"Зараз нас більше пов'язують з Віктором Медведчуком", - Олександр Роднянський

П'ятниця, 19 жовтня 2001, 11:07
Український телеринок радикально відрізняється від російського: в цій країні зі значним відривом лідирують дві телекомпанії, причому обидві вони недержавні, - "1+1" і "Інтер". Фактично ці компанії ділять місцевий ринок телереклами між собою.

Ситуація ще більш нетипова для Росії, тому що 70% акцій загальнонаціонального телеканалу "1+1" належить його генеральному продюсеру Олександру Роднянському, а 30% - компанії Central European Media Enterprises (CME), що контролюється американським мільярдером Рональдом Лаудером. (Восени 1999 р. Володимир Гусинський купив 17,3% акцій СМЕ всього за $6,7 млн., скориставшись тогочасним різким падінням вартості паперів через конфлікт навколо чеської станції СМЕ.)

Телекомпанія "1+1" існує шість років і в останні роки все активніше поводиться на російському телеринку, співпрацює практично з усіма провідними російськими каналами. Серед найбільш відомих в Росії проектів "1+1" - серіал "День народження Буржуя" і кінофільми "Схід - Захід" і "1001 рецепт закоханого кулінара" ("1+1" виступала одним із співпродюсерів).

Про своє бачення перспектив російського і українського телеринків Олександр Роднянський розповів в інтерв'ю російським "Ведомостям".

- Як вам вдалося переконати Лаудера вкласти $45 млн в український телеканал?

- Та він сам прийшов. У 1993 р. була створена СМЕ. Її заснували два посли США - Рональд Лаудер в Австрії і Марк Палмер в Угорщині. Ідея створення приватних незалежних телекомпаній в країнах Центральної і Східної Європи напрошувалася сама собою. Палмер виступив ідеологом процесу. Мільярдер Лаудер був здатний інвестувати у проект. В Чехії, Словаччині, Словенії, Румунії, Польщі, Угорщині були створені надто успішні телестанції. На Україну американці також дивилися з цікавістю. У 1995 р. представники СМЕ приїхали сюди. Через півроку вийшли на нас. Через рік ми "одружилися". З 1 січня 1997 р. "1+1" стала повноцінним мовником.

- А якою була роль Вадима Рабіновича, який, розповідаючи в російській пресі про намір викупити в Гусинського пакет акцій НТВ, говорив про те, що його, як і нашого медіа-магната, колись вичавили з телебізнесу?

- Історія була надто неприємна. Рабінович ніколи не був ані акціонером "1+1", ані людиною, яка впливає на політику каналу. У нього було 25% акцій компанії, яка мала ексклюзив на реалізацію рекламного часу "1+1". Саме це Рабіновича спочатку і цікавило. Але раптом йому цього показалося мало. Він спробував впливати на програмну політику і позицію каналу. Вирішив пограти в Березовського. Але ви уявіть собі Березовського, в якого замість досвіду наукової діяльності - 10 років в'язниці за розкрадання в особливо великих розмірах, закритий в'їзд до США, підозри в причетності до оргзлочинності, незавершена вища, ізраїльський паспорт, відсутність якої б то не було стратегії і певного бізнесу.

На нещастя Рабіновича, наша компанія складалася з яскравих журналістських індивідуальностей. Виник жахливий конфлікт. Будь-який зв'язок Рабіновича з "1+1" став просто неможливим. Стався абсолютно цивілізований, на мій погляд, процес розлучення. Він назвав суму, яку хотів отримати, - $2,5 млн. за частку в селлері каналу. Отримав і пішов. Мені здається, претензій бути не може. Для компанії величезне щастя, що вдалося з ним розлучитися. Що стосується заяв Рабіновича про купівлю НТВ - це чистий блеф.

- На Україні лідуюче положення займають дві недержавні телекомпанії. Їх відрив від інших дуже великий. Державу така ситуація влаштовує?

- А ми що ж, не маємо жодного відношення до української держави? Так, "1+1" не є держвласністю, але ми ж поділяємо ідеї української державності.

- Тобто для влади ви абсолютно безпечні?

- А може, в нас влада інакше позиціонується? В нас, наприклад, в адміністрації немає відділу з роботи з державними ЗМІ. І загалом рівень лояльності до української держави і обраної влади у всіх учасників ринку досить високий. В нас же за винятком відомого касетного скандалу не було жодної жорсткої політичної загрози владі. Багато в чому, до речі, тому, що в нас на медіа-ринку немає олігархів в російському розумінні. У нас ті, хто володіють телеканалами, не ведуть самостійної політичної гри.

- І чиновники вам не телефонують?

- Ну, були дзвінки на першому етапі. Перші два роки – десь сотня на день. Скандали були. Потім ми всіх привчили, що ми ось такі, які є. У мене в кабінеті, як бачите, немає прямих телефонів-"вертушок". Я їх прибрав роки чотири назад. Мені не можна подзвонити "по прямому". Та і навіщо, незрозуміло. Ми самі для себе визначили, що не є військовою організацією і не ведемо інформаційних воєн. Напевно, для Росії це дивно. До речі, до нас були претензії під час касетного скандалу, тому що в нас в ефірі було дуже багато опозиціонерів, які створювали безліч інформаційних мотивів. А ми не звикли їх обходити. Це наша велика проблема. Не можу сказати, що українська влада неактивна. Просто вона в змозі гнучко реагувати на різні сегменти ринку.

- "1+1" пов'язують з впливовим українським політиком, лідером Демократичного союзу Олександром Волковим. Кажуть, що у вас з ним теплі стосунки.

- Так, я його дуже добре знаю. Він відкрито симпатизував нам. Проте, як і багато інших. До речі, зараз нас більше пов'язують з Віктором Медведчуком. А раніше пов'язували з Віктором Ющенком. Чи мало ще з ким? Але мої відносини чисто людської властивості з політиками або з нашими олігархами ні про що більше не кажуть. Чи мало з ким у мене добрі відносини? Для всіх наших друзів прямого виходу в ефір немає. Позиція політичного балансу - для нас це головне. У нас показник довіри аудиторії - 80%. Американський акціонер на нас не давить, але ми самі не можемо собі дозволити одностороннього позиціонування в ефірі.

Так, я читав на одному з російських сайтів, що "1+1" є провідником західного впливу. З точки зору нашої прихильності базовим ліберальним ідеям - напевно. Але ми реально - дуже український канал. Всі наші спільні проекти - з російськими каналами. Для нас російський ринок більш цікавий, ніж західний. Ми розвиваємося абсолютно зрозумілим для російських колег чином, але на гроші західного інвестора.

- Політичні гроші вас зовсім не цікавлять?

- Ми отримуємо гроші в якості проплати за рекламу партій. А якщо ви маєте на увазі щось інше, так в нас цього немає. Це, власне, і сформувало в свій час імідж "1+1". І це не є плодом нашої тривалої боротьби. Просто з самого початку ми так позиціонувалися. Нам не треба було завзято відпрацьовувати чиїсь гроші. Ми спочатку дуже успішно розвивалися економічно. Звичайно, 1998 рік по нас сильно ударив. Але зараз вже другий рік ми в позитиві з точки зору операційних витрат. Ми почали повертати інвестиції.

- За рахунок чого вам вдалося домогтися успіху?

- Ми заповнили ту нішу, яку в Росії заповнило НТВ. З тією різницею, що в нас не було ані ОРТ, ані РТР. Йшов процес пошуку самоідентифікації країни. Модель національного каналу була очевидною. Ми втілювали ідею української альтернативи. Багато хто сумнівався, що україномовне ТВ може бути успішним. Тим більше, що на президентських виборах 1994 р. на Україні величезну роль ще грало російське телебачення. У нас не було нормального конкурентного телевізійного простору. Але з'явилося "1+1" з фінансовими можливостями свого інвестора і ідеєю створення незалежного збалансованого ТВ. Це повністю співпало з внутрішніми потребами аудиторії, і проект "1+1" буквально вистрілив. Служба новин, наприклад, була запущена нами за 20 днів.

- Ви кажете, що на Україні немає олігархів в російському розумінні. По російських мірках ви самий справжній медіа-магнат. Що ж, у вас абсолютно немає амбіцій в області створення президентів або ведення парламентських кампаній? У вас же в руках такий ресурс?

- Та немає у мене таких амбіцій. Вважаю, що це шкідливо для людей моєї професії. Це ослабляє позиції. У нашому нинішньому положенні ми набагато більше можемо. Ми можемо розмовляти з всіма учасниками політичного життя. Ніщо у мені не тріпотить від втраченої можливості призначити пару міністрів або вплинути на вибори. Вибір президента України я приймаю як даність.

Мені надзвичайно цікаво на рівному місці провінційного телекіновиробництва вибудувати щось якісне. У мене великі амбіції. Ну що мені ці кінгсмейкерскі варіанти на Україні? А ось зробити щось, що могло б бути гідно реалізованим за межами України... За п'ять років у нас дві номінації на "Оскара" - за фільми "Схід - Захід" і "1001 рецепт закоханого кулінара". Ось цим я пишаюся. Я прийшов на телебачення з кіно. Під час зустрічей з найбільшими політиками я не нервую. А ось з Спілбергом, припустимо, буду дуже нервувати. Інша справа, що наявність "1+1" примушує бути залученою у всі реалії з точки зору розвитку компанії. Я з всіма спілкуюся, роз'яснюю позиції, шукаю загальні точки.

- Український телеринок розвивається, але відрив "1+1" і "Інтера" від інших компаній залишається великим. Ви ще довго розраховуєте різати рекламний пиріг фактично на двох?

- Довго. Тому що і ми, і "Інтер" стаємо сильнішими. Ми більше виробляємо. У нас якіснішими стають сітки. А колегам з другого ешелону треба пройти ще довгий шлях.

- Чому при порівняно невеликому обсязі рекламного ринку (за прогнозами експертів, в 2001 р. він становитиме $50 млн) ви все більше продукту виробляєте самостійно? Це ж надто дороге задоволення.

- А в нас просто дуже ефективна компанія. Те, що ми робимо, для нас набагато дешевше, аніж би ми купували це в Росії або у наших незалежних виробників. Але я не говорю про серіали. В нас вони обходяться не дешевше, ніж в Росії, - в середньому по $50 000 за серію. Часто ми вибудовуємо спільні з російськими колегами схеми, як, наприклад, це було у випадку з "Днем народження Буржуя".

Вижити можна тільки в тому випадку, якщо будеш виробляти вдало. Інакше через два-три роки нас просто з'їдять російські канали. У вас же ринок так динамічно розвивається, що незабаром російські компанії, природно, захочуть вийти на наш ринок.

- На російському ринку ви раніше більше контактували з "Медіа-Мостом". Конфлікт навколо "Моста" і НТВ вплинув на вашу компанію?

- Ми не були зациклені безпосередньо на "Мості". У нас були окремі проекти з компаніями, що входили в холдинг. Ці проекти розвиваються і зараз. Наприклад, з "НТВ-ПРОФІТ" ми закінчуємо роботу над дев'ятисерійним серіалом "Ключі від смерті". І я навіть не знаю, на якому російському каналі він вийде.

- Як ви вибудовуєте відносини з російськими каналами? Продаєте свій продукт тому, хто більше заплатить?

- При всій історичній дружбі з ОРТ ця компанія більше контактує з нашим головним конкурентом - "Інтером" (ОРТ - акціонер "Інтера". - "Вєдомості"). У нас з ОРТ можливі тільки разові проекти, а не ексклюзив. Готові співробітничати з РТР на дуже широкому фронті, але поки, крім теплих людських відносин, нічого не було. Вийшло з СТС. Думаю, наша співпраця буде розвиватися. З НТВ у нас новостійні обміни в рамках ENEX (European News Exchange). Можливі сьогодні спільні проекти з Ren-TV.

- Розширювати присутність на російському ринку збираєтеся?

- Безперечно. Передусім як виробник конкурентоздатної продукції.

- Чому ви дозволяєте російському селлеру - "Відео Інтернешнл" - продавати ваш рекламний час?

- Процес був абсолютно природним. Шість років тому на Україні ринку телереклами не було. Не було серйозних транснаціональних агентств, клієнтські запити не були сформовані. Селлерам можна було відпочивати. Щоб поставити на ноги телеканал, треба було паралельно створювати рекламний ринок, чим ми, власне, і займалися. Але щоб створювати грамотно, потрібен був професійний партнер, оскільки в продажу ми були слабі. Я приїхав до Москви до [президента групи компаній "Відео Інтернешнл" Юрія] Заполя. Спочатку моя пропозиція не справила на нього сильного враження. Чесно кажучи, "Відео Інтернешнл" надто багато зробив для українського ринку, просто поставив його на ноги. Селлер пережив з нами важкі часи. У кризу він навіть відмовився від своїх комісійних.

- Але зараз-бо, коли ринок сформований і телекомпанія сильна, навіщо з кимось ділитися своїми прибутками, виплачуючи комісійні?

- Нас все влаштовує. Ми довіряємо селлеру. Так так просто краще працювати.

- 45% ринку телереклами вам досить?

- Більше частки бути не може. Це ненормально. Але треба, щоб збільшувався обсяг всього ринку. Ми будемо вживати всіх можливі заходів, щоб ринок зростав швидше.

- Ви володієте і управляєте успішною телекомпанією. Не хотілося б створити свою медіа-імперію?

- Наша компанія і так багатофункціональна. Є багато того, що можна оформити як окремі компанії, - і вийде імперія. Я виходжу виключно з економіки. Безперечно, нас цікавить все, що пов'язано з телекіновиробництвом. Але пробуємо себе і в чомусь іншому. Якщо матиме комерційне значення, думаю, будемо розвивати. Насамперед мова йде про електронні ЗМІ - радіо, Інтернет. Інтерес до принту набагато менший. Безумовно, цікава дистриб'юція кінопродукції. Я бачу тут величезні перспективи. А ось кінотеатри ми будувати не збираємося. Є багато інших засобів зарити гроші.

powered by lun.ua