Тепер у Медведчука розв`язані руки

П'ятниця, 14 грудня 2001, 15:15
Пропозиція випити 100 грамів, переговори з розлюченим Кучмою, виправдання від депутатів, незаслужено зарахованих до ворогів; тренажерний зал, перегляд вечірніх новин, сон без сновидінь. Це – друга частина 14 грудня, дня відставки Медведчука в його власній інтерпретації.

На першу прес-конференцію після звільненні спеціально одягнув не сорочку з краваткою, а светр-гольф. Говорить, що тепер як депутат, а не віце-спікер, має на це право.

Медведчук у принципі ніколи не визнає своєї поразки. Тому і зараз переможений ес-дек на публіці поводить себе з позиції сильного: "Я знаю, хто має відношення до моєї відставки, і я ні на кого не ображаюсь".

"Я про цю операцію знав протягом останнього місяця. Просто не хотілося принижуватися і йти на переговори". Саме таким він мусить виглядати в очах свого електорату. Його люди якщо колись і плачуть, то тільки на футболі.

"Принижуватися" Медведчук не хотів не тільки перед "Солідарністю" або "Єдністю", з якими він міг би домовитися. Незадоволеним вчора був і Кучма. Так, принаймні, випливає з репліки звільненого ес-дека: "Президент вчора ввечері мене звинуватив у тому, що я нічого йому не сказав, не звернувся [до нього за допомогою]".

Тим більш дивно було б, якщо Медведчук почав вимагати перерахунку голосів. Але, зрозуміло, він цього не хоче: "Я політик, а не бухгалтер". Найцікавіше, що, вочевидь, у Медведчука просто так на язик лягло. І каміння в огород Ющенка тут полетіло випадково. Як, до речі, й у Кучмін, який відомий на весь світ, як "ракетник, а не політик".

Медведчук не додав нічого нового до переліку причин свого звільнення, крім версій, які були відкоментовані напередодні: "Це своєрідна реакція – я не хочу вживати слово помста". Ліви скидали Медведчука за "оксамитову революцію" та голосування із Земельного кодексу, праві – за відставку Ющенка і законопроект про статус мов національних меншин.

Знаючи характер Медведчука, питання про реакцію у відповідь виглядає риторичним. Сам він говорить, що "помста – хвилинне бажання". "Якби я був один, за мною не стояла партія, я б міг розставити крапки над і. Але за мною ж люди, за яких я несу відповідальність".

У своїх силах дати здачі Медведчук не сумнівається: "Якби я учора плюнув і сказав: іду в адвокати. І поклав би ще одну заяву – про складання повноважень депутата. І сказав: ну гаразд, я з вами розберуся. Повірте, мені б вистачило здібностей це зробити. Можливо".

Поки ж Медведчук обіцяє, що "не дозволить", щоб відставка "послабила" СДПУ(О). "Ми будемо ще сильнішими. У мене руки ніколи не тремтіли, але були напруженими. Зараз вони більш вільні".



powered by lun.ua