Омельченко отримав жовту картку

Вівторок, 19 лютого 2002, 14:43
У вівторок зранку Кучма особисто розказав умови, на яких Омельченко продовжить очолювати міськадміністрацію. "Працювати, а не займатися політикою", - улюблене гасло "гаранта" почув на цей раз і мер-псевдодисидент.

"Учора ще раз зустрівся з Олександром Олександровичем, і прийшов до висновку, що в даній ситуації так буде краще", - сказав Кучма. "Кожний повинен зробити відповідні висновки. І думаю, що Олександр Олександрович розуміє, що з шашкою на коні в цей час нічого не зробиш. Працювати треба, а не займатися політикою, такою політикою, від якої ніхто не отримує задоволення або іншого позитива", - передає слова Кучми Інтерфакс-Україна.

І Кучма, і Омельченко можуть вважати себе переможцями в сварці навколо київської міськадміністрації. Перший поставив на місце норовливого градоначальника, який почав забувати, хто керує країною. Другий же залишився на посаді, "попустив" прем'єра і "Демсоюз", а також створив прецедент, коли рішення Кучми підлягає не просто обговоренню, а й кардинальному редагуванню.

Водночас, обоє незадоволені. Омельченко отримав заборону на політичну діяльність всеукраїнського масштабу. Кучмі ж, який зрозумів, що в столиці у нього немає альтернативи меру, довелося піти на політично слабкий крок. Однак що поробиш: лавка запасних пуста, і навряд чи "гарант" встигне виростити гідного дублера до відходу на пенсію.

З почутих домовленостей не зовсім зрозуміло, що мав на увазі Кучма, коли табуював політику для Омельченка. Гірше, якщо "Єдність" віллється до "За єдУ" після виборів. У випадку, коли таких жорстких умов немає, то у мера залишається шанс створити особисту фракцію за рахунок 14 депутатів-мажоритарників. Тоді Омельченко і політику не кине, і сам ніби весь зосереджений на столиці.

Микола Томенко, директор Інституту політики, вважає, що Кучма вирішив обмежити свій урок для Омельченка на тому, щоб норовливого мера трохи полякати та провчити. "Співвідношення між позитивом і негативом двовладдя у Києві були проаналізовані командою президента: перетворення Омельченка у відкритого ворога Леоніда Кучми і блоку "За єдину Україну" є більш небезпечним, ніж домовленість з ним про те, що мер публічно буде вести більш коректну виборчу кампанію і постійно підкреслюватиме співпрацю з блоком "За єдину Україну", - прокоментував Томенко УП несподіване понеділкове рішення Кучми.

"[Президентом і Омельченком] було визначено пріоритети діяльності мера: програма-максимум – перемога на виборах міського голови, програма-мінімум – участь "Єдності" у парламентській кампанії. Ми можемо прогнозувати достатньо активну кампанію Олександра Омельченка в боротьбі за посаду міського голови Києва і зменшення активності в якості лідера блоку "Єдність". Навряд чи найближчим часом ми побачимо його поїздки по регіонам. Він знову буде більше господарником, ніж політиком".

"Це означатиме, що у столиці застосування ресурсів київської влади буде сконцентровано не тільки на "Єдності", але і для досягнення конкретних результатів і цифр, поставлених по Києву для блоку "За єдину Україну", - додав Томенко.

На його думку, остаточно домовленість між Кучмою і Омельченком проясниться у середу, в останній день реєстрації самовисуванців на посаду міського голови. Якщо, крім Омельченка, прізвищ інших сильних кандидатів не буде, "можна вважати, що домовленості між президентом і мером є серйозні".

Віктор Небоженко, президент Міжнародного агентства корпоративної підтримки "Трайдент":

Щоб зрозуміти поведінку Кучми і Омельченка, потрібно звернути увагу на дві причини, які добре описують український політикум. Перше: перманентний конфлікт і неурегульованість відносин між центральною владою і столицею. Ця проблема складна і у високорозвинених державах, а не тільки в такій слаборозвинутій країні, як Україна.

Друге: українська політика багато в чому робиться по-феодальному. Міжособистісні відношення грають більшу роль, ніж закони і правила політичного життя. Відомо, що між Омельченком і Кучмою хороші особистісні відносини. І ця обставина часто знімала протиріччя між столицею і центральною владою в особі Кабміну і адміністрації президента.

І як тільки відносини між Кучмою і Омельченком погіршилися, це вмить відбилося на його політичному статусі. Тому Омельченко чудово розумів, що йому не треба давити на політичну справедливість і доводити неконституційність поведінки Кучми. Йому треба було тільки відновити стосунки з президентом. Що він з успіхом і зробив. А Кучма з легкістю відмовився від того, що називається Указом президента.

Але насправді наслідки у цієї події будуть величезні. Декілька десятків мерів найбільших міст України, які перебувають у конфлікті з вищестоячою владою, губернаторами або обласним начальством, явно розраховували на волю Кучми. Але після такої його суперечливої поведінки з центральним мером у них не залишається шансів розраховувати на Кучму як на президента в цій боротьбі. Вони не можуть розраховувати на людину, яка легко змінює свою точку зору.

Але з політичної точки зору Кучма вчинив правильно. Він закріпив цим тижнем приниження малу політичну вагу Омельченка. З іншого боку, зняття Омельченка різко збільшило б вплив соціал-демократів у Києві, чого президент також не хоче. Крім того, зняття Омельченка привело б до дестабілізації ресурсу в київських мажоритарних округах і появи гравців, що неконтролюються на київській політичній сцені. Можливо, в такому випадку до парламенту за Києвом прорвалися б не ті люди, яких адміністрація президента наївно вважає своїми.

У перспективі конфлікт між столицею і центральною владою все рівно має бути врегульований. Тому нове загострення відносин між Кучмою та Омельченком настане відразу після обрання нового парламенту.


_________
NB. Про всі подробиці походу Ющенка та Медведчука на дискотеку, а Литвина – у народ, про змагання Януковича за мандат, про передвиборче шоу політичних двійників, про списки майбутніх депутатів, які приховуються за прізвищами Ющенко, Мороз і Тимошенко, про все це читайте у новому розділі "Української правди" ВИБОРИ 2002



powered by lun.ua