Реформатори, мужики і ідіоти

Понеділок, 19 листопада 2001, 11:06
Про те, що робота місії Світового банку і Міжнародного валютного фонду в Україні закінчиться скандалом, в кулуарах кабінету міністрів почали говорити ще два тижні тому. Але що скандал буде таким грандіозним, не підозрював ніхто.

Україна в "місіонерській позиції"

…Так вийшло, що на початку листопада в Київ приїхали відразу дві місії - Світового банку на чолі з Лукою Барбоне і Міжнародного валютного фонду на чолі з Джуліаном Беренгаутом. Завдання у них було просте - подивитися, що відбувається в країні, похвалити уряд Анатолія Кінаха за досягнуті успіхи в проведенні реформ і уточнити, коли Україні знову знадобляться гроші і на що саме.

Гостям були раді. Дуже раді. Особливо тому, що в проекті державного бюджету на 2002 рік у міністерства фінансів України вийшов дефіцит у розмірі 4,2 млрд гривень ($785 млн - авт.). І цю діру треба було терміново чимось заткнути. Що робити? Зобразити профіцит (перевищення прибутків над витратами - авт.), намалювавши "плюс 1,6 млрд гривень" за рахунок "очікуваних надходжень від приватизації на суму 5,8 млрд"? Або знову просити грошей у міжнародних фінансових організацій?

Поки в мінфіні ламали голови над розв'язанням цієї проблеми, настав листопад. І в Україну приїхав директор Світового банку по Україні і Білорусії Лука Барбоне, який нагадав, що Київ за період 1993-2001 рр. вже отримав від МБ $2,37 млрд. Але, враховуючи успіхи в просуванні по шляху реформ, банк готовий виділити Києву кредитів ще на $600 млн, в тому числі, і на соціально-значущі цілі. Як от: фонду соціальних інвестицій - $50 млн, на проект з розвитку приватного сектора економіки - $30 млн, на боротьбу з туберкульозом і СНІДом (за цими показниками Україна - попереду планети всієї - авт.) - $65 млн і на проект із збереження біорізноманіття (! - авт.) в Азово-чорноморському екологічному коридорі - $6,9 млн. Погодьтеся, що $600 млн на дорозі не валяються, особливо, якщо їх правильно… використати… Але! Просто так і кому попало Світовий банк грошей більше не дає.

Подальший діалог між паном Барбоне і його партнерами по переговорах у Києві міг би виглядати таким чином:
Барбоне: Ви хочете інтегруватися в Європу?
Прем'єр Кінах, віце-прем'єр Дубина, міністр фінансів Мітюков і глава адміністрації президента Володимир Литвин (хором): Так!!!
Б.: Ви підтверджуєте свою прихильність демократії і цінностям ринкової економіки?
Хор хлопчиків під орудою Леоніда Кучми: Так!!
Б.: Ви продовжите здійснювати програму реформ?
Хор: Так!
Б.: А приватизацію енергетики?
Хвилина мовчання.
Один з хлопчиків (убік): О-ось тобі, під самого носа!

Гаразд, жарти геть.

Навесні 2001 року Україна продала шість енергорозподільних компаній (Кіровоград-, Херсон-, Рівне-, Житомир-, Київобленерго і Севастопольенерго) за $160 млн. Гроші країні були конче потрібні - на виплату зарплат, пенсій, допомог і іншої соціалки.

А для того, щоб зробити цю купівлю більш привабливою для інвесторів (у всіх енергокомпаній були гігантські борги, застаріле обладнання, величезні втрати при передачі електроенергії та ін.) уряд на чолі з Віктором Ющенком видав розпорядження №133-р від 7 квітня 2001 р. під довгою назвою: "Про систему заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку енергетичної галузі", яким затвердив "Порядок визначення роздрібних тарифів на електричну енергію, тарифів на передачу енергії місцевими (локальними) електромережами і тарифів на постачання електроенергії для ліцензіатів з постачання електричної енергії по регульованих тарифах". Ух! З першої спроби і не вимовиш.

Сьогодні про цей документ говорять всі. Ну, нехай не всі, але багато хто. Наприклад, Анатолій Кінах, який уважає, що уряд Ющенка зробив "крок, що не відповідає інтересам нашої економіки і суспільства", коли обіцяв покупцям обленерго підвищити тарифи на електроенергію. З тієї ж причини і віце-спікер Віктор Медведчук вважає розпорядження 133-р "злочинним". І Вадим Долганов, і УТ-1, і Наталія Вітренко... О, компанія підібралася!

Так ось, панове компаньйони, в цьому документі немає ані слова про ПІДВИЩЕННЯ тарифів. А йдеться в ньому про НОВУ МЕТОДИКУ їх створення! Ту методику, яка дозволяє ПРАВИЛЬНО (відповідно до цивілізованих, тобто західних норм обліку прибутків і витрат компанії) розрахувати ціну на електроенергію. І – горе Україні, якщо до цього моменту вартість однієї квт/год. у Києві визначали як Бог дасть... Проте, думайте самі.

"...Національна комісія з регулювання електроенергії вважає, що підвищення тарифів на постачання і передачу електроенергії забезпечить інвестиції для створення системи контролю за використанням електроенергії. Заступник голови НКРЕ Юрій Кияшко в жовтні 2001 року заявив, що "перегляд тарифів - це вимога часу. Нова методика формування тарифів відкриває механізм скорочення втрат".

До речі, про втрати. За офіційними даними НКРЕ, нормативні втрати електроенергії в мережах в середньому по областях України складають близько 12%, а наднормативні - 7-8%. Інакше кажучи, щорічно в Україні втрачається (? - авт.) або крадеться (! - авт.) близько 30 млрд. кВт-годин, що дорівнює обсягу ВСІЄЇ електроенергії, виробленої в Україні при спаленні РОСІЙСЬКОГО газу. Питається, якого біса ми цей газ тоді купуємо?

Тепер про те, яку частку в ціні однієї квт-год донедавна складали витрати на крадіжку. Екс-міністра МВС України Юрія Кравченка важко запідозрити в тому, що він займався викриттям існуючого в Україні режиму і тотальним очорнюванням нашої "рожевої" дійсності. Але уже коли Кравченко на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (квітень 2000) говорить, що прибутки енергогенеруючих підприємств "масово осідають в офшорних зонах в інших державах", це чогось та варте!

Це значить, що гроші, які ми платимо за електрику, стають прибутками офшорних фірм. "Загалом, - сказав пан Кравченко, - власниками енергогенеруючих компаній в Україні є понад 80 фірм-нерезидентів".

Але і це ще не все. Те, чого наші доморослі - вони ж офшорні - інвестори не змогли нелегально вивезти з країни, вони крадуть просто тут і просто тепер. І це стверджую не я - автор, а генеральний прокурор України Михайло Потебенько: "Ситуація посилюється тим, що сотні тисяч, мільйони гривень, які надходять від споживачів електроенергії, витрачаються на власні потреби енергокомпаній, на високу заробітну плату і придбання квартир для керівництва" (квітень 2000).

Ну, тепер зрозуміло, чому уряд Ющенка кинувся в приватизацію енергетики стрімголов? І чому Світовий банк, Міжнародний валютний фонд і Європейський банк реконструкції і розвитку наполягають на продовженні? Тому що інвестори самі у себе не крадуть. І у держави не крадуть. І у нас з вами - також.

Навесні 2001 на відчайдушний заклик, що пролунав з Києва, відгукнулися "ЕДФ Інтернасьйональ" (Франція), "Кансай Електрік Пауер Компані Інкорпорейтед" (Японія), "Union Fenosa Acex" (Іспанія), Vychodoslovenske energeticke zavody (Словаччина), РАТ ЄЕС (Росія), "Bewag" (Німеччина), "Синержі" (США) і навіть "Полтаваобленерго" (Україна).

А тепер зверніть увагу на хронологію. 7 квітня 2001 уряд затверджує нову методику утворення тарифів. Через декілька днів НКРЕ, ПІДЛЕГЛИЙ і ПІДКОНТРОЛЬНИЙ НАПРЯМУ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ Кучмі, з цією методикою погоджується. 24 квітня Фонд держмайна підводить підсумки приватизації обленерго... А через місяць, 29 травня 2001 р. Віктора Ющенка відправляють у відставку. З цього приводу було багато спекуляцій, здогадок і навіть науковоподібних висновків численних політологів, яких розплодилося в Україні без міри і числа. Які причини для відставки Ющенка тільки не називалися... А на те, що журналісти криком кричали, що в Україні паралельно приватизації йде "ПРИХВАТИЗАЦІЯ" енергетики, ніхто майже уваги не звернув.

У червні 2000 Вищий арбітражний суд України наказав описати за борги майно ВАТ "Донецькобленерго" і продати його. 30 червня частину електромереж "Донецькобленерго" на аукціоні придбали Алчевський коксохімічний завод і фірма "Сервіс-інвест". Чому таке стало можливим? Та тому, що держава Україна, володіючи 65,06% акцій "Донецькобленерго", так "ефективно" займалося енергобізнесом, що кредиторська заборгованість компанії за перше півріччя 2000 склала ОДИН МІЛЬЯРД ШІСТСОТ СОРОК СІМ МІЛЬЙОНІВ гривень, а дебіторська - близько 2 млрд.

Ще приклад з 2000 року. Начальник управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів Генеральної прокуратури України Сергій Мірошниченко заявляє, що в Міненерго і Фонді держмайна "немає чіткого уявлення, хто і з якою метою скуповує акції [енергокомпаній]. Дійшло до того, що "акції скуповують "інвестори", які мають уявлення про енергетику на побутовому рівні". І продовжує - Фонд держмайна, порушуючи умови конкурсу, допустив до участі в ньому і навіть визнав переможцями "офшорні компанії, які, окрім перепродажу акцій, не мають ніякого стосунку до енергетичної сфери. За даними слідства", ці офшорні компанії стали власниками держпакетів акцій на суму 160 млн. грн. І таким прикладам - нєсть числа...

Тепер, давайте, повернемося до тарифів. Якщо хто-небудь скаже вам, що тарифи на електроенергію до сьогодні не підвищувалися - не вірте.

Почнемо відлік "від зворотного". 26 вересня 2001 р. в українській пресі з'являється інформація про те, що НКРЕ вважає за необхідне "підвищити тарифи на електроенергію для населення на 17% - з 15,3 копійки (з ПДВ) до 18,5 копійки за кВт/год. За словами голови НКРЕ Юрія Продана, це необхідно для того, щоб "довести рівень цін до рівня фактичних витрат на виробництво, передачу і постачання електроенергії". Знову ж пан Продан вважає, що тарифи для населення в цей час компенсують собівартість електроенергії всього на 70%.

Питання - чи бреше пан Продан? Відповідь: не бреше. Каже чисту правду. По-перше, тому, що фахівець. По-друге, тому, що НКРЕ, згідно з указом президента України Леоніда Кучми "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", є "центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним президенту України". А президент України брехати не може. Чи хтось хоче спростувати це ствердження?

30 травня 2001 НКРЕ схвалила збільшення тарифів на постачання і передачу електроенергії для "Миколаївобленрего". За оцінкою експертів, тарифи для споживачів 1-го класу повинні були підвищитися з 5,9 до 12,53 гривень за МВт/год, а для 2-го класу - з 30,32 гривень до 37,93 грн. І що, хто-небудь з політиків, що стурбувалися щастям народним якраз напередодні виборів, хоч би пукнув з цього приводу? Не дочекаєтеся!

І навіть щойно (29 травня 2001 р.) призначений віце-прем'єром з ПЕК Олег Дубина не відреагував на те, що втрати (крадіжки чи роз... гм, нехлюйство?- авт.) в "Миколаївобленерго", на політичній батьківщині, так би мовити, прем'єра Кінаха, складають, УВАГА, ДИКТУЮ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ, 41%! При цьому РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ передачі електроенергії складає біля 80%! (Дж. - "Форум", 30 травня 2001 р.) Тільки при УКРАЇНСЬКОМУ способі господарювання можна досягти таких ідіотичних показників! Тільки при УКРАЇНСЬКОМУ способі господарювання на такі підприємства знайдеться покупець. І то, тільки тому, що йому буде вигідно ПОХОВАТИ всю бухгалтерію, де відображені такі видатні показники УКРАЇНСЬКОГО ділового генія!

І в той же час ідіоти, що засідають у великому сірому приміщенні на вул. Грушевського, а також їх сусіди з вул. Банкової, вважають, що не треба було продавати американцям і словакам обласні енергокомпанії на таких пільгових умовах. І нема чого було йти на повідку у міжнародних фінансових організацій. І що мала рацію Наталія Вітренко, яку сам бацька Всієї Білорусії Олександр Лукашенко похвалив одного разу, в значенні "Геть МВФ, Світовий банк і іже з ними!"

Проте, в Кабміні зібралися не самі лише ідіоти. Вибачте, був не правий, погарячкував. Виправляюся - в приміщенні Кабінету міністрів інколи можна зустріти і пристойну людину. Ось, наприклад, той же Анатолій Кінах: "Уряд шукає рішення, щоб виконати зобов'язання (перед іноземними інвесторами, Світовим банком, Міжнародним валютним фондом - про підвищення тарифів на ПЕРЕДАЧУ електроенергії ТІЛЬКИ ДЛЯ ШЕСТИ обленерго, приватизованих в 2001 - авт.) і мінімізувати негативний вплив підвищення цін на рівень життя наших громадян.

"На думку пана Кінаха, зобов'язання, прийняті на себе урядом Віктора Ющенка, необхідно виконувати щоб "ЗБЕРЕГТИ АВТОРИТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ."

Нічого не скажеш, хоч і прем'єр, але справжній мужик. Нехай і не згоден він з гарантіями, які уряд Ющенка видав іноземним інвесторам, але авторитет України Кінаху дорожчий. Тільки за це його можна поважати.

А ось віце-прем'єр Олег Дубина, який через день публічно звинуватив главу уряду у брехні: "Уряд не буде підвищувати тарифи на електроенергію" і "не буде йти на повідку у міжнародних фінансових організацій". Гм-м... Не мужик. Держава йому - "до лампочки". Або пан Дубина просто не врубається, що незмінність тарифів на електроенергію унеможливлює продовження приватизації енергокомпаній.

Що, в свою чергу, спричиняє відсутність в бюджеті грошей з усіма наслідками - із затримками пенсій, зарплат, виплат... І веде до нових позичок у все тих же Світового банку і Міжнародного валютного фонду. І, головне, до продовження "прихватизації" - "Луганськенерго" вже з'їли, "Донецькобленерго" вже розтягли, "Дніпренерго" банкротять, "Центренерго" ось-ось перетвориться в дірку від бублика...

Тепер вам ясно, що підвищення тарифів на ПЕРЕДАЧУ електроенергії не може бути не тому, що виборці напередодні виборів цього не зрозуміють. А тому, що підвищення тарифів вимагає продовження приватизації електроенергетики, до якої основні українські фінансово-політичні угрупування поки не готові.

P.S. Коли цей матеріал був підготовлений до друку, прем'єр Кінах оголосив, що до 1 квітня 2002 р., тобто до закінчення виборів, тарифи для населення уже точно "підвищені не будуть". Який, боже ж мій, цинізм! "Голосуй - не голосуй, все одно отримаєш..." Останнє слово за тобою, виборцю.



powered by lun.ua