У ПАРЄ підготовлено жорстку доповідь щодо ситуації в Україні
Четвер, 27 вересня 2001, 13:51
Доповідь доповідачів моніторингового комітету Асамблеї по Україні Ханне Северінсен і Ренати Вольвенд, підготовлена до розгляду на сесії ПАРЄ у четвер, констатує значний прогрес України у виконанні формальних зобов'язань перед Радою Європи.
Разом з тим, доповідачі зазначають, що в умовах відсутності конкретної юридичної експертизи цих законів на даному етапі неможливо підтвердити, що "ці реформи відповідають очікуванням в плані їх узгодження з європейськими нормами", і закликають українську владу розширити співпрацю з РЄ для забезпечення повної відповідності національного законодавства принципам і стандартам РЄ.
Доповідачі також висловлюють стурбованість вбивствами журналістів, "неодноразовими випадками нападів на журналістів, парламентаріїв і опозиційних політиків в Україні".
Северинсен і Вольвенд детально аналізують ситуацію зі свободою ЗМІ в Україні і, зокрема, звертають увагу на незавершене розслідування зникнення і вбивства Георгія Гонгадзе. Вони повідомляють, що тільки за першу половину поточного року Інститут масової інформації зареєстрував 43 випадки порушень прав журналістів або тиску на ЗМІ з боку владних структур.
У зв'язку з цим доповідачі повідомляють про справи телеоператора Луганської телекомпанії Олексія Мовсесяна і директора телекомпанії "ТОР" Славянська Ігоря Александрова. Доповідачі пропонують українському омбудсмену розширити свої повноваження і на сферу ЗМІ.
Северинсен і Вольвенд, серед іншого, закликають українську владу розпочати спеціальне розслідування з приводу нападу на внефракційного депутата Олександра Єльяшкевича 9 лютого 2000 року.
Окремо вони зупиняються на питанні введення в Україні інституту держсекретарів, і висловлюють думку, що такі зміни "надають президенту можливість ще більше впливати на виконавчу гілку влади".
Доповідачі дійшли до висновку про те, що, незважаючи на досягнення "помітного прогресу" після квітневої сесії ПАРЄ, Україна все ще далека від виконання всіх своїх зобов'язань як держава-член РЄ, і пропонують ПАРЄ продовжити процедуру моніторингу в тісній співпраці з українською парламентською делегацією.
У доповіді є детальний аналіз законодавчих актів, які були прийняті українським парламентом останнім часом для виконання українських зобов'язань. Зокрема, доповідачі відзначають ухвалення і набуття чинності закону про політичні партії і нового Карного кодексу. Разом з тим, вони жалкують у зв'язку з тим, що експерти РЄ не мали можливості вивчити положення нового Карного кодексу.
Доповідачі також повідомляють про те, що у червні поточного року до Верховної Ради внесено остаточну редакцію проекту нового Карно-процесуального кодексу.
21 червня, говориться в доповіді, Верховна Рада провела "так звану малу судову реформу", коли внесла зміни до 10 законів, які регулюють діяльність судової системи, але ці закони "не покривають всі реформи судової системи". Вони також вважають, що реальну значущість цих змін можна оцінити після їх втілення у життя.
Верховна Рада ухвалила тільки перші 3 книги Цивільного кодексу. Проект нового Цивільно-процесуального кодексу, говориться в доповіді, 6 серпня був переданий до РЄ для експертної оцінки.
Доповідачі висловлюють стурбованість проблемою ратифікації Європейської хартії регіональних мов і мов національних меншин.
Одночасно вони вітають готовність влади України виконувати свої зобов'язання в частині посилення місцевої і регіональної демократії.
Інтерфакс-Україна
Разом з тим, доповідачі зазначають, що в умовах відсутності конкретної юридичної експертизи цих законів на даному етапі неможливо підтвердити, що "ці реформи відповідають очікуванням в плані їх узгодження з європейськими нормами", і закликають українську владу розширити співпрацю з РЄ для забезпечення повної відповідності національного законодавства принципам і стандартам РЄ.
Доповідачі також висловлюють стурбованість вбивствами журналістів, "неодноразовими випадками нападів на журналістів, парламентаріїв і опозиційних політиків в Україні".
Северинсен і Вольвенд детально аналізують ситуацію зі свободою ЗМІ в Україні і, зокрема, звертають увагу на незавершене розслідування зникнення і вбивства Георгія Гонгадзе. Вони повідомляють, що тільки за першу половину поточного року Інститут масової інформації зареєстрував 43 випадки порушень прав журналістів або тиску на ЗМІ з боку владних структур.
У зв'язку з цим доповідачі повідомляють про справи телеоператора Луганської телекомпанії Олексія Мовсесяна і директора телекомпанії "ТОР" Славянська Ігоря Александрова. Доповідачі пропонують українському омбудсмену розширити свої повноваження і на сферу ЗМІ.
Северинсен і Вольвенд, серед іншого, закликають українську владу розпочати спеціальне розслідування з приводу нападу на внефракційного депутата Олександра Єльяшкевича 9 лютого 2000 року.
Окремо вони зупиняються на питанні введення в Україні інституту держсекретарів, і висловлюють думку, що такі зміни "надають президенту можливість ще більше впливати на виконавчу гілку влади".
Доповідачі дійшли до висновку про те, що, незважаючи на досягнення "помітного прогресу" після квітневої сесії ПАРЄ, Україна все ще далека від виконання всіх своїх зобов'язань як держава-член РЄ, і пропонують ПАРЄ продовжити процедуру моніторингу в тісній співпраці з українською парламентською делегацією.
У доповіді є детальний аналіз законодавчих актів, які були прийняті українським парламентом останнім часом для виконання українських зобов'язань. Зокрема, доповідачі відзначають ухвалення і набуття чинності закону про політичні партії і нового Карного кодексу. Разом з тим, вони жалкують у зв'язку з тим, що експерти РЄ не мали можливості вивчити положення нового Карного кодексу.
Доповідачі також повідомляють про те, що у червні поточного року до Верховної Ради внесено остаточну редакцію проекту нового Карно-процесуального кодексу.
21 червня, говориться в доповіді, Верховна Рада провела "так звану малу судову реформу", коли внесла зміни до 10 законів, які регулюють діяльність судової системи, але ці закони "не покривають всі реформи судової системи". Вони також вважають, що реальну значущість цих змін можна оцінити після їх втілення у життя.
Верховна Рада ухвалила тільки перші 3 книги Цивільного кодексу. Проект нового Цивільно-процесуального кодексу, говориться в доповіді, 6 серпня був переданий до РЄ для експертної оцінки.
Доповідачі висловлюють стурбованість проблемою ратифікації Європейської хартії регіональних мов і мов національних меншин.
Одночасно вони вітають готовність влади України виконувати свої зобов'язання в частині посилення місцевої і регіональної демократії.
Інтерфакс-Україна
