Кучма-Путін: чергове рандеву за закритими дверима
Субота, 15 грудня 2001, 16:54
"Я вчора дізнався, що на Україні ВВП за 11 місяців виріс на 9"%,- сказав Володимир Путін на бізнесі-форумі у Харкові. "Я про це дізнався тільки сьогодні вранці", - здивовано додав Леонід Кучма, тим самим викликавши пожвавлення у залі. Путін випередив українського президента в поінформованості не завдяки кагебешному минулому. Цифри з'явилися в "Інтерфаксі" ще напередодні ввечері. Але чи то референти Путіна працюють оперативніше, чи то в українського президента контакти зі своїм оточенням не так добре поставлені...
У той час, поки український президент пізнавав динаміку ВВП власної країни, студенти вузів і технікумів вже готувалися до зустрічі гостей. Вони приходили у місце навчання до восьмої ранку, а бувало і раніше, і чухрали на вулиці вздовж маршруту проїзду. На Сумській живі шпалери стояли вже о 9.30, хоч було відомо, що український президент прилітає о 10.20, російський за десять хвилин пізніше, а від аеропорту до Сумської швидше, ніж за двадцять хвилин не доїдеш.
Очевидно, повставали так рано, щоб, відправляючись зустрічати президентів, обласне начальство бачило - адміністративний ресурс спрацював. Хоч, може, справжній ресурс не у тому, щоб примусити людей мерзнути зайві години, а в умінні, все, розрахувавши, построїти народ за лічені хвилини.
Проте, живі шпалери не ображаються. Мені вони говорили, що зустрічати президентів їм сподобалося. Щоправда, була передбачена тільки регламентована радість. Учасники російського руху намагалися щиро зустріти Путіна, а заодно нагадати про свої вимоги, але широкоплечі студенти просто відтіснили їх з видного місця.
Президенти поїхали з аеропорту прямо на авіазавод. Кучма любить відвідувати це підприємство, останній раз він був там у квітні. При цьому авіазавод залишається найбільшим боржником із зарплати у місті. І як позначилася на ньому увага двох президентів - незрозуміло. У проекті підсумкового документа бізнесу-форуму 13 грудня було два пункти про співпрацю у літакобудуванні, але в остаточному варіанті не залишилося жодного, хоч деякі глави документа, навпаки, наповнилися новими положеннями.
Але, можливо, авіазавод обрали просто для того, щоб скоротити час на переїзд президентів - від нього до нового корпусу Юракадемії, де проходив бізнес-форум, зовсім близько.
Самі виступи президентів на форумі не рясніли прозріннями. Але Путін говорив жвавіше. Й аплодували йому набагато більше. Адже на 288 російських делегатів припадало 176 українських. Приїхали навіть з Мурманська, Сиктивкара і Улан-Уде. Щоправда, генерали російського ПЕКу форум проігнорували. Обіцяний на 14 грудня глава "Газпрому" Олексій Міллер так і не з'явився. Можливо тому, що до запланованої угоди про транзит газу через Україну дійти так і не вдалося.
Інша угода, про допомогу Росії у добудуванні українських АЕС, не дала пресі головної відповіді - яка ж сума кредиту, який виділить Москва Києву. Кучма відповіді на питання уникнув. Путін допомагати здогадкам журналістів також не став.
Пленарне засідання бізнесу-форуму було коротким. 1-й віце-прем'єр Олег Дубина, президент РСПП Аркадій Вольський, і 1-й віце-президент УСПП Володимир Щелкунов парадно відзвітували про роботу, не сказавши нічого про невирішені проблеми і труднощі. Потім зал одностайно прийняв підсумковий документ, з якого в останні години вилетіли не тільки літакові проекти, але і всяка політика, в тому числі заклик до верховної влади ініціювати створення економічного союзу між Україною і Росією.
Після короткої конференції із зазделегідь спланованими питаннями обидва гаранти віддалилися на обід і зустріч віч-на-віч. Проходили ці заходи на колишній обкомівській дачі. Після 91-го вона була передана дитячому ортопедичному санаторію, але з літа санаторій відселили, і дача стала знову використовуватися за першопризначенням. Як помітив ще у серпні Євген Кушнарьов, у місті немає місця для прийому високих гостей, й обладміністрація для своїх потреб цією резиденцією не користується - вона призначена для президентів і прем'єрів.
Подалі від очей журналістів президенти, може, і досягли якихсь несподіваних домовленостей. Але для мене найбільшою несподіванкою виявилася подія, яка трапилася напередодні форуму.
У ток-шоу "Пряма мова" на 7-му каналі, де виступав генеральний директор заводу "Електротяжмаш" Володимир Тимощенко, проходив інтерактивне опитування телеглядачів на тему, як позначиться на Україні економічна інтеграція з Росією і Білорусією. Варіанту відповіді: "позитивно", "негативно", "ніяк". З самого початку за перший варіант висловлювалося найменше, а за третій - найбільше. Тимощенков - головний кандидат блоку "ЗаєдУ!" в Орджонікідзевському окрузі - старанно доводив переваги інтеграції з Росією, але це не допомагало. Позитивними наслідки інтеграції назвали 250 тих, хто подзвонив у студію, негативними - 500. Тих, хто не вірить в її який-небудь вплив на країну виявилося приблизно стільки ж, скільки проголосували за два інших варіанти разом взятих.
Для проросійської репутації Харкова, яка підтверджується і відносно свіжими соцопитуваннями, результат і справді парадоксальний. Може, багато хто з російськомовних жителів просто перемикають телевізор, почувши українську мову ведучого (хоч більшість учасників ток-шоу говорить, як правило, російською).
А, можливо, справа в іншому. Як сказав мені один з депутатів міськради: "Люди просто ні у що не вірять, а тому від будь-яких кроків влади або нічого не чекають, або погане".
У той час, поки український президент пізнавав динаміку ВВП власної країни, студенти вузів і технікумів вже готувалися до зустрічі гостей. Вони приходили у місце навчання до восьмої ранку, а бувало і раніше, і чухрали на вулиці вздовж маршруту проїзду. На Сумській живі шпалери стояли вже о 9.30, хоч було відомо, що український президент прилітає о 10.20, російський за десять хвилин пізніше, а від аеропорту до Сумської швидше, ніж за двадцять хвилин не доїдеш.
Очевидно, повставали так рано, щоб, відправляючись зустрічати президентів, обласне начальство бачило - адміністративний ресурс спрацював. Хоч, може, справжній ресурс не у тому, щоб примусити людей мерзнути зайві години, а в умінні, все, розрахувавши, построїти народ за лічені хвилини.
Проте, живі шпалери не ображаються. Мені вони говорили, що зустрічати президентів їм сподобалося. Щоправда, була передбачена тільки регламентована радість. Учасники російського руху намагалися щиро зустріти Путіна, а заодно нагадати про свої вимоги, але широкоплечі студенти просто відтіснили їх з видного місця.
Президенти поїхали з аеропорту прямо на авіазавод. Кучма любить відвідувати це підприємство, останній раз він був там у квітні. При цьому авіазавод залишається найбільшим боржником із зарплати у місті. І як позначилася на ньому увага двох президентів - незрозуміло. У проекті підсумкового документа бізнесу-форуму 13 грудня було два пункти про співпрацю у літакобудуванні, але в остаточному варіанті не залишилося жодного, хоч деякі глави документа, навпаки, наповнилися новими положеннями.
Але, можливо, авіазавод обрали просто для того, щоб скоротити час на переїзд президентів - від нього до нового корпусу Юракадемії, де проходив бізнес-форум, зовсім близько.
Самі виступи президентів на форумі не рясніли прозріннями. Але Путін говорив жвавіше. Й аплодували йому набагато більше. Адже на 288 російських делегатів припадало 176 українських. Приїхали навіть з Мурманська, Сиктивкара і Улан-Уде. Щоправда, генерали російського ПЕКу форум проігнорували. Обіцяний на 14 грудня глава "Газпрому" Олексій Міллер так і не з'явився. Можливо тому, що до запланованої угоди про транзит газу через Україну дійти так і не вдалося.
Інша угода, про допомогу Росії у добудуванні українських АЕС, не дала пресі головної відповіді - яка ж сума кредиту, який виділить Москва Києву. Кучма відповіді на питання уникнув. Путін допомагати здогадкам журналістів також не став.
Пленарне засідання бізнесу-форуму було коротким. 1-й віце-прем'єр Олег Дубина, президент РСПП Аркадій Вольський, і 1-й віце-президент УСПП Володимир Щелкунов парадно відзвітували про роботу, не сказавши нічого про невирішені проблеми і труднощі. Потім зал одностайно прийняв підсумковий документ, з якого в останні години вилетіли не тільки літакові проекти, але і всяка політика, в тому числі заклик до верховної влади ініціювати створення економічного союзу між Україною і Росією.
Після короткої конференції із зазделегідь спланованими питаннями обидва гаранти віддалилися на обід і зустріч віч-на-віч. Проходили ці заходи на колишній обкомівській дачі. Після 91-го вона була передана дитячому ортопедичному санаторію, але з літа санаторій відселили, і дача стала знову використовуватися за першопризначенням. Як помітив ще у серпні Євген Кушнарьов, у місті немає місця для прийому високих гостей, й обладміністрація для своїх потреб цією резиденцією не користується - вона призначена для президентів і прем'єрів.
Подалі від очей журналістів президенти, може, і досягли якихсь несподіваних домовленостей. Але для мене найбільшою несподіванкою виявилася подія, яка трапилася напередодні форуму.
У ток-шоу "Пряма мова" на 7-му каналі, де виступав генеральний директор заводу "Електротяжмаш" Володимир Тимощенко, проходив інтерактивне опитування телеглядачів на тему, як позначиться на Україні економічна інтеграція з Росією і Білорусією. Варіанту відповіді: "позитивно", "негативно", "ніяк". З самого початку за перший варіант висловлювалося найменше, а за третій - найбільше. Тимощенков - головний кандидат блоку "ЗаєдУ!" в Орджонікідзевському окрузі - старанно доводив переваги інтеграції з Росією, але це не допомагало. Позитивними наслідки інтеграції назвали 250 тих, хто подзвонив у студію, негативними - 500. Тих, хто не вірить в її який-небудь вплив на країну виявилося приблизно стільки ж, скільки проголосували за два інших варіанти разом взятих.
Для проросійської репутації Харкова, яка підтверджується і відносно свіжими соцопитуваннями, результат і справді парадоксальний. Може, багато хто з російськомовних жителів просто перемикають телевізор, почувши українську мову ведучого (хоч більшість учасників ток-шоу говорить, як правило, російською).
А, можливо, справа в іншому. Як сказав мені один з депутатів міськради: "Люди просто ні у що не вірять, а тому від будь-яких кроків влади або нічого не чекають, або погане".
