Мороз натиснув Start
П'ятниця, 26 жовтня 2001, 14:11
У п'ятницю в Україні відкрився сезон передвиборчих з'їздів. Ну що за люди такі – і тут треба було показати українську ситуацію у всій її красі! Партії взяли старт не під світло кришталевих люстр, перерізання червоних стрічок і велюр крісел одного з центральних палаців, а у Дарниці, в холодному залі будинку культури "Дніпро" Київського радіозаводу. Першою почала визначатися з поведінкою перед електоратом Соцпартія – ще до підписання закону про вибори.
Проводити збори на околицях столиці СПУ довелося через відмову всіх прийнятних залів, пояснював журналістам Юрій Луценко. Єдина пропозиція надійшла від… СБУ. "Радченко у відповідь на лист Плюща запропонував для з'їздів залу будинку культури Служби безпеки, але перед цим ми вже домовилися з радіозаводом", - розповів Луценко. Тому під дахом СБУ він планує другий етап з'їзду, де формуватиметься передвиборчий список. "Проведемо взаємозалік – вони нам зал, а ми зекономимо їх кошти на встановлення жучків".
Крім проведення зборів у чорта на рогах, іншими нестандартними кроками багаті на ідеї соціалісти не потішили. Ну, може, ще внесення прапора СПУ під гімн "Марш соціалістів" (слова Олександра Мороза, музика Ігоря Поклада) та верхній одяг, який ніхто, крім членів президії, не знімав (бр-р-р, дуже зимно було в залі!). А, ще Мороз запровадив цитування плівок Мельниченка. У іншому ж – так собі: оркестр, буфет, агітаційна література, виступ лідера СПУ, який не відривав очей від папірця. Одним словом, з'їзд – це не наметове містечко, а офіційний захід, до того ж присвячений 10-літтю партії. На ньому соціалісти визначали свою позицію у передвиборчій кампанії.
Почав Мороз "по-сучасному" – як і Кучма 11 жовтня, став проводити паралелі між тероризмом у США і терором в Україні. З точністю до навпаки: якщо "гарант" наїхав на антикучмістів, то соціаліст – на "злочинний" режим. "Люди, які взяли тероризм на озброєння, не можуть сподіватися на прощення. Не має при цьому значення, йдеться про тероризм як про ідеологію чи про тероризм як метод розправи з опозицією, інакомисленням, чи правом людини бути самим собою. В цьому сенсі неприпустимим є тероризм, здійснюваний інструментами держави щодо власного народу, що ми спостерігаємо, на жаль, сьогодні в Україні".
На з'їзді Мороз поставив крапку в ним же розпочатій дискусії про створення блоку антикучмістів з правих і комуністів. Загалом очевидно, що на цих виборах СПУ тільки вузьким блоком змагатиметься за перемогу ("Ми будемо владою. Це неминуче, як схід сонця", - пообіцяв у кінці виступу Мороз). Максимальний розмір коаліції, на який можуть розраховувати соціалісти, все той же: СПУ + Соціал-демократична партія Буздугана + Всеукраїнська партія трудящих. Неофіційно також увійде Партія захисників інтересів селян, яка не може бути заявлена як засновник блоку через те, що зареєстрована пізніше, ніж за рік до виборів. А її лідеру Івану Бокому найпевніше буде відведено місце у першій п'ятірці.
З іншими партіями соціалісти співпрацюватимуть тільки у рамках "поєднання зусиль лівих і правих навколо ідеї чесних виборів". "Домінуючим фактором у виборчій кампанії стає злочинство. Освячене владою злочинство у вигляді так званого адмінресурсу. […] Ми готові працювати разом у межах ламання адмінресурсу і зміни системи влади", - обіцяє Мороз.
Ворогів СПУ на цих виборах Мороз окреслив чітко: "Інтереси влади представлятимуть ТУНДРА чи "За Єду" – не має значення, як вони називаються. Цей блок розраховує винятково на адмінресурс на всіх стадіях: рекрутуючи собі незаконно членів партії, займаючись поборами для накопичення ресурсів, тенденційно використовуючи власні і державні ЗМІ, втручаючись у формування виборчих комісій. [Тут Мороз перегнув – і НДП, і "Регіони, і "Трудова Україна" за майже підписаним законом мають на це право як партії, у яких у Верховній Раді є фракція.] На адмінресурс в окремих регіонах власного авторства розраховує і СДПУ(О) та "Демсоюз". Останній – винятково на підтримку влади та на гроші, частково накопичені у так званому Фонді так званого соціального так званого захисту і капітали членів партії, котрі підуть у мажоритарні округи. Об'єднані соціал-демократи, треба не забувати, мають тепер розгалужену партійну мережу, яка добре проросла в ланки влади, готуючись до оволодіння нею".
Однак крім виклику відверто привладним структурам, Мороз обрав цікаву тактику й по відношенню до лівих і правих партій, яких ще вчора він кликав до участі в блоці зі зміни системи влади. Він їх розкритикував – довго, смакуючи огріхи кожного з них.
"Ідеологічними опонентами" Мороз вважає партії коаліції Ющенка. "Опонуючи їм, ми хотіли б зустрічати контраргументи, а не погано замасковану облуду режиму, його гнізда на Банковій. […] Прикро говорити, але для руйнування основ демократії в Україні найбільше зробили партії, які за означенням мали бути націонал-демократичними. […] Керівний склад політичних сил вибрав собі принизливу роль так званої конструктивної опозиції, обслуги режиму, поводирів диктатури, прикриваючи свою позицію потребою боротися з лівизною. […] Можливо, Віктору Ющенку вдастся згуртувати це крило партій. Та річ про те, куди він його поведе. На сьогоднішній день немає підстав стверджувати, що конформістська позиція цього крила з його приходом зміниться".
Дісталося і "Форуму нацпорятунку" Тимошенко. Вони "більш налаштовані на опозиційність до влади, хоч ця опозиційність значною мірою має суб'єктивну основу".
Комуністи. Тут Мороз був більш стриманий – дуже вже електорат у нього з КПУ близький. "Ми готові до різноманітних форм консолідації, хоч розуміємо, що ефективною може бути лише форма організаційна, аж до злиття партій. Таку пропозицію ми вносили офіційно, вона не підтримана. В той же час позиція керівників КПУ в період президентських виборів, в ході касетного скандалу, щодо генерального прокурора робить проблематичною навіть постановку такого питання. […] Однак ми за пошук компромісу. Конфронтація користі нікому не принесе. Будемо пропонувати нашим сусідам і однодумцям не вдаватися до взаємного поборювання, щоб не використовувати і нам додаткові аргументи. Ми готові вести конкретний діалог, знаходити спільні рішення. Щоб, наприклад, не переходити дорогу один одному у мажоритарних округах".
Загалом у соціалістів, крім ворога – влади – на виборах будуть ще й ідеологічні конкуренти. Основних їх троє. Це, розповів у інтерв'ю УП Олександр Мороз, комуністи, СДПУ(О) та блок Ющенка. Якщо присутність перших двох зрозуміла, то коаліцію екс-прем'єра до цього списку Мороз включив тому, що електоральне поле у них співпадає: "Люди вірять і нам [соціалістам], і їм [Ющенку]".
У п'ятницю лідер соціалістів крім початку етапу передвиборчих з'їздів дав ще один старт. Мороз, який за досвідом політичної боротьби має небагато конкурентів в Україні, нищівною критикою всіх – і близьких напівопозиціонерів, і далеких прокучмістів – ознаменував початок останньої глави підготовки до виборів. Коли існує тільки один поділ – на своїх та чужих. До речі, така поведінка принаймні чесніша, ніж тиха війна під декларації про єдність поглядів і заяви про ненапад.
Читайте також:
Майор Мельниченко агітує за соціалістів Мороза
Проводити збори на околицях столиці СПУ довелося через відмову всіх прийнятних залів, пояснював журналістам Юрій Луценко. Єдина пропозиція надійшла від… СБУ. "Радченко у відповідь на лист Плюща запропонував для з'їздів залу будинку культури Служби безпеки, але перед цим ми вже домовилися з радіозаводом", - розповів Луценко. Тому під дахом СБУ він планує другий етап з'їзду, де формуватиметься передвиборчий список. "Проведемо взаємозалік – вони нам зал, а ми зекономимо їх кошти на встановлення жучків".
Крім проведення зборів у чорта на рогах, іншими нестандартними кроками багаті на ідеї соціалісти не потішили. Ну, може, ще внесення прапора СПУ під гімн "Марш соціалістів" (слова Олександра Мороза, музика Ігоря Поклада) та верхній одяг, який ніхто, крім членів президії, не знімав (бр-р-р, дуже зимно було в залі!). А, ще Мороз запровадив цитування плівок Мельниченка. У іншому ж – так собі: оркестр, буфет, агітаційна література, виступ лідера СПУ, який не відривав очей від папірця. Одним словом, з'їзд – це не наметове містечко, а офіційний захід, до того ж присвячений 10-літтю партії. На ньому соціалісти визначали свою позицію у передвиборчій кампанії.
Почав Мороз "по-сучасному" – як і Кучма 11 жовтня, став проводити паралелі між тероризмом у США і терором в Україні. З точністю до навпаки: якщо "гарант" наїхав на антикучмістів, то соціаліст – на "злочинний" режим. "Люди, які взяли тероризм на озброєння, не можуть сподіватися на прощення. Не має при цьому значення, йдеться про тероризм як про ідеологію чи про тероризм як метод розправи з опозицією, інакомисленням, чи правом людини бути самим собою. В цьому сенсі неприпустимим є тероризм, здійснюваний інструментами держави щодо власного народу, що ми спостерігаємо, на жаль, сьогодні в Україні".
На з'їзді Мороз поставив крапку в ним же розпочатій дискусії про створення блоку антикучмістів з правих і комуністів. Загалом очевидно, що на цих виборах СПУ тільки вузьким блоком змагатиметься за перемогу ("Ми будемо владою. Це неминуче, як схід сонця", - пообіцяв у кінці виступу Мороз). Максимальний розмір коаліції, на який можуть розраховувати соціалісти, все той же: СПУ + Соціал-демократична партія Буздугана + Всеукраїнська партія трудящих. Неофіційно також увійде Партія захисників інтересів селян, яка не може бути заявлена як засновник блоку через те, що зареєстрована пізніше, ніж за рік до виборів. А її лідеру Івану Бокому найпевніше буде відведено місце у першій п'ятірці.
З іншими партіями соціалісти співпрацюватимуть тільки у рамках "поєднання зусиль лівих і правих навколо ідеї чесних виборів". "Домінуючим фактором у виборчій кампанії стає злочинство. Освячене владою злочинство у вигляді так званого адмінресурсу. […] Ми готові працювати разом у межах ламання адмінресурсу і зміни системи влади", - обіцяє Мороз.
Ворогів СПУ на цих виборах Мороз окреслив чітко: "Інтереси влади представлятимуть ТУНДРА чи "За Єду" – не має значення, як вони називаються. Цей блок розраховує винятково на адмінресурс на всіх стадіях: рекрутуючи собі незаконно членів партії, займаючись поборами для накопичення ресурсів, тенденційно використовуючи власні і державні ЗМІ, втручаючись у формування виборчих комісій. [Тут Мороз перегнув – і НДП, і "Регіони, і "Трудова Україна" за майже підписаним законом мають на це право як партії, у яких у Верховній Раді є фракція.] На адмінресурс в окремих регіонах власного авторства розраховує і СДПУ(О) та "Демсоюз". Останній – винятково на підтримку влади та на гроші, частково накопичені у так званому Фонді так званого соціального так званого захисту і капітали членів партії, котрі підуть у мажоритарні округи. Об'єднані соціал-демократи, треба не забувати, мають тепер розгалужену партійну мережу, яка добре проросла в ланки влади, готуючись до оволодіння нею".
Однак крім виклику відверто привладним структурам, Мороз обрав цікаву тактику й по відношенню до лівих і правих партій, яких ще вчора він кликав до участі в блоці зі зміни системи влади. Він їх розкритикував – довго, смакуючи огріхи кожного з них.
"Ідеологічними опонентами" Мороз вважає партії коаліції Ющенка. "Опонуючи їм, ми хотіли б зустрічати контраргументи, а не погано замасковану облуду режиму, його гнізда на Банковій. […] Прикро говорити, але для руйнування основ демократії в Україні найбільше зробили партії, які за означенням мали бути націонал-демократичними. […] Керівний склад політичних сил вибрав собі принизливу роль так званої конструктивної опозиції, обслуги режиму, поводирів диктатури, прикриваючи свою позицію потребою боротися з лівизною. […] Можливо, Віктору Ющенку вдастся згуртувати це крило партій. Та річ про те, куди він його поведе. На сьогоднішній день немає підстав стверджувати, що конформістська позиція цього крила з його приходом зміниться".
Дісталося і "Форуму нацпорятунку" Тимошенко. Вони "більш налаштовані на опозиційність до влади, хоч ця опозиційність значною мірою має суб'єктивну основу".
Комуністи. Тут Мороз був більш стриманий – дуже вже електорат у нього з КПУ близький. "Ми готові до різноманітних форм консолідації, хоч розуміємо, що ефективною може бути лише форма організаційна, аж до злиття партій. Таку пропозицію ми вносили офіційно, вона не підтримана. В той же час позиція керівників КПУ в період президентських виборів, в ході касетного скандалу, щодо генерального прокурора робить проблематичною навіть постановку такого питання. […] Однак ми за пошук компромісу. Конфронтація користі нікому не принесе. Будемо пропонувати нашим сусідам і однодумцям не вдаватися до взаємного поборювання, щоб не використовувати і нам додаткові аргументи. Ми готові вести конкретний діалог, знаходити спільні рішення. Щоб, наприклад, не переходити дорогу один одному у мажоритарних округах".
Загалом у соціалістів, крім ворога – влади – на виборах будуть ще й ідеологічні конкуренти. Основних їх троє. Це, розповів у інтерв'ю УП Олександр Мороз, комуністи, СДПУ(О) та блок Ющенка. Якщо присутність перших двох зрозуміла, то коаліцію екс-прем'єра до цього списку Мороз включив тому, що електоральне поле у них співпадає: "Люди вірять і нам [соціалістам], і їм [Ющенку]".
У п'ятницю лідер соціалістів крім початку етапу передвиборчих з'їздів дав ще один старт. Мороз, який за досвідом політичної боротьби має небагато конкурентів в Україні, нищівною критикою всіх – і близьких напівопозиціонерів, і далеких прокучмістів – ознаменував початок останньої глави підготовки до виборів. Коли існує тільки один поділ – на своїх та чужих. До речі, така поведінка принаймні чесніша, ніж тиха війна під декларації про єдність поглядів і заяви про ненапад.
Читайте також:
Майор Мельниченко агітує за соціалістів Мороза
