За рік партія Азарова зросла у 15 разів

Вівторок, 11 грудня 2001, 09:56
Партія регіонів України налічує сьогодні 450 тисяч членів, має 5600 первинних організацій і фактично стала однією з найбільших в державі. Такі дані наводилися під час обласної конференції ПРУ в Донецьку. Для порівняння, в березні партія налічувала близько 30 тисяч.

Фантастичне зростання чисельності дає впевненість лідерам ПРУ, зокрема Володимиру Рибаку, у тому, що блок "За єдину Україну" набере не менше 10%. Бо "якщо ці 450 тисяч та члени їхніх родин прийдуть та проголосують за свою партію, та ще чотири партії, то сумнівів немає що блок перейде за 10"% - сказав мер Донецька.

Ці слова пояснюють тактику керівництва партії, яке за допомогою обласної адміністрації форсувало зростання партійних лав. До речі, в президії конференції сиділи аж три заступника губернатора, а сам Віктор Янукович, надіслав конференції привітального листа.

Хоч Володимир Рибак і на конференції, і раніше виступав проти використання адміністративного ресурсу та штучного збільшення партії, але перегини були, і робились свідомо. Це підтвердив у своєму виступі голова утвореного два тижні тому обласного виборчого штабу блока "За ЄдУ" нардеп Сергій Ларін.

Він заявив: "У деяких, недружніх нам засобах масової інформації нас звинувачували в методах побудови партії. Якщо вони думають, що керівництво партії не знає про те, як йшло будівництво, то вони глибоко помиляються. Ми намагались не допустити перегинів, але треба було враховувати і той факт, що в нас практично не було часу. Якби в нашому розпорядженні було не 8 місяців, а два-три роки до виборів, то тактика була б інша".

Тож, чисельність партії має для Донецька не аби яке значення. По-перше, це голоси щонайменше членів партії та їхніх родин; по-друге, партійні внески, недостатня кількість яких, як звучало з трибуни, створює фінансові проблеми, і, по-третє, вага Донецького регіону в блоці "За єдину Україну".

Донецька еліта створювала партію регіонів для того, щоб провести якомога більше своїх людей у парламент. І те, що до ПРУ та "Трудової України" причепили президентські НДП та АПУ, а потім ще й Кінаха, поділивши таким чином список блоку вже навіть не між двома чи трьома, а між п'ятьма учасниками блоку, - це примусило донеччан хоча б кількісно переважувати своїх "заклятих друзів". До речі, останнє словосполучення звучало на обласній конференції НДП, і вживалось воно як раз стосовно колег по блоку.

Про те, що блокування є вимушеним кроком, свідчить і заклик Володимира Рибака з трибуни конференції, який наче заспокоюючи однопартійців, сказав: "Я думаю, настав час зняти всі питання, які ще присутні в кулуарних розмовах, і шляхом збільшення чисельності партії, шляхом організаційної роботи, ми повинні попрацювати на партію і на блок. Сьогодні, – вів далі Рибак, – серед партій, які увійшли до блоку, ми - найбільша".

Про тиск на ПРУ з боку Києва, може свідчити і факт обрання Володимира Рибака головою обласної партійної організації. Це виглядає так, наче мер Донецька (один з найреальніших кандидатів на посаду голови партії після відставки Миколи Азарова, про що заявив сам чинний лідер) відкриває шлях до керівництва ПРУ не донеччанину, а академіку Семиноженку.

На відповідне запитання, Володимир Рибак відповів: "Я ніколи ні в кого не просив. І сьогодні люди довірили – я працюю. Мене цілком влаштовує те, що Микола Янович голова партії. Я його заступник, у мене є конкретні обов'язки, тому я, точно, себе пропонувати не збираюсь".

Важко повірити, що Донецьк без бою віддасть лідерство в партії не своїй людині. Але на відкриту боротьбу з президентським оточенням він навряд чи наважиться. Легше домінувати чисельністю, і впливати на партію не підконтрольними президенту низовими партійними структурами. Які, до речі, і без волі Рибака можуть "покликати його на царство".

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News