Від Христа - до "Яблука" - тернистий шлях партійного місіонерства
П'ятниця, 30 листопада 2001, 12:34
Півострівний осередок ананасної партії вирішив, очевидно, переплюнути в епатажності своїх київських колег і щодня примудряється шокувати внутрішній і зовнішній електорат.
Місяць тому світ був буквально приголомшений. Америка впала у паніку. Буш затремтів. Бен Ладен витирав з шорсткої щоки скупу чоловічу сльозу. Кримські "яблучники" виступили проти афгано-американського конфлікту.
Приступ пацифістської активності маленької, але гордої плодово-ягідної партії стимулював тоді транзит американських літаків з гуманітарним вантажем через повітряний простір України. Історія замовчує, хто повідомив схильним до безпричинного переляку її кримським лідерам "сенсаційну" інформацію про те, що неначе б на території Криму американцям надані цілих 3 аеродроми для аварійної посадки, ремонту і дозаправки. А підступні яструби тільки того і чекали - тут таки посадили свої крилаті машини в аеропорту Бельбек поруч із Севастополем.
Скандалізований обиватель практично повірив, що всю цю байду з вибухом Всесвітнього центру у Нью-Йорку, а потім і бомбардування Афганістану для того й організували, щоб американці змогли дістатися, нарешті, ризикуючи попасти під обстріл українських сил ППО, до кримських аеродромів. Тоді Галина Романова - голова місцевої "яблучної" організації повідомила журналістам: "Дуже велика спокуса для американців - використати наші аеродроми і для інших видів літаків".
Вирішивши поставити крапку на окупаційних планах, Романова тоді пообіцяла прибути у Бельбек і прикувати себе, на знак протесту, до шасі американського літака.
Політичні опоненти партії зітхнули з полегшенням, уявивши собі картину: літак злітає, підіймається в небо, і за хмарами з останнім криком "No pasaran!" зникає силует пані у яблуках, блиснувши на сонці ланцюжком на елегантній ніжці. Нічого не вийшло, окупанти на Бельбек не сіли і, взагалі-бо, і не збиралися.
Через те, що світові сили зла більше не ризикували зазіхати на Крим, "яблучники" стали шукати новий імідж - тепер з голубиним ухилом. Раз на тиждень по приватному телеканалу "ІТВ", який, за деяким даними, належить на паях Ігорю Франчуку і Льву Мірімському (який має відношення до абсолютно інших партій), тепер йде програма "В яблучко". Її незмінною героїнею (можливо, через погану роботу з кадрами) є та ж Галина Воронова в компанії з ведучим Германом Авдеєвим, що за сумісництвом є її прес-секретарем.
Вірна один одному пара сидить по обидва боки столу і говорить про наболіле. Герман задає страшенно каверзні питання, а Галина, періодично викидаючи вперед руку, з непідробною палкістю йому відповідає. Предмети бесід вражають різноманітністю: від порнографії до Біблії. Оскільки перед цією телевізійною бесідою, як правило, йде місіонерська програма, в якій якийсь знавіснілий викрикує на адресу Бога несубординативні вимоги, глядач часто плутається, коли закінчується проповідь і починається політична реклама. І на це є всі підстави.
Ось, наприклад, зразки останнього виходу "яблучників" у телевізійний світ.
"Герман: - В історії досить багато пророків: і Будда, і Моісей, і Мухамед, Іісус Христос, але всі ж вони, по суті, були знаряддями у чиїхось руках.
Галина: - Герман, я категорично з Вами не погоджуся. Всі Вами названі віри мали, дійсно, і мають досі єдине джерело. Джерело у них - Господь Бог.
Герман: - Релігії вчать людей певним правилам поведінки. Там багато всього, Нагірна проповідь і так далі. Чому ж тоді у суспільстві, я розумію, звичайно, що ми займаємося глобалістикою, але чому у суспільстві так багато зустрічається злочинних елементів, які не йдуть праведним шляхом, а йдуть шляхом певного гріха.
Галина: - Я думаю, що це саме біла пляма у свідомості свого призначення на землі. Ви з'явилися на землі, це не просто так. Існує причинно-наслідковий зв'язок. Ви тут на цій землі для якоїсь певної мети. Ваше завдання - звернути увагу, передусім, на свої здібності, на свої якісь неординарні якості, якими ви володієте. Вони є у кожного. Більшою або меншою мірою кожен з нас талановитий, треба тільки задуматися, навіщо ти народився. Але треба повірити, що був Христос, треба повірити, що був Магомет, треба повірити, що був Будда.
Герман: - Ну ми-бо з Вами віримо, ми з вами віримо, але як пояснити злочинцеві, тому ж Чикатилу, що він пішов неправильним шляхом, а він правий.
Галина: - У чому він правий?
Герман: - Ну просто йому треба сказати, що він - дегенерат з народження.
Галина: (кричить) Ну, я доводити нікому нічого не збираюся! Я зараз хочу звернутися до тих, хто ще не став Чикатилами. Хто ще може відмовитися від алкоголю, від наркотиків, від всякого роду токсикоманії, до дітей, які повинні, передусім, бути впевнені, що вони - володарі великого дару Господнього. Що вони з'явилися на цій землі не просто так, і що не треба нібито затуманювати себе і йти від того, що відбувається навколо себе, вбік, а потрібно конкретно озирнутися передусім на свої внутрішні якості, на те суспільство, в якому ти живеш, дати оцінку.
Це важко, у цьому потрібно допомагати, інакше будемо мати поїзд, який вже пішов, про який я говорила. Ось на цих поїздах і виїжджають всі злочинці. Саме такі моменти, коли дитина тільки починає виростати, роль дорослої людини, яка не шельмує всередині себе, яка сама вірить у те, що вона на землі - це благословення Господнє".
Потім пішла несамовита розповідь про особистий тернистий шлях до віри Галини Романової через туристичну поїздку в Ієрусалим, де вона раптом зрозуміла: все від Бога - і вона сама, і Герман, і діти, які ростуть в неуцтві, і поїзди, які відходять із злочинцями, і, звичайно, Яблуко.
"Галина: - Цей момент, коли починаєш усвідомлювати, що у цьому світі все закономірно і що яблуко, яке впало Ньютону на голову (в кадрі з'являється велике і дуже зелене яблуко), також було не випадково. Адже після цього - й "Еврика!", й ідея, і наукове відкриття. Тобто ці закономірності, вони повинні бути обов'язково осмисленими. Треба обов'язково замислитися, а навіщо Іісус Христос прийшов на землю і чому Отець його - небесний Творець - піддав його такому болісному випробуванню?"
Не встиг розчулений телеглядач усвідомити, що Христос був посланий на землю для мук з однією лише метою: щоб яблуко спочатку впало на Ньютона, а потім на голови виборців, як програма закінчилася. Правда, у вухах ще довго лунали останні слова Германа: "Вірити чи не вірити, бути чи не бути. Саме це питання непокоїть розуми багатьох. І як було написано на одному древньогрецькому храмі, пізнаваючи себе, пізнаєш Бога і Всесвіт".
Якщо справа так піде і далі, у Криму закриються церкви, мечеті, кенасси, кірхи і костьоли. Прав був Аль Капоне, коли говорив: "Добрим словом і револьвером ви можете добитися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом". Особливо якщо замість револьвера - Яблуко… з невеликим, але дуже бучливим черв'яком.
Місяць тому світ був буквально приголомшений. Америка впала у паніку. Буш затремтів. Бен Ладен витирав з шорсткої щоки скупу чоловічу сльозу. Кримські "яблучники" виступили проти афгано-американського конфлікту.
Приступ пацифістської активності маленької, але гордої плодово-ягідної партії стимулював тоді транзит американських літаків з гуманітарним вантажем через повітряний простір України. Історія замовчує, хто повідомив схильним до безпричинного переляку її кримським лідерам "сенсаційну" інформацію про те, що неначе б на території Криму американцям надані цілих 3 аеродроми для аварійної посадки, ремонту і дозаправки. А підступні яструби тільки того і чекали - тут таки посадили свої крилаті машини в аеропорту Бельбек поруч із Севастополем.
Скандалізований обиватель практично повірив, що всю цю байду з вибухом Всесвітнього центру у Нью-Йорку, а потім і бомбардування Афганістану для того й організували, щоб американці змогли дістатися, нарешті, ризикуючи попасти під обстріл українських сил ППО, до кримських аеродромів. Тоді Галина Романова - голова місцевої "яблучної" організації повідомила журналістам: "Дуже велика спокуса для американців - використати наші аеродроми і для інших видів літаків".
Вирішивши поставити крапку на окупаційних планах, Романова тоді пообіцяла прибути у Бельбек і прикувати себе, на знак протесту, до шасі американського літака.
Політичні опоненти партії зітхнули з полегшенням, уявивши собі картину: літак злітає, підіймається в небо, і за хмарами з останнім криком "No pasaran!" зникає силует пані у яблуках, блиснувши на сонці ланцюжком на елегантній ніжці. Нічого не вийшло, окупанти на Бельбек не сіли і, взагалі-бо, і не збиралися.
Через те, що світові сили зла більше не ризикували зазіхати на Крим, "яблучники" стали шукати новий імідж - тепер з голубиним ухилом. Раз на тиждень по приватному телеканалу "ІТВ", який, за деяким даними, належить на паях Ігорю Франчуку і Льву Мірімському (який має відношення до абсолютно інших партій), тепер йде програма "В яблучко". Її незмінною героїнею (можливо, через погану роботу з кадрами) є та ж Галина Воронова в компанії з ведучим Германом Авдеєвим, що за сумісництвом є її прес-секретарем.
Вірна один одному пара сидить по обидва боки столу і говорить про наболіле. Герман задає страшенно каверзні питання, а Галина, періодично викидаючи вперед руку, з непідробною палкістю йому відповідає. Предмети бесід вражають різноманітністю: від порнографії до Біблії. Оскільки перед цією телевізійною бесідою, як правило, йде місіонерська програма, в якій якийсь знавіснілий викрикує на адресу Бога несубординативні вимоги, глядач часто плутається, коли закінчується проповідь і починається політична реклама. І на це є всі підстави.
Ось, наприклад, зразки останнього виходу "яблучників" у телевізійний світ.
"Герман: - В історії досить багато пророків: і Будда, і Моісей, і Мухамед, Іісус Христос, але всі ж вони, по суті, були знаряддями у чиїхось руках.
Галина: - Герман, я категорично з Вами не погоджуся. Всі Вами названі віри мали, дійсно, і мають досі єдине джерело. Джерело у них - Господь Бог.
Герман: - Релігії вчать людей певним правилам поведінки. Там багато всього, Нагірна проповідь і так далі. Чому ж тоді у суспільстві, я розумію, звичайно, що ми займаємося глобалістикою, але чому у суспільстві так багато зустрічається злочинних елементів, які не йдуть праведним шляхом, а йдуть шляхом певного гріха.
Галина: - Я думаю, що це саме біла пляма у свідомості свого призначення на землі. Ви з'явилися на землі, це не просто так. Існує причинно-наслідковий зв'язок. Ви тут на цій землі для якоїсь певної мети. Ваше завдання - звернути увагу, передусім, на свої здібності, на свої якісь неординарні якості, якими ви володієте. Вони є у кожного. Більшою або меншою мірою кожен з нас талановитий, треба тільки задуматися, навіщо ти народився. Але треба повірити, що був Христос, треба повірити, що був Магомет, треба повірити, що був Будда.
Герман: - Ну ми-бо з Вами віримо, ми з вами віримо, але як пояснити злочинцеві, тому ж Чикатилу, що він пішов неправильним шляхом, а він правий.
Галина: - У чому він правий?
Герман: - Ну просто йому треба сказати, що він - дегенерат з народження.
Галина: (кричить) Ну, я доводити нікому нічого не збираюся! Я зараз хочу звернутися до тих, хто ще не став Чикатилами. Хто ще може відмовитися від алкоголю, від наркотиків, від всякого роду токсикоманії, до дітей, які повинні, передусім, бути впевнені, що вони - володарі великого дару Господнього. Що вони з'явилися на цій землі не просто так, і що не треба нібито затуманювати себе і йти від того, що відбувається навколо себе, вбік, а потрібно конкретно озирнутися передусім на свої внутрішні якості, на те суспільство, в якому ти живеш, дати оцінку.
Це важко, у цьому потрібно допомагати, інакше будемо мати поїзд, який вже пішов, про який я говорила. Ось на цих поїздах і виїжджають всі злочинці. Саме такі моменти, коли дитина тільки починає виростати, роль дорослої людини, яка не шельмує всередині себе, яка сама вірить у те, що вона на землі - це благословення Господнє".
Потім пішла несамовита розповідь про особистий тернистий шлях до віри Галини Романової через туристичну поїздку в Ієрусалим, де вона раптом зрозуміла: все від Бога - і вона сама, і Герман, і діти, які ростуть в неуцтві, і поїзди, які відходять із злочинцями, і, звичайно, Яблуко.
"Галина: - Цей момент, коли починаєш усвідомлювати, що у цьому світі все закономірно і що яблуко, яке впало Ньютону на голову (в кадрі з'являється велике і дуже зелене яблуко), також було не випадково. Адже після цього - й "Еврика!", й ідея, і наукове відкриття. Тобто ці закономірності, вони повинні бути обов'язково осмисленими. Треба обов'язково замислитися, а навіщо Іісус Христос прийшов на землю і чому Отець його - небесний Творець - піддав його такому болісному випробуванню?"
Не встиг розчулений телеглядач усвідомити, що Христос був посланий на землю для мук з однією лише метою: щоб яблуко спочатку впало на Ньютона, а потім на голови виборців, як програма закінчилася. Правда, у вухах ще довго лунали останні слова Германа: "Вірити чи не вірити, бути чи не бути. Саме це питання непокоїть розуми багатьох. І як було написано на одному древньогрецькому храмі, пізнаваючи себе, пізнаєш Бога і Всесвіт".
Якщо справа так піде і далі, у Криму закриються церкви, мечеті, кенасси, кірхи і костьоли. Прав був Аль Капоне, коли говорив: "Добрим словом і револьвером ви можете добитися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом". Особливо якщо замість револьвера - Яблуко… з невеликим, але дуже бучливим черв'яком.
