Доповідь голови тимчасової комісії по справі Гонгадзе Олександра Жира у Верховній Раді України про стан розслідування справ комісії

Стенограма слухання у Верховній Раді України проміжної інформації Тимчасової слідчої комісії щодо стану розслідування кримінальних справ відносно зникнення журналіста Гонгадзе, громадського діяча Бойчишина, вбивств народних депутатів України Щербаня і Гетьмана та спроби вбивства народного депутата України Володимира Бортника, нападів на народних депутатів України Єльяшкевича, Хару, викрадення сина народного депутата України Альохіна та загибелі народних депутатів України Бойка, М'ясковсьвого, Драгомарецького

Головуючий на засіданні – Голова Верховної Ради України Іван Степанович Плющ

Голова.
Оголошується до розгляду інформація Тимчасової спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України щодо стану розслідування кримінальних справ відносно зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, громадського діяча Бойчишина, вбивств народних депутатів України Євгена Щербаня, Вадима Гетьмана та спроби вбивства народного депутата України Бортника, нападу на народних депутатів України Єльяшкевича, Хару, викрадення сина народного депутата України Альохіна та загибелі народних депутатів України Бойка, М'ясковського і Драгомарецького.

Доповідає голова Тимчасової спеціальної слідчої комісії Олександр Олександрович ЖИР.

Жир О.О.

Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги депутати! Тимчасова слідча комісія щодо стану розслідування кримінальних справ відносно журналіста Гонгадзе та інших була утворена Верховною Радою 21 вересня 2000 року.

Розуміючи, що за кожною з кримінальних справ, які стали предметом досліджень, стоїть смерть конкретної людини, конкретного політичного діяча або факт знущання над нею, члени Тимчасової слідчої комісії не робили пріоритетів у будь-якій справі, прагнучи не тільки знайти істину в кожній із них, але й установити причини, що надали можливість скоєнню цих злочинів, а також причини їх нерозкриття правоохоронними органами держави.

Враховуючи широкий міжнародний резонанс на факт зникнення Гонгадзе, на першому етапі роботи увага членів комісії була зосереджена на цій справі. Це було зумовлено ще й отриманням записів розмов у кабінеті Президента, в яких йдеться про зникнення журналіста.

Хотів би також зазначити, що справа зникнення Гонгадзе викликала зацікавленість не тільки з боку правоохоронних органів, депутатів, але й певних політичних сил в Україні, які наймали іноземців для розслідування цих справ. Комісії відомо два факти:

Перший - партія "Трудова Україна" у березні 2001 року наймає незалежну недержавну американську фірму "КРОЛЛ".

Другий - лідер партії НДП Валерій Павлович Пустовойтенко запрошує взимку 2001 року російську фірму "Ажур" (Агентство Журналістських Розслідувань).

Оцінка результатів названих структур буде надана комісією у цій інформації пізніше. Перед тим, як перейти до інформації щодо конкретних справ, необхідно зазначити й наступне. У вересні ц.р. Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, в якій, зокрема, Асамблея закликала органи влади України:

- прискорити і завершити розслідування зникнення та вбивства Георгія Гонгадзе або розпочати в разі потреби нове незалежне розслідування цієї справи за допомогою міжнародних експертів;

- розпочати спеціальне розслідування справи народного депутата України Єльяшкевича, заступника голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Саме тому Тимчасова спеціальна комісія вважає за необхідне інформувати Верховну Раду щодо ситуації, в якій працює комісія, а також матеріали роботи по трьох справах - Гонгадзе, Єльяшкевича, Подольського.

Справа Гонгадзе.

Коротка хроніка подій.
16 вересня зникає журналіст.
02.11 в Таращанському лісі знайдено невідомий труп.
28.11 Олександр Мороз оприлюднює перші записи.
18.12 - дружина Гонгадзе впізнає прикраси і впізнає свого чоловіка у трупі, знайденому в Таращі.
27.01.2001 - заява Генпрокуратури про неможливість встановити причини смерті таращанського тіла.
7 лютого ц.р. Генпрокуратура визнає факт прослуховування кабінету Президента України.
17 лютого російські експерти встановлюють вірогідність - 99.9 відсотків в тому, що таращанське тіло належить Георгію Гонгадзе.
2000 рік, березень - фірма "КРОЛЛ", підкреслюю і нагадую, найнята партією "Трудова Україна", приїздить в Україну на замовлення.
19.04. 2001 р. - заява Генпрокурора щодо наявності свідка, який бачив Гонгадзе у Чехії;
8.05. 2001 р. - ФБР США підтверджує, що знайдене тіло належить Гонгадзе.
15.05 ц.р. слідство у справі Гонгадзе встановило вбивць, заявив міністр внутрішніх справ Юрій Смирнов. За його словами двоє виконавців загинули, організаторів немає, тому що ситуація була спонтанною, раптовою. До цієї справи, за заявою міністра, має відношення кримінальний авторитет Циклоп.
Червень 2001 - "КРОЛЛ" оприлюднює результати розслідування, в яких стверджує, що "ні обставини зникнення Гонгадзе, ні записи не дозволяють стверджувати про причетність Президента до цієї справи". Ані прокуратура, ані інші органи держави офіційно не отримали зазначений звіт, але так звані висновки "КРОЛЛу" широко поширюються і поширювалися в Україні лідерами партії "Трудова Україна", а також представниками України в Раді Європі.

У вересні цього року на каналі ОРТ продемонстровано документальний фільм, в якому заступник Генпрокурора України Баганець робить заяву про те, що слідству відомі вбивці Гонгадзе. Це кримінальні авторитети Циклоп та Матрос, які зникли після вбивства Гонгадзе. Баганець демонструє фотографії названих осіб.

13 грудня ц.р. представники фірми "АЖУР" передають матеріали розслідування тимчасовій слідчій комісії, а також надають докази про те, що Матрос, про якого розповідав та показував фотографії тележурналісту ОРТ Баганець, живий і знаходиться в Дніпропетровську і ніхто його не заарештовував.

Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне констатувати наступне.

1. Генеральна прокуратура України, інші правоохоронні структури, а також Тимчасова комісія не отримували офіційних документів щодо звіту фірми "КРОЛЛ".
2. Аналіз зазначеного звіту, розміщеного в Інтернеті, показує, що висновки "КРОЛЛУ" є сумнівними та багато в чому безпідставними.

а) Перш за все, Комісія відзначає, що замовлення "КРОЛЛу" було зроблено партією "Трудова Україна", до якої безпосереднє відношення має член родини Президента України народний депутат Пінчук.

б) Генеральний прокурор України, за твердженням "КРОЛЛУ", після переїзду Мельниченка до США, попередив їх, що будь-яке розслідування на території України буде з порушенням законодавства України. Але (знову ж таки із звіту "КРОЛЛу", цитую: "…завдячуючи тривалим зусиллям, в тому числі з боку Президента Кучми, прокурор Потебенько дозволив нам отримати доступ до ключових свідків і представників влади для продовження нашого розслідування". Комісія розцінює такі дії Президента як втручання в діяльність слідства, Генеральної прокуратури, особливу зацікавленість у фірмі "КРОЛЛ".

в) Фірма "Кролл" дозволяє собі робити висновки про недостовірність записів, зроблених в кабінеті Президента, лише на підставі того, що від зустрічі з ними відмовились Юрій Кравченко, Леонід Деркач та інші.

Дослівно із висновків "КРОЛЛ":

"…За винятком Президента України та глави Адміністрації Президента Литвина решта учасників розмов, як і сам Мельниченко, виявились недосяжними, тому ми не володіємо поясненнями щодо обставин, в яких були зроблені ті чи інші репліки, до чого все це призвело. Таким чином, відсутні будь-які свідчення на користь достовірності записів, які можна було б прийняти без інших доказів, а цих в свою чергу немає"!!??.

"Президент Кучма заперечує, що робив приписані йому критичні висловлювання, а з іншими учасниками бесіди зустрітися не вдалося. Більше того, Президент стверджує, що його слова були змонтовані та вирвані з контексту. Знову ж таки, немає свідків (тому, що відмовились зустрічатися з "КРОЛЛом") цих розмов, які б могли йому заперечити".

"Без додаткових підтверджень, а таких ми не маємо (чому?), записи не можуть розглядатися як такі, що заслуговують на довіру. Відповідно ні обставини зникнення Гонгадзе, ні записи не дозволяють стверджувати про причетність Президента до цієї справи. Таким чином не залишається ніяких підтверджень причетності Президента"??

г) Комісія вивчала питання щодо достовірності поданої "КРОЛЛом" інформації про проведений допит Президента, а також про технічні дослідження в кабінеті Президента. Служба безпеки України не володіє інформацією про зазначене вище. Президент та Управління державної охорони не можуть надати підтверджуючої інформації або назвати прізвища експертів-іноземців, які нібито заходили в кабінет Президента, а також чи проводилось будь-яке дослідження взагалі.

Більше того, Комісія тричі зверталась до Президента та підлеглих йому осіб з проханням провести зустріч та обговорити питання, які є предметом діяльності, в тому числі і по інших справах, і, скажімо, отримати відповідь на запитання. Прокуратура Київської області звинувачує конкретних осіб у вбивстві Вадима Гетьмана, про це оприлюднює інформацію. В той же час у засобах масової інформації з'являються фотографії, публікації, на яких Президент зустрічається із цими особами.

Тому, на жаль, Президент не тільки сам забоявся зустрічі з комісією, але й заборонив зустрічатися з комісією начальнику управління державної охорони України пану Строгому.

Оцінюючи невеликий перелік прикладів, комісія вважає, що висновки "КРОЛЛУ" не можуть братися до уваги офіційними структурами України, тим більше, використовуватись представниками України в міжнародних організаціях.

Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне поінформувати Верховну Раду про ігнорування норм Конституції та діючого законодавства з боку Генеральної прокуратури України. Відмовившись від зустрічі з членами комісії, та наданні інформації (не тієї, що є таємницею слідства) та привласнивши право тлумачення законів, Генеральна прокуратура фактично заблокувала роботу парламентської комісії.

Такі дії з боку Генпрокуратури члени комісії вважають наслідком того, що в записах розмов у кабінеті Президента лунає голос генерального прокурора Потебенька, який засвідчує про його діяльність, далеку від захисту законності в державі. Саме тому робота Генпрокуратури спрямована не на встановлення істини у справах, а на те, щоб загальмувати розслідування та виправдати певних посадових осіб, чиї голоси лунають в записах Мельниченка.

Тому, на нашу думку, робота Генпрокуратури має бути визнана незадовільною, і ми це пропонуємо зробити у Постанові.

Саме тому більшість членів комісії переконані, що повне і об'єктивне розслідування справи вбивства Гонгадзе може бути проведене тільки під контролем Ради Європи та за участю міжнародних фахівців. Комісія просить Верховну Раду підтримати вересневі резолюції ПАРЄ та реалізувати в першому кварталі наступного року ту її частину, що стосується справи Гонгадзе та справи Єльяшкевича.

Справа Єльяшкевича.

09.02.2000 року близько 21 години на території отелю "Москва" (зараз - готель "Україна"), де мешкають народні депутати України, на народного депутата Єльяшкевича був здійснений напад, коли депутат повертався з Верховної Ради.

У результаті нападу Єльяшкевич отримав закриту черепно-мозкову травму, струс мозку з набряком, переломом кісток носа та ін. Тілесні ушкодження були заподіяні у результаті нанесення відповідного удару кулаком в обличчя. Наслідками нападу могли стати й інші (в тому числі загрозливі для життя), якби не нанесення Єльяшкевичем удару нападнику у відповідь.

Слідче управління ГУ МВС України в Києві 10.01.2000 порушило кримінальну справу не за статтею Кримінального кодексу України стосовно посягання на життя та здоров'я державного діяча, а за ознаками злочину у вигляді злісного хуліганства. Слідство у справі зупинено. Воно зупинялось декілька разів (вперше - через декілька днів після скоєння злочину, востаннє - 18.08.2001 р. на підставі ст. 206 п. 3 КПК України, коли не встановлено особу, що вчинила злочин).

Кримінальна справа вивчалась у Генеральній прокуратурі України міста Києва, і надавалися письмові вказівки, які виконано. Про це говориться у листі заступника Генерального прокурора.

Комісія відзначає, що слідство ухиляється від вивчення версій нападу на депутата, пов'язаного з його професійною діяльністю, а потерпілий останній раз запрошувався слідчим 25 березня минулого року.

В той же час, Єльяшкевич одразу після побиття заявив, а потім 14.02.2000 підтвердив це письмово, що вважає напад на нього замовним, а замовником цього нападу вважає Президента України.

Як відомо, у 1999 році Єльяшкевич очолював спеціальну парламентську Комісію з питань забезпечення виборчих прав громадян під час проведення виборів Президента України. Комісія констатувала недемократичність проведення президентських виборів та зафіксувала систематичні чисельні порушення владою Конституції та законів України на всіх етапах виборчої кампанії.

Основною причиною замовлення нападу на Єльяшкевича сам депутат вважає висунення ним на пленарному засіданні Верховної Ради 9 лютого, тобто безпосередньо у день нападу на нього, пропозиції про створення парламентської комісії, яка б вживала термінових заходів для вдосконалення законодавства про референдум з метою недопущення фальсифікації результатів народного волевиявлення та маніпуляцій результатами референдуму, що передбачався 16.04.2000 р.

Прийняття такого рішення було узгоджене з більшістю фракцій Верховної Ради України, а керівництво Верховної Ради запланувало голосування з цього питання на 10 лютого після виступу Єльяшкевича.

Комісія констатує, що правоохоронними органами до цього часу не вжито відповідних заходів, які б сприяли розкриттю злочину проти Єльяшкевича, у тому числі не порушено кримінальну справу за відповідною статтею Кримінального кодексу стосовно посягання на життя та здоров'я державного діяча (не зважаючи на рішення Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 вересня цього року). Спроби оскаржити незаконні дії правоохоронних органів у суді Єльяшкевичем також не мали результатів.

Правоохоронні органи свідомо дезинформували громадськість про характер та міру спричинених Єльяшкевичу тілесних ушкоджень, у тому числі це робив і колишній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко на Дні Уряду у Верховній Раді 14.03.2000 року. А також через засоби масової інформації правоохоронці заявляли про начебто відмову Єльяшкевича від дачі свідчень, що було відкритою брехнею. Більш того, в окрузі народного депутата Єльяшкевича, не зважаючи на рішення судів, друковані ЗМІ (замовниками яких є Херсонська обласна державна адміністрація та Цюрупинська районна державна адміністрація) до цього часу не спростували повідомлення про те, що Єльяшкевич буцімто впав на слизьких сходинках готелю, а потім вигадав історію про побиття.

До цього треба додати, що Єльяшкевичу протягом останніх років не дають можливості виступити в ефірі Херсонської обласної державної телерадіокомпанії, грубо порушуючи, як статус народного депутата, так і рішення суддів.

Комісія вважає, що Генеральна прокуратура перешкоджає перевірці політичних мотивів замаху на Єльяшкевича та причетності до цього особисто Президента України.

Свідомо не беруться до уваги: відповідна заява Мельниченка від 16.11.2000 року та запис розмови Леоніда Кучми з невідомим (здійснений Мельниченком) від 7.07.2000 року, в якій Президент повідомляє співрозмовнику, що у разі винесення Єльяшкевичем на розгляд Верховної Ради України відповідного законопроекту, де зокрема йдеться про процедуру початку імпічменту, Єльяшкевича поб'ють так, "щоб не піднявся".

До речі, Мельниченко заявив, що готовий бути свідком у справі Єльяшкевича, що він погоджується на його допит у якості свідка по цій справі та готовий надати як записи цієї розмови Кучми щодо Єльяшкевича для проведення відповідної міжнародної експертизи, так і інші записи та інформацію, необхідну для розслідування справи.

Комісія вважає, що існує загроза життю та здоров'ю народного депутата України, особливо після призначення головою Херсонської облдержадміністрації Юрія Кравченка, та вважає, що Верховна Рада України та її керівництво повинні вирішити питання щодо захисту та безпеки Єльяшкевича.

Справа Подольського.

Олексій Подольський, референт-консультант народного депутата України Головатого, є одним із активних членів правозахисного об'єднання "Ми", керівник видавництва "Право" брав активну участь у виготовленні та розповсюдженні друкованих матеріалів з критикою Президента України напередодні та під час проведення виборів Президента у 1999 році та референдуму в 2000 році.

9 червня 2000 року Подольського було викрадено у Києві невідомими особами, вивезено у Чернігівську область та побито. Як засвідчив Подольський на засіданні комісії, події розгорталися наступним чином. Ми вважаємо за потрібне дати дослівно.

"На початку червня ми готували черговий матеріал щодо референдуму. Я закінчив писати матеріали і зателефонував друзям, що зайду до них. Це було на Львівській площі, вулиця Воровського. Я вийшов спокійно і, нічого не підозрюючи, пройшов через дорогу вул. Артема там, де вона закінчується на Львівській площі. Перейшов на ту сторону, щоб сісти або на тролейбус, або на таксі. У цей час мене вдарили ззаду по голові, я не втрачав свідомість, але був такий шок.

І в цей час, як били, їхала зелена машина, іномарка, дверцята були відкриті і мене було вкинуто між переднім і заднім сидінням на підлогу. Двоє хлопців сіли на мене колінами і двері закрили, ми поїхали. На всі мої питання: що, до чого, що відбувається, ніяких відповідей не було. Просто, аби я не говорив, мене били кулаком і гумовим кийком. Вони забрали відразу паспорт і забрали у мене окуляри, як тільки опинився в машині. Поки ми їхали, ми їхали десь дві години, жодного не було сказано слова, зі мною ніхто не розмовляв. Між собою не розмовляли. Але один з них, той, що бив гумовим кийком, час від часу стукав мене по коліну, по лівому коліну бив мене раз по десять не дуже, може, з розмаху.

Потім я зрозумів навіщо це, тому що потім місяців три я не міг ходити. І коли добрався вже додому, я дуже шкутильгав, бо в одному місці коліно було таке, як гарбуз. Потім, коли під'їхали, це була посадка біля села Петрівське, хутір, Чернігівська область Прилуцький район, як потім з'ясувалося. Лісосмуга. Біля неї галявина. От туди вони під'їхали, витягли мене за волосся і, погрожуючи, що будуть вбивати, якщо я піднімусь, витягли на підлогу і зразу відігнали машину метрів за 50 убік.

Пішли розмови. Один з них говорив - той, що був у краватці, більший - він казав: "Давай зараз візьмеш лопату, зараз візьмеш лопату, викопаєш собі могилу. Обіллемо тебе бензином". Водій, хлопець років 28, такий худенький, витяг з багажника каністру, лопату. Але мені лопату у руки не давали. Потім мене повалили на підлогу і почали бити."

Я не буду далі цитувати, але відбувається знущання, яке закінчується тим, що Подольського попереджають, що "якщо ти не припиниш свою діяльність в об'єднанні "Ми", то з тобою буде набагато гірше".

Повертається він додому, на ту адресу, з якої вийшов, але там вже спалено двері у квартиру і взагалі лише випадково не загорівся будинок.

Я хотів би на прикладі ще раз депутатам нагадати ті записи, які є стосовно цих епізодів, що були оприлюднені.

"Доповідає голосом Юрія Кравченка:

"Ну, тепер ота братія, що розпространяла від Головатого листівки. Значить, позавчора він опинився аж у Сумській області (це було на межі цих областей) той, який розпространяв. Так йому там так надавали (сміються), а он кричит: "Это Головатий мєня". Ну приїхав він додому, а там, значить, зайнялася дача і двері згоріли.

- У кого?

- У нього. (Сміються обидва). Понятно.

-А він розпространяв одну чи...

- Ми його... гад вийшов опять з новою пачкою в той же день 15 ментів, а він був з трьома охоронниками. Потім вийшов без нікого. Його у машину. Як пішли в ход... "Я більш не буду, це Головатий". "Хто ваш шеф?" Я буду свідєтєлєм. Ну, короче, в мене є такий підрозділ, методи їхні - в них ні моралі, нічого немає, так що, не дай Бог. Так що, значить, нічого немає. В мене група. І починає глушить".

Ну і так далі. Я навмисне це роблю до того, які висновки робить сьогодні Тимчасова комісія.

За інформацією Генпрокуратури, за даним фактом Шевченківським РУ МВС розслідується кримінальна справа за статтею "розбій". Справу вивчала прокуратура Шевченківського району міста Києва, надавала письмові вказівки. Після їх виконання 7.07 поточного року попереднє слідство у справі зупинено на підставі статті 206 пункт 3 КПК України у зв'язку з невстановленням осіб, які вчинили злочин. Лише після того, як справою зацікавилася наша комісія, Генпрокуратура витребувала цю кримінальну справу і зараз її вивчає.

Комісія звертає увагу, що у всіх названих справах багато спільного.

1. Гонгадзе, Єльяшкевич, Подольський - особи, які на час скоєння проти них злочинів були, а живі - залишаються - в опозиції діючому Президенту України і не просто в опозиції, а проводили і проводять фактичну політичну діяльність.

2. На відомих записах розмов у кабінеті Президента України зазначені особи, їх дії, а також дії проти них обговорюються за участю Президента України, міністра внутрішніх справ Кравченка, голова СБУ, на той час - Деркача, і, я це підкреслюю, якщо, спираючись на аудіозаписи, стверджувати, що Президент давав пряму вказівку на знищення Гонгадзе, сьогодні Тимчасова слідча комісія вважає неможливим, то події, які розгорталися навколо Подольського та Єльяшкевича повністю збігаються як в записах розмов, так і у житті. Обидва потерпілих прослуховували зазначені аудіозаписи і підтвердили комісії повну відповідність реальних подій записаним розмовам.

Враховуючи висновки експертизи записів Мельниченка, зробленої Міжнародним інститутом преси (Австрія) та його рекомендації, а саме, цитую: "… що відповідно до принципу верховенства права обов'язком саме українських органів влади є забезпечення подальшого розслідування цієї справи. Правильним методом розв'язання цього питання може стати зіставлення правопорушень і злочинних дій, зафіксованих у розмовах, з фактичними діями, що мали місце в Україні".

Порівнявши події із записами, члени ТСКа переконані, що, на жаль, аудіозаписи розмов у кабінеті Президента України щодо побиття Єльяшкевича та Подольського не є монтажем. Але остаточну крапку у цьому питанні повинна поставити експертиза Ради Європи.

Оцінюючи реальну ситуацію у державі і, перш за все, ставлення Генеральної прокуратури до розслідування кримінальних справ, які є предметом діяльності комісії, у тому числі зволікання із встановленням істини, ми вважаємо вкрай необхідним терміново й остаточно встановити: записи розмов в кабінеті Президента є монтаж чи ні? Ця експертиза повинна бути здійснена у відповідності до вимог українського законодавства, Міжнародної організації комп'ютерних доказів та за участю експертів Ради Європи.

Якщо буде встановлено, що оприлюднено змонтовані записи стосовно Гонгадзе, Єльяшкевича, Подольського, то це зніме всі підозри з Президента, зокрема, та з України взагалі. Якщо монтаж відсутній, ми зможемо отримати відповідь на багато питань, в тому числі, хто і навіщо підбурював Президента, хто і навіщо переконував його давати доручення міністру Кравченку займатись Гонгадзе, а не вирішувати з ним (з Гонгадзе) питання в суді, як спочатку пропонував сам Президент, і так далі.

Саме тому, на переконання членів Тимчасової комісії, парламент повинен передбачити окремим рядком в Держбюджеті на наступний рік кошти в обсязі 500 тисяч гривень, які дадуть змогу провести зазначену експертизу, та зупинити значно більші втрати, які несе держава сьогодні. І ми просимо підтримати цю пропозицію.

Це питання є актуальним ще й тому, що ми напередодні виборів, а минулі вибори зафіксували багато повчального, чого ніколи не повинно повторитися.

Дякую. Я закінчив.

ГОЛОВА. Дякую. Запитання є? Запишіться. 5 хвилин. Ви подивіться, ще одна інформація, ми ж не можемо день... 45 хвилин на питання, от і все, тоді не буде виступів. Костинюк, за ним - Ратушний.

КОСТИНЮК Б.І., "Народний Рух України"

Шановний доповідачу, у сьогоднішній вашій інформації прозвучало багато прізвищ поважних людей, у тому числі народних депутатів, багато з яких сьогодні з нами немає. Але немає прізвища народного депутата України, голови "Народного руху", В’ячеслава Чорновола. Ви пам'ятаєте, що на той час міністр внутрішніх справ відразу через кілька годин заявив, що це є звичайна дорожньо-транспортна пригода. Таким чином, дав вказівку, як вести слідство. Громадськість з перших годин до цього часу не повірила тій версії - звичайній дорожньо-транспортній пригоді. Є багато суперечливих фактів, на які слідство до цього часу не дало відповіді.

Після слідчих дій вашої комісії - чи не проглядалися паралелі з загибеллю цих людей і загибеллю В’ячеслава Чорновола?

І ще одне. Під час виборів в Білорусії була інформація про так звані "ескадрони смерті". Чи є паралелі отих білоруських ескадронів з українськими подіями? Дякую.

ЖИР О.О. Дякую, шановний колего.

Я хотів би зазначити, що з питання, пов'язаного із загибеллю В’ячеслава Чорновола, утворена окрема комісія, яка більш предметно ним займається. І це питання В’ячеслава Чорновола, на жаль, не є предметом нашої комісії. Але мені відомо від майора Мельниченка, про те, що існують записи розмов у кабінеті Президента, де лунає прізвище В’ячеслава Чорновола. Оскільки за словами Мельниченка він не мав можливості, підкреслюю, за словам Мельниченка, і часу прослуховувати всі записи, які стосуються цього питання, то стверджувати, в якому ракурсі в кабінеті Президента велись розмови стосовно В’ячеслава Чорновола, він не може.

Щодо спільного. На жаль, не тільки справа Чорновола, справи, які є предметом діяльності комісії, але і в питанні, пов'язаному із вибухом у Кривому Розі, і з терористичним актом, здійсненим проти кандидата в Президенти Наталії Вітренко, є багато спільного.

Ще під час минулого скликання, займаючись питанням саме вибуху в Кривому Розі, ми отримували інформацію. Вона, на жаль, через відсутність часу (закінчувався термін Верховної Ради) ми не мали можливості перевірити її до кінця, але ще й тоді ми отримували інформацію про наявність так званих "ескадронів смерті", інформація про які пізніше була у записах Мельниченка й інших матеріалах.

Саме тому я вважав і вважаю, що це питання має бути відокремлене, воно має вивчатися.

ГОЛОВА. Михайло Ратушний, за ним Гуцол.

РАТУШНИЙ М.

Шановний доповідачу, не здається вам, що саме те, в якому контексті ви зараз доповідаєте, показує, що, на жаль, і інтерес суспільний, і інтерес тих, хто зобов'язаний докопатись до істини, пройшов цієї проблеми. І це вкрай небезпечно під кутом того, що всі ці проблеми пов'язані були з виборами минулими. Зараз нові йдуть вибори, і якщо ми не відкриємо, парламентська комісія спеціальна не докопаємось до істини, хто це зробив і кому це вигідно, нас, не дай Боже, чекають попереду такі ж темні справи.

І тепер конкретно про Гонгадзе. Через дві години, як він покинув бульвар Лесі Українки і його почали шукати, були дзвінки до Мартиненка, прес-секретаря на той час Президента, було відомо, що людина зникла. В матеріалах справи це підтверджує "Ажур", підтверджується правоохоронними органами, що Гонгадзе чи мав з кимось зустріч, де мав отримати інформацію, де його затягнули у пастку, чи ще щось. Оці дві години ті люди, які знали, що він зник...

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон. Півтори хвилини.

РАТУШНИЙ М.Я. Ви у мене забрали 10 секунд.

ГОЛОВА. А хвилина 20?

Будь ласка, відповідайте.

ЖИР О.О. Михайле, важко зрозуміти таке довге питання і неконкретне.

Я хочу сказати, що я не є прибічником того, що ми повинні піднімати справи смерті політиків, смерті депутатів Верховної Ради, побиття напередодні виборів. Це питання не залежить від того: є вибори чи немає виборів. А саме встановити істину - це можливо. Це можливо було зробити ще на початку цього року, зробивши один крок, на якому наполягала вже тоді комісія: провести експертизу аудіозаписів і дати відповідь. Будь-які твердження про те, що в світі не проводиться експертиза цифрових записів… Вже доведено, - це є просто-напросто, ну, м'яко кажучи, інформація, що не відповідає дійсності, яка навмисно кидається у суспільство.

Зробивши один крок, в якому мусить бути зацікавлений Президент України, ми зупиняємо всі розмови і говоримо: "Монтаж, підтасовка. Людей, які займалися цим, ми знаємо". У цьому випадку, якщо це правда, тоді відповідні дії до тих осіб, чиї голоси лунають?

Стосовно темних справ, які нас чекають. Якщо не буде встановлена істина по справах, нас чекають нові справі, нові слідчі комісії, нові вбивства. І ми до цього йдемо, тому що ті особи, які лунають, я вибачаюсь, про ескадрони смерті, про які заявлялось, вони сьогодні пішли у відставку, але сьогодні вони випливають на поверхню і займають відповідальні пости у державі.

Тому розслідувати треба, є всі можливості. Треба єдине: бажання Генерального прокурора і Президента України.

ГОЛОВА. Михайло Гуцол. За ним - Пилипчук.

ГУЦОЛ М.В. (Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист", передвиборчий блок "Зелені")

Дякую, Іване Степановичу. Шановний доповідачу, я уважно прослухав вашу змістовну доповідь, за що дякую. І в мене є декілька запитань до вас.

Більше року мене публічно побили у Києві у другій лікарні пологовій. Була створена слідча комісія, була порушена кримінальна справа. Зрештою, вона через півроку закрита. Міліція забрала у мене посвідчення, у мене зараз дублікат, я можу вам показати. І це тоді, коли медики, майже 300 чоловік, звернулися до мене за допомогою як до секретаря Комітету Верховної Ради з питань прав людини. І сьогодні на мене йде тиск. Мені відомо, що на мене готується замах, фізична розправа, і відомо, хто. Я звернувся до СБУ.

СБУ мені повідомило, офіцер, що вони по телефону попередили того чоловіка, щоб він цього не робив. Більше того, я назвав адресу, прізвище, ім'я і по батькові, де лежить зброя, автомати іноземного виробництва. Та людина катається по Києву на "джипах" і "мерседесах", а вже протягом третього тижня ніякі не вживаються міри. У мене запитання до вас, як до фахівця: чи можуть правоохоронці захистити права депутата?

ЖИР О.О. Відповідаю вам: можуть. Для цього потрібне бажання. Комісія не розглядала ці питання, що ви задаєте. На моє переконання, ми дійшли до того, що Генеральна прокуратура України порушує Конституцію, її порушує Генеральний прокурор. Підтримує такі дії наш шановний Президент. Прокуратура приписами відміняє судові рішення. І всіх це задовольняє. Жоден не бажає підняти це питання. І будуть у нас тривати будь-які і нападі, і вбивства до того часу, поки Генеральна прокуратура не стоятиме на вимогах виконання закону всіма правоохоронними органами.

ГОЛОВА. Ігор Пилипчук - останнє запитання.

ПИЛИПЧУК І.М., 124 виборчий округ, фракція "Батьківщина".

Шановний Олександре Олександровичу! В засобах інформації надзвичайно часто чути, що сьогодні вбивства відомих політичних громадських діячів, таких як Гетьман і Щербань, розкрито. І це звучить з вуст керівників силових відомств. Чи слідча комісія, яку ви очолюєте, зверталась із питанням про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які дали дозвіл про ведення слідчих дій на території України іншими різними спецслужбами? І третє. Чи вам не здається, що спеціально так званого офіцера честі скерували в Херсон, щоб не дати можливість якраз таким депутатам, як Єльяшкевич і іншим на Херсонщині, дійсно, доносити ту правду, яку чекає український народ. Дякую.

ЖИР О.О. Шановні колеги! Ми, на жаль, всі стали свідками того, що у ході розслідування цих справ, якими займається комісія, лунають заяви безпідставні з самого початку, які не відповідають дійсності. Це робив міністр Кравченко, це сьогодні робить, на жаль, наш шановний міністр Смирнов. Справу розслідує Генеральна прокуратура. Хто має право повідомляти, розповсюджувати? Ніхто. Як було стосовно заяви шановного міністра Смирнова вже, що знайдено вбивць. Хто їх знайшов? Прокуратура на наступний день всі ці питання спростовує.

Саме тому, якщо є якісь матеріали щодо вбивць Гетьмана або Щербаня, то ми такою інформацією не володіємо. І в мене є особистий сумнів, чи це це черговий популізм напередодні і виборів, і подій, які розгортаються в державі.

Стосовно призначення офіцера честі, то я це виклав у доповіді, не буду повертатися. Стосовно притягнення осіб, а саме - хто дав дозвіл на проведення досліджень у кабінеті Президента… На сьогоднішній день ми не маємо цієї відповіді. У Генеральній прокуратурі цього ніхто нічого не знає, навіть не мають відповіді і результатів. Тобто вони непричетні. Служба безпеки не наділена законодавством сьогодні охороняти Президента, це здійснює Управління охорони. Управління охорони не відповідає на депутатські запити, які лунають з трибуни Верховної Ради. І керівнику Державної служби управління охорони Президент забороняє з'являтися на комісію.

Тому я ще раз кажу, що це все питання, пов'язані із Генеральним прокурором.

ГОЛОВА. Дякую. Олександре Олександровичу.