Чорна смуга в житті Жеваго триває

П'ятниця, 12 жовтня 2001, 21:32
Дивна тенденція, але жоден приватизаційний конкурс за участі структур, підконтрольних або близьких до групи "Фінанси і Кредит" не проходить без скандалів. Першими гучними скандалами за участю групи були конкурси з продажу "Одесаобленерго" і "Луганськобленерго", що відбулися в 1998 році. Тоді групі вдалося відтіснити найбільшого європейського виробника електроенергії "Electicite de France". У минулому році конфліктом був відзначений конкурс по продажу ЗАлКа. "Фінанси і Кредит" у вигляді підконтрольного підприємства КрАЗ, формально перемігши, не змогли надати переконливих гарантій оплати. Конкурс проходив при підтримці однієї з найбільш масових PR-кампаній і при активному втручанні офіційних осіб, а також з використанням судової системи для припинення і блокування операцій з пакетом виставленого на продаж в потрібні моменти. У поточному році група у вигляді Полтавського ГЗК, несподівано вирішила поборотися за Харцизький трубний завод, який довгий час не викликав інтересу у інвесторів, через велику ціну пакету і величезну заборгованість. Не допущена до конкурсу, група почала традиційне блокування конкурсу, інспіруючи судові розгляди. ФіК сам заплутався в розгорнених судових розглядах, оскільки позитивний вихід в обох випадках просто неможливий.

Причини інтересу, що виник до ХТЗ з боку групи "Фінанси і Кредит" можна пояснити двома чинниками.

Якщо пригадати історію з "Одесаобленерго", то тоді, як відзначали вітчизняні ЗМІ, розрахунок групи полягав в тому, щоб, купивши пакет обленерго, заявити велику ціну і продати пакет тому ж "Electicite de France", заробивши швидкі і легкі проценти. Для групи не складало труднощів дізнатися про цінову заявку французів. У різний час банківський рахунок Фонду держмайна знаходився в банку "Фінанси і Кредит". Претенденти на пакети акцій, що приватизуються, повинні були направляти на цей рахунок заставу в розмірі 10% від заявленої ними ціни. Таким чином, розрахунок заявок конкурентів, і заява більшої ціни для групи були найпростішою арифметичною операцією. У результаті французи відмовилися від сумнівної операції і надовго пішли з України.

Таким чином, перша гіпотеза полягає в тому, що ХТЗ знадобився "фінікам" для подальшого перепродажу третім сторонам. І хоч це заборонено умовами конкурсу, однак, вітчизняна бізнес-практика знала і більш складні схеми подолання такого типу бар'єрів. Можливими зацікавленими сторонами могли виступити інші учасники конкурсу: донецька група "Індустріальний союз Донбасу" або дніпропетровський "Інтерпайп".

Друга гіпотеза виходить з дуже складного фінансового становища на Полтавському ГЗК, донедавна вельми прибуткового підприємства (прибуток в 2000 році - 63 млн. грн.), і ситуації, яка склалася між акціонерами ГЗК. За даними Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку, в даний момент 20% акцій Полтавського ГЗК належить компанії "Мега-моторс", біля 10% - СП "Барі" , компанії "Асканія" - біля 15%. Однак сьогодні на ПГЗК нарощує свою присутність нова, невідома поки група, яка за деякими даними вже закумулювала пакет, що перевищує 40%, і інтереси якої розходяться з групою "Фінанси і Кредит". Головою наглядової ради ПГЗК є народний депутат Костянтин Жеваго, що придбав особливу популярність після загадкової смерті в.о. голови правління "Луганськобленерго" Михайла Полякова.

Донедавна ПГЗК був найбільшим виробником окатишів (сировина для виплавки металу). У 1 кварталі 2001 року ПГЗК знизив свою частку у виробництві окатиша з 47% по підсумках 2000 року до 39%, і поступився лідерством Північному ГЗКу.

Складна ситуація на підприємстві зумовлена декількома важливими тенденціями на внутрішньому і зовнішньому ринках гірничорудної сировини.

По-перше, ПГЗК був традиційно експортно-орієнтованим підприємством, експортуючи до 95% всієї виробленої продукції. У часи розгулу бартеру, заліків і неплатежів, така стратегія здавалася виправданою. Однак, з налагодженням системи платежів на внутрішньому ринку, а також переходом металургійних комбінатів в приватну власність, розрахунки на внутрішньому ринку перейшли в фінансову площину. Початок експерименту на ГМК, який знизив податок на прибуток для металургійних підприємств, позбавив глузду приховування прибутку, і меткомбінати почали боротися за кожну копійку в структурі собівартості. Спільні зусилля металургів привели до зниження тарифів на внутрішні залізничні перевезення залізняку в 2000 році на 10%. При цьому, "Укрзалізниця" підняла тарифи на експортних маршрутах на 25%. Робота на зовнішніх ринках стала менш привабливою. Це відразу ж позначилося на фінансовому становищі ПГЗК. У 4-му кварталі 2000-го року він мав 24 млн. збитків.

У 1-му кварталі 2001 року підприємство отримує 21 млн. грн. збитків. Подальший розвиток подій не віщував нічого доброго в короткостроковій перспективі. Від продукції ПГЗК відмовляється основний європейський партнер, австрійська компанія "Voest Alpine" (споживала біля 40% всієї продукції ПГЗК). Австрійці переходять на споживання більш якісної австралійської руди. Це привело до простою ПГЗК в серпні 2001 року. Нині, навіть відновивши роботу, ГЗК працює частково на склад, в надії знайти нових партнерів в Польщі. На європейському ринку сьогодні йде запекла конкуренція між світовими лідерами. Експерти прогнозують, що в цьому процесі багато дрібних і середніх постачальників (в т.ч. українські) втратять своїх споживачів.

Внутрішній ринок також відмовляється від полтавського окатиша, який вимагає додаткової очистки і збільшує собівартість кінцевої продукції. Крім того, металургійні підприємства стараються нарощувати власну сировинну базу, збільшуючи видобуток на ГЗК, що контролюються, і зменшуючи закупівлю у сторонніх постачальників. Окрім того, металурги мають доступ до дешевшої російської сировини, а "Азовсталь", наприклад, збирається почати закуповувати австралійську руду. На внутрішньому ринку відчувається надлишок залізорудної сировини, і це дозволяє українським металургійним комбінатам диктувати ціни постачальникам.

У сьогоднішній ситуації ГЗК, не включені у виробничі ланцюжки, можуть зіткнутися з повною відсутністю внутрішнього попиту на свою продукцію, а враховуючи складну ситуацію на зовнішніх ринках і величезні витрати на транспортування - і взагалі без очевидних каналів збуту. Власники ПГЗК вирішили, що купівля ХТЗ - шанс зачепитися за трубний завод і таким чином налагодити збут окатишів. Як в анекдоті:
- Куме, дасте хліба?
- А навіщо?
- Та немає з чим сіль доїсти.

Як відмічав генеральний директор ПГЗК Володимир Бадагов, "маючи постійного споживача в особі австрійської фірми, що виробляє високоякісні трубні заготовки, ми, природно, розраховували на ріст об'ємів споживання наших окатишів австрійцями, на збільшення обсягів виробництва трубних заготовок і, в результаті, на збільшення обсягів виробництва високоліквідної трубної продукції на ХТЗ". Важливо, що при такій схемі основна додаткова вартість, а значить і зарплати, і платежі до бюджету будуть формуватися в Австрії, залишки української додаткової вартості будуть "з'їдені" залізничними перевезеннями і митними тарифами.

Ринок збуту великих харцизських труб - російський газовий монополіст "Газпром". "Фінанси і Кредит" мають досвід обміну своїх "КрАЗів" на газ. Бартерні і залікові схеми дозволяють заробити прибуток комерційним структурам на цих операціях, однак не факт, що така співпраця вигідна економіці України і розвитку взаємовідносин між Україною і Росією.

ФДМУ не допустив ПГЗК до конкурсу по ХТЗ через невідповідність до кваліфікаційних вимог інвестора ХТЗ; крім згаданих причин ФДМУ зазначив, що ПГЗК не має досвіду роботи з асортиментом труб, що випускаються на Харцизькому заводі.

Полтавський ГЗК має намір заперечити в суді дії Фонду держмайна при проведенні конкурсу з продажу держакцій Харцизького трубного заводу. Зі слів народного депутата Юрія Кармазіна, його комітет звернеться до Генпрокуратури, МВС і СБУ для проведення розслідування за фактом виключення Полтавського ГЗК, що запропонував на 100 млн. гривень більше, ніж майбутній переможець тендеру - ІСД. Можна пригадати, що в конкурсі по ЗАлКу "КрАЗ" також заявив на 100 млн. більше російського АвтоВАЗа, але навіть при могутній підтримці запорізького губернатора Олексія Кучеренка (наближеного до групи "Фінанси і Кредит") і вищого керівництва Кабміну не зміг підтвердити наявності коштів.

Характерно, що "Фінанси і Кредит" в один і той же час пробували довести неправомірність свого виключення з списку претендентів на ХТЗ, і заперечити продаж "Укрполіметалам" держпакету акцій в розмірі 25% +1 акція. За деякими даними, пакет був придбаний російською компанією, і тепер на ПГЗК утворилися дві групи акціонерів, що протистоять одна одній. У разі успіху цієї акції, ПГЗК не міг би бути претендентом на ХТЗ ще і внаслідок наявності великого держпакету в структурі акціонерного капіталу. На момент подачі заявки на конкурс по ХТЗ, в "судовому бадмінтоні" між "Укрполіметалами" і скривдженим акціонером, що вимагає визнати продаж незаконним, (його інтереси репрезентували юристи "Фінансів і Кредиту") існувало рішення про неправомірність продажу, а значить повернення держпакета державі. У цьому плані варто ставити питання про те, чи мав право взагалі ФДМУ приймати заявку на конкурс від Полтавського ГЗК.

Ймовірно, судові позови ще будуть продовжуватися деякий час, однак немає підстави чекати зміни прийнятих рішень.

P.S. У прес-службі банку "Фінанси і Кредит" заявили, що прокоментувати ситуацію щодо позовів до суду вони не можуть, тому що "Полтавський ГЗК є клієнтом банку, а банк до цієї справи ніякого відношення не має". Це незважаючи на те, що номінальний господар банку (за неофіційною інформацією) Костянтин Жеваго сьогодні очолює наглядову раду Полтавського ГЗК.

Р.Р.S. Фонд державного майна звернувся до голови Верховного суду Віталія Бойка прискорити розгляд в суді справи щодо заперечення результатів конкурсу з продажу 76% акцій Харцизького трубного заводу, повідомив голова Фонду держмайна Олександр Бондар.

Фонд намагається прискорити перерахування до бюджету виручки від пакету - 126 млн. гривень. Юристи Фонду вважають, що ініціатори судового позову навмисно затягують слухання в суді.

Фонд держмайна, зі слів Бондаря, упевнений в своїй перемозі в цьому розслідуванні. Бондар розраховує, що покупець пакету - донецька корпорація "Індустріальний союз Донбасу" сплатить за пакет раніше рішення суду.

За інформацією голови Фонду, 25 вересня Антимонопольний комітет дав згоду Фонду держмайна на купівлю пакету заводу ІСД. Впливова промислова корпорація збирається включити завод, що є монополістом по виробництву труб великого діаметру, в спільну компанію, що створюється з участю російського капіталу.

27 серпня в день підведення підсумків конкурсу по продажу 76% акцій Харцизького трубного заводу Печерський місцевий суд Києва заборонив проводити будь-які дії, пов'язані з акціями ХТЗ по позову мінорітарного акціонера Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, не допущеного до конкурсу: акціонер Неля Вершиніна зажадала визнати недійсним рішення конкурсної комісії Фонду про виключення ПГЗК з конкурсу.



powered by lun.ua