"Кучма дуже терпимо ставиться до критики".
Міфи та реальність у виконанні Вадима Долганова
Вівторок, 31 липня 2001, 15:54
"На Україні існує свобода слова, більш того, вона часто виходить за рамки пристойності. Що і як пишуть про президента, - це порушення всіляких норм і законів. Леонід Кучма дуже терпимо ставиться до критики на свою адресу". Прозріння президента Національної телекомпанії України Вадима Долганова публікує Незвисимая газета під гучним заголовком "На Україні є свобода слова!".
"Інший бік проблеми в тому, що є свобода слова, але немає свободи преси", тут таки спробував виправдатися Долганов. "Сьогодні багато залежить від грошей, від конкретних інвесторів, які також беруть участь в політичному житті країни. На Україні немає газет, які були б прибутковими підприємствами, і цим багато що пояснюється".
Але в цілому Долганов продемонстрував свою традиційну єзуїтську манеру - "диктату з боку адміністрації Леоніда Кучми я не відчував ніколи", але ось цілих "півтора року я відчував диктат з боку прем'єр-міністра Віктора Ющенка, який намагався поліпшити свій політичний імідж, використовуючи можливості першого національного телеканалу".
"Адміністрація президента ніколи не нав'язує мені, що і як освітлювати. Президентська адміністрація інформує мене як керівника телеканалу про укази, видані президентом України, прес-служба президента інформує нас про діяльність Леоніда Кучми". І все це виливається на екран, і незалежно від важливості події стає надбанням громадськості. Між іншим, навіть в Росії президента Путіна часом мають нахабство показувати десь на 15-й хвилині, і то побіжно.
Однак в Україні можна показувати президента з ранку до вечора по 20-30 хвилин, і це не є формуванням іміджу гаранта, а просто наданням "цінної інформації для населення".
Ось, до речі, як сам Долганов пояснює інформаційну політику на своєму каналі: "Інформаційні програми у всьому світі будуються за принципом інформаційності. Наш телеканал будує свою роботу згідно із законом і освітлює діяльність органів державної влади і інститутів самоврядування. Природно, що на держтелебаченні більше офіційної інформації. Але крім нас цю інформацію більше ніхто не дає, вона значуща і важлива для всіх верств населення".
Ну, звичайно, хто заперечує, це дуже важливо! Перші томливі хвилини новин на першому каналі розповідають настільки детально про життя глави держави, що жодний чесний трудівник не засне, поки не дізнається, що посол Зімбабве все ж таки вручив вірчі грамоти президентові України. А чого варті листи трудящих і громадських організацій, які клеймили опозицію в період кризи і просили президента вжити "адекватних заходів"!? А відповідний моменту серйозний вираз обличчя диктора, який з левітанівськими нотками озвучував листи обуреної громадськості? Це також важливий принцип інформаційної політики першого каналу?
Найважче Долганову згадувати про Ющенка, коли йому доводилося освітлювати роботу прем'єра "майже кожного дня"! "Діяльність прем'єр-міністра ми повинні згідно із законом висвітлювати, але конфлікт між мною і екс-прем'єром полягав в тому, що він вийшов з клопотанням до президента про відсторонення мене від роботи за те, що я, як керівник своєї аналітичної програми, даю свої оцінки фактам і роблю висновки, які йому не подобалися. Йому не подобалося, що я говорив про те, що він займається своїм політичним іміджем на телебаченні, що він в своїй діяльності спирається на ті сили, які мені особисто чужі.
Я не приймаю свастику, мені чужі лозунги: "Україна - для українців!" або, наприклад: "Іуди і москалі - руки геть від нашого Ющенка!". Коли я побачив, що Віктор Андрійович Ющенко, з яким мене зв'язують давні, добрі відносини, почав спиратися у своїй діяльності на екстремістські і одіозні політичні сили, я став про це прямо говорити в ефірі". Ось так, не дивлячись на посади і особисті відносини, Долганов говорить нам свою правду в ефірі. Просто "свобода слова, що виходить за рамки пристойності"!
У правдолюбство керівника головної телекомпанії України, чиє прізвище вже стало загальним в журналістських колах, насилу віриться. Очевидна явна неприязнь Долганова, можливо, навіть, на психологічному рівні, а можливо, просто через образу за президента. Судіть самі. "Феномен Ющенка полягає в тому, що він першим серед українських керівників змусив всіх розкручувати свій політичний імідж. Дуже багато хто в Україні зв'язує всі позитивні зміни в українській економіці з ім'ям прем'єра, а не з главою держави. Хоч саме президент проводить економічний курс, який сьогодні дав позитивні результати".
Долганов не знайшовся з правильною відповіддю на питання, що він думає про Кучму, як про ворога преси і свободи слова. Відповідь прозвучала в стилі "сам дурень". "Я завжди порівнюю журналістику, в якій я працював багато років в радянські часи, коли я був заступником головного редактора газети "Комсомольское знамя", з нинішніми обставинами. Газета займала явно антикомуністичні позиції, і деякі товариші мені погрожували в'язницею і Сибіром. Тепер вони всі в опозиції до президента і постійно говорять про свободу слова. Але невже ж Олександр Мороз, колишній секретар райкому, буде мене вчити свободі слова?!"
Довідка "НГ"Президент Національного українського телебачення Вадим Долганов відомий у Києві як послідовний прихильник Леоніда Кучми. Протягом останніх шести років він незмінно брав участь і керував PR-кампаніями на захист глави держави, різко виступав проти опозиції. На думку багатьох київських експертів, Вадим Долганов дуже спрощено та прямолінійно реалізує інформаційну підтримку президентської діяльності і роботи пропрезидентських фракцій у Верховній Раді. Опозиція неодноразово пропонувала Леонідові Кучмі усунути з посади керівника ведучого телеканалу України.
Вадим Опанасович Долганов - президент Національної телекомпанії України, народився 1957 р. У 1984-1991 рр. працював в київській газеті "Комсомольское знамя". У 1991-1996 рр. був прес-аташе посольства України в РФ. У 1996-1997 рр. - заступник керівника управління внутрішньої політики адміністрації президента України, в 1997 - 1998 рр. - перший віце-президент, ведучий програми "7 днів" українського телебачення.
"Інший бік проблеми в тому, що є свобода слова, але немає свободи преси", тут таки спробував виправдатися Долганов. "Сьогодні багато залежить від грошей, від конкретних інвесторів, які також беруть участь в політичному житті країни. На Україні немає газет, які були б прибутковими підприємствами, і цим багато що пояснюється".
Але в цілому Долганов продемонстрував свою традиційну єзуїтську манеру - "диктату з боку адміністрації Леоніда Кучми я не відчував ніколи", але ось цілих "півтора року я відчував диктат з боку прем'єр-міністра Віктора Ющенка, який намагався поліпшити свій політичний імідж, використовуючи можливості першого національного телеканалу".
"Адміністрація президента ніколи не нав'язує мені, що і як освітлювати. Президентська адміністрація інформує мене як керівника телеканалу про укази, видані президентом України, прес-служба президента інформує нас про діяльність Леоніда Кучми". І все це виливається на екран, і незалежно від важливості події стає надбанням громадськості. Між іншим, навіть в Росії президента Путіна часом мають нахабство показувати десь на 15-й хвилині, і то побіжно.
Однак в Україні можна показувати президента з ранку до вечора по 20-30 хвилин, і це не є формуванням іміджу гаранта, а просто наданням "цінної інформації для населення".
Ось, до речі, як сам Долганов пояснює інформаційну політику на своєму каналі: "Інформаційні програми у всьому світі будуються за принципом інформаційності. Наш телеканал будує свою роботу згідно із законом і освітлює діяльність органів державної влади і інститутів самоврядування. Природно, що на держтелебаченні більше офіційної інформації. Але крім нас цю інформацію більше ніхто не дає, вона значуща і важлива для всіх верств населення".
Ну, звичайно, хто заперечує, це дуже важливо! Перші томливі хвилини новин на першому каналі розповідають настільки детально про життя глави держави, що жодний чесний трудівник не засне, поки не дізнається, що посол Зімбабве все ж таки вручив вірчі грамоти президентові України. А чого варті листи трудящих і громадських організацій, які клеймили опозицію в період кризи і просили президента вжити "адекватних заходів"!? А відповідний моменту серйозний вираз обличчя диктора, який з левітанівськими нотками озвучував листи обуреної громадськості? Це також важливий принцип інформаційної політики першого каналу?
Найважче Долганову згадувати про Ющенка, коли йому доводилося освітлювати роботу прем'єра "майже кожного дня"! "Діяльність прем'єр-міністра ми повинні згідно із законом висвітлювати, але конфлікт між мною і екс-прем'єром полягав в тому, що він вийшов з клопотанням до президента про відсторонення мене від роботи за те, що я, як керівник своєї аналітичної програми, даю свої оцінки фактам і роблю висновки, які йому не подобалися. Йому не подобалося, що я говорив про те, що він займається своїм політичним іміджем на телебаченні, що він в своїй діяльності спирається на ті сили, які мені особисто чужі.
Я не приймаю свастику, мені чужі лозунги: "Україна - для українців!" або, наприклад: "Іуди і москалі - руки геть від нашого Ющенка!". Коли я побачив, що Віктор Андрійович Ющенко, з яким мене зв'язують давні, добрі відносини, почав спиратися у своїй діяльності на екстремістські і одіозні політичні сили, я став про це прямо говорити в ефірі". Ось так, не дивлячись на посади і особисті відносини, Долганов говорить нам свою правду в ефірі. Просто "свобода слова, що виходить за рамки пристойності"!
У правдолюбство керівника головної телекомпанії України, чиє прізвище вже стало загальним в журналістських колах, насилу віриться. Очевидна явна неприязнь Долганова, можливо, навіть, на психологічному рівні, а можливо, просто через образу за президента. Судіть самі. "Феномен Ющенка полягає в тому, що він першим серед українських керівників змусив всіх розкручувати свій політичний імідж. Дуже багато хто в Україні зв'язує всі позитивні зміни в українській економіці з ім'ям прем'єра, а не з главою держави. Хоч саме президент проводить економічний курс, який сьогодні дав позитивні результати".
Долганов не знайшовся з правильною відповіддю на питання, що він думає про Кучму, як про ворога преси і свободи слова. Відповідь прозвучала в стилі "сам дурень". "Я завжди порівнюю журналістику, в якій я працював багато років в радянські часи, коли я був заступником головного редактора газети "Комсомольское знамя", з нинішніми обставинами. Газета займала явно антикомуністичні позиції, і деякі товариші мені погрожували в'язницею і Сибіром. Тепер вони всі в опозиції до президента і постійно говорять про свободу слова. Але невже ж Олександр Мороз, колишній секретар райкому, буде мене вчити свободі слова?!"
Довідка "НГ"Президент Національного українського телебачення Вадим Долганов відомий у Києві як послідовний прихильник Леоніда Кучми. Протягом останніх шести років він незмінно брав участь і керував PR-кампаніями на захист глави держави, різко виступав проти опозиції. На думку багатьох київських експертів, Вадим Долганов дуже спрощено та прямолінійно реалізує інформаційну підтримку президентської діяльності і роботи пропрезидентських фракцій у Верховній Раді. Опозиція неодноразово пропонувала Леонідові Кучмі усунути з посади керівника ведучого телеканалу України.
Вадим Опанасович Долганов - президент Національної телекомпанії України, народився 1957 р. У 1984-1991 рр. працював в київській газеті "Комсомольское знамя". У 1991-1996 рр. був прес-аташе посольства України в РФ. У 1996-1997 рр. - заступник керівника управління внутрішньої політики адміністрації президента України, в 1997 - 1998 рр. - перший віце-президент, ведучий програми "7 днів" українського телебачення.
