Чи буде комусь потрібна українська сталь завтра?
Середа, 19 грудня 2001, 18:07
26 країн-виробників сталі у вівторок домовилися про десятивідсоткове зменшення її виробництва із зв'язку з падінням цін, які зараз досягли нижчої за останні 20 років відмітки. Це рішення було прийняте на зустрічі країн-членів Організації економічної співпраці і розвитку, присвяченій кризі перевиробництва сталі, що вибухнула в останні роки. У конференції, яка відбулася в Парижі, також взяли участь Китай, Росія і Україна.
Надлишки потужностей сталеливарної промисловості та поява на міжнародному ринку дешевої сталі з Росії, України та інших країн привели до того, що сталевиробники США і Європи опинилися в дуже неприємній ситуації, що може викликати падіння прибутків і навіть банкрутство найбільших металургійних компаній світу.
По даним ОЕСР світова промисловість в стані щорічно виробляти до 1 млрд. сталі. У 2001 році було вироблено 835 млн. тонн, однак збути вдалося лише 721 млн. тонн. За оцінками фахівців, виробництво однієї тонни сталі зараз коштує $260, в той час як отримати за неї вдається щонайбільше $200.
Наприклад, в США протягом цього року про банкрутство оголосили 25 компаній, а загалом галузь відчула збитків на $1 млрд. На сьогоднішній день Америка здатна виробляти до 125 млн. тонн сталі, але, судячи по тенденціях, що тривають вже певний час, до кінця наступного року обсяги виробництва впадуть на 14 -17 млн. тонн.
Щоб захистити свого виробника, уряд США вживає безпрецедентні заходи. Представники Білого Дому протягом останніх трьох тижнів об'їхали весь світ, домовляючись з урядами країн-виробників про зниження обсягів випуску сталі. Готовність до співпраці висловлювалася, але реальних рішень прийнято не було.
Тому в США не залишилося іншого виходу - довелося захищатися самим. Міжнародна торгова комісія порадила Джорджу Бушу в наступному році підняти тарифи на імпортну сталь до 25%-40%. У такому вигляді вони проіснують чотири роки, поки американська промисловість пристосується до нової ринкової кон'юнктури.
Європа вважає, що такі дії суперечать правилам "чесної торгівлі", які рекомендує Всесвітня торгова організація. Про це нагадує Паскаль Ламі, верховний комісар Європейського Союзу з питань торгівлі. Тому альтернативний вихід з ситуації, що зараз склалася, - поступове зменшення обсягів виробництва стали на 10% - видається ЄС більш прийнятним.
Для України погіршення ситуації на ринку сталі може мати вельми болючі наслідки. Так, протягом останніх двох років 90% продукції вітчизняної чорної металургії відправляється закордон, а це становить три чверті загального експорту України. Іншими словами, експорт сталі - одне з основних джерел валюти для країни, і воно дуже залежить від світової кон'юнктури.
За словами Сергія Грищенка, голови Державного комітету промислової політики, за останній рік Україна втратила 80% свого експорту в США - якщо в 2000-м році за океан було відправлено 2 млн. тонн вітчизняної сталі, то в цьому тільки 300 тисяч. Але сталь становить 50% українського експорту в Америку.
Представники уряду України спілкувалися і з американськими чиновниками, і брали участь в Паріжської зустрічі. Однак, поки невідомо, чи будуть до України застосовані які-небудь обмежувальні заходи, і якщо так - то які.
Надлишки потужностей сталеливарної промисловості та поява на міжнародному ринку дешевої сталі з Росії, України та інших країн привели до того, що сталевиробники США і Європи опинилися в дуже неприємній ситуації, що може викликати падіння прибутків і навіть банкрутство найбільших металургійних компаній світу.
По даним ОЕСР світова промисловість в стані щорічно виробляти до 1 млрд. сталі. У 2001 році було вироблено 835 млн. тонн, однак збути вдалося лише 721 млн. тонн. За оцінками фахівців, виробництво однієї тонни сталі зараз коштує $260, в той час як отримати за неї вдається щонайбільше $200.
Наприклад, в США протягом цього року про банкрутство оголосили 25 компаній, а загалом галузь відчула збитків на $1 млрд. На сьогоднішній день Америка здатна виробляти до 125 млн. тонн сталі, але, судячи по тенденціях, що тривають вже певний час, до кінця наступного року обсяги виробництва впадуть на 14 -17 млн. тонн.
Щоб захистити свого виробника, уряд США вживає безпрецедентні заходи. Представники Білого Дому протягом останніх трьох тижнів об'їхали весь світ, домовляючись з урядами країн-виробників про зниження обсягів випуску сталі. Готовність до співпраці висловлювалася, але реальних рішень прийнято не було.
Тому в США не залишилося іншого виходу - довелося захищатися самим. Міжнародна торгова комісія порадила Джорджу Бушу в наступному році підняти тарифи на імпортну сталь до 25%-40%. У такому вигляді вони проіснують чотири роки, поки американська промисловість пристосується до нової ринкової кон'юнктури.
Європа вважає, що такі дії суперечать правилам "чесної торгівлі", які рекомендує Всесвітня торгова організація. Про це нагадує Паскаль Ламі, верховний комісар Європейського Союзу з питань торгівлі. Тому альтернативний вихід з ситуації, що зараз склалася, - поступове зменшення обсягів виробництва стали на 10% - видається ЄС більш прийнятним.
Для України погіршення ситуації на ринку сталі може мати вельми болючі наслідки. Так, протягом останніх двох років 90% продукції вітчизняної чорної металургії відправляється закордон, а це становить три чверті загального експорту України. Іншими словами, експорт сталі - одне з основних джерел валюти для країни, і воно дуже залежить від світової кон'юнктури.
За словами Сергія Грищенка, голови Державного комітету промислової політики, за останній рік Україна втратила 80% свого експорту в США - якщо в 2000-м році за океан було відправлено 2 млн. тонн вітчизняної сталі, то в цьому тільки 300 тисяч. Але сталь становить 50% українського експорту в Америку.
Представники уряду України спілкувалися і з американськими чиновниками, і брали участь в Паріжської зустрічі. Однак, поки невідомо, чи будуть до України застосовані які-небудь обмежувальні заходи, і якщо так - то які.
