Кому "Укртелеком" - швидко-швидко?

43 перегляди
Понеділок, 23 липня 2001, 15:27
На засіданні, що відбулося 19 липня СНБО основною причиною визнання діяльності Держкомзв"язку незадовільною тоді ще голові Держкомзв"язку Олегу Шевчуку інкримінувалася "поспішність" цього комітету в питаннях приватизації "Укртелекому".

Подробиці: "На засіданні зазначалося, що при приватизації підприємств, які надають послуги в сфері телекомунікацій, недостатньо враховані інтереси держави ".

UA Today: "Зараз однозначно не треба поспішати з приватизацією заради приватизації", - сказав Є.Марчук, коментуючи ситуацію, що склалася в галузі.

Про те, що питання приватизації "Укртелекому" стало однією з причин звільнення Шевчука з посади голови Держкомзв"язку, говориться в історії "Сім проколів Шевчука". Тут бо зупинятися на цих моментах не варто - мова піде власне про саму приватизацію.

Досі істотна частина прибутків державного бюджету України формується за рахунок надходжень з двох джерел: кредити міжнародних фінансових організацій і приватизація державного майна (гроші від якої часто йдуть на погашення отриманих кредитів). Так, наприклад, від приватизації державного майна в 2001 році очікується 5 784 705 тис. гривень надходжень (для прикладу - податкові надходження, закладені в бюджеті на 2001 рік, плануються в розмірі 23 522 610 тис. гривень). Всього ж т.з. "прибуткова" частина бюджету становить 41 990 788,5 тис. гривень.

Вже минулого року питання приватизації "Укртелекому" встало гостро.

По-перше, від приватизації цього підприємства в держбюджет повинна була надійти досить значна сума грошей. По-друге, відсутність інвестицій в галузь взагалі і в компанію "Укртелеком" зокрема значно зменшує можливості розвитку бізнесу.

У червні 2000 року в інтерв'ю кореспонденту УФС голова Державного комітету зв'язку і інформатизації України Олег Шевчук, зокрема, говорив: "Не так давно голова Фонду державного майна Олександр Бондар висловлював думку, що якщо негайно не приватизувати "Укртелеком", то в майбутньому ця компанія може стати збитковою і зможе існувати тільки на дотаціях...

Я думаю, що Олександр Миколайович трохи, що називається, "перегнув палицю" -"Укртелеком" ніколи не стане збитковим. Але якщо його не приватизують, це позначиться, передусім, на якості послуг".

Тобто з питання темпів приватизації "Укртелекому" пан Шевчук в червні 2000 року займав досить помірковану позицію, властиву багатьом іншим чиновникам, яка простою мовою перекладалася "і так, і ні". Тобто і приватизувати начебто треба швидше, але, з іншого боку, і поспішати не варто.

У світлі обвинувачень, що виникли, здається варто подати ширшу думку Шевчука щодо загального стану ринку: "Я вважаю, що наш телекомунікаційний ринок досить лібералізований. Якщо раніше у нас були розбіжності з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Єврокомісією з приводу виконання українською стороною європейських норм, то нині цих розбіжностей вже немає. Всі норми по прозорості ринку, особливо з точки зору внутрішньої конкуренції (конкуренції зовнішньої у нас немає як такої), були виконані в період 1993 - 1996 рр., і тепер ми маємо досить ліберальну процедуру отримання ліцензій.

Однак, з іншого боку, ліцензій видано багато, але більшість з них поки що не працює - не вистачає інвестицій. Як відомо, саме інвестиційна політика в телекомунікаційних секторах всіх країн займає пріоритетне місце. Якщо ви подивитеся на котирування на всіх ведучих світових фондових біржах, то побачите, що лідируючі місця там займають саме акції компаній інформаційного і телекомунікаційного секторів.

Головна проблема телекомунікаційної галузі України полягає в тому, що ми не можемо вийти на світові фондові ринки. Причини цього в більшій мірі макроекономічні, що стосуються економіки країни загалом.

Безумовно, є і внутрішні проблеми, які ми повинні будемо вирішити, щоб зі своїми пропозиціями бути конкурентоздатними на ринку світового капіталу. Зараз у нас державними є тільки "Укртелеком" і "Укрпошта", плюс (в частині частки "Укртелекому") "Utel" і "UMC".

Якщо розглядати грошовий аспект, то на частку приватних компаній сьогодні доводиться біля 40% вітчизняного ринку телекомунікаційних послуг. Я вважаю, що це дуже серйозно. При цьому зменшення питомої ваги на ринку "Укртелекому" аж ніяк не означає, що він "втратив" цей ринок і ці послуги - це абсолютно нові послуги: мобільний зв'язок, Інтернет і т.д. А для того, щоб "Укртелеком" був конкурентоздатним в нових видах послуг, його треба приватизувати. Інакше він часто буде програвати, тому що великі державні компанії не мобільні в прийнятті рішень; крім того, вони не такі цікаві з точки зору інвестування в них. Розміркуйте самі, за винятком кредитів ЄБРР (в 1994 р. було надано $50 млн.), в "Укртелеком" ніхто не вклав ані копійки.

Саме тому "Укртелеком" вимушений розвиватися за рахунок власних ресурсів. Повторюся: щоб наш національний оператор мав надходження іноземного капіталу, його треба приватизувати. Тільки тоді компанія стане і конкурентоздатною, і мобільною.

...За всі роки незалежності України держава не інвестувала в "Укртелеком" жодної копійки. Проте, за ці дев'ять років "Укртелеком" активно розвивався, будував і модернізувався, збільшивши щільність цифрової мережі майже вдвічі. Наприклад, у вересні поточного року в структурі "Укртелекому" почне роботу цифрове транспортно-магістральне кільце Києва, яке дасть можливість розблокувати біля 40 тис. спарених телефонів, підключити біля 100 тис. нових номерів, ввести в експлуатацію і збільшити потужності вже існуючих телефонних станцій, розширити спектр послуг "Укртелекому".

Тому перспективи розвитку українського телекомунікаційного сектору лежать в основному в фінансовій площині. Так, в Європі вже знижуються тарифи на фіксований зв'язок, але заздалегідь вони були приведені у відповідність з собівартістю, а ми в цей час тільки намагаємося наблизитися до неї, оскільки не дозволяє рівень прибутку населення. Але для того, щоб в перспективі перейти до пониження тарифів, потрібні інвестиції, а пониження буде, тому що є джерело - високорентабельні послуги, за рахунок яких можливо здійснювати так зване "перехресне субсидування".

Іншими словами, користувачі Інтернет і інших сучасних інформаційних технологій будуть "перекривати" для оператора зв'язку нерентабельні або малорентабельні тарифи на фіксований зв'язок, які, крім того, згодом будуть падати. Тому, коли пройдемо цю точку, тарифи "підуть" різко вниз, але це буде не раніше, чим через декілька років.

УФС: - Іншими словами, більшість фінансових і технологічних проблем "Укртелекому" пов'язана з існуючою тарифною політикою?

Це лише одна з обставин, існує ще цілий ряд причин, як об'єктивних, так і суб'єктивних. Як приклад візьмемо вже згадуване цифрове транспортно-магістральне кільце.

Ви знаєте, що раніше існувала можливість залучення іноземних інвестицій під урядові гарантії. Однак, коли Кабінет пана Пустовойтенко вирішив зупинити цей механізм, таке рішення (як звичайно) було прийнято для всіх, незважаючи на те, що "Укртелеком" завжди акуратно обслуговував свою заборгованість, яка в сукупності в свій час досягала сотень мільйонів доларів.

Але тільки цим негативний ефект для "Укртелекому" не обмежився. Наприклад, французи, позиції яких традиційно сильні у Києві, працювали за механізмом міжурядових угод кредитованих під гарантії уряду України. Однак, коли "Укртелеком" не зміг отримати урядову гарантію, вони перестали робити це. Це причини об'єктивні.

Крім того, "Укртелеком" не зміг вчасно "перекредитоватись", не зміг переглянути структуру інвестицій, тому що ніхто не був до цього готовий. Це вже – суб'єктив.

Вся ця безліч об'єктивних і суб'єктивних моментів привела до того, що комутація сьогодні у Києві розвинена добре, а ось "запуск" кільця, яке повинне її з'єднати і дати новий крок в плануванні і розвитку мереж, поки що гальмується з різних причин. На мою думку, дві третини цих причин, так би мовити, "державні", макроекономічні, а третина - проблеми суто суб'єктивні, проблеми самого "Укртелекому". Ми раді, що зараз разом з шановною компанією Siemens розв'язання цього питання знайдене, в зв'язку з чим до вересня ці проблеми з порядку денного будуть зняті.

... "Укртелеком" сьогодні не просить дотацій. "Укртелеком" просить продуманого державного регулювання і можливості відповідати тим вимогам, які пред'являються всім подібним компаніям в світі. І тоді наша компанія буде конкурентоздатною незалежно від того, який могутній західний оператор захоче прийти на український ринок.

УФС: - Чому, на Вашу думку, такими труднощами супроводиться просування в Верховній Раді законопроекту "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком"? Можливо, вся справа в опорі окремих депутатських фракцій?

Не можу так сказати - принципово законопроект підтримують всі, але всередині багатьох фракцій є різні незрозумілі течії: комусь не сподобався рахунок за послуги зв'язку, який він отримав напередодні, або у когось є знайомий - співробітник "Укртелекому", який не задоволений своїм посадовим положенням чи кар'єрою. Я вважаю, що народний депутат не повинен мислити такими категоріями. Однак, на жаль, таких депутатів в нашому парламенті декілька десятків".

Отриманню повної картини всього процесу підготовки "Укртелекому" до приватизації може допомогти історична довідка, підготовлена журналістами "Інвестгазети".

У січні 1999 року компанія "Утел" запропонувала "Укртелекому" викупити свої акції. Вартість акцій заздалегідь оцінювалася мінімум в $80 млн. "Укртелеком" тоді був співзасновником таких компаній, як СП "Утел", "Український мобільний зв'язок", "Інфоком", "Телесистеми України", "Телекомінвест", "Елсаком-Україна".

28 червня 1999 року Президент України відповідно до перехідних положень Конституції України видав Указ "Про особливості приватизації Українського державного підприємства "Укртелеком" № 755, який був відхилений Верховною Радою України.

5 січня 2000 року після закінчення проведення корпоратизації в 1999 році було зареєстроване акціонерне товариство "Укртелеком" (100% акцій "Укртелеком" знаходиться у власності держави). Статутний фонд компанії становив 2 508 252 тис. гривень.

Уряд почав розгляд законопроекту про приватизацію "Укртелекому". ФДМ запланував отримати від продажу "Укртелекому" 750 млн. гривень.

Державний комітет зв'язку і інформатизації України запропонував виділити для пільгової підписки від 3 до 7% акцій "Укртелекому".

23 березня 2000 року Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) висловив свій намір надати фінансову підтримку в підготовці до приватизації "Укртелекому", - повідомив тоді перший віце-президент ЄБРР Чарльз Франк.

4 квітня 2000 року Тимчасова Слідча комісія Верховної Ради з питань вивчення кризових явищ в державному секторі зв'язку пропонує провести приватизацію "Укртелекому" тільки після викупу акцій компанії "Утел".

11 квітня 2000 року Фонд держмайна України заявив, що вважає за необхідне знайти 2,5 млрд. гривень в поточному році навіть без приватизації "Укртелекому".

16 квітня 2000 року голова Фонду держмайна Олександр Бондар, представляючи в Раді урядовий проект приватизації "Укртелекому", сказав, що ФДМ сподівається отримати не менше 548 млн. доларів від продажу 25% пакету акцій "Укртелекому". Разом з тим, він зазначив, що подальше затягування приватизації "Укртелекому" приведе до різкого зниження вартості пакету акцій, що виставляється. "Якщо вартість 25% пакету акцій "Укртелекому" в 1997 році відповідала 694 млн. доларів, то на сьогодні ціна знижена до 548 млн.", - підкреслив тоді Олександр Бондар.

7 червня 2000 року банк Merrill Linch відмовився від проекту з участю "Укртелекому" по випуску облігацій, кошти від продажу яких планувалося направити на викуп у іноземних засновників їх частки в спільному підприємстві "Утел". Держкомзв"язку і "Укртелеком" планують викупити у іноземних засновників "Утел" їх частки за рахунок прибутку "Утел".

15 червня 2000 року посол США в Україні Стівен Пайфер повідомив, що американські інвестори зацікавлені в придбанні акцій "Укртелекому". Він також сказав, що якщо до продажу буде запропонований контрольний пакет акцій, це викличе великий інтерес з боку потенційних покупців.

16 червня 2000 року голландська компанія KPN Telecom домовилася з "Брокбізнесбанком" про продаж йому акцій компанії "Утел".

21 червня 2000 року голова Держкомітету з питань зв'язку і інформації Олег Шевчук повідомив, що "Брокбізнесбанк" купує акції "Утел", що належать голландській фірмі KPN Telecom, в інтересах "Укртелекому".

13 липня 2000 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком", який передбачає продаж 25-процентного пакету акцій "Укртелеком" промисловому інвестору. Продаж планується здійснити на конкурсній основі. Для учасників конкурсу були введені обмеження - інвестор повинен мати принаймні трирічний досвід роботи в області телекомунікацій і не повинен бути зареєстрований в оффшорній зоні. Контрольний пакет українського оператора зв'язку - 50 процентів плюс одна акція - повинен залишитися у власності держави. Стартова ціна пакету, що пропонується до продажу - 548 млн. доларів. 60 процентів коштів, виручених від приватизації ВАТ "Укртелеком", планується направити в держбюджет, 30 відсотків - інноваційному фонду галузі, і 10 - фонду міністерства оборони, для розвитку систем зв'язку.

17 липня 2000 року голова правління "Укртелекому" Леонід Нетудихата пішов з посади за власним бажанням. Виконуючим обов'язки голови правління "Укртелекому" було призначено Станіслава Довгого.

24 липня 2000 року незалежний реєстратор "Энсти-Трансфер" виграв тендер на право укладення договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів "Укртелекому".

8 серпня 2000 року Президент України Леонід Кучма підписав Закон "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком".

27 серпня 2000 року "Українським Новинам" в Державному комітеті по зв'язку і інформатизації повідомили, що "Дойче Телеком" (Deutche Telecom AG) збирається брати участь в приватизації "Укртелекому".

28 вересня 2000 року Державний комітет по зв'язку і інформатизації пропонує продати Європейському банку реконструкції і розвитку пакет акцій "Укртелекому" на 50 млн. доларів в процесі передприватизаційного фінансування банком цього оператора.

16 жовтня 2000 року уряд ухвалив постанову про приватизацію "Укртелекому" в листопаді-грудні 2001 року.

14 грудня 2000 року "Укртелеком" збільшив статутний фонд в 1,87 рази - з 2,5 до 4,68 млрд. гривень на суму індексації основних фондів підприємства. Всього "Укртелеком" емітує 18,7 млрд. простих іменних акцій на всю суму статутного фонду. Акції випускаються в документарній формі.

17 січня 2001 року міністр економіки Василь Роговий призначений керівником комісії з приватизації "Укртелекому".

1 лютого 2001 року голова правління "Укртелекому" Станіслав Довгий повідомив, що до кінця першого кварталу 2001 року "Укртелеком" повністю завершить викуп акцій "Утел" у іноземних власників (AT&Т і Deutche Telecom).

Особливо варто відзначити і інші важливі в цьому контексті події: Ліга Онлайн (19 вересня 2000 року):

"Закон "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком" не дозволяє провести приватизацію підприємства навіть в 2001 р., - заявив на прес-конференції голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Олександр Рябченко.

З його слів, основною проблемою є існування норм, які унеможливлюють пошук стратегічного інвестора (норми про використання частини надходжень від продажу державного майна на повторну емісію акцій).

Голова Фонду державного майна (ФДМ) Олександр Бондар повідомив журналістам, що законопроект про внесення відповідних змін в Закон "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком" вже поданий в Кабмін.

О.Бондар також повідомив, що відповідні міністерства досі не здійснюють роботу по підготовці підприємства до продажу."

Інтерфакс-Україна (17 січня 2001 року):

"Кабінет міністрів України в середу ухвалив рішення про створення комісії з приватизації ВАТ "Укртелеком". Комісію очолить міністр економіки Василь Роговий. Про це повідомив журналістам заступник голови Фонду держмайна України Михайло Чечетов.

М.Чечетов нагадав, що в сферу повноважень комісії входить визначення стратегії і тактики приватизації підприємства, і висловив упевненість, що кошти від приватизації "Укртелекому" надійдуть до бюджету вже в кінці четвертого кварталу 2001 року.

Як раніше повідомляло агентство з посиланням на голову ФДМ Олександра Бондаря, графік приватизації "Укртелекому", передбачений законом про особливості його приватизації, порушений, оскільки уряд вчасно не створив комісії з приватизації компанії.

Тоді ж голова ФДМ зазначив, що до створення такої комісії ніяких подальших дій по приватизації "Укртелекому" робити не можна.

Закон про особливості приватизації "Укртелекому" прийнятий Верховною Радою в липні 2000 року. Обов'язковою її умовою є закріплення в держвласності пакету акцій підприємства в розмірі 50%+1 акція. Передбачений конкурсний продаж не менше 25% акцій АТ промисловому інвестору виключно за грошові кошти.

Як очікується, інвестор придбає 36-40% акцій АТ, оскільки 10-14% акцій можуть придбати по пільговій підписці працівники підприємства. При цьому продаж промисловому інвестору очікується в кінці 2001-го - початку 2002 року.

Вартість цілісного майнового комплексу "Укртелекому" на кінець 1999 року становила 4014,505 млн. грн. Статутний фонд ВАТ становить 4681,562 млн. грн."

Форум (24 лютого 2001 року):

"Проект Закону України "Про внесення змін в Закон України "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком" має намір закріпити за державою не 50% плюс одна акція ВАТ "Укртелеком", а 25% плюс одна акція, а інше - приватизувати". Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики, управління народним господарством, власності і інвестицій Олексій Костусєв, передає Корреспондент.net з посиланням на УФС.

Зі слів А.Костусєва, внаслідок цього вартість пакету "може зрости не в арифметичній, а в геометричній прогресії, тому що зросте ціна кожної акції".

Костусєв зазначив, що цей законопроект має дуже сильну протидію в парламенті з боку тих депутатів, які "зображають з себе ревнителів державних інтересів". Однак, зі слів Костусєва, цей законопроект підтриманий Президентом України, Кабінетом Міністрів, Фондом державного майна (ФДМ) України, Державним комітетом зв'язку і інформатизації і Комітетом Верховної Ради з питань економічної політики, управління народним господарством, власності і інвестицій.

"Але, кажучи відверто, імовірність затвердження парламентом цього законопроекту невелика, однак ми сподіваємося згодом змінити відношення депутатів до цих поправок", - додав А.Костусєв.

З його слів, законопроект також має намір відмінити норми ст. 17 Закону "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком" про додаткову емісію акцій, згідно з якою 30% коштів від приватизації пакету акцій перераховуються підприємству, і на суму цієї інвестиції збільшується статутний фонд ВАТ "Укртелеком", а також здійснюється додаткова емісія акцій, які приєднуються до державного пакету.

Раніше на різних рівнях пролунали думки про те, що ця норма закону робить ВАТ "Укртелеком" надто непривабливим для інвесторів, оскільки не уточнюється розмір вказаної емісії.

По інформації голови Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Олександра Рябченка, вказаний законопроект буде розглянутий парламентом в березні 2001 р."

У всій масі інформаційних офіційних повідомлень з приводу приватизації "Укртелекому" не вдалося знайти жодного підтвердження тези, яку озвучив керівник РНБО пан Марчук, про те, що Держкомзв"язку поспішає з приватизацією "Укртелекому". Єдиною офіційною інформацією, яка може тільки непрямо підтверджувати цю тезу, є недавня поїздка Шевчука в Лондон.

"5-7 липня поточного року відбулася робоча поїздка голови Державного комітету зв'язку і інформатизації України Олега Шевчука в штаб-квартиру ЄБРР в Лондоні.

Відповідно до домовленостей, досягнутих під час візиту Президента Банку в Київ, Жан Лемьер висловив готовність взяти особисту участь в переговорах з українською делегацією відносно можливостей і пріоритетів співпраці в галузі телекомунікацій, зокрема, підготовки до приватизації ВАТ "Укртелеком".

З української сторони в переговорах в Лондоні беруть участь: Олег Шевчук (Розділ ДКЗІУ), Сергій Тітенко (радник Прем'єр-міністра України), Світлана Ледомська (заступник голови ФДМУ), Олексій Савченко (перший заступник генерального директора ВАТ "Укртелеком"), Володимир Пригода (заступник директора з фінансових питань ВАТ "Укртелеком ")".)( )

Не виключено, що керівник РНБО володіє якоюсь більш конкретною і повною інформацією, що засвідчує факт "квапливості", але, поки ця інформація не є публічною, вірити заявам нехай навіть і такого "високого" чиновника не варто. Надто "натягнена" причина, без аргументованих підтверджень.

Яким чином позиція Шевчука і Держкомзв"язку могла впливати на прискорення процесу приватизації "Укртелекому", коли з січня 2001 року існує спеціальна комісія з приватизації ВАТ "Укртелеком" на чолі з міністром економіки Василем Роговим?

Це служить тільки додатковим стимулом дляпривернення уваги до політичних аспектів звільнення Шевчука з посади голови Держкомзв"язку, описаних в історії "Сім проколів Шевчука". Другий момент, який також заслуговує уваги, описаний в історії "Як GT "підірвав" Укртелеком", і пов'язаний він з позицією Шевчука в питанні судової суперечки двох комерційних організацій.

А питання приватизації "Укртелекому" залишимо чиновникам, які напряму відповідають за приватизацію взагалі, тобто чиновникам ФДМ. Про те, що приватизація "Укртелекому" не тільки не прискорюється, але і "затягується", говорить в інтерв'ю "Інвестгазете" заступник голови ФДМУ Вадим Васильєв (в одному з червневих номерів 2001 року):

" "Укртелеком", з одного боку, дуже простий об'єкт для продажу. А з іншої - складний. Тому що завжди важко продавати унікальні речі. Упевнений, що рівень і кваліфікація персоналу "Укртелекому" - важлива складова його вартості. Крім того, є маса інших нюансів.

Тому сьогодні дуже важливо, щоб тональність інформації відносно приватизації "Укртелекому" не носила "екстремістського" характеру. У різних відомств різні підходи в питанні приватизації Телекому. І це нормально. Тому що саме в процесі обговорення різних думок народжується істина, вибирається загальний вектор. Сьогодні йде нормальний робочий процес. І мені б дуже хотілося, щоб ми змогли подивитися на "Укртелеком" як на самий звичайний об'єкт приватизації.

.. Сьогодні кажуть про те, що приватизація "Укртелекому" затягується. Проблема не в цьому. Проблема в тому, коли покупець захоче його купити. Де цей реальний покупець? Які умови, на яких він захоче купити Телеком і т.д.?

Тобто, підготовча робота, яка сьогодні ведеться перед приватизацією "Укртелекому", - це мала частка роботи по пошуку покупця, яку ще потрібно зробити. Навіть при сьогоднішній номінальній вартості "Укртелекому" - 5 млрд. грн. Адже ці гроші треба десь знайти. І це повинні бути "чисті" гроші. І той, хто прийде, повинен бути досить відомим оператором. Тобто, це ті критерії, які вже закладені в законі про особливості приватизації "Укртелекому".

- Чи Означає все це, що в цьому році можна чекати на продаж "Укртелекому"?

- Принаймні, "Укртелеком" буде повністю готовий до приватизації. Поки що ми не знаємо, що запропонуємо покупцеві. Зараз головна задача комісії з приватизації "Укртелекому" - підготувати об'єкт до продажу. Треба визначитися з кваліфікаційними вимогами до покупця, умовами приватизації, об'ємом пакету. Всі ці моменти комісія повинна відпрацювати. Для цього буде потрібно ще місяць-півтора. І як тільки стане зрозуміло, що ми пропонуємо покупцеві, можна буде точно сказати, коли буде проданий "Укртелеком".

І ще досить істотний момент: для нас дуже важливо підібрати радника, орієнтованого на ринок, який розуміє ринок краще, ніж ми. Зараз якраз йде інтенсивна робота по пошуку радника, який буде з нами працювати".

Загалом, схоже, що хтось когось обманює або не дає повної інформації про реальне положення справ з "прискоренням" чи "сповільненням" приватизації "Укртелекому". І цей обман був практично використаний проти колишнього керівництва Держкомзв"язку. Це - висновок.

Робити висновки з приводу самої приватизації "Укртелекому" - тема окремого матеріалу. Можна лише поки зазначити, що за фактично прямою вказівкою пана Марчука з приватизацією "Укртелекому" особливо поспішати не будуть. Навіщо і кому це треба? Державі - в державних інтересах. Про ринок, знов-таки, державні мужі думати не звикли, не хочуть, не можуть, не уміють.

І як би не закликав заступник голови ФДМ не надавати інформації по приватизації "Укртелекому" "екстремістського характеру" - це буде відбуватися і надалі. Але, ймовірніше, цей заклик варто кинути не журналістам, а окремим державним чиновникам, які дають вельми екстремістські мотиви для подібних публікацій.



Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua