13 + 23: кому вигідна така арифметика?
Четвер, 31 січня 2002, 12:36
13 блоків та 23 партії. Стільки потенційних суб'єктів виборчого процесу подали до кінцевого визначеного законом терміну свої документи до ЦВК. При цьому дві маловідомі загалові партії не зуміли внести грошову заставу.
УНА відмовили були в реєстрації з формальної причини (перевищення обсягу програми, 8300 знаків замість 7800; але є всі підстави вважати, що скорочений варіант програми таки буде зареєстровано). Ще в кількох блоків виникли проблеми в зв'язку з назвами, - але, за відсутності чітких положень закону, навряд чи когось знімуть з дистанції саме через це.
Бо, хоч скільки, скажімо, обіцяли представники "Нашої України" подати в суд на проект Ржавського "За Ющенка", але, за інформацією ЦВК, жодного реального позову поки нікуди так і не надійшло.
Отже, на березневих виборах 2002-го до бюлетенів буде, очевидно, внесено ще більше суб'єктів, ніж чотири роки тому (тоді, нагадаю, за багатомандатним округом змагання вели 30 партій і блоків).
І це стало для багатьох несподіванкою. Адже вважали, що значна передбачена новим законом грошова застава (чверть мільйона гривень!) відохотить від участь в перегонах завідомих аутсайдерів. (Дотеперішню вимогу подання підписів на підтримку реєстрації чудово навчилися обходити, навіть не виходячи за двері партійних офісів). Тим не менше, два десятки партій та блоків, яким подолання бар'єру "не загрожує" навіть теоретично, звідкілясь роздобули і внесли ці гроші.
Насмілюся твердити: зробили вони це не з членських внесків (які там внески, коли всіх членів партії можна зібрати на одній канапі). І не зі спонсорських пожертв бізнесовців, яким виділено місця в "п'ятірках" чи "десятках" (наші бізнесмени чітко навчилися відрізняти "прохідні" проекти від відвертої "туфти").
Отже, залишився єдиний механізм фінансування: за рахунок інших, потужніших учасників виборчого процесу, яким вигідна поява не тільки блоків-"фантомів", але й просто збільшення числа суб'єктів, занесених до бюлетенів.
Нагадаю: на минулих виборах за вісім партій та блоків, які подолали чотиривідсотковий бар'єр, було подано в сумі 65% голосів. Решта 35% голосів, поданих за 22 "невдах", пропорційно розподілилися між переможцями, підвищивши представництво кожного з них у півтора рази. Цю обставину, очевидно, чітко затямили "технологи", які в поті чола працюють на наших політичних "китів". Яких саме? - спробуймо відгадати, скориставшись з давнього римського запитання: "Кому це вигідно?"
Сьогодні лише дві сили - КПУ та "Наша Україна" - гарантовано й за будь-яких обставин долають бар'єр в силу свого високого рейтингу серед виборців. Ще дві сили – "ЗаЄдУ" та СДПУ(о) почуваються теж упевнено. Але не в силу всенародної любові до них, а через величезний адмінресурс у перших, і потужну медіа-імперію других.
Ще шість-вісім суб'єктів реально претендують на подолання бар'єру. Але становище жодного з них не можна вважати цілком убезпеченим, бо навіть сьогоднішній рейтинг на рівні 5-6% у березні ще нічого гарантує. Всяке ще може трапитися. Автокатастрофи з лідерами, наприклад... Чи "вкидання" в останній день величезних порцій убивчого компромату, на які вже не буде часу відповісти... Чи просто тупе "закриття" важливих для когось газет...
Зрозуміло, що ігри з "клонуванням" і народженням партій-фантомів вигідні саме тим, хто гарантовано долає бар'єр. Адже, вклавши близько п'яти мільйонів гривень, аби зареєструвати два десятки суб'єктів-аутсайдерів, можна реально в півтора рази збільшити представництво за списком (див. результати минулих виборів). Це - більш ніж вигідне капіталовкладення. Для порівняння, в столиці, за свідченням людей обізнаних, такої суми вистачить для не більш як двох мажоритарних кампаній (та ще й з непевним результатом).
І водночас - такі ігри зі збільшенням числа рядків у бюлетені смертельно небезпечні для всіх суб'єктів, які перебувають "у зоні ризику". Адже, скажімо, проект Ржавсього "За Ющенка" ледве чи захитає серйозно позиції "НУ". А водночас "Жінки за майбутнє дітей" Лариси Скорик відбиратимуть голоси не лише у "Жінок за майбутнє" Валентини Довженко. Своїми полум'яними гаслами "пасіонарія української політики" межі 1980-90-х напевно відбере дещицю і в СПУ Мороза, і в Блоку Юлії Тимошенко (для яких це може виявитися відчутним)...
Я далекий від того, щоб звинуватити в клонуваннях лише "технологів" названої вище "великої четвірки" (КПУ, "НУ", "ЗаЄдУ", СДПУ(о)). Але, якщо цим і займався хтось із їхніх найближчих переслідувачів, то таке вкладання коштів з їхнього боку слід визнати більш ніж ризикованим.
Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, керівник наукових програм Інституту відкритої політики
УНА відмовили були в реєстрації з формальної причини (перевищення обсягу програми, 8300 знаків замість 7800; але є всі підстави вважати, що скорочений варіант програми таки буде зареєстровано). Ще в кількох блоків виникли проблеми в зв'язку з назвами, - але, за відсутності чітких положень закону, навряд чи когось знімуть з дистанції саме через це.
Бо, хоч скільки, скажімо, обіцяли представники "Нашої України" подати в суд на проект Ржавського "За Ющенка", але, за інформацією ЦВК, жодного реального позову поки нікуди так і не надійшло.
Отже, на березневих виборах 2002-го до бюлетенів буде, очевидно, внесено ще більше суб'єктів, ніж чотири роки тому (тоді, нагадаю, за багатомандатним округом змагання вели 30 партій і блоків).
І це стало для багатьох несподіванкою. Адже вважали, що значна передбачена новим законом грошова застава (чверть мільйона гривень!) відохотить від участь в перегонах завідомих аутсайдерів. (Дотеперішню вимогу подання підписів на підтримку реєстрації чудово навчилися обходити, навіть не виходячи за двері партійних офісів). Тим не менше, два десятки партій та блоків, яким подолання бар'єру "не загрожує" навіть теоретично, звідкілясь роздобули і внесли ці гроші.
Насмілюся твердити: зробили вони це не з членських внесків (які там внески, коли всіх членів партії можна зібрати на одній канапі). І не зі спонсорських пожертв бізнесовців, яким виділено місця в "п'ятірках" чи "десятках" (наші бізнесмени чітко навчилися відрізняти "прохідні" проекти від відвертої "туфти").
Отже, залишився єдиний механізм фінансування: за рахунок інших, потужніших учасників виборчого процесу, яким вигідна поява не тільки блоків-"фантомів", але й просто збільшення числа суб'єктів, занесених до бюлетенів.
Нагадаю: на минулих виборах за вісім партій та блоків, які подолали чотиривідсотковий бар'єр, було подано в сумі 65% голосів. Решта 35% голосів, поданих за 22 "невдах", пропорційно розподілилися між переможцями, підвищивши представництво кожного з них у півтора рази. Цю обставину, очевидно, чітко затямили "технологи", які в поті чола працюють на наших політичних "китів". Яких саме? - спробуймо відгадати, скориставшись з давнього римського запитання: "Кому це вигідно?"
Сьогодні лише дві сили - КПУ та "Наша Україна" - гарантовано й за будь-яких обставин долають бар'єр в силу свого високого рейтингу серед виборців. Ще дві сили – "ЗаЄдУ" та СДПУ(о) почуваються теж упевнено. Але не в силу всенародної любові до них, а через величезний адмінресурс у перших, і потужну медіа-імперію других.
Ще шість-вісім суб'єктів реально претендують на подолання бар'єру. Але становище жодного з них не можна вважати цілком убезпеченим, бо навіть сьогоднішній рейтинг на рівні 5-6% у березні ще нічого гарантує. Всяке ще може трапитися. Автокатастрофи з лідерами, наприклад... Чи "вкидання" в останній день величезних порцій убивчого компромату, на які вже не буде часу відповісти... Чи просто тупе "закриття" важливих для когось газет...
Зрозуміло, що ігри з "клонуванням" і народженням партій-фантомів вигідні саме тим, хто гарантовано долає бар'єр. Адже, вклавши близько п'яти мільйонів гривень, аби зареєструвати два десятки суб'єктів-аутсайдерів, можна реально в півтора рази збільшити представництво за списком (див. результати минулих виборів). Це - більш ніж вигідне капіталовкладення. Для порівняння, в столиці, за свідченням людей обізнаних, такої суми вистачить для не більш як двох мажоритарних кампаній (та ще й з непевним результатом).
І водночас - такі ігри зі збільшенням числа рядків у бюлетені смертельно небезпечні для всіх суб'єктів, які перебувають "у зоні ризику". Адже, скажімо, проект Ржавсього "За Ющенка" ледве чи захитає серйозно позиції "НУ". А водночас "Жінки за майбутнє дітей" Лариси Скорик відбиратимуть голоси не лише у "Жінок за майбутнє" Валентини Довженко. Своїми полум'яними гаслами "пасіонарія української політики" межі 1980-90-х напевно відбере дещицю і в СПУ Мороза, і в Блоку Юлії Тимошенко (для яких це може виявитися відчутним)...
Я далекий від того, щоб звинуватити в клонуваннях лише "технологів" названої вище "великої четвірки" (КПУ, "НУ", "ЗаЄдУ", СДПУ(о)). Але, якщо цим і займався хтось із їхніх найближчих переслідувачів, то таке вкладання коштів з їхнього боку слід визнати більш ніж ризикованим.
Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, керівник наукових програм Інституту відкритої політики
