Країна брехунів. Антологія останніх нападів хвороби патологічної брехні

Понеділок, 29 жовтня 2001, 15:50
"Любий Джельсоміно, ти просто
опинився в Країні брехунів.
Тут всі згідно із законом зобов'язані брехати.
І горе тим, хто говорить правду.
Їх так штрафують, що шкуру
здирають разом із хвостом".


Джанні Родарі,
"Джельсоміно в Країні брехунів".


Коли наш любий Президент казав, що він в житті своєму не бачив Георгія Гонгадзе, він казав неправду. Коли наш великий Керманич закликав небесні сили в свідки, що плівки Мельниченка — фальсифікація, він лжесвідчив. Коли наш всенародно обраний Гарант стверджував, що українські ППО не збивали літак над Чорним морем, він брехав. І якби ми просто мали на чолі держави патологічного брехуна, то це було б нормально. Як каже сам Леонід Данилович: "Не ми перші — не ми й останні". Однак лідер країни перетворив Брехню на державну політику. Його особистий приклад надихає чиновників всіх рівнів, спричиняючи ланцюгову реакцію, за якої неправда спричиняє потоки брудної брехні.

"Король Джакомон настільки звик примушувати брехати інших, що й сам теж брехав напропале, і перший же вірив своїй брехні. "У вашої величності фізіономія цеглини просить", — помітив, низько кланяючись, один з міністрів. Джакомон кинув на нього гнівний погляд, але вчасно схаменувся: адже ці слова означали, що у нього прекрасний колір обличчя". Джанні Родарі. "Джельсоміно в Країні брехунів".

"Я не маю наміру балотуватися на третій термін". Леонід Кучма. Президент України.

Спостерігаючи за тим, що відбувається в Україні протягом останніх років, складається враження, що країна перетворилася на випробувальний полігон новітніх інформаційних методик контролю над громадською свідомістю. У кожному конкретному випадку будь-яка резонансна справа починається з потоку усвідомленої дезінформації: "Гонгадзе — не зник, а просто загуляв". "У день катастрофи Ту-154 жодних стрільб не проводилося". "Якби охоронник і водій Івана Плюща дійсно загинули, то я б не з вами тут розмовляв, а очолював на місці розслідування".

У наступній фазі виникають не тільки подробиці, які повинні підтвердити правоту Влади, як "істини в останній інстанції", а й спроби підкріпити Брехню фактами. "Гонгадзе бачили у Львові з накладною бородою". "Таращанське тіло належить чоловікові сорока років і пролежало в землі кілька років". "Александрова вбили помилково". "Ракета комплексу С-200 не може знищити ціль на такій віддаленій відстані". "Водій та охоронник Плюща померли внаслідок гострої коронарної недостатності та ішемічної хвороби серця".

Еволюціонуючи, Брехня, мов хамелеон, намагається набути захисного забарвлення Правди. При цьому вона викриває себе цинізмом висловлювань: "А може, ваш Гонгадзе зараз десь на історичній батьківщині в горах п'є сухе вино?" "І не треба робити з цього трагедії — ви подивіться, що в світі, що в Європі робиться!" "80% з цього списку померли за природних причин внаслідок зловживання спиртними напоями".

"На останній сторінці газети "Зразковий брехун" було опубліковано коротку замітку. Джельсоміно прочитав вголос: "Якнайрішучіше спростовується той факт, начебто сьогодні в три години ночі поліція заарештувала в Колодязному провулку синьору тітоньку Кукурудзу та її племінницю Ромолетту. Зрозуміло, їх не помістили близько п'ятої ранку в божевільню, як цього декому хотілося б". Джанні Родарі. "Джельсоміно в Країні брехунів".

"Я нікому не дозволю втручатися в роботу слідства. Комусь не подобаються версії, за якими розкрито цю карну справу, комусь хочеться, щоб все було інакше". Віктор Пшонка, прокурор Донецької області.

У наступній фазі виникає необхідність відступу під тиском "обставин". На персоніфіковану Брехню тиснуть родичі, друзі, експерти і те, що називається громадською думкою. І Брехня зізнається в малому, аби не зізнаватися в головному. "У житті всяке може статися", "Синці та садна на тілах водія та охоронника Івана Плюща ніяк не могли стати причиною їх смерті".

І ми, на думку Брехні, маємо в це вірити. Вірити в те, що два зрілих і здорових мужики, що регулярно проходять медичне обстеження, вмирають в один день в одному місці і за однієї причини — інфаркту. Вірити в те, що ревнивий чоловік наймає двох бомжів-кабиздохів для того, щоб провчити двометрового майстра спорту по дзюдо, а ті помилково вбивають щупленького директора телекомпанії "Тор". Вірити в те, що Гонгадзе з приклеєною бородою перетнув українсько-словацький кордон по чеській візі, а під Таращою відтяли голову його брату-близнюку, вкраденому із тбіліського пологового будинку в одна тисяча шістдесят дев'ятому році. За кого нас мають в цьому "готелі"?

Головний податковий інспектор країни, який ніяк не може наважитися кинути своє ремесло, обмінявши його на членство в ним же створеній партії, головним аргументом того, що на плівках Мельниченка звучить не його голос вважає його "нелітературність". При цьому дослівно він говорить: "Чому ж я на цих пасажах розмірковую, як безграмотний мужик, в словах якого логіка відсутня, мова недоладна. Поставте собі питання, де я міг так розмірковувати?

Напевно, в стані крайнього сп’яніння міг, але ви, напевно, ніколи мене не бачили в такому стані. І важко припустити, що я до президента ходжу в такому стані… Тож чому ви вірите всі! Ну не всі, дякувати Господу, далеко не всі. Окремі. Ви ж мене знаєте. Я вісім років публічно виступаю, на Верховній Раді — 250 моїх публічних виступів. Останні роки… Ну де я говорив так недоладно, як я говорив на цих стінограмах. Я зовсім не виправдовуюся. Я просто дивуюся". І ми дивуємося, як це так освічений маркшейдер може так кострубато висловлюватися. І брехати…

Головний міліціонер України, на його щастя, не встиг потрапити до кабінету Гаранта і на мікрофон майора. Але він би вже точно не нарікав би на свій язик. До Києва його довів зовсім не він. "Хвороба, видно, була якась. Попередні результати розтину експерти дають: ішемічна хвороба та коронарна недостатність. Попередньо у обох. Токсинів в організмі не виявлено. Не можу сказати, що це від вживання горілки. Зараз відпрацьовуються тільки мирні версії".

І знову — брехня. І знову треба читати між рядків, вишукуючи голку правди в стіжку брехні. А вона — на поверхні, в статті 119-й, другій її частині, за якою все ж таки порушили карну справу за фактом загибелі співробітників спікера Верховної ради: "Вбивство через необережність двох або більше осіб". Ось тільки чию необережність? Невже міліціонерів, які протягом майже чотирьох годин не могли викликати людині, що вмирала на лавці біля їх відділення, "швидку"?

Кішка-кривоніжка перегорнула сторінку "Зразкового брехуна". "Учора на десятому кілометрі вулиці Корнелія два автомобілі, що йшли на великій швидкості в різних напрямах, зовсім не зіткнулися. У зіткненні, якого не було, не загинули п'ять людей (ідуть імена). Інші десять людей не зазнали поранень, і тому не було жодної потреби поміщати їх до лікарні (слідують імена)". Джанні Родарі. "Джельсоміно в Країні брехунів".

"У ході слідства за фактом загибелі лідера НРУ В'ячеслава Чорновола не отримано жодних даних, що свідчать про посягання на його життя. Про це йдеться в інформаційному листі про роботу парламентської тимчасової слідчої комісії із з'ясування обставин загибелі В. Чорновола, поширеному у Верховній Раді у четвер. В інформації депутатів зазначається, що версія про можливе "замасковане під дорожньо-транспортний випадок умисне вбивство" В. Чорновола ретельно відпрацьована і не знайшла підтвердження". Факти і коментарі. 09.10.1999

Коли начальник київської міліції видає наказ "Про посилення заходів безпеки журналістів", він також бреше. І справа зовсім не в тім, що ніхто не в змозі зробити цю професію безпечною (вона була й буде небезпечною завжди за всіх часів). І не в тому, що неможливо закріпити навіть "спеціально навчених міліціонерів" за всіма редакціями і студіями, а дільничних — за проживаючими на їх дільниці журналістами (це можна зробити запросто). Тотальна Брехня, як одна з доданків системи державного устрою, що утворюється на наших очах, вимагає не журналістики, а агітації, не об'єктивності, а пропаганди. А на те вона й тотальна, аби контролювати все і вся. Готуйтеся, хлопчики та дівчатка. Скоро по вас прийдуть…

P.S. А от харківським журналістам ви дещо поспішили роздавати газові пістолети. Все ж - 80% алкоголіків.

Додаток

Для тих, хто не читав книгу Джанні Родарі, забув фільм одеської кіностудії "Чарівний голос Джельсоміно". Короткий варіант розділу про те, з чого починалася Країна брехунів.

Задовго до того як Джельсоміно потрапив до чужоземної країни, туди морем приплив хитрий та жорстокий пірат на прізвисько Джакомон. На старості років йому захотілося знайти собі заняття спокійніше.

— Молодість вже минула, — говорив він. — Мені обридло борознити моря. Чи не краще тепер захопити якийсь острівець і кинути старе ремесло. Звичайно, я не забуду піратів зі своєї зграї. Когось зроблю мажордомом, когось призначу на інші почесні посади, і вони не будуть ображені на свого отамана.

Задумавши таку справу, він почав підшукувати для себе острівець. Але всі острівці були замалі і не відповідали його смакам. Коли ж вони припадали до смаку самому Джакомону, то не подобалися його зграї. Одному потрібна була ріка, щоб ловити форель, а ріки не було, іншому — кінотеатр, третьому — банк, щоб вкласти туди свої піратські заощадження.

— А чому б нам не захопити щось краще, ніж острівець? — щоразу говорив хтось із піратів.

Одним словом, кінчилося тим, що вони захопили цілу країну з великим містом, де було повнісінько і банків, і кінотеатрів, і багато рік, щоб ловити форель, а в недільні дні плавати на човні. І нічого дивного в цьому немає. Досить часто трапляється, що банда піратів захоплює ту або іншу країну в якійсь частині світу. Заволодівши країною, Джакомон вирішив називати себе королем Джакомоном Першим, а своїм людям він надав звання адміралів, камергерів, зробив їх придворними та начальниками пожежних команд. Зрозуміло, Джакомон видав закон, який зобов'язував всіх називати його "ваша величність" під загрозою, що ослушникам буде відтято язика. Але для повної упевненості, що нікому ніколи не спаде на думку сказати про нього правду, він наказав своїм міністрам зробити реформу словника.

— Треба змінити значення всіх слів, — пояснив він. — Наприклад, слово "пірат" буде означати — чесна, порядна людина. Таким чином, коли люди будуть говорити, що я пірат, новою мовою це буде означати, що я порядна людина.

— Клянемося всіма китами, яких бачили, коли ходили на абордаж, — це прекрасна ідея! — закричали міністри в захопленні. — Її варто записати золотими літерами.

— Всім ясно? — вів далі Джакомон. — А тепер за справу! Змінити всі назви речей, тварин та людей! Для початку замість "доброго ранку" треба казати "добраніч ". Так, мої вірнопіддані починатимуть свій день з брехні. Звісно, коли прийде час йти спати, треба буде казати "доброго ранку".

— Прекрасно! — вигукнув один з міністрів. — А щоб сказати комусь: "Як ви чарівно виглядаєте", треба буде казати: "Ваша фізіономія цеглини просить".
Після реформи словника було видано закон, який робив брехню обов'язковою для всіх.




powered by lun.ua