчуваю себе духовно вільнішою, я відчуваю, що це додає мені сили жити", говорить мама.
Навколо пані Гонгадзе продовжується боротьба, але вона продовжує чинити тиск на Кучму. Після того як вона виявила неточності в експертизі тіла, знайденого в листопаді і відмовилася його ховати, на Кучму продовжують тиснути, щоб він зізнався, що вбивство було замовлене. Здається, він не схильний до проведення серйозного розслідування.
Кучма, колишній директор ракетного заводу, обраний на другий термін президентом, спробував розвіяти скандал, звільнивши з посади свого міністра внутрішніх справ Кравченка. Він втратив також і декількох керівників із служби безпеки.
Проте жоден з цих колишніх посадовців не був притягнений до відповідальності за свої дії або за заяви, зроблені у президентському кабінеті, і записані колишнім охоронником Миколою Мельниченком, який зараз отримав політичний притулок в США.
Під загальне освистання і осуд новий міністр внутрішніх справ Юрій Смирнов заявив у травні, що він розкрив справу Гонгадзе, звинувативши двох хуліганів, що, як він сказав, вбили журналіста і потім самі були забиті. Смирнов згодом дезавуював заяву, що виділяється рідкісним цинізмом, який взагалі супроводжує цю справу. Лідери опозиції звинуватили його у спробі замовчати свідоцтва, що ведуть до найвищого кабінету.
У травні США підтвердили, що знайдене тіло належить Гонгадзе. Вільям Родрігес з Інституту патології Збройних сил у заяві посольства США в Україні сказав, що "останки належать зниклому журналісту". Його відповідь базувалась на даних рентгенівського знімка, де помітні сліди від осколків, отриманих Гонгадзе під час його бутності військовим кореспондентом, а також на тестах ДНК.
Але пані Гонгадзе говорить, що Родрігес обіцяв визначити причину смерті, що вкрай важливо для продовження розслідування. Відповісти на це питання дуже складно, враховуючи те, скільки пролежало тіло, і той факт, що воно без голови. Тіло досі знаходиться у державному морзі.
26 квітня, під час дослідження Родрігесом тіла, "я була поруч з тілом протягом семи з половиною годин", говорить пані Гонгадзе. "Вони не дозволяли мені піти, і я просила Бога дати мені сили".
В неї все ще є питання, говорить вона - розмір і форма ноги не відповідає розміру і формі ноги її сина. Не співпадають також ні колір волосся, ні приблизний зріст.
"Я не бачу кінця-краю всьому цьому", говорить вона, і доки її змога, вона не дозволить ховати тіло. Пані Гонгадзе одягнута в чорне, на шиї - простий золотий хрестик, сиве волосся коротко стрижене, а очі дуже схожі на очі її сина.
Навіть члени її сім'ї примушують її поховати тіло. "Вони кажуть, що я не маю рації", продовжує вона, "що я зараз мушу поховати ці останки. Але я хочу знати правду, і я знаю, що відразу після того, як я поховаю його, вони його відкопають і викрадуть його. Тоді ми вже ніколи не отримаємо відповіді на всі ці питання".
Після семи місяців терору Леся Гонгадзе не могла дочекатися візиту Папи Римського Іоанна Павла II до України.
Вона приїхала в Рим у квітні і попросила про аудієнцію в Папи, щоб переконатися в тому, що він розуміє: запланований візит - це візит до країни, лідер якої відмовляється розслідувати зникнення, а можливо й вбивство, її сина, журналіста Георгія Гонгадзе.
Леся Гонгадзе, греко-католичка, не знала, чим Папа зможе їй допомогти, але після місяців сліз, розчарування і безперервних кампаній, які забезпечили значну міжнародну підтримку, вона сподівалася, що його моральний авторитет може вплинути на ситуацію. Як саме - це справа Папи.
"Папа дуже зайнятий, а наша ситуація дуже складна - коли до злочину причетна величезна група людей, і вони намагаються знищити всі сліди", говорить вона.
Пані Гонгадзе дивилася в суботу увечері українське телебачення і дуже зраділа, коли почула, як Папа українською мовою процитував одного з найперших князів київської Русі: "Влада не повинна дозволяти знищувати людей".
Потім, коли вона дивилася репортаж з приватної зустрічі Папи з президентом Леонідом Кучмою, їй здалося, що вона побачила болючий вираз на обличчі українця. Вона молилася, щоб Папа вказав Кучмі на неприпустимість відстрочок, приховування і відхилень, які постійно мали місце з того минулорічного осіннього дня, коли вона вперше дізналася про зникнення її сина.
Через кілька тижнів обезголовлене тіло, найімовірніше - Георгія Гонгадзе, було знайдено у неглибокій ямі в лісі неподалеку від Києва.
Потім, ще за три тижні, на засіданні парламенту були оприлюднені записи, які зробив охоронник у президентському палаці. Вони засвідчили, що Кучма був роздратований обвинуваченнями в корупції, які з'явилися в Інтернет-виданні Гонгадзе. На плівках зафіксований голос Кучми, який вимагає, щоб українська служба безпеки знайшла спосіб примусити журналіста замовкнути.
"Говорю вам, відвезіть його", говорить президент. "Вивезіть його до біса! Віддайте його чеченцям (нецензурно) за викуп".
У відповідь на це міністр внутрішніх справ Кравченко відповідає: "В мене є чудова команда - такі орли! Вони зроблять все, що захочете!"
Самого Гонгадзе востаннє бачили 16 вересня, і відтоді його войовнича душа перейшла до його матері, жменьки журналістів і друзів, до групи політичних опонентів Кучми, які сприймають цей випадок як спробу перевірити, чи спрацює верховенство права в Україні, пострадянський країні, яка розривається між Європою і своїм Радянським минулим.
Цієї весни, коли пані Гонгадзе прибула до Риму, 4 квітня Ватікан влаштував їй аудієнцію з Папою. Після того, як вона отримала благословення, священик підвів її і її подругу, Ларису Скорик, до Папи, і вони припали до його ніг.
Коли священик пояснив, що вона - мати журналіста, чия ймовірна смерть призвела до політичної кризи, демонстрацій і осуду Кучми, Папа поклав свою руку на голову пані Гонгадзе і сказав: "Я молюся Богу, щоб він послав тобі сили і терпіння на шляху до правди".
Пані Гонгадзе сказала, що вона розмовляла з Папою польською мовою, якою часто говорять у Львові, на Західній Україні, куди Папа виїжджає у понеділок, щоб вшанувати греко-католиків, потерпілих від радянської влади. Грекокатолики - католики східного обряду, лояльні до Риму.
"Коли він поклав руку на мою голову, в мене з'явилося таке почуття, яке допомогло мені і морально і духовно, і відтоді я відчуваю себе духовно вільнішою, я відчуваю, що це додає мені сили жити", говорить мама.
Навколо пані Гонгадзе продовжується боротьба, але вона продовжує чинити тиск на Кучму. Після того як вона виявила неточності в експертизі тіла, знайденого в листопаді і відмовилася його ховати, на Кучму продовжують тиснути, щоб він зізнався, що вбивство було замовлене. Здається, він не схильний до проведення серйозного розслідування.
Кучма, колишній директор ракетного заводу, обраний на другий термін президентом, спробував розвіяти скандал, звільнивши з посади свого міністра внутрішніх справ Кравченка. Він втратив також і декількох керівників із служби безпеки.
Проте жоден з цих колишніх посадовців не був притягнений до відповідальності за свої дії або за заяви, зроблені у президентському кабінеті, і записані колишнім охоронником Миколою Мельниченком, який зараз отримав політичний притулок в США.
Під загальне освистання і осуд новий міністр внутрішніх справ Юрій Смирнов заявив у травні, що він розкрив справу Гонгадзе, звинувативши двох хуліганів, що, як він сказав, вбили журналіста і потім самі були забиті. Смирнов згодом дезавуював заяву, що виділяється рідкісним цинізмом, який взагалі супроводжує цю справу. Лідери опозиції звинуватили його у спробі замовчати свідоцтва, що ведуть до найвищого кабінету.
У травні США підтвердили, що знайдене тіло належить Гонгадзе. Вільям Родрігес з Інституту патології Збройних сил у заяві посольства США в Україні сказав, що "останки належать зниклому журналісту". Його відповідь базувалась на даних рентгенівського знімка, де помітні сліди від осколків, отриманих Гонгадзе під час його бутності військовим кореспондентом, а також на тестах ДНК.
Але пані Гонгадзе говорить, що Родрігес обіцяв визначити причину смерті, що вкрай важливо для продовження розслідування. Відповісти на це питання дуже складно, враховуючи те, скільки пролежало тіло, і той факт, що воно без голови. Тіло досі знаходиться у державному морзі.
26 квітня, під час дослідження Родрігесом тіла, "я була поруч з тілом протягом семи з половиною годин", говорить пані Гонгадзе. "Вони не дозволяли мені піти, і я просила Бога дати мені сили".
В неї все ще є питання, говорить вона - розмір і форма ноги не відповідає розміру і формі ноги її сина. Не співпадають також ні колір волосся, ні приблизний зріст.
"Я не бачу кінця-краю всьому цьому", говорить вона, і доки її змога, вона не дозволить ховати тіло. Пані Гонгадзе одягнута в чорне, на шиї - простий золотий хрестик, сиве волосся коротко стрижене, а очі дуже схожі на очі її сина.
Навіть члени її сім'ї примушують її поховати тіло. "Вони кажуть, що я не маю рації", продовжує вона, "що я зараз мушу поховати ці останки. Але я хочу знати правду, і я знаю, що відразу після того, як я поховаю його, вони його відкопають і викрадуть його. Тоді ми вже ніколи не отримаємо відповіді на всі ці питання".
