"Б’ЮТі" оголошує війну Тігіпку.
Нові "ініціативи" Омельченка

Понеділок, 14 січня 2002, 17:55
Невгамовний Григорій Омельченко (читай: Юлія Тимошенко й її блок "Б’ЮТі", в першу п’ятірку якого входить Г. О.) оголосив війну Сергію Тігіпку, а разом і блоку "За ЄдУ!"

УП отримала "свіженький" запит борця з корупцією та його колеги Анатолія Єрмака, датований 14 січня ц. р. (тобто сьогоднішній), в якому генпрокурору Потебеньку й голові Державної податкової адміністрації Азарову ("одноблочнику" Тігіпка) "велено" провести перевірку деяких фінансових операцій "Приватбанку". Найближчими днями, можливо навіть завтра, цей запит голосуватиметься у ВР.

Документ називається так: "Про порушення кримінальної справи та розслідування обставин відмивання за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк", перевірку фінансово-господарської діяльності комерційних структур, створених народним депутатом України С.Тігіпком, дачу правової оцінки діям посадових осіб і притягнення винних до відповідальності".

Окрім наведення "колючих" фактів, депутати цитують "нові" записи розмов в кабінеті президента України, які здійснював Микола Мельниченко, і які широкій громадськості ще не відомі.

Ось текст запиту (всі виділення зроблені його авторами):

"Нами отримані матеріали, які засвідчують, що у 1995–1996 рр. через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк" були відмиті за кордоном грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, на суму понад 150 млн. доларів США. Про це були проінформовані Президент України Л.Кучма, Кабінет Міністрів, Національний банк, правоохоронні та контрольно-ревізійні органи, які, судячи з матеріалів, не вжили належних заходів реагування для притягнення винних до відповідальності.

У травні 1996 року міністр внутрішніх справ України Ю.Кравченко направив доповідну записку Президенту України Л.Кучмі "Про негативні тенденції в роботі комерційних банків" (№2722/кв від 7 травня 1996 року, копія додається). У доповідній записці, зокрема, зазначалося, що "тільки одна організована злочинна група, викрита в ході розслідування кримінальної справи №35394 в Автономній Республіці Крим, створила більше десяти фіктивних комерційних структур і, користуючись кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів у Сімферопольському АКБ "Приватбанк", на протязі 1995 року "відмила" коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму 1,5 трлн. карбованців... (еквівалентна на той час 10 млн. 172 тис. дол. США).

Факти розкрадання коштів та шахрайства з фінансовими ресурсами, виявлені у Житомирській області, де посадові особи філії ЗАТ "Український національний Будинок Селенгу" через кореспондентський рахунок АБ "Латекобанк" в АКБ "Приватбанку" привласнили 13 млрд. крб. (88 тис. дол. США). Подібні факти мали місце також в м. Києві, Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській та інших областях.

Тільки у Львівській області порушено 6 кримінальних справ відносно осіб комерційних підприємств, якими незаконно вилучено з безготівкового обігу через кореспондентські рахунки прибалтійських банків в АКБ "Приватбанку" м. Дніпропетровська грошових коштів на загальну суму понад 25 млрд. крб. (169 тис. дол. США).

З порушених в Луганській області кримінальних справ вбачається, що злочинцями через кореспондентський рахунок АБ "Латекобанк", який є клієнтом АКБ “Приватбанк”, з безготівкового обігу було вилучено понад 46,5 млрд. крб. (315 тис. дол. США).

За оперативними даними, в 1995 році за межі України через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів через АКБ "Приватбанк" тільки у Республіку Латвія було перераховано 7,486 трлн. крб. (50 млн. 765 тис. дол. США), 295 млн. російських рублів (65 тис. дол. США), 8,3 млн. дойч-марок, 88 млн. дол. США.

Аналіз фінансової діяльності АКБ "Приватбанк" свідчить, що він має 364 кореспондентські рахунки банків-нерезидентів. Щоденний грошовий обіг по них складає 50-60 млрд. крб. (407 тис. дол. США), це кошти, які не пов’язані з виробництвом, торгівлею та ін.

Вказане свідчить про масовий відтік грошових коштів за межі України, які не повертаються в державу, а якщо і повертаються, то готівкою у валюті..."


З метою недопущення відтоку грошових коштів з України міністр Кравченко запропонував Президенту України Кучмі: "Призначити урядову комісію з вивчення і відпрацювання питання відтоку з України грошових коштів через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк".

16 травня 1996 року Президент України Кучма до цієї доповідної записки дав доручення тодішньому Прем’єр-міністру Марчуку та тодішньому Голові правління Національного банку України Ющенку такого змісту: "Для аналізу і вжиття відповідних заходів. Прошу щомісячно доповідати" (копія додається).

Зазначимо, що з жовтня 1991 до лютого 1992 року Тігіпко Сергій Леонідович був заступником голови правління Дніпропетровського АКБ "Приватбанк", а з березня 1992 до квітня 1997 року - головою правління цього банку.

З червня 1998 року до липня 2000 року Тігіпко був також і головою Комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами.

Згідно з отриманими копіями документів у продовж 1993–2001 рр. Тігіпко особисто (в окремих випадках його дружина Тігіпко) та разом з юридичними особами (які є "взаємнозасновниками" або де він - один із засновників), створив цілу мережу пов’заних між собою комерційних структур, страхових компаній і вніс великі суми коштів готівкою (сотні тисяч гривен, тисячі доларів США) як частку статутного капіталу.

А саме, ТОВ "Альфа-Приват, ЛТД", ТОВ "Бета-К, ЛТД", ТОВ "БНМ-Приват, ЛТД", ЗАТ компанія з іноземними інвестиціями Українсько-Кіпрське "Приват Інтертрейдінг" (сума внеску С.Тігіпка - 5 320 дол. США), ТОВ "Сентоза ЛТД", ТОВ "СОЛМ ЛТД", ТОВ комерційне агентство "ВІСТ ЛТД", ЗАТ "Страхова компанія "Міжнародна страхова компанія" (сума внеску С.Тігіпка - 505 925 грн., сума внеску його дружини Н.Тігіпко - 28 107 грн.), ТОВ "Перша міжнародна фінансова корпорація" (сума внеску Н.Тігіпко - 27 844 грн. і 599 719 грн.), ТОВ "Нафто-газ сервіс", ТОВ "Інвестиційна компанія "Бізнес-інвест" (сума внеску С.Тігіпка - 44 000 грн.), ЗАТ страхова компанія "Приватполіс" (сума внеску С.Тігіпка - 497 146 грн., сума внеску його дружини Н.Тігіпко - 27 315 грн.), ЗАТ "Холдингова Компанія "ТЕКО-ДНІПРОМЕТИЗ" (сума внеску С.Тігіпка - 111 000 грн.), ЗАТ Страхова компанія "Міжнародна страхова група".

На наше депутатське звернення від 13 червня 2001 року перший заступник міністра внутрішніх справ Корнієнко повідомив, що "наведені у зверненні факти переказу коштів за межі держави із використанням кореспондентських рахунків банків-нерезидентів, відкритих в АКБ "Приватбанк", мали місце у період, коли в Україні склалася катастрофічна ситуація із "вивезенням" українських капіталів за кордон, їх акумуляцією на приватних рахунках, відкритих у закордонних банках, та рахунках резидентів офшорних зон.

Слідчими підрозділами органів внутрішніх справ кримінальні справи відносно посадових осіб АКБ "Приватбанк" до суду не направлялися і останні до кримінальної відповідальності не притягувалися. На даний період часу, слідчими підрозділами органів внутрішніх справ розслідується три кримінальні справи відносно вказаної категорії осіб" (№0-6505 від 5 липня 2001 року, копія додається).


Перший віце-прем’єр-міністр О.Дубина на наше депутатське звернення від 13 червня 2001 року повідомив, що "Прем’єр-міністром України П.Лазаренком було доручено Міністерству фінансів проаналізувати роботу комерційних банків, вжити відповідних заходів для ліквідації недоліків і доповісти Прем’єр-міністрові особисто. Міністерством фінансів виконання зазначеного доручення було покладено на Головну державну податкову інспекцію та Головне контрольно-ревізійне управління. Урядова комісія з вивчення і відпрацювання питання відтоку з України грошових коштів через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк" не створювалася..." (№34-2707/4 від 16 серпня 2001 року, копія додається).

Аналіз відповіді Дубини, на нашу думку, дає підстави зробити висновок, що доручення Президента України Кучми від 16 травня 1996 року, по суті, було проігноровано Кабінетом Міністрів і Національним банком України, а Президент не забезпечив належного контролю за виконанням свого доручення. У відповіді також не вказані результати перевірок АКБ "Приватбанк" та його філій і які були вжиті заходи реагування на виявлені порушення і недопущення відтоку коштів за кордон.

Викладене є підставами для порушення кримінальної справи, проведення об’єктивного розслідування всіх обставин відмивання грошових коштів за кордоном через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк" та перевірки фінансово-господарської діяльності цього банку і заснованих С.Тігіпком комерційних структур, сплати ними податків, дотримання законодавства у сфері валютного регулювання, наявності у С.Тігіпка, його дружини Н.Тігіпко, посадових осіб зазначених комерційних структур і банку валютних рахунків за кордоном.

Виникають також запитання, відповіді на які повинні дати Генеральна прокуратура і ДПА України: чому Кабінет Міністрів, Національний банк, Державна контрольно-ревізійна служба та правоохоронні органи не провели повної, всебічної, об’єктивної перевірки (розслідування) всіх обставин фінансової діяльності АКБ "Приватбанк" та його філій, в тому числі відмивання через їх кореспондентські рахунки за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, і за результатами перевірки (розслідування) не вжили передбачених законом заходів реагування? Чому Президент Л.Кучма не добився виконання свого ж доручення?

Можливо, відповіді на ці запитання знаходяться в особистих стосунках тодішнього голови правління АКБ "Приватбанк" Тігіпка і Президента України Кучми (як це було свого часу з колишнім Прем’єр-міністром Лазаренком).

Нагадаємо, що ще до появи зазначеної доповідної записки міністра внутрішніх справ Кравченка, Тігіпко з 18 листопада 1994 року був позаштатним консультантом Президента України Кучми з питань грошової політики.

22 січня 1996 року розпорядженням Президента України Кучми Тігіпка було введено до складу робочої групи з підготовки доповіді Президента України "економічний і соціальний розвиток України в 1995 році".

З 26 січня 1996 року Тігіпко стає членом Міжвідомчої консультативної ради з питань діяльності банків.

Як уже зазначалося, 7 травня 1996 року міністр внутрішніх справ Кравченко направив Президенту України Кучмі доповідну записку, в якій були викладені факти відмивання за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом на суму 150 млн. доларів США, через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк", головою правління якого був Тігіпко.

Знаючи про це, Президент України Кучма 8 квітня 1997 року призначає Тігіпка віце-прем’єр-міністром з питань економічної реформи. Зауважимо, що вже 10 квітня 1997 року лідер НРУ Вячеслав Чорновіл заявив, що призначення Тігіпка віце-прем’єр-міністром свідчить про "посилення дніпропетровського клану в уряді".

12 квітня 1997 року Тігіпко заявив, що він вважає себе членом президентської команди. За його словами, саме від Президента він отримав запрошення на роботу і тільки Президент може його звільнити, і якщо таке трапиться, то він планує повернутися на старе місце в "Приватбанк".

16 квітня 1997 року Тігіпко увійшов до складу створеної указом Президента України Кучми Консультативної ради з іноземних інвестицій, главою якої, згідно з положенням, є Президент.

У травні 1997 року Тігіпко очолив тимчасову раду при НБУ, яка була створена як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

У липні 1997 року Президент України Кучма призначив Тігіпка членом Вищої економічної ради при Президентові України і заступником голови Комісії з проведення адміністративної реформи (голова екс-Президент України Кравчук).

У липні 1997 року Президент України Кучма призначив Тігіпка віце-прем'єр-міністром з питань економіки (Прем’єр-міністр Пустовойтенко).

У листопаді 1997 року Президент України Кучма призначив Тігіпка членом Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України.

У грудні 1999 року Президент України Кучма призначив Тігіпка міністром економіки України (Прем’єр-міністр Ющенко).

У лютому 2000 року Президент України Кучма призначив Тігіпка членом Ради національної безпеки і оборони України і членом Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України.

У квітні 2000 року Президент України Кучма призначив Тігіпка членом Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України.

З червня 2000 року Тігіпко - народний депутат України.

Чи не повториться подібна ситуація з Тігіпком як з Лазаренком?

Нагадаємо, що свого часу Президент Кучма знав і про злочинну діяльність Лазаренка, але також не вжив відповідних заходів реагування, щоб припинити цю діяльність. Ще в грудні 1994 року і квітні 1995 року ми вручили Президенту Кучмі депутатські звернення та копії банківських документів, які підтверджували наявність у Лазаренка банківських рахунків за кордоном та приховування (відмивання) на них десятків мільйонів американських доларів.

Знаючи про це, Президент Кучма призначив Лазаренка: у грудні 1994 року членом комісії з державних нагород, у липні 1995 року — головою Дніпропетровської облдержадміністрації, у вересні 1995 року — першим віце-прем’єр-міністром, у травні 1996 року — Прем’єр-міністром. 28 грудня 1995 року Президент Кучма нагородив Лазаренка орденом "Князя Ярослава Мудрого" V ступеня "За видатні заслуги перед Українською державою в галузі державного будівництва та значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Дніпропетровського регіону".

Слідчими Швейцарії та США встановлено, що цей "значний особистий внесок" Лазаренка становить понад 1 млрд. американських доларів, вкрадених ним у свого народу і відмитих у закордонних банках. Додамо: за сприяння і участі Президента України Кучми.

Виникає аналогічне запитання: чому Президент Кучма (до речі, як і підлеглі йому Генеральний прокурор і Голова Служби безпеки), знаючи про злочинну діяльність Лазаренка, не вживав у продовж чотирьох років відповідних заходів для припинення цієї діяльності та притягнення Лазаренка до відповідальності, а нагороджував і призначав його на відповідальні посади?

Відповідь на це запитання, на нашу думку, дали адвокати Лазаренка, які 5 червня 2000 року у розповсюдженому для ЗМІ прес-релізі заявили: "...у нас є переконливі докази і документи, а також копії банківських платіжок, які вказують на те, що участь у відмиванні грошей, яке інкримінується Лазаренку, розповсюджується також і на Президента України Кучму. З 1995 до 1998 року Президент України Кучма регулярно отримував відрахування від комерційних підприємств, контрольованих Лазаренком". Адвокати Лазаренка стверджують, що "...документи, які вони мають на руках, однозначно вказують на те, що Кучма підтримував комерційну діяльність Лазаренка, брав у ній участь, а за свої призначення Лазаренко перераховував великі суми валюти не тільки на особисті валютні рахунки Кучми, але і на валютні рахунки, які ним контролювалися".

На плівках Миколи Мельниченка є запис розмови Генерального прокурора Потебенька з Президентом Кучмою 8 червня 2000 року з приводу цієї заяви адвокатів Лазаренка.

Наводимо фраґменти цієї розмови мовою оригіналу:

Л.Кучма: Кажуть, тут у нас адвокати Лазаренка розповсюджують в день приїзду Клінтона.

М.Потебенько: Да.

Л.Кучма: Бумажку! Шо Лазаренко ділився із Президентом грошима. Ну це ж так, чи ні?

М.Потебенько: Ну, була ця заява. Вона ж, цілком, показав Пайфер (на той час посол США в Україні - Г.О., А.Є.). Треба сказати, що ніде вона не пройшла! Єдине посилання - це "Файненшел таймс", єдине! Ми просто дивилися по американській пресі. І десь там, в "Сан-Франціско кронікл", якесь видання.

Л.Кучма: Ну, сопляк. Я якісь борги, шоб мати справи з Лазаренко. Я з самого початку знав, що він такий падлючий!

Колишній охоронець Президента України Кучми майор Микола Мельниченко заявив, що побачене ним особисто і зроблені ним аудіозаписи однозначно засвідчують, що Президент України Кучма — злочинець. Він віддавав злочинні накази, контролював їх виконання, а також систематично брав хабарі і займався поборами, що дозволило йому привласнити кошти на суму не менше одного мільярда доларів США.

Кучма створив "кришу" для захисту олігархів і бізнесменів, які змушені були перераховувати мільйони доларів на рахунки, контрольовані Президентом через його банкіра і довірену особу Олександра Волкова. "Кожен, хто працює на нас, повинен платити за свою "кришу", — цитує Микола Мельниченко записані ним висловлювання Кучми.

Найбільше зло, скоєне Кучмою, — це те, що вся країна перетворилася на його приватний рекет. "В Україні не має більшого злочинця за Кучма", — робить висновок (з яким важко не погодитись) майор Мельниченко.

На підставі викладеного, керуючись ст.86 Конституції України, ст. ст. 15, 17 Закону України "Про статус народного депутата України", вимагаємо:

- порушити кримінальну справу за фактом відмивання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, за ознаками злочину, передбаченого ст. 209 КК України;

- провести повне, всебічне, об’єктивне розслідування всіх обставин відмивання за кордоном грошових коштів через кореспондентські рахунки АКБ "Приватбанк" за період його діяльності, дати правову оцінку діям колишнього голови правління АКБ “Приватбанк” С.Тігіпка та інших посадових осіб банку;

- провести повну, всебічну, об’єктивну перевірку фінансово-господарської діяльності комерційних структур, засновниками яких були С.Тігіпко або його дружина Н.Тігіпко: ТОВ "Альфа-Приват, ЛТД", ТОВ "Бета-К, ЛТД", ТОВ "БНМ-Приват, ЛТД", ЗАТ компанія з іноземними інвестиціями Українсько-Кіпрське "Приват Інтертрейдінг", ТОВ "Сентоза ЛТД", ТОВ "СОЛМ ЛТД", ТОВ комерційне агентство "ВІСТ ЛТД", ЗАТ "Страхова компанія "Міжнародна страхова компанія", ТОВ "Перша Міжнародна Фінансова корпорація", ТОВ "Нафто-газ сервіс", ТОВ "Інвестиційна компанія "Бізнес-інвест", ЗАТ страхова компанія "Приватполіс", ЗАТ "Холдингова Компанія "ТЕКО-ДНІПРОМЕТИЗ", ЗАТ Страхова компанія "Міжнародна страхова група" та інших, які є "взаємнозасновниками" на предмет сплати ними податків, дотримання законодавства у сфері валютного регулювання і за результатами перевірки дати правову оцінку діям С.Тігіпка та інших осіб;

- перевірити наявність у С.Тігіпка, його дружини Н.Тігіпко, посадових осіб зазначених комерційних структур, АКБ "Приватбанк" валютних рахунків за кордоном і сплати ними податків, а також чи видавався Національним банком України дозвіл на відкриття валютних рахунків за кордоном;

- встановити причину невиконання доручення Президента України від 16 травня 1996 року до доповідної записки міністра внутрішніх справ України Ю.Кравченка "Про негативні тенденції у роботі комерційних банків" (№ 2722/кв від 7 травня 1996 року) і винних осіб притягнути до встановленої законом відповідальності.

Про результати розгляду депутатського запиту, прийняті рішення проінформуйте нас, давши повну відповідь щодо результатів перевірки (розслідування).

Народні депутати України Г.Омельченко (депутатське об’єднання "Антимафія"), А.Єрмак"



powered by lun.ua