Справжні "зелені" – новий проект Рабіновича
Середа, 29 серпня 2001, 19:43
Посол України в Канаді Юрій Щербак заявив про свій потяг до справжнього "зеленого"
Незабаром в Україні може з'явитися Українська партія зелених. УПЗ, не маючи поки що юридичного статусу, вже протиставляє себе існуючій Партії зелених України і заявляє про намір конкурувати з ПЗУ на майбутніх парламентських виборах. Політологи жартують, що з наближенням виборів "екологічна тематика" приваблюватиме багатьох політиків, яким не знайдеться місць у списках "прохідних" партій, а тому ближче до березня 2001 року можна очікувати появи, наприклад, Партії українських зелених демократів, Прогресивно-зеленої партії України та ін. УПЗ, на думку політологів, можна вважати однією з перших ластівок подібних політико-філологічних маніпуляцій.
Створення цієї партії розрекламував нещодавно на сторінках газети "Столичные новости" (21-27 серпня) посол України в Канаді (модний наприкінці 1980-х років письменник) Юрій Щербак. Він, зокрема, заявив, що нова партія обстоюватиме "справжні "зелені" ідеали", бо, мовляв, "стара ПЗУ" не впоралася з цим завданням. Пан Щербак навів приклад Німеччини, де "зелені" ухвалюють у парламенті "найважливіші рішення" і впливають на внутрішню та зовнішню політику держави.
Справа Партії зелених України, чи вдаватися в суперечку з Юрієм Щербаком з приводу того, наскільки серйозними і важливими є для держави рішення, скажімо, про затвердження прем'єр-міністра, формування парламентської більшості, ухвали бюджету тощо. У незаангажованого читача "СН", який знає, що фракція "зелених" існує і працює у Верховній Раді нарівні з іншими фракціями, після інтерв'ю з Юрієм Щербаком не може не виникнути відчуття, що "за цим щось стоїть". Власне, сам колишній письменник мимохідь підтвердив таку підозру: "Я більш, ніж рік перебуваю в Україні після закінчення посольської місії. І мені дуже боляче, що зелені жодного разу мене не запросили…". Отже, йдеться про звичайне людське розчарування тим, що за письменницькою славою, за посольською роботою в Ізраїлі та США, за відчуттям власної ваги й потрібності настало забуття? Гріх сміятися з пенсіонерок, які журяться під під'їздом за веселою молодістю, цікавою роботою, колишнім коханням. Зрозуміємо і Юрія Щербака, якого раптом зацікавили "справжні зелені ідеали".
Втім, уся ця історія видається не такою простою, бо чого б то раптом газети та Інтернет-видання, що асоціюються з бізнесменом Вадимом Рабіновичем, одностайно перейнялися долею колишнього посла і почали на перших шпальтах друкувати статті та інтерв'ю про "дівоцьку мрійку" пана Щербака - Українську партію зелених?
Добре поінформовані джерела стверджують, що Юрій Щербак та Вадим Рабінович познайомилися ще в ті часи, коли теперішній "дипломат з екологічними уподобаннями" працював послом України в Ізраїлі. Кажуть, що саме ці приятельські стосунки згодом навіть призвели до міжнародного скандалу. Нагадаємо, йдеться про те, що в грудні 1997 року газета "Вашінгтон Таймс" оприлюднила інформацію про зустріч у вересні 1995 року в Майамі Білла Клінтона та Альберта Гора з Вадимом Рабіновичем. Звісно, українсько-ізраїльський бізнесмен не був удостоєний приватної аудієнції, зустріч відбулася під час збору коштів у фонд передвиборчої кампанії Демократичної партії США. Проте "Вашінгтон Таймс" аргументовано звинуватила Клінтона в тому, що той зустрічається з людьми, яким заборонений в'їзд до США через підозри щодо причетності до кримінальної діяльності. Йшлося саме про Вадима Рабіновича, котрий досі пишається своїми фотографіями з Клінтоном!
Колишній американський президент, як відомо, вмів виходити із складних ситуацій, а тому справу про зустріч із "персоною нон-грата" полагодили: Держдепартамент США повідомив, що прикрість сталася через те, що Рабінович зумів здобути собі новий паспорт с новим написанням свого прізвища англійською мовою: Rabinovitch замість Rabinovich… Історія ця ще тоді видавалася дивною, бо хоча більшість українців не володіють вільно англійською мовою, але майже неможливо уявити, щоб працівники спеціальної установи могли зробити таку "помилку" в написанні такого прізвища. Тому, можливо, недаремне після американського скандалу багато українських політиків вважали, що "Рабіновичу посприяв хтось із дипломатичного корпусу".
Нагадаємо також, що послом України в США був на той час саме Юрій Щербак. Безперечно, пан посол міг ні сном ні духом не знати про "паспортні махінації" свого приятеля. Проте 1997 року міжнародному іміджу України було завдано такої шкоди, що нині виникає запитання: чи має пан Щербак моральне право говорити про високі ідеали та справжні інтереси держави, які буцім-то обстоюватиме нова партія "під крилом" і за інформаційної підтримки Вадима Рабіновича? До речі, загальновідомо, що свого часу Служба безпеки України заборонила панові Рабіновичу в'їзд на територію нашої держави через збитки, яких завдала діяльність цього бізнесмена українській економіці. Щоправда, згодом ця історія якось забулася, а Рабінович довів своє вміння "прослизати в шпарки" і таки з'явився в Україні і навіть намагається знов повернутися до великої політики. Проте важко повірити, що Юрій Щербак погодився грати в такі ігри. Так що ж - письменника і дипломата хитро обдурили і брудно використовують? Чи він сам ладен танцювати під будь-чиї дудки, виглядаючи смішним і недоречним, аби тільки не перетворитися на забутого пенсіонера? Чи, може, Юрій Щербак щиро вважає, що нова "зелена" партія, що створюється "під патронатом" Вадима Рабіновича, і справді боротиметься "за синє небо і чисті озера", а не влізе в політико-бізнесові оборудки? Тоді варто припустити, що Юрій Щербак у своєму щирому і наївному ідеалізмі вважає, що "зелені" в парламенті мусять:
а) голосувати тільки за ті закони, які мають безпосередній стосунок до екології (наприклад, про охорону і збільшення поголів'я тушканчиків, про заборону на вбивство китів тощо);
б) бойкотувати парламентські засідання, на які не виноситься "екологічна проблематика" і домагатися, щоб "зелені законопроекти" розглядалися щодня, а інакше - організовувати масові демонстрації із важкими соціальними наслідками під стінами парламенту;
в) всіляко сприяти своєю діяльністю, словами й думками бізнесовим справам такого видатного захисника довкілля, як Вадим Рабінович, а також, можливо, іншим друзям і знайомим Юрія Щербака, котрі змогли його переконати в своїй любові до всього "зеленого".
Читайте також:
"Столичний новини". Юрій Щербак: "На виборах буду із зеленими. Справжніми!"
- Чи Правда, що в новій Українській партії зелених (УПЗ) вам запропонували місце в перших рядах передвиборного списку?
- Правда. Зі справжніми зеленими я готовий іти...
Незабаром в Україні може з'явитися Українська партія зелених. УПЗ, не маючи поки що юридичного статусу, вже протиставляє себе існуючій Партії зелених України і заявляє про намір конкурувати з ПЗУ на майбутніх парламентських виборах. Політологи жартують, що з наближенням виборів "екологічна тематика" приваблюватиме багатьох політиків, яким не знайдеться місць у списках "прохідних" партій, а тому ближче до березня 2001 року можна очікувати появи, наприклад, Партії українських зелених демократів, Прогресивно-зеленої партії України та ін. УПЗ, на думку політологів, можна вважати однією з перших ластівок подібних політико-філологічних маніпуляцій.
 Юрій Щербак |
Справа Партії зелених України, чи вдаватися в суперечку з Юрієм Щербаком з приводу того, наскільки серйозними і важливими є для держави рішення, скажімо, про затвердження прем'єр-міністра, формування парламентської більшості, ухвали бюджету тощо. У незаангажованого читача "СН", який знає, що фракція "зелених" існує і працює у Верховній Раді нарівні з іншими фракціями, після інтерв'ю з Юрієм Щербаком не може не виникнути відчуття, що "за цим щось стоїть". Власне, сам колишній письменник мимохідь підтвердив таку підозру: "Я більш, ніж рік перебуваю в Україні після закінчення посольської місії. І мені дуже боляче, що зелені жодного разу мене не запросили…". Отже, йдеться про звичайне людське розчарування тим, що за письменницькою славою, за посольською роботою в Ізраїлі та США, за відчуттям власної ваги й потрібності настало забуття? Гріх сміятися з пенсіонерок, які журяться під під'їздом за веселою молодістю, цікавою роботою, колишнім коханням. Зрозуміємо і Юрія Щербака, якого раптом зацікавили "справжні зелені ідеали".
Втім, уся ця історія видається не такою простою, бо чого б то раптом газети та Інтернет-видання, що асоціюються з бізнесменом Вадимом Рабіновичем, одностайно перейнялися долею колишнього посла і почали на перших шпальтах друкувати статті та інтерв'ю про "дівоцьку мрійку" пана Щербака - Українську партію зелених?
Добре поінформовані джерела стверджують, що Юрій Щербак та Вадим Рабінович познайомилися ще в ті часи, коли теперішній "дипломат з екологічними уподобаннями" працював послом України в Ізраїлі. Кажуть, що саме ці приятельські стосунки згодом навіть призвели до міжнародного скандалу. Нагадаємо, йдеться про те, що в грудні 1997 року газета "Вашінгтон Таймс" оприлюднила інформацію про зустріч у вересні 1995 року в Майамі Білла Клінтона та Альберта Гора з Вадимом Рабіновичем. Звісно, українсько-ізраїльський бізнесмен не був удостоєний приватної аудієнції, зустріч відбулася під час збору коштів у фонд передвиборчої кампанії Демократичної партії США. Проте "Вашінгтон Таймс" аргументовано звинуватила Клінтона в тому, що той зустрічається з людьми, яким заборонений в'їзд до США через підозри щодо причетності до кримінальної діяльності. Йшлося саме про Вадима Рабіновича, котрий досі пишається своїми фотографіями з Клінтоном!
Колишній американський президент, як відомо, вмів виходити із складних ситуацій, а тому справу про зустріч із "персоною нон-грата" полагодили: Держдепартамент США повідомив, що прикрість сталася через те, що Рабінович зумів здобути собі новий паспорт с новим написанням свого прізвища англійською мовою: Rabinovitch замість Rabinovich… Історія ця ще тоді видавалася дивною, бо хоча більшість українців не володіють вільно англійською мовою, але майже неможливо уявити, щоб працівники спеціальної установи могли зробити таку "помилку" в написанні такого прізвища. Тому, можливо, недаремне після американського скандалу багато українських політиків вважали, що "Рабіновичу посприяв хтось із дипломатичного корпусу".
Нагадаємо також, що послом України в США був на той час саме Юрій Щербак. Безперечно, пан посол міг ні сном ні духом не знати про "паспортні махінації" свого приятеля. Проте 1997 року міжнародному іміджу України було завдано такої шкоди, що нині виникає запитання: чи має пан Щербак моральне право говорити про високі ідеали та справжні інтереси держави, які буцім-то обстоюватиме нова партія "під крилом" і за інформаційної підтримки Вадима Рабіновича? До речі, загальновідомо, що свого часу Служба безпеки України заборонила панові Рабіновичу в'їзд на територію нашої держави через збитки, яких завдала діяльність цього бізнесмена українській економіці. Щоправда, згодом ця історія якось забулася, а Рабінович довів своє вміння "прослизати в шпарки" і таки з'явився в Україні і навіть намагається знов повернутися до великої політики. Проте важко повірити, що Юрій Щербак погодився грати в такі ігри. Так що ж - письменника і дипломата хитро обдурили і брудно використовують? Чи він сам ладен танцювати під будь-чиї дудки, виглядаючи смішним і недоречним, аби тільки не перетворитися на забутого пенсіонера? Чи, може, Юрій Щербак щиро вважає, що нова "зелена" партія, що створюється "під патронатом" Вадима Рабіновича, і справді боротиметься "за синє небо і чисті озера", а не влізе в політико-бізнесові оборудки? Тоді варто припустити, що Юрій Щербак у своєму щирому і наївному ідеалізмі вважає, що "зелені" в парламенті мусять:
а) голосувати тільки за ті закони, які мають безпосередній стосунок до екології (наприклад, про охорону і збільшення поголів'я тушканчиків, про заборону на вбивство китів тощо);
б) бойкотувати парламентські засідання, на які не виноситься "екологічна проблематика" і домагатися, щоб "зелені законопроекти" розглядалися щодня, а інакше - організовувати масові демонстрації із важкими соціальними наслідками під стінами парламенту;
в) всіляко сприяти своєю діяльністю, словами й думками бізнесовим справам такого видатного захисника довкілля, як Вадим Рабінович, а також, можливо, іншим друзям і знайомим Юрія Щербака, котрі змогли його переконати в своїй любові до всього "зеленого".
Читайте також:
"Столичний новини". Юрій Щербак: "На виборах буду із зеленими. Справжніми!"
- Чи Правда, що в новій Українській партії зелених (УПЗ) вам запропонували місце в перших рядах передвиборного списку?
- Правда. Зі справжніми зеленими я готовий іти...
