Польща збирається закрити ринок для українського капіталу
П'ятниця, 12 жовтня 2001, 21:55
Закриття польського ринку для українського капіталу може стати одним з найважливіших наслідків нещодавніх парламентських виборів у Польщі.
Після парламентських виборів полякам потрібно буде обирати між подальшою лібералізацією своєї економіки і захистом вітчизняного виробника. Що стосується України, то вона програє в будь-якому випадку, оскільки в плани Варшави входить спрощення доступу на польські ринки винятково для західного капіталу.
У II кварталі 2001 року темпи зростання ВВП Польщі становили лише 0,9%, і якщо нічого кардинально не зміниться, то обсяг приросту ВВП в поточному році складе близько 2%. Це буде чи не найнижчий показник за останнє десятиріччя. Причому процес відбувається на фоні бюджетного дефіциту, що прогнозується в цьому році на рівні 88,2 млрд. злотих (близько 10% від ВВП). Майбутньому уряду Польщі доведеться ухвалити багато непопулярних рішень для виходу із становища, яке склалося.
Поляки вибирають між "урядом меншості" і створенням широкої парламентської коаліції
Подальша доля коаліції, яка перемогла на вересневих парламентських виборах "Альянс демократичних лівих - Союз праці" (АДЛ-СТ) як і майбутнє нового уряду виглядає далеко не однозначно. Як прояснилося після підведення підсумків парламентських виборів, партійній коаліції лівих демократів, що перемогла з трудовиками, не вистачає п'ятнадцяти депутатських місць в польському Сеймі для формування повноцінного уряду більшості.
Без абсолютної більшості в парламенті коаліції АДЛ-СТ необхідно обирати між формуванням "уряду меншості" (що ускладнило б і дестабілізувало роботу уряду) і створенням більш широкої парламентської коаліції (що дозволить сформованому нею Кабінету розраховувати на підтримку більшості у парламенті).
Проте, стверджують аналітики, який би тактичний варіант не обрали налаштовані на оздоровлення макроекономічної ситуації і інтеграцію Польщі в ЄС переможці (ліві демократи і трудовики), їм у будь-якому випадку доведеться йти на стратегічні компроміси. Оскільки в новому польському парламенті значне представництво отримали євроскептики (Польська селянська партія, партія "Право і Справедливість"), а також відверто антиєвропейсько налаштовані політичні сили, такі як "Самооборона", "Ліга польських сімей".
Крім того, слабкі місця є і в самій коаліції переможців АДЛ-СТ. Так, лідер партії "Союз праці" Марек Пол, головний претендент на посаду віце-прем'єра і міністра інфраструктури (аналог посади голови вітчизняного ФДМ), по-перше, відстоює проведення набагато більш "м'якої" у порівнянні з лівими демократами економічної політики, по-друге, виступає за створення коаліційного уряду з консервативною Польською селянською партією.
Ліві демократи готові здійснювати політику, вигідну ЄС
Європейський Союз, стурбований як внутрішньополітичною ситуацією в самій Польщі, так і необхідністю посилювати контроль на східних кордонах країн-кандидатів на вступ до ЄС в 2004 році, збирається піти на деякі компроміси під час переговорів відносно вступу Польщі до ЄС.
Принаймні, прогнозують аналітики, вже цієї осені Євросоюз може погодитися з польською стороною і піти як на зменшення терміну, протягом якого (за умов вступу Польщі до ЄС) нерезиденти не зможуть купувати польські землі, так і пом'якшити обмеження прав поляків на роботу в ряді країн-членів ЄС. Демонструючи готовність до поступок, Брюссель залишає за собою право вимагати від Варшави, а точніше - від нового польського уряду, який має сформувати парламентська коаліція, що перемогла на виборах, відповідних поступок.
Як відомо, Польща за багатьма параметрами відстає від інших країн-кандидатів на вступ до Евросоюзу. Фахівці стверджують, що в 2002 році Польща відповідатиме тільки одному Маастріхтському критерію (обов'язкові вимоги, яким мають відповідати всі країни, які вступають до ЄС) - державний борг не перевищуватиме 60% ВВП.
Інші ж показники - інфляція, процентні ставки, бюджетний дефіцит і рівень зайнятості - поки що не відповідають критеріям. Природно, низький рівень зростання економіки країни (якщо новому польському уряду не вдасться переламати ситуацію) стане додатковим тягарем для держав-членів ЄС, оскільки Польща потребуватиме виділення додаткових дотацій.
Зараз "Альянс демократичних лівих" не просто лобіює вступ Польщі до ЄС в складі першої групи нових членів, але і готовий проводити ліберальну економічну політику, яка вітається країнами ЄС і здатна припинити розвиток негативних тенденцій в польській економіці. Найбільш яскравою ілюстрацією даної тези є так званий "план Бєлки", який в разі затвердження на посту віце-прем'єра і міністра фінансів збирається реалізовувати член "Альянсу" і наближений до президента Квасьневському політик Марек Бєлка.
"План Бєлки" суміщає ліберальні і ліві принципи макроекономічної політики. Принаймні, одночасно з підвищенням податків і зниженням бюджетних витрат цей план передбачає проведення польським урядом заходів, спрямованих на захист найменш забезпечених поляків. Прихильники Бєлки планують, що максимально припустимий дефіцит в 2002 році повинен складати не більше ніж 40 млрд. злотих.
Члени "Альянсу демократичних лівих" переконані, що мінімум 10 млрд. злотих надходжень бюджет має отримати від приватизації (а відповідно - від подальшого притоку в країну прямих іноземних інвестицій). "План Бєлки" передбачає і введення податку на прибуток від грошових коштів. Принаймні, польський уряд, що діяв до парламентських виборів, зобов'язався на переговорах з ЄС ввести цей податок найпізніше в 2003 році.
"План" не відкидає також зростання ставок податку на додану вартість і ліквідації податкових пільг. Внаслідок вказаних в плані заходів ліві демократи планують досягнути 5%-ного росту ВВП вже до кінця 2003 року.
Потенційний союзники "нових лівих" вимагають захисту внутрішнього ринку
І все ж існує висока ймовірність, що не всі плани лівого ліберала Марека Бєлки мають збутися навіть за умов його затвердження на посаді міністра фінансів. Хоч план польські експерти оцінюють, загалом, позитивно, вони все ж зазначають, що не всі його пункти реальні.
По-перше, деякі важливі елементи економічної програми лівих демократів (наприклад, скорочення бюджетних витрат) негативно сприймаються лівим електоратом.
По-друге, багато пунктів цього плану викликають протидію з боку тих політичних партій, які потенційно могли б увійти до складу уряду, що створюється коаліцією АДЛ-СТ.
Наприклад, бажання Бєлки підвищити ставки податку на додану вартість для деяких категорій с/г продуктів викликало негативну реакцію з боку Польської селянської партії (одного з найбільш реальних кандидатів на приєднання до коаліції АДЛ-СТ для формування "уряду більшості") і "Самооборони".
Наступним каменем спотикання може стати положення плану, що передбачає відмову від введення податку на імпорт. Принаймні, до парламентських виборів були плани традиційним шляхом обмеження імпорту захистити польський внутрішній ринок.
За введення податку на імпорт знов-таки виступає потенційний союзник АДЛ-СТ - Польська селянська партія. І саме введення/не введення податку на імпорт стало однією з тим переговорів між АДЛ-СТ і цією партією щодо перспектив спільного формування нового уряду.
І якщо імпортний податок є невід'ємним атрибутом приєднання селян до коаліції лівих демократів і трудовиків, то ВТО таке рішення нового польського уряду навряд чи влаштує. Вже сьогодні польські експерти стверджують, що обмеження новим польським урядом режиму імпорту може стати причиною введення митних зборів на польські товари (а зростання експорту - одне з основних джерел зростання ВВП).
Як би там не було, але новому уряду доведеться нелегко. Якщо після завершення всіх переговорів і досягнення домовленостей з такими партіями, як Польська селянська партія, "Самооборона", "Громадянська платформа", коаліція АДЛ-СТ все ж не змінить основних принципів задекларованої макроекономічної політики, то вона все одно регулярно буде стикатися з дилемою вибору між ідеологічними міркуваннями і необхідністю провести ефективну економічну політику.
P.S. 4 жовтня президент Польщі призначив прем'єр-міністром лідера АДЛ Лешека Міллера. На момент підготовки матеріалу до публікації йшов останній раунд переговорів про створення коаліційного уряду АДЛ-СТ з Польською селянською партією. Аналітики пргонозують, що результатом створення коаліційного уряду АДЛ-СТ з ПКП стане доповнення "плану Бєлки" елементами протекціонізму.
Після парламентських виборів полякам потрібно буде обирати між подальшою лібералізацією своєї економіки і захистом вітчизняного виробника. Що стосується України, то вона програє в будь-якому випадку, оскільки в плани Варшави входить спрощення доступу на польські ринки винятково для західного капіталу.
У II кварталі 2001 року темпи зростання ВВП Польщі становили лише 0,9%, і якщо нічого кардинально не зміниться, то обсяг приросту ВВП в поточному році складе близько 2%. Це буде чи не найнижчий показник за останнє десятиріччя. Причому процес відбувається на фоні бюджетного дефіциту, що прогнозується в цьому році на рівні 88,2 млрд. злотих (близько 10% від ВВП). Майбутньому уряду Польщі доведеться ухвалити багато непопулярних рішень для виходу із становища, яке склалося.
Поляки вибирають між "урядом меншості" і створенням широкої парламентської коаліції
Подальша доля коаліції, яка перемогла на вересневих парламентських виборах "Альянс демократичних лівих - Союз праці" (АДЛ-СТ) як і майбутнє нового уряду виглядає далеко не однозначно. Як прояснилося після підведення підсумків парламентських виборів, партійній коаліції лівих демократів, що перемогла з трудовиками, не вистачає п'ятнадцяти депутатських місць в польському Сеймі для формування повноцінного уряду більшості.
Без абсолютної більшості в парламенті коаліції АДЛ-СТ необхідно обирати між формуванням "уряду меншості" (що ускладнило б і дестабілізувало роботу уряду) і створенням більш широкої парламентської коаліції (що дозволить сформованому нею Кабінету розраховувати на підтримку більшості у парламенті).
Проте, стверджують аналітики, який би тактичний варіант не обрали налаштовані на оздоровлення макроекономічної ситуації і інтеграцію Польщі в ЄС переможці (ліві демократи і трудовики), їм у будь-якому випадку доведеться йти на стратегічні компроміси. Оскільки в новому польському парламенті значне представництво отримали євроскептики (Польська селянська партія, партія "Право і Справедливість"), а також відверто антиєвропейсько налаштовані політичні сили, такі як "Самооборона", "Ліга польських сімей".
Крім того, слабкі місця є і в самій коаліції переможців АДЛ-СТ. Так, лідер партії "Союз праці" Марек Пол, головний претендент на посаду віце-прем'єра і міністра інфраструктури (аналог посади голови вітчизняного ФДМ), по-перше, відстоює проведення набагато більш "м'якої" у порівнянні з лівими демократами економічної політики, по-друге, виступає за створення коаліційного уряду з консервативною Польською селянською партією.
Ліві демократи готові здійснювати політику, вигідну ЄС
Європейський Союз, стурбований як внутрішньополітичною ситуацією в самій Польщі, так і необхідністю посилювати контроль на східних кордонах країн-кандидатів на вступ до ЄС в 2004 році, збирається піти на деякі компроміси під час переговорів відносно вступу Польщі до ЄС.
Принаймні, прогнозують аналітики, вже цієї осені Євросоюз може погодитися з польською стороною і піти як на зменшення терміну, протягом якого (за умов вступу Польщі до ЄС) нерезиденти не зможуть купувати польські землі, так і пом'якшити обмеження прав поляків на роботу в ряді країн-членів ЄС. Демонструючи готовність до поступок, Брюссель залишає за собою право вимагати від Варшави, а точніше - від нового польського уряду, який має сформувати парламентська коаліція, що перемогла на виборах, відповідних поступок.
Як відомо, Польща за багатьма параметрами відстає від інших країн-кандидатів на вступ до Евросоюзу. Фахівці стверджують, що в 2002 році Польща відповідатиме тільки одному Маастріхтському критерію (обов'язкові вимоги, яким мають відповідати всі країни, які вступають до ЄС) - державний борг не перевищуватиме 60% ВВП.
Інші ж показники - інфляція, процентні ставки, бюджетний дефіцит і рівень зайнятості - поки що не відповідають критеріям. Природно, низький рівень зростання економіки країни (якщо новому польському уряду не вдасться переламати ситуацію) стане додатковим тягарем для держав-членів ЄС, оскільки Польща потребуватиме виділення додаткових дотацій.
Зараз "Альянс демократичних лівих" не просто лобіює вступ Польщі до ЄС в складі першої групи нових членів, але і готовий проводити ліберальну економічну політику, яка вітається країнами ЄС і здатна припинити розвиток негативних тенденцій в польській економіці. Найбільш яскравою ілюстрацією даної тези є так званий "план Бєлки", який в разі затвердження на посту віце-прем'єра і міністра фінансів збирається реалізовувати член "Альянсу" і наближений до президента Квасьневському політик Марек Бєлка.
"План Бєлки" суміщає ліберальні і ліві принципи макроекономічної політики. Принаймні, одночасно з підвищенням податків і зниженням бюджетних витрат цей план передбачає проведення польським урядом заходів, спрямованих на захист найменш забезпечених поляків. Прихильники Бєлки планують, що максимально припустимий дефіцит в 2002 році повинен складати не більше ніж 40 млрд. злотих.
Члени "Альянсу демократичних лівих" переконані, що мінімум 10 млрд. злотих надходжень бюджет має отримати від приватизації (а відповідно - від подальшого притоку в країну прямих іноземних інвестицій). "План Бєлки" передбачає і введення податку на прибуток від грошових коштів. Принаймні, польський уряд, що діяв до парламентських виборів, зобов'язався на переговорах з ЄС ввести цей податок найпізніше в 2003 році.
"План" не відкидає також зростання ставок податку на додану вартість і ліквідації податкових пільг. Внаслідок вказаних в плані заходів ліві демократи планують досягнути 5%-ного росту ВВП вже до кінця 2003 року.
Потенційний союзники "нових лівих" вимагають захисту внутрішнього ринку
І все ж існує висока ймовірність, що не всі плани лівого ліберала Марека Бєлки мають збутися навіть за умов його затвердження на посаді міністра фінансів. Хоч план польські експерти оцінюють, загалом, позитивно, вони все ж зазначають, що не всі його пункти реальні.
По-перше, деякі важливі елементи економічної програми лівих демократів (наприклад, скорочення бюджетних витрат) негативно сприймаються лівим електоратом.
По-друге, багато пунктів цього плану викликають протидію з боку тих політичних партій, які потенційно могли б увійти до складу уряду, що створюється коаліцією АДЛ-СТ.
Наприклад, бажання Бєлки підвищити ставки податку на додану вартість для деяких категорій с/г продуктів викликало негативну реакцію з боку Польської селянської партії (одного з найбільш реальних кандидатів на приєднання до коаліції АДЛ-СТ для формування "уряду більшості") і "Самооборони".
Наступним каменем спотикання може стати положення плану, що передбачає відмову від введення податку на імпорт. Принаймні, до парламентських виборів були плани традиційним шляхом обмеження імпорту захистити польський внутрішній ринок.
За введення податку на імпорт знов-таки виступає потенційний союзник АДЛ-СТ - Польська селянська партія. І саме введення/не введення податку на імпорт стало однією з тим переговорів між АДЛ-СТ і цією партією щодо перспектив спільного формування нового уряду.
І якщо імпортний податок є невід'ємним атрибутом приєднання селян до коаліції лівих демократів і трудовиків, то ВТО таке рішення нового польського уряду навряд чи влаштує. Вже сьогодні польські експерти стверджують, що обмеження новим польським урядом режиму імпорту може стати причиною введення митних зборів на польські товари (а зростання експорту - одне з основних джерел зростання ВВП).
Як би там не було, але новому уряду доведеться нелегко. Якщо після завершення всіх переговорів і досягнення домовленостей з такими партіями, як Польська селянська партія, "Самооборона", "Громадянська платформа", коаліція АДЛ-СТ все ж не змінить основних принципів задекларованої макроекономічної політики, то вона все одно регулярно буде стикатися з дилемою вибору між ідеологічними міркуваннями і необхідністю провести ефективну економічну політику.
P.S. 4 жовтня президент Польщі призначив прем'єр-міністром лідера АДЛ Лешека Міллера. На момент підготовки матеріалу до публікації йшов останній раунд переговорів про створення коаліційного уряду АДЛ-СТ з Польською селянською партією. Аналітики пргонозують, що результатом створення коаліційного уряду АДЛ-СТ з ПКП стане доповнення "плану Бєлки" елементами протекціонізму.
