Лазаренко замовив Щербаня і Гетьмана, стверджує генпрокурор
Субота, 18 серпня 2001, 15:19
"На початку нової сесії парламенту я передам до Верховної Ради нове подання про дачу згоди на притягнення Павла Лазаренка за організацію вбивства цих людей. Тому що ми повинні це робити по кожному епізоду", - витягнути прізвище замовника вбивств з Потебенька раніше анонсованого 1 вересня вдалося "Дзеркалу тижня".
– Але навіщо влаштовувати фарс, повторно вимагаючи від парламенту проголосувати за зняття депутатської недоторканості з людини, і так вже позбавленої її, більш того - яка перебуває у в'язниці?
— Такий закон. Я не можу поїхати до Сполучених Штатів і притягнути звідти Лазаренка. Не буде Лазаренка, ми здамо тих людей, яких арештували. А його будемо чекати. З'явиться, значить, буде відповідати і за це.
Судячи за інтерв'ю, назвав прізвище Лазаренка Потебенько у відповідь на наїзди Долганова, який, захищаючи відомство дружини-міністра юстиції від розслідувань Генпрокуратури, почав звинувачувати прокурора-пенсіонера в нульовому ККД розкриття гучних злочинів. "Навіщо ж говорити, що вбивства не розкриті?, - обурився Потебенко. - Тепер і те, і інше вбивства розкриті. Люди арештовані".
Генпрокурор також уперше розказав, як Лазаренко виїхав з України. "Подання на притягення його до кримінальної відповідальності я направив до Верховної Ради задовго до того, як його там розглянули. І коли Лазаренко дізнався, що Потебенько завтра стане на постамент трибуни, – адже я без згоди парламенту не можу депутата ні затримати, ні арештувати, нічого, – він мені говорить: "Я виїжджаю за кордон". Йому кажуть: "Літак не летить". Він говорить: "Ну і біс з вами!" Сідає в машину, перетинає кордон, сідає в літак в Молдові і відлітає. Тобто я не міг його затримати. Так, про те, що він має намір поїхати з країни, ми знали. Але я нічого не міг зробити. Я депутатів кваплю, а вони не дають мені згоди".
На питання про те, коли можна чекати кінця справи українського екс-прем'єра, Потебенько відповів недорікувато, але відверто: "Ми сподівалися, що Штати віддадуть нам його протягом трьох місяців, а бачте, який вже період часу пройшов. Не тому, що не хочуть. Лазаренко ж грає! Адже там яка процедура? Раз суд, значить, треба ознайомитися з матеріалами справи. Він знайомиться, йде час, а потім – раз, він адвоката міняє. А наступний адвокат починає все по новій. Ця правова казуїстика інший раз також є гальмом. Чому у нас 93-процентне розкриття вбивств? У нас поки ще діє психологія, що залишилася зі старого законодавства, коли береш – він починає свідчити. А у них вже засвоїли, то, що записали вже і у нас в Конституції: якщо тебе починають питати про те, як ти крав і куди гроші дівав, ти можеш, навіть якщо тебе піймали за руку, заявити, що закон дозволяє мені мовчати. І все, бувай здоровий. І у них сьогодні 65 процентів розкриття вбивств – це добре. […] Ми ведемо справу з 1999 року. А тут – на тобі – ще дві справи. Що я можу зробити? Як я можу взяти на себе відповідальність і не відкривати їх? Я що, у в'язницю повинен йти? Хтось гроші крав, а я буду сідати? Я хочу не грошей, я хочу честі".
"Я вам скажу: якби Лазаренко був сьогодні тут, ми б йому відразу пред'явили обвинувачення, допитали б як обвинувачуваного, зробили б пару очних ставок і протягом місяця направили б справу до суду. Я стою на такій позиції: що там буде 10 мільйонів, що двадцять – різниці немає. Ступінь покарання застосовується той же, конфіскація застосовується та ж. Тобто, нічого цим не змінюється. Навіщо ж тоді гальмувати? Тим більше, що громадськість вимагає".
Ще Потебенько зізнався, що "ми постійно квапили російських колег, щоб завершити справу [Тимошенко]". "Але є питання, які, як би ми не квапили, швидко не вирішуються. На зустрічі в Криму [з генеральним прокурором Росії] я тільки дізнався, що в Росії завершено розслідування по Тимошенко і кримінальні справи мають намір передати до України. Більше нічого. Обговорювали ми інші питання, які сьогодні поки залишаються за кадром, але дуже скоро ви про них дізнаєтеся".
Потебенько розказав, що про порушення і передачу до України "російських" кримінальних справ по Юлії Тимошенко ані він, ані російський прокурор зі своїми президентами "розмов" не вели.
"– Чим можна пояснити той факт, що 100 тисяч доларів в ручній поклажі Юлії Тимошенко були виявлені при її прибутті до "Внуково" в 1995 році, а карна справа в зв'язку з цим виникла в 2001 ?
– Я повинен сказати, що росіян ця тема менше хвилює, це більше наші справи. Ми не раз ставили перед ними питання про передачу матеріалів слідства до України. Ми ж не можемо допитувати їх людей. Тільки вони можуть виконувати наші окремі доручення. Коли в Росії завершилися всі процесуальні заходи, вони порушили у себе справу. Вони притягують до відповідальності осіб, які до цього причетні. А ми вже – тих, хто у нас. Та що там приховувати, вони хочуть заполучити Тимошенко".
Про свою ж долю Потебенько наперед нічого не знає – може, він піде у депутати. "Що приховувати: можливість балотуватися в депутати я для себе не виключаю". "Поки мені ніхто не пропонував ані місце в списку, ані балотуватися в одномандатному округу. У кого які думки – не знаю. Якщо буде запропоновано, я зроблю для себе відповідні висновки. Якщо ідеться про список, то я піду до тих, щодо кого буду упевнений: це ті люди, з якими не соромно співробітничати". А товаришує Потебенько з комуністом Крючковим…
– Але навіщо влаштовувати фарс, повторно вимагаючи від парламенту проголосувати за зняття депутатської недоторканості з людини, і так вже позбавленої її, більш того - яка перебуває у в'язниці?
— Такий закон. Я не можу поїхати до Сполучених Штатів і притягнути звідти Лазаренка. Не буде Лазаренка, ми здамо тих людей, яких арештували. А його будемо чекати. З'явиться, значить, буде відповідати і за це.
Судячи за інтерв'ю, назвав прізвище Лазаренка Потебенько у відповідь на наїзди Долганова, який, захищаючи відомство дружини-міністра юстиції від розслідувань Генпрокуратури, почав звинувачувати прокурора-пенсіонера в нульовому ККД розкриття гучних злочинів. "Навіщо ж говорити, що вбивства не розкриті?, - обурився Потебенко. - Тепер і те, і інше вбивства розкриті. Люди арештовані".
Генпрокурор також уперше розказав, як Лазаренко виїхав з України. "Подання на притягення його до кримінальної відповідальності я направив до Верховної Ради задовго до того, як його там розглянули. І коли Лазаренко дізнався, що Потебенько завтра стане на постамент трибуни, – адже я без згоди парламенту не можу депутата ні затримати, ні арештувати, нічого, – він мені говорить: "Я виїжджаю за кордон". Йому кажуть: "Літак не летить". Він говорить: "Ну і біс з вами!" Сідає в машину, перетинає кордон, сідає в літак в Молдові і відлітає. Тобто я не міг його затримати. Так, про те, що він має намір поїхати з країни, ми знали. Але я нічого не міг зробити. Я депутатів кваплю, а вони не дають мені згоди".
На питання про те, коли можна чекати кінця справи українського екс-прем'єра, Потебенько відповів недорікувато, але відверто: "Ми сподівалися, що Штати віддадуть нам його протягом трьох місяців, а бачте, який вже період часу пройшов. Не тому, що не хочуть. Лазаренко ж грає! Адже там яка процедура? Раз суд, значить, треба ознайомитися з матеріалами справи. Він знайомиться, йде час, а потім – раз, він адвоката міняє. А наступний адвокат починає все по новій. Ця правова казуїстика інший раз також є гальмом. Чому у нас 93-процентне розкриття вбивств? У нас поки ще діє психологія, що залишилася зі старого законодавства, коли береш – він починає свідчити. А у них вже засвоїли, то, що записали вже і у нас в Конституції: якщо тебе починають питати про те, як ти крав і куди гроші дівав, ти можеш, навіть якщо тебе піймали за руку, заявити, що закон дозволяє мені мовчати. І все, бувай здоровий. І у них сьогодні 65 процентів розкриття вбивств – це добре. […] Ми ведемо справу з 1999 року. А тут – на тобі – ще дві справи. Що я можу зробити? Як я можу взяти на себе відповідальність і не відкривати їх? Я що, у в'язницю повинен йти? Хтось гроші крав, а я буду сідати? Я хочу не грошей, я хочу честі".
"Я вам скажу: якби Лазаренко був сьогодні тут, ми б йому відразу пред'явили обвинувачення, допитали б як обвинувачуваного, зробили б пару очних ставок і протягом місяця направили б справу до суду. Я стою на такій позиції: що там буде 10 мільйонів, що двадцять – різниці немає. Ступінь покарання застосовується той же, конфіскація застосовується та ж. Тобто, нічого цим не змінюється. Навіщо ж тоді гальмувати? Тим більше, що громадськість вимагає".
Ще Потебенько зізнався, що "ми постійно квапили російських колег, щоб завершити справу [Тимошенко]". "Але є питання, які, як би ми не квапили, швидко не вирішуються. На зустрічі в Криму [з генеральним прокурором Росії] я тільки дізнався, що в Росії завершено розслідування по Тимошенко і кримінальні справи мають намір передати до України. Більше нічого. Обговорювали ми інші питання, які сьогодні поки залишаються за кадром, але дуже скоро ви про них дізнаєтеся".
Потебенько розказав, що про порушення і передачу до України "російських" кримінальних справ по Юлії Тимошенко ані він, ані російський прокурор зі своїми президентами "розмов" не вели.
"– Чим можна пояснити той факт, що 100 тисяч доларів в ручній поклажі Юлії Тимошенко були виявлені при її прибутті до "Внуково" в 1995 році, а карна справа в зв'язку з цим виникла в 2001 ?
– Я повинен сказати, що росіян ця тема менше хвилює, це більше наші справи. Ми не раз ставили перед ними питання про передачу матеріалів слідства до України. Ми ж не можемо допитувати їх людей. Тільки вони можуть виконувати наші окремі доручення. Коли в Росії завершилися всі процесуальні заходи, вони порушили у себе справу. Вони притягують до відповідальності осіб, які до цього причетні. А ми вже – тих, хто у нас. Та що там приховувати, вони хочуть заполучити Тимошенко".
Про свою ж долю Потебенько наперед нічого не знає – може, він піде у депутати. "Що приховувати: можливість балотуватися в депутати я для себе не виключаю". "Поки мені ніхто не пропонував ані місце в списку, ані балотуватися в одномандатному округу. У кого які думки – не знаю. Якщо буде запропоновано, я зроблю для себе відповідні висновки. Якщо ідеться про список, то я піду до тих, щодо кого буду упевнений: це ті люди, з якими не соромно співробітничати". А товаришує Потебенько з комуністом Крючковим…
