Кучма вирішив боротися з компроматом у мережі
П'ятниця, 23 листопада 2001, 13:33
Українська влада починає боротьбу за безпеку "національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет". Новий указ президента зачепить спочатку тих, хто зливає у мережу компромат, потім "з речами на вихід" підуть хакери і порнодіячі.
Новий указ, який на днях повинен підписати Леонід Кучма, майже цілком присвячений питанням інформаційної безпеки України і відбиває рішення, прийняті на спеціальному засіданні радбезпеки, яке відбулося 31 жовтня.
Це засідання викликало безліч пересудів в українських ЗМІ. Та й сам Кучма підлив масла у вогонь, назвавши Інтернет "кілером" за те, що у ньому багато "бруду".
Секретарю ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) Євгену Марчуку довелося пояснювати сполоханій пресі. Указ президента, зі слів секретаря, не ставить собі за мету обмежувати або ліцензувати діяльність електронних ЗМІ. Але саме цього побоюються українські власники Інтернет-видань.
Марчук спробував їх заспокоїти, заявивши, що "з боку влади не було жодної спроби закрити хоч би одне Інтернет-видання". При цьому секретар РНБО сказав, що "держава не може ігнорувати розвиток якого-небудь нового явища, бути збоку від нього, не впливати. Воно повинне, з одного боку, створювати умови для розвитку Інтернету, а з іншого - забезпечити, щоб за допомогою Інтернет-технологій не здійснювалися злочинні дії".
Впливати на нове явище президентський указ буде наступним чином. Кабінету міністрів України буде доручено розробити програму з розвитку доступу населення до Інтернету. Уряду має бути розробити законопроект, що передбачає механізм ліцензування діяльності українських провайдерів. Але найбільший об'єм роботи чекає власне на РНБО України.
Раді безпеки належить створити центр безпеки українського сегменту Інтернета, організувати центр антивірусного захисту і розробити закон "про захист інформації в Інтернеті", згідно з яким провайдери будуть повинні зберігати протягом півроку всі дані про трафік своїх клієнтів.
Для провайдерів це ще один рядок витрат у бюджеті на додаткові системи архівування даних. Гроші, проте, не дуже великі. А ось для тих, хто створює контент, це перше серйозне попередження.
Стурбованість українських чиновників "інформаційною безпекою в Інтернеті" викликана аж ніяк не вірусами, розгулом хакерів або великою кількістю порноконтенту. Просто наближаються президентські вибори. Офіційна влада України не хоче бачити у мережі компромат на себе і вже побоюється можливості появи дуже підозрілих розходжень у даних голосування.
Євген Марчук фактично сам підтвердив цю версію, коли зібрав журналістів і прочитав їм цілу лекцію про шкоду компрометуючих матеріалів. Скандальні публікації, на думку секретаря української ради безпеки, загострюють ситуацію до цивільного конфлікту і створюють державі негативний імідж: "почнеться відтік з країни капіталів, людей, технологій".
Новий указ, який на днях повинен підписати Леонід Кучма, майже цілком присвячений питанням інформаційної безпеки України і відбиває рішення, прийняті на спеціальному засіданні радбезпеки, яке відбулося 31 жовтня.
Це засідання викликало безліч пересудів в українських ЗМІ. Та й сам Кучма підлив масла у вогонь, назвавши Інтернет "кілером" за те, що у ньому багато "бруду".
Секретарю ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) Євгену Марчуку довелося пояснювати сполоханій пресі. Указ президента, зі слів секретаря, не ставить собі за мету обмежувати або ліцензувати діяльність електронних ЗМІ. Але саме цього побоюються українські власники Інтернет-видань.
Марчук спробував їх заспокоїти, заявивши, що "з боку влади не було жодної спроби закрити хоч би одне Інтернет-видання". При цьому секретар РНБО сказав, що "держава не може ігнорувати розвиток якого-небудь нового явища, бути збоку від нього, не впливати. Воно повинне, з одного боку, створювати умови для розвитку Інтернету, а з іншого - забезпечити, щоб за допомогою Інтернет-технологій не здійснювалися злочинні дії".
Впливати на нове явище президентський указ буде наступним чином. Кабінету міністрів України буде доручено розробити програму з розвитку доступу населення до Інтернету. Уряду має бути розробити законопроект, що передбачає механізм ліцензування діяльності українських провайдерів. Але найбільший об'єм роботи чекає власне на РНБО України.
Раді безпеки належить створити центр безпеки українського сегменту Інтернета, організувати центр антивірусного захисту і розробити закон "про захист інформації в Інтернеті", згідно з яким провайдери будуть повинні зберігати протягом півроку всі дані про трафік своїх клієнтів.
Для провайдерів це ще один рядок витрат у бюджеті на додаткові системи архівування даних. Гроші, проте, не дуже великі. А ось для тих, хто створює контент, це перше серйозне попередження.
Стурбованість українських чиновників "інформаційною безпекою в Інтернеті" викликана аж ніяк не вірусами, розгулом хакерів або великою кількістю порноконтенту. Просто наближаються президентські вибори. Офіційна влада України не хоче бачити у мережі компромат на себе і вже побоюється можливості появи дуже підозрілих розходжень у даних голосування.
Євген Марчук фактично сам підтвердив цю версію, коли зібрав журналістів і прочитав їм цілу лекцію про шкоду компрометуючих матеріалів. Скандальні публікації, на думку секретаря української ради безпеки, загострюють ситуацію до цивільного конфлікту і створюють державі негативний імідж: "почнеться відтік з країни капіталів, людей, технологій".
