"Трутні, віддайте наші марки!"
П'ятниця, 17 серпня 2001, 20:14
Справа про украдені мільйони остарбайтерів отримала продовження. Вранці 17 серпня два десятки громадян провели пікетування будинку на вулиці Інститутській, 28. Вибір об'єкта пояснюється просто – в респектабельному білому особняку розташований офіс партії "Реформи і порядок".
Як показало бліц-опитування, лідера ПРП Віктора Пинзеника протестанти і вважають головним винуватцем своїх бід. А саме – те, що вони досі не отримали компенсації за рабську працю на німецьких підприємствах у роки війни.
Заради справедливості зазначимо, що більшість учасників пікету були коротко стриженими юнаками 18-20 років. Жінки бальзаківського віку не приховували, що є членами партії "Народний рух України за єдність". Керував різношерстою компанією Юрій Ніколаєв, голова Шевченківської організації НРУ(є). На його думку, акція швидше емоційна, ніж підготовлена. І, правда, наочна агітація не відрізнялася різноманітністю і якістю. Написані кульковою ручкою папірці закликали: "Пинзеник! Продай офіс – віддай гроші. Трутні, віддайте наші марки!" (як відомо, символом ПРП є працьовита бджола).
Щось зв'язне витягнути з учасників акції було складно. Людей похилого віку (потенційних одержувачів німецької компенсації) було тільки двоє. Молодий хлопець на ймення Влад стверджує, що про пікетування дізнався від знайомих. "У мене бабуся - остарбайтер. Грошей їй досі не дали. Я хочу, щоб немолоді люди не бідували, отримали все, що повинні отримати". Щоправда, в чому конкретно провина пана Пинзеника, дбайливий онук відповісти не зміг. З офісу ПРП прийняти вимоги рухівців ніхто не вийшов. Через півгодини учасники низкою, один за одним, пішли. Деякі з них обіцяли повернутися.
А увечері того ж дня відбулася прес-конференція керівників НРУ і УНР. На пряме питання про відношення до пікету ПРП потенційним учасником блоку (НРУ(е) прес-секретар НРУ Дмитро Понамарчук заявив, що жоден з Рухів до акції відношення не має. І до того ж, пікетували вони не ПРП, а офіс "Градобанку".
Колись Козьма Прутков писав: "Якщо на клітці з левом написано "слон", не вір очам своїм". Якщо людина називає себе членом партії Бойка і Філіпчука, не вір йому...
Як показало бліц-опитування, лідера ПРП Віктора Пинзеника протестанти і вважають головним винуватцем своїх бід. А саме – те, що вони досі не отримали компенсації за рабську працю на німецьких підприємствах у роки війни.
Заради справедливості зазначимо, що більшість учасників пікету були коротко стриженими юнаками 18-20 років. Жінки бальзаківського віку не приховували, що є членами партії "Народний рух України за єдність". Керував різношерстою компанією Юрій Ніколаєв, голова Шевченківської організації НРУ(є). На його думку, акція швидше емоційна, ніж підготовлена. І, правда, наочна агітація не відрізнялася різноманітністю і якістю. Написані кульковою ручкою папірці закликали: "Пинзеник! Продай офіс – віддай гроші. Трутні, віддайте наші марки!" (як відомо, символом ПРП є працьовита бджола).
Щось зв'язне витягнути з учасників акції було складно. Людей похилого віку (потенційних одержувачів німецької компенсації) було тільки двоє. Молодий хлопець на ймення Влад стверджує, що про пікетування дізнався від знайомих. "У мене бабуся - остарбайтер. Грошей їй досі не дали. Я хочу, щоб немолоді люди не бідували, отримали все, що повинні отримати". Щоправда, в чому конкретно провина пана Пинзеника, дбайливий онук відповісти не зміг. З офісу ПРП прийняти вимоги рухівців ніхто не вийшов. Через півгодини учасники низкою, один за одним, пішли. Деякі з них обіцяли повернутися.
А увечері того ж дня відбулася прес-конференція керівників НРУ і УНР. На пряме питання про відношення до пікету ПРП потенційним учасником блоку (НРУ(е) прес-секретар НРУ Дмитро Понамарчук заявив, що жоден з Рухів до акції відношення не має. І до того ж, пікетували вони не ПРП, а офіс "Градобанку".
Колись Козьма Прутков писав: "Якщо на клітці з левом написано "слон", не вір очам своїм". Якщо людина називає себе членом партії Бойка і Філіпчука, не вір йому...
