Невдача

9 переглядів
Четвер, 26 липня 2001, 13:21
Президентові Кучмі і його оточенню патологічно не везе. То в один скандал вляпаються, то в інший. На цей раз, схоже, влип Віктор Пінчук. Гримнуло там, де і не чекали...

Повернувшись з ділової поїздки до США, директор Інституту політики Микола Томенко провів прес-конференцію, де поділився своїми враженнями про побачене та почуте. Крім всього іншого пан Томенко повідомив, що отримав у Вашингтоні інформацію про цікавий контракт. З його слів, українська компанія, Агентство гуманітарних технологій (АГТ), уклала договір з однією з американських фірм, що спеціалізуються на обробці громадської думки (PR).

Як повідомив пан Томенко, в пункті №10 договору власником АГТ вказаний Віктор Пінчук, а сам контракт укладений на період з 1 січня по 30 вересня 2001 року. Первинний внесок з боку замовника - $250 тисяч, всього на сьогоднішній день, згідно з договором, має бути внесено $375 тисяч. Назву американської фірми Микола Томенко не згадав, зазначивши, що зробить це в тому випадку, якщо Віктор Пінчук подасть на нього в суд.

Можливо, на цьому все б і закінчилося, але тут з рішучим спростуванням виступив директор АГТ Максим Карижський. Останній категорично відкинув інформацію Миколи Томенка, після чого питання несподівано перейшло з області PR в Україні до сфери карного права США. Боюся, пан Карижський досі про це навіть не підозрює, хоч наслідки його заяви можуть виявитися вельми плачевними, причому, не тільки для нього. Постараюся пояснити ситуацію максимально дохідливо.

У заяві пана Карижського, процитованій інтернет-газетою "Українська Правда", зокрема, говориться: "Віктор Пінчук ніколи не був і не є власником Агентства гуманітарних технологій". Він також додав УП, що "як керівник АГТ не підписував контракти на терміни і суми, вказані Томенком". Як повідомляє українська мережа новин "Кореспондент-нет", директор АГТ назвав заяву Томенко "провокацією, зливом неперевіреної інформації з метою посварити президента і Пінчука". Виникає закономірне питання: хто ж правий? Для відповіді пропоную перейти від словесної перестрілки до документів.

Переді мною документи міністерства юстиції США, з яких однозначно слідує, що пан Карижський, м'яко кажучи, не правий. І ось чому.

Будь-яка американська лоббістська компанія, укладаючи контракт з іноземною особою, організацією або урядом, стає в США "іноземним агентом". Іноземних агентів в Америці не люблять. У зв'язку з цим у 1938 році конгрес ухвалив закон "Про реєстрацію іноземних агентів", згідно з яким вони зобов'язані стати на облік в міністерстві юстиції і заповнити відповідні формуляри. Такий формуляр під номером CRM-157 знаходиться в моєму розпорядженні. Він датований 26 червня 2001 року і заповнений вашінгтонською лоббістською фірмою Black, Kelly, Scruggs & Healey (BKSH).

У документі BKSH повідомляє міністерству юстиції, що вона дійсно уклала контракт з Агентством гуманітарних технологій. У пункті № 10 формуляра, всупереч спростуванню пана Карижського, вказується, що Віктор Пінчук "володіє і контролює" АГТ. До формуляра додається копія поправки до контракту від 5 грудня 2000 року. У ній вказується, що договір діє з 1 січня 2001 року до 30 вересня 2001 року. За надані послуги АГТ має заплатити американським лоббістам півмільйона доларів: $250 тис. згідно з підписаним контрактом, $125 тис. - 1 червня 2001 року і $125 тис. - 1 серпня 2001 року. З українського боку документ підписаний 10 січня 2001 року директором АГТ Максимом Карижським. З американського боку його скріпив підписом президент фірми Роберт Пастрік.

Фірма BKSH добре відома в Вашингтоні, і, передусім, тим, що на різних етапах лоббіювала інтереси найбільш одіозних диктаторів сучасності. Серед них - колишній диктатор Філіппін Фердінанд Маркос, що обібрав свою країну на сотні мільйонів доларів, колишній правитель Заїру Мобуту, який очолив один з найавторитарніших і найкорумпованіших режимів Африки, і який пограбував Заїр приблизно на п'ять мільярдів доларів. В якості клієнтів фірми фігурували лідер антиурядового ангольського угрупування Джонас Савімбі, а також уряд Багам, причому в той час, коли він, за повідомленням американських газет, загруз у наркоторгівлі.

Послуги BKSH обходилися одіозним клієнтам приблизно в один мільйон доларів на рік. Але навіть такі великі гроші їм не допомогли. Маркос був скинутий внаслідок масових народних хвилювань після виборів, які він сфальсифікував. У США йому було пред'явлене обвинувачення в здійсненні карного злочину - крупномасштабній розтраті грошових коштів. Помер диктатор у вигнанні, замучений раком і численними цивільними позовами. Скинули і Мобуту, який помер у вигнанні в 1997 році, причому також від раку. Савімбі був оголошений Національною Асамблеєю Анголи військовим злочинцем і переховується десь в джунглях.

Напрошується цікава аналогія: чи не має намір пан Пінчук з сімейством наслідувати приклад Маркоса і Мобуту, а також Савімбі?

Проте, перейдемо від історії до області американського карного права. Очевидно, що документи міністерства юстиції США і спростування пана Карижського суперечать один одному з вельми важливих позицій. Він говорить одне, а документи - інше. Тут можливі два варіанти.

Варіант перший: пан Карижський, м'яко кажучи, сказав неправду і тут же попався на цьому, як юний піонер. У цьому випадку виникає запитання: яке "стратегічне консультування" може здійснювати його фірма і який простак готовий платити їй гроші? Питання жорстке для пана Карижського, але, так би мовити, особисте.

Другий варіант набагато гірший: пан Карижський сказав святу правду. У цьому випадку невільно приходиш до невтішного висновку - міністерству юстиції США надано помилкову інформацію про контракт між американською BKSH і українською АГТ. Якщо це так, то ми маємо справу з порушенням закону "Про реєстрацію іноземних агентів", тобто з тяжким федеральним злочином. Хто його здійснив - в цьому доведеться розбиратися міністерству юстиції США.

Американським слідчим доведеться знайти відповіді на ряд делікатних питань. Так, у вказаному формулярі стверджується, що АГТ - приватна корпорація, яка не належить іноземному уряду, зарубіжній політичній партії або іншій іноземній компанії, а також не підлягає, не контролюється, повністю або частково не фінансується і не субсидується ними. Вказується, правда, що власник АГТ, Віктор Пінчук, є "членом парламенту і незалежним бізнесменом". Від кого незалежний пан Пінчук - від закону, "папи" або кого іншого - в документі не уточнюється. Тут слід мати на увазі, що для переважної більшості чиновників міністерства юстиції США ім'я "Віктор Пінчук" - пустий звук. Сказали їм, що він незалежний, - і добре.

Тепер, після спростування пана Карижського, слідчий має визначити, наскільки пан Пінчук, лідер відомої української політичної партії і людина правлячої Сім'ї, дійсно "незалежний" і які його взаємовідносини з АГТ. Якщо виявиться, що незалежність Пінчука і АГТ від правлячого режиму і будь-якої української політичної партії або організації фіктивні, постане питання про порушення закону "Про реєстрацію іноземних агентів". Мабуть, цим і пояснюється квапливість, з якою пан Карижський "спростував" Миколу Томенка і відкинув будь-який зв'язок між АГТ і Віктором Пінчуком. Тепер перед ним більш складна задача: пояснити, чому його запевнення розходяться з документами американського уряду.

Якщо так і далі піде, то скоро від Кучми і його сімейства американці будуть бігти, як від чуми. За що ці хлопці ні візьмуться - скрізь невдача. Боронь Боже від таких "стратегічних партнерів".


Читайте також

Імідж Кучми - $500 тисяч? Чи Томенко - інтриган?
PR-кампанію Кучми в США проводить фірма N, яка раніше створювала імідж в Штатах філіппінському диктатору Маркосу і африканським режимам. З компанією-інкогніто підписаний контракт розміром в 500 тисяч доларів. Замовником виступає Агентство гуманітарних технологій. У пункті №10 договору вказаний власник Агентства – Віктор Пінчук.


Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua