Сумні й обнадійливі перспективи України – погляд західних експертів
Понеділок, 25 лютого 2002, 12:25
З наближення виборів Україна втрачає стабільність. Зростає кількість і гострота політичних скандалів, напружуються стосунки з Вашинґтоном і Москвою, погіршується ситуація з бюджетом. Але найгірше, на думку аналітиків із компанії Eurasia Group, є те, що за винятком міжнародних стосунків, проблеми України не закінчаться після виборів, бо робота нового парламенту буде такою ж малоефективною, як і робота нинішньої Верховної Ради, повідомляє Радіо Свобода
Рейтинґ стабільності України, який спільно складають аналітична компанія Eurasia Group та американський інвестиційний банк Lehman Brothers, цього місяця знову погіршився. Головними компонентами нестабільності є політична та економічна ситуація напередодні виборів. Боротьба за місця у новому парламенті майже повністю поглинула увагу як самих парламентарів, так і уряду, тому ефективність роботи державних інституцій в Україні зменшується, мовиться в новому аналізі про ситуацію в Україні компанії Eurasia Group.
Найбільше занепокоєння дослідників викликає те, що на їхню думку, ситуація навряд чи поліпшиться після виборів.
Дослідники компанії Eurasia Group звертають увагу на те, що в Україні поки що не промовляють вголос: яким би не був розклад сил у новій Верховній Раді, вона не працюватиме ефективніше, ніж нинішня. Проблема, на думку американських дослідників, полягає у тому, що в результаті виборів ні реформатори в особі блоку "Наша Україна", ні антиреформатори, в особі комуністів не матимуть більшості, а тому вирішальну роль в наступному парламенті, так як і зараз, відіграватимуть пропрезидентські фракції.
"Парламент буде розколотим та неефективним доти, доки пропрезидентські сили не об’єднаються з одним із найбільших блоків для того, щоб створити ефективну парламентську більшість", - мовиться у новому дослідженні аналітичної компанії Eurasia Group.
У царині економіки, слабким місцем України американські дослідники вважають бюджетні надходження. Скорочення надходжень від податків у січні підтверджують побоювання аналітиків щодо того, що бюджетний дефіцит цього року буде значно більшим, ніж заплановано.
Згідно з ухваленим бюджетом, незважаючи на уповільнення економічного зростання, надходження мають зрости цього року більше, ніж на чверть, хоча минулого року з його рекордними темпами приросту Валового Внутрішнього Продукту, це надходження до бюджету зросли тільки на неповні 6%.
Також небезпеку для державних фінансів цього року становитимуть нижчі темпи приватизації та скорочення податкової бази в результаті ухвалення Верховною Радою 22 законів. Тому, на думку аналітиків компанії Eurasia Group, незрозуміло звідки мають з’явитися додаткові надходження.
Якщо ж прогнози американських аналітиків справдяться, то вони не обіцяють нічого доброго для кредиторів України, та і для самих українців. Латання дірок в бюджеті може відбуватися і за рахунок збільшення внутрішньої заборгованості, як, скажімо, зараз держава тільки вибірково повертає податок на додану вартість експортерам, так і за рахунок невиплати зовнішніх боргів. Це викликало б проблеми у стосунках України з міжнародними фінансовими організаціями та окремими країнами-кредиторами.
Збільшення політичної нестабільності на тлі зростання політичного тиску і погіршення економічної ситуації і пояснює негативний прогноз американських аналітиків на найближчі кілька місяців.
Дедалі частіше лунають занепокоєння тим, що ситуція напередодні парламентських виборів може помітно сповільнити процес економічних реформ в Україні, згодні журналісти "Німецької хвилі" .
З одного боку, як і в багатьох інших країнах, уряд та парламент перед виборами намагаються уникати ухвалення можливо малопопулярних, але необхідних для подальшого економічного розвитку країни рішень; з іншого - чимало високопосадових чиновників, які відповідали за ті чи інші перетворення, балотуються до Верховною Ради і тепер на час передвиборчої кампанії пішли у відпустки.
Не став винятком і фонд державного майна, голова якого змагається за кандидатський мандат від Партії зелених. У фонді державного майна нині період відпусток: поміж чільного керівництва відпочивають голова фонду Олександр Бондар та його заступник Юрій Гришан. Чергові вибори вкотре призупинили процес приватизації. Найголовнішими об'єктами продажу 2002 року мають стати 18 підприємств, серед яких 11 енергорозподільчих кампаній.
Лише за обленерго фонд планує зібрати два мільярди гривень. Це трохи менше половини всіх очікуваних від приватизації надходжень до бюджету. На думку аналітиків, приватизацію найпривабливіших українських підприємств переслідує одна й та ж проблема - призупинення процесу роздержавлення, що не сприяє підвищенню ціни компанії.
За словами економісту київського центру "Схід-Захід" Ігоря Бураковського, подібна залежність економіки від політики свідчить про рівень розвитку країни і є негативним сигналом для іноземного капіталу. Крім того, Ігор Бураковський вважає, що під загрозою не лише успішність продажу компаній. Тривалий тайм-аут у приватизації може призвести до розпорошення частки активів підприємств через схеми реструктуризації боргів. Схожі приклади вже були в Україні.
У травні минулого року генеруючу компанію "Донбасенерго" та білоцерківський шинний завод через борги підприємств продали за цінами нижче стартових. Аналітики схиляються до висновку, що як і в попередні роки бюджет не отримає запланованих коштів, по-перше, через невиправдані очікування щодо вартості пакетів акцій, по-друге, через проведення конкурсів відбувається протягом певного часу, який надолужити буде надто складно.
Водночас німецькі експерти досить спокійно ставляться до розвитку подій в українській економіці перед парламентськими виборами.
"У мене не склалося враження, що приватизацію зупинено. Просто в Україні перед виборами, як і в будь-якій іншій країні, на передній план вийшли дещо інші теми", - вважає уповноважений уряду ФРН з питань приватизації в Україні Генріх Бонненберг.
"Водночас в Україні досі не було чіткої координації в приватизації державних підприємств, які перебувають у підпорядкуванні найрізноманітніших відомств. Тепер, напередодні останнього етапу приватизації, бажано було б запровадити більший порядок. Мені здається, що в Україні це також зрозуміли. Можливо, уряд вирішить почекати з приватизацією окремих підприємств для того, щоб спочатку здійснити необхідні структурні перетворення. Інші так звані стратегічно важливі підприємства буде взагалі викреслено зі списку на роздержавлення, або буде виставлено на продаж лише частини підприємств."
Генріх Бонненберг зауважив, що головною небезпекою для подальшої приватизації та економічних реформ є не стільки ситуація напередодні виборів, скільки застиглі бюрократичні структури, які й надалі відлякують інвесторів, у тому числі й західних.
На думку співробітника Німецького інституту економічних досліджень Ульріха Тіссена, попри всі складнощі, які супроводжують процес реформ, кабінету міністрів все ж таки вдалося досягти важливих успіхів. Навіть за межами України зросла довіра до українського уряду.
Про це свідчить, зокрема, зростання на фінансових ринках у світі курсу українських державних цінних паперів. Якщо три роки тому цей показник становив лише тридцять відсотків від номінальної вартості, то тепер курс українських державних цінних паперів зріс майже на 50 відсотків.
Водночас Ульріх Тіссен звернув увагу на те, що перед виборами в Україні справді спостерігається певне сповільнення темпів реформ: "Хочеться, щоб Україна стала винятком і, незважаючи на передвиборну кампанію, продовжила перетворення в економіці, розпочаті урядом Віктора Ющенка. Тільки так можна буде забезпечити подальше економічне піднесення в країні. А роботи більш ніж достатньо."
На думку Ульріха Тіссена, якомога швидшого розв'язання потребують, наприклад, проблеми, пов'язані з реструктуризацією енергетичного сектору. Крім того, як наголосив експерт, останнім часом знову зросла заборгованість між підприємствами.
Рейтинґ стабільності України, який спільно складають аналітична компанія Eurasia Group та американський інвестиційний банк Lehman Brothers, цього місяця знову погіршився. Головними компонентами нестабільності є політична та економічна ситуація напередодні виборів. Боротьба за місця у новому парламенті майже повністю поглинула увагу як самих парламентарів, так і уряду, тому ефективність роботи державних інституцій в Україні зменшується, мовиться в новому аналізі про ситуацію в Україні компанії Eurasia Group.
Найбільше занепокоєння дослідників викликає те, що на їхню думку, ситуація навряд чи поліпшиться після виборів.
Дослідники компанії Eurasia Group звертають увагу на те, що в Україні поки що не промовляють вголос: яким би не був розклад сил у новій Верховній Раді, вона не працюватиме ефективніше, ніж нинішня. Проблема, на думку американських дослідників, полягає у тому, що в результаті виборів ні реформатори в особі блоку "Наша Україна", ні антиреформатори, в особі комуністів не матимуть більшості, а тому вирішальну роль в наступному парламенті, так як і зараз, відіграватимуть пропрезидентські фракції.
"Парламент буде розколотим та неефективним доти, доки пропрезидентські сили не об’єднаються з одним із найбільших блоків для того, щоб створити ефективну парламентську більшість", - мовиться у новому дослідженні аналітичної компанії Eurasia Group.
У царині економіки, слабким місцем України американські дослідники вважають бюджетні надходження. Скорочення надходжень від податків у січні підтверджують побоювання аналітиків щодо того, що бюджетний дефіцит цього року буде значно більшим, ніж заплановано.
Згідно з ухваленим бюджетом, незважаючи на уповільнення економічного зростання, надходження мають зрости цього року більше, ніж на чверть, хоча минулого року з його рекордними темпами приросту Валового Внутрішнього Продукту, це надходження до бюджету зросли тільки на неповні 6%.
Також небезпеку для державних фінансів цього року становитимуть нижчі темпи приватизації та скорочення податкової бази в результаті ухвалення Верховною Радою 22 законів. Тому, на думку аналітиків компанії Eurasia Group, незрозуміло звідки мають з’явитися додаткові надходження.
Якщо ж прогнози американських аналітиків справдяться, то вони не обіцяють нічого доброго для кредиторів України, та і для самих українців. Латання дірок в бюджеті може відбуватися і за рахунок збільшення внутрішньої заборгованості, як, скажімо, зараз держава тільки вибірково повертає податок на додану вартість експортерам, так і за рахунок невиплати зовнішніх боргів. Це викликало б проблеми у стосунках України з міжнародними фінансовими організаціями та окремими країнами-кредиторами.
Збільшення політичної нестабільності на тлі зростання політичного тиску і погіршення економічної ситуації і пояснює негативний прогноз американських аналітиків на найближчі кілька місяців.
Дедалі частіше лунають занепокоєння тим, що ситуція напередодні парламентських виборів може помітно сповільнити процес економічних реформ в Україні, згодні журналісти "Німецької хвилі" .
З одного боку, як і в багатьох інших країнах, уряд та парламент перед виборами намагаються уникати ухвалення можливо малопопулярних, але необхідних для подальшого економічного розвитку країни рішень; з іншого - чимало високопосадових чиновників, які відповідали за ті чи інші перетворення, балотуються до Верховною Ради і тепер на час передвиборчої кампанії пішли у відпустки.
Не став винятком і фонд державного майна, голова якого змагається за кандидатський мандат від Партії зелених. У фонді державного майна нині період відпусток: поміж чільного керівництва відпочивають голова фонду Олександр Бондар та його заступник Юрій Гришан. Чергові вибори вкотре призупинили процес приватизації. Найголовнішими об'єктами продажу 2002 року мають стати 18 підприємств, серед яких 11 енергорозподільчих кампаній.
Лише за обленерго фонд планує зібрати два мільярди гривень. Це трохи менше половини всіх очікуваних від приватизації надходжень до бюджету. На думку аналітиків, приватизацію найпривабливіших українських підприємств переслідує одна й та ж проблема - призупинення процесу роздержавлення, що не сприяє підвищенню ціни компанії.
За словами економісту київського центру "Схід-Захід" Ігоря Бураковського, подібна залежність економіки від політики свідчить про рівень розвитку країни і є негативним сигналом для іноземного капіталу. Крім того, Ігор Бураковський вважає, що під загрозою не лише успішність продажу компаній. Тривалий тайм-аут у приватизації може призвести до розпорошення частки активів підприємств через схеми реструктуризації боргів. Схожі приклади вже були в Україні.
У травні минулого року генеруючу компанію "Донбасенерго" та білоцерківський шинний завод через борги підприємств продали за цінами нижче стартових. Аналітики схиляються до висновку, що як і в попередні роки бюджет не отримає запланованих коштів, по-перше, через невиправдані очікування щодо вартості пакетів акцій, по-друге, через проведення конкурсів відбувається протягом певного часу, який надолужити буде надто складно.
Водночас німецькі експерти досить спокійно ставляться до розвитку подій в українській економіці перед парламентськими виборами.
"У мене не склалося враження, що приватизацію зупинено. Просто в Україні перед виборами, як і в будь-якій іншій країні, на передній план вийшли дещо інші теми", - вважає уповноважений уряду ФРН з питань приватизації в Україні Генріх Бонненберг.
"Водночас в Україні досі не було чіткої координації в приватизації державних підприємств, які перебувають у підпорядкуванні найрізноманітніших відомств. Тепер, напередодні останнього етапу приватизації, бажано було б запровадити більший порядок. Мені здається, що в Україні це також зрозуміли. Можливо, уряд вирішить почекати з приватизацією окремих підприємств для того, щоб спочатку здійснити необхідні структурні перетворення. Інші так звані стратегічно важливі підприємства буде взагалі викреслено зі списку на роздержавлення, або буде виставлено на продаж лише частини підприємств."
Генріх Бонненберг зауважив, що головною небезпекою для подальшої приватизації та економічних реформ є не стільки ситуація напередодні виборів, скільки застиглі бюрократичні структури, які й надалі відлякують інвесторів, у тому числі й західних.
На думку співробітника Німецького інституту економічних досліджень Ульріха Тіссена, попри всі складнощі, які супроводжують процес реформ, кабінету міністрів все ж таки вдалося досягти важливих успіхів. Навіть за межами України зросла довіра до українського уряду.
Про це свідчить, зокрема, зростання на фінансових ринках у світі курсу українських державних цінних паперів. Якщо три роки тому цей показник становив лише тридцять відсотків від номінальної вартості, то тепер курс українських державних цінних паперів зріс майже на 50 відсотків.
Водночас Ульріх Тіссен звернув увагу на те, що перед виборами в Україні справді спостерігається певне сповільнення темпів реформ: "Хочеться, щоб Україна стала винятком і, незважаючи на передвиборну кампанію, продовжила перетворення в економіці, розпочаті урядом Віктора Ющенка. Тільки так можна буде забезпечити подальше економічне піднесення в країні. А роботи більш ніж достатньо."
На думку Ульріха Тіссена, якомога швидшого розв'язання потребують, наприклад, проблеми, пов'язані з реструктуризацією енергетичного сектору. Крім того, як наголосив експерт, останнім часом знову зросла заборгованість між підприємствами.
