Україна-Німеччина: більше питань, ніж відповідей

Неділя, 11 листопада 2001, 07:17
Україна – Німеччина – 1:1
Голи: Зубов 19, Баллак 32.

Україна : Максим Левицький, Олег Лужний, Андрій Несмачний, Олександр Головко, Владислав Ващук, Андрій Гусин, Андрій Шевченко, Анатолій Тимощук (Дмитро Парфьонов 72), Геннадій Зубов, Андрій Воробей (Олександр Мелащенко 76), Сергій Ребров (Сергій Шищенко 55).

Німеччина: Олівер Кан, Марко Ремер, Крістіан Циге, Томас Лінке, Йенс Новотни, Карстен Рамелов, Бернд Шнайдер (Ларс Ріккен 79), Міхаель Баллак, Джеральд Асамоа, Дітмар Хаманн, Олександр Циклер (Карстен Янкер 68).

Перший матч плей-офф в Києві закінчився для збірної України нічиєю, яку до активу собі може занести збірна Німеччини. Попри все, попереду ще один тайм в Дортмунді, і перший матч поставив лише чимало питань, а крапки та знаки оклику будемо розставляти в середу.

Заповнений вщерть 83-тисячний "Олімпійський" складом Лобановський не здивував. Як і не здивував Феллер, єдине місце те були якби мовити сумніви – це місце в воротах українців, де вирішили перевірити спартаківського легіонера Максима Левицького.

 
 
Українці ж розпочали потужно, і вже на 3 хвилині Андрій Воробей міг відкрити рахунок, але його удар прийшовся в штангу. А це був вихід сам на сам... Через декілька хвилин один з небагатьох ударів зробив Сергій Ребров. Взагалі то перші 20 хвилин українці зіграли як в ідеальній грі: і в нападі все виходило, і в захисті було без помилок.

До голу ж українців, як завжди, був причетний Шевченко, після удару якого зі штрафного м'яч зрикошетив до Зубова, який майже з кута воротарського майданчика пробив Кана – 1:0.

Це була лише 19 хвилина, і здавалося, що німці ще не все отримали, проте не все отримала саме збірна України. І єдине, в чому не відмовиш гравцям української команди - це в самовідданості. Але те що, відали ініціативу ще в першому таймі – це без сумнівів. І, як результат, небезпечні моменти: на 21 хвилині удари Шнайдера та Баллака в попереччину, а через декілька хвилин провал центральних захисників. Після виконання штрафного з правого флангу м'яч німці запустили в штрафну, де його пропустили і Головко, і Ващук, і Гусин, який не зумів втримати Баллака. Той на дальній штанзі проштовхнув м'яч в ворота Левицького – 1:1. А все так гарно розпочиналось…

 
 
Принаймні в першому таймі ми ще мали нагоду, щоб вийти вперед, так як мали її і німці. І знову ж таки Шевченко, який встигав і в захисті, і в нападі, і у творенні атак, вийшовши сам на сам, однак не зумів обіграти Кана.

В другому таймі гра взагалі носила мирний характер, воротарі обох команд "відпочивали". Моментів у другій половині гри, за винятком дальніх та неточнів ударів гравців обох команд, не було. Не виправили положення навіть заміни Лобановського. Не зумів суттєво загострити гри команди Щищенко, який замінив Реброва. До речі, варто констатувати, хоча і прикро про це навіть думати: як випливає з останніх матчів, залишився в минулому грізний тандем Шевченко-Ребров. В цій грі обидва форварди більш за все не розуміли один одного.

Не виправили положення і вихід на поле Парфьонова та Мелащенка: в нападі не виходило, а в захисті гол не заб'єш. Щодо суддівства, то воно у виконанні Браскі не було ідеальним, хоча й не було надто упередженим. Та й італієць розумів, що все вирішиться лише за чотири дні, а там судитиме вже інша людина в чорному - португалець Перейра.

Що ж, перший матч закінчився нічиєю, і тепер все залежить від матчу в Дортмунді. Ясно одне - в Німеччині потрібно забивати, так як нічия з нульовим рахунком – це не для нас. Але в той же час як це зробити, коли в Києві ледве вкотили? Залишається сподіватися на чудо-Шевченка та на геніальність Лобановського, які обов'язково щось придумають, бо по-іншому не варто й їхати до Дортмунду. Там Бундестім чекає шалена підтримка трибун і рідні стіни. А вони, як відомо, допомагають. Хоча й не всім.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News