Україну пустили на продаж
Вівторок, 16 жовтня 2001, 18:28
У розпорядженні Ъ виявився проект угоди про вільну торгівлю.
У вівторок в Києві повинні початися переговори про нову російсько-українську угоду про вільну торгівлю. Російський варіант угоди виявився в розпорядженні Ъ. Це унікальний документ: Росія йде на безпрецедентні поступки. Українські товари можуть звільнятися від сплати ПДВ, буде обмежене застосування захисних заходів.
У проекті угоди про вільну торгівлю всього 15 статей. Але поле для його інтерпретації завдяки непомітним на перший погляд обмовкам настільки велике, що можна зробити такий висновок: торгово-економічні відносини між Росією і Україною після його підписання різко зміняться. На користь України.
У ст. 2 записані цілком звичайні для такого роду документів положення про взаємне застосування однакових внутрішніх податків. Однак, є обмовка, згідно з якою внутрішні податки на російські і українські товари не повинні бути більшими, ніж на товари з третіх країн. Іншими словами, Київ може поставити питання про скасування ПДВ на свої товари, оскільки Москва не стягує цього податку з білоруських товарів.
Згідно ст. 1 і 15 відміняється дія попередніх російсько-українських угод про свободу торгівлі. А, значить, ліквідується застосування експортного мита на російські енергоносії.
Ст. 7 настільки розширено тлумачить можливості застосування захисних заходів, що уряди обох держав можуть відкривати відповідні процедури хоч кожного дня. Останнім часом з Києва поступала інформація про те, що українські власті не проти обмеження імпорту багатьох російських товарів, наприклад автомобілів.
Виходить, що проект угоди вигідний, передусім, Україні. Однак, Росія йде на поступки Україні цілком свідомо. Наприклад, Газпром і інші споживачі українських труб не в захопленні від подорожчання українських труб унаслідок введення 1 липня ПДВ, а саме - від уведених Києвом під тиском російського уряду кількісних самообмежень на експорт труб в Росію. По інформації з ділових кіл, російські переговорники навіть готові зараз піти на операцію: Україна скорочує держпідтримку трубного виробництва, а Росія погоджується на збільшення імпортної квоти.
Можливо, все пояснюється тим, що російські бізнесмени вже контролюють значну частину українських підприємств. Зокрема, російський бізнес контролює практично всю алюмінієву галузь України (Миколаївський глиноземний завод належить Олегу Дерипасці, а Запорізький алюмінієвий комбінат недавно придбала компанія "АвтоВАЗінвест") і активно впроваджується в ТЕК (Одеський НПЗ і компанія "Оріана" вже належать Лукойлу, Лисичанський НПЗ - ТНК, а більше за 28% акцій найбільшого українського Кременчузького НПЗ належить фонду майна Татарії).
Таким чином, російсько-українська торгівля багато в чому перетворилася у внутрішньофірмові постачання. Тому навіть скандал з розстрілом російського літака не приведе до масштабних змін в київській політичній еліті. Російську економічну еліту вона влаштовує.
З проекту нової російсько-української угоди
Стаття 2 проекту нової угоди передбачає, що рівень внутрішніх податків, якими обкладаються товари іншої сторони, що домовляється, не повинен перевищувати рівня податків на аналогічні вітчизняні товари або товари з третіх країн. Сторони зобов'язуються приймати тільки взаємні обмеження стосовно імпорту товарів, а також застосовувати однакові правила при внутрішній торгівлі товарами, що походять з іншої сторони, що домовляється, і аналогічними вітчизняними товарами і товарами з третіх країн.
Стаття 7 дає право будь-якій із сторін, що домовляються, вживати заходів по забороні експорту, якщо ці заходи відносяться до захисту промисловості або інтелектуальної власності і призначені для захисту і підтримки платіжного балансу.
Комерсант
У вівторок в Києві повинні початися переговори про нову російсько-українську угоду про вільну торгівлю. Російський варіант угоди виявився в розпорядженні Ъ. Це унікальний документ: Росія йде на безпрецедентні поступки. Українські товари можуть звільнятися від сплати ПДВ, буде обмежене застосування захисних заходів.
У проекті угоди про вільну торгівлю всього 15 статей. Але поле для його інтерпретації завдяки непомітним на перший погляд обмовкам настільки велике, що можна зробити такий висновок: торгово-економічні відносини між Росією і Україною після його підписання різко зміняться. На користь України.
У ст. 2 записані цілком звичайні для такого роду документів положення про взаємне застосування однакових внутрішніх податків. Однак, є обмовка, згідно з якою внутрішні податки на російські і українські товари не повинні бути більшими, ніж на товари з третіх країн. Іншими словами, Київ може поставити питання про скасування ПДВ на свої товари, оскільки Москва не стягує цього податку з білоруських товарів.
Згідно ст. 1 і 15 відміняється дія попередніх російсько-українських угод про свободу торгівлі. А, значить, ліквідується застосування експортного мита на російські енергоносії.
Ст. 7 настільки розширено тлумачить можливості застосування захисних заходів, що уряди обох держав можуть відкривати відповідні процедури хоч кожного дня. Останнім часом з Києва поступала інформація про те, що українські власті не проти обмеження імпорту багатьох російських товарів, наприклад автомобілів.
Виходить, що проект угоди вигідний, передусім, Україні. Однак, Росія йде на поступки Україні цілком свідомо. Наприклад, Газпром і інші споживачі українських труб не в захопленні від подорожчання українських труб унаслідок введення 1 липня ПДВ, а саме - від уведених Києвом під тиском російського уряду кількісних самообмежень на експорт труб в Росію. По інформації з ділових кіл, російські переговорники навіть готові зараз піти на операцію: Україна скорочує держпідтримку трубного виробництва, а Росія погоджується на збільшення імпортної квоти.
Можливо, все пояснюється тим, що російські бізнесмени вже контролюють значну частину українських підприємств. Зокрема, російський бізнес контролює практично всю алюмінієву галузь України (Миколаївський глиноземний завод належить Олегу Дерипасці, а Запорізький алюмінієвий комбінат недавно придбала компанія "АвтоВАЗінвест") і активно впроваджується в ТЕК (Одеський НПЗ і компанія "Оріана" вже належать Лукойлу, Лисичанський НПЗ - ТНК, а більше за 28% акцій найбільшого українського Кременчузького НПЗ належить фонду майна Татарії).
Таким чином, російсько-українська торгівля багато в чому перетворилася у внутрішньофірмові постачання. Тому навіть скандал з розстрілом російського літака не приведе до масштабних змін в київській політичній еліті. Російську економічну еліту вона влаштовує.
З проекту нової російсько-української угоди
Стаття 2 проекту нової угоди передбачає, що рівень внутрішніх податків, якими обкладаються товари іншої сторони, що домовляється, не повинен перевищувати рівня податків на аналогічні вітчизняні товари або товари з третіх країн. Сторони зобов'язуються приймати тільки взаємні обмеження стосовно імпорту товарів, а також застосовувати однакові правила при внутрішній торгівлі товарами, що походять з іншої сторони, що домовляється, і аналогічними вітчизняними товарами і товарами з третіх країн.
Стаття 7 дає право будь-якій із сторін, що домовляються, вживати заходів по забороні експорту, якщо ці заходи відносяться до захисту промисловості або інтелектуальної власності і призначені для захисту і підтримки платіжного балансу.
Комерсант
