Кінець Грача?

Понеділок, 25 лютого 2002, 15:25
Сьогоднішнє рішення місцевого суду центрального району Сімферополя про зняття Леоніда Грача з реєстрації кандидатом у депутати Верховної Ради автономії без перебільшення можна назвати шоком. І не тільки для самого Грача.

Нагадаємо події, які передували найгучнішому передвиборчому скандалу у Криму. Як відомо, Інна Галкіна - довірена особа кандидата у депутати ВР Криму Тетяни Красикової (президента ТРК "Чорноморська"), яка балотується з Грачом в одному окрузі №25 у Сімферополі, не так давно подала до суду декілька скарг з вимогою відмінити кандидатську реєстрацію спікера Леоніда Грача.

Занудна довірена особа проінформувала суд, що Леонід Іванович подавав документи на реєстрацію в окружком не власноручно, а за допомогою свого однопартійця Валерія Чумаченка, який раніше відрізнився тим, що саме він викрав на території виборчої комісії паспорт з рук двійника Грача (Попети). Галкіна також вказала на той факт, що Грач не зняв з себе повноважень спікера на час виборчої кампанії, як того вимагає Закон України "Про вибори депутатів до ВР АРК" (Як відомо, Конституційний суд України відмінив цю норму стосовно держслужбовців, які балотуються в український парламент, а відносно кандидатів у депутати кримського парламенту вона продовжує діяти).

Але найголовніше. Заповнюючи свою Декларацію про прибутки для окружкому, а потім і для суду, Грач трохи зшельмував. По-перше, він приховав свої прибутки розміром 160 тис. грн. від продажу квартири у Сімферополі. Враховуючи, що у сім'ї кримського спікера 4 особи, йому особисто, принаймні, повинні належати 40 тисяч. Майнова скромність і далі вела Леоніда Івановича слизькою стежкою порушення закону.

У тій же Декларації власник елітної садиби у центрі Сімферополя, яка оцінювалася фахівцями як мінімум у півмільйона доларів, свідомо занизив - на 200 квадратних метрів - загальну площу свого майна. Як було заявлено на суді, у документах стояла цифра 446,6 кв.м, а фактична площа скромного палацу становить 676,6 кв.м. На основі вище перерахованого Інна Галкіна вимагала визнати незаконним рішення окружкому про реєстрацію Грача кандидатом у депутати ВР Криму.

Природно, юристи, які представляють сторону окружкому й одночасно спікера, всі ці звинувачення відкидали. Особливо "залізно", наприклад, звучав аргумент, що окружна комісія не повинна була перевіряти достовірність відомостей, вказаних у Декларації. Крім того, заявлялося, що садиба на вулиці Аксакова, в якій вже давно водять екскурсії, щоб продемонструвати скромність потреб кримського вождя, подарована ним власній дружині.

Правда, достовірність подарунку документально не підтверджувалася. Крім того, взяв Грача під особистий захист і голова Виборчкому Криму Іван Поляков, який визнав, що реєстрація спікера відбулася без порушень, і піддавати її сумніву немає абсолютно ніяких підстав.

Проте, суд не вважав ці аргументи вагомими і визнав дії окружкому в реєстрації Леоніда Грача кандидатів у депутати місцевого парламенту незаконними і відмінив їх на підставі ряду статей чинного законодавства про вибори. Як сказано у висновку суду, незаконні дії окружкому спричинили "порушення принципів рівноправного висунення кандидатів у депутати, відвертість, рівних можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії і всього виборчого процесу".

Звідки у місцевого суду така сміливість, щоб підняти руку на "найсвятіше" - тепер головна кримська загадка. Такого, буквально безпрецендентного, рішення не чекали навіть шаленіючі під стінами суду особи немолодого віку комуністичної національності. Затамувавши дихання і скрутивши яскраво-червоні стяги, вони у грізному мовчанні йшли з поля мітингової лайки. Адже усього за декілька хвилин до оголошення "вироку" у вікна залу суду влітали грізні: то благальні, то брутальні вигуки. 500 з тих, які мітингували, постійно скандували: "Кримський суд - самий справедливий суд у світі!", "Суддя! Гнів народу страшний!", "Суддя, прислухайся до народу!", "Руки геть від Грача!", "Кучма, захисти Грача!".

У перервах між скандуванням комуністи розважалися локальними боями з місцевими журналістами. Неможливо, без обвинувачень в усній порнографії, передавати весь набір ненормованої лексики, вилитий на голови "продажної преси". Від фізичного ж впливу вельми обмеженого контингенту бойових бабусь постраждала група "Нового каналу" - її оператору ледве вдалося врятувати свою відеокамеру.

Але все це просто дрібниці порівняно з тим, що тепер можна чекати у Криму. Вже сьогодні, коли ще не було відомо рішення суду, соратники Грача, як горді буревісники, які ширяють над натовпом, пророкували швидку розплату, народну революцію і навіть зміну кордонів України. Особливо шаленів особистий друг Леоніда Івановича віце-прем'єр уряду Криму Лентун Безазієв. З одному йому властивою метафоричністю він спочатку повідомив народу, що всі сьогоднішні події підготовлені "сцикунами-демократами", потім плавно перейшов на те, що це робить "не місцева політична шпана", а "сліди ведуть у Київ".

На всі ці у лихоманці зроблені заяви можна було б не звертати уваги, якби не прислів'я "що у тверезого в голові, то у п'яного на язиці". П'яний від гніву (і тільки від гніву) більшовик сьогодні обмовився. Він заявив, що у комуністів не буде іншого виходу, як провести на півострові референдум про приєднання Криму до Росії.

Присутні відразу відчули дихання мєшковщини, яка ледь не штовхнула Крим на початку 90-х років у міждержавний конфлікт. І не дарма. Всі останні події на півострові кажуть про те, що Росія знову, як у часи Юрія Мєшкова, стає головним чинником і внутрішньокримської боротьби, і боротьби між Сімферополем і Києвом.

І справа навіть не у тому, що "Кримський блок Леоніда Грача" у своїй передвиборчій програмі виступив за "укладання Союзного договору між Україною, Росією і Білорусією" і пообіцяв, що у разі перемоги, "російські інвестиції отримають пільговий режим, що дозволяє їм збільшити об'єм коштів, які вкладаються в економіку Криму ". І не в тому, що по всьому Криму розвішені біг-борди, на яких зображений Леонід Іванович за спинами Кучми і Путіна.

І не в тому, що Грач заявляв російській пресі, що "тіло Криму сьогодні належить Україні, а душа і серце - Росії" і що "не можна писати слово "Москва" з маленької букви, а слово "сало" - з великої". І навіть не в тому, що прем'єр Горбатов, повернувшись недавно з Москви, повідомив, що знайшов там підтвердження інформації про те, що Грач у пошуках підтримки обіцяв розплатитися кримською власністю.

Хоч останнє, якщо це дійсне так, проливає світло на те, чому ще до сьогоднішнього рішення суду деякі російські політики вже поспішили залишити слід у справі захисту Леоніда Івановича. Наприклад, радник мера Москви і директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін, перебуваючи в Ялті, назвав Грача "правильним" політиком і висловив стурбованість тим, що "російсько-українські стосунки недостатньо щирі".

"Президент України Л. Кучма сказав, що в України повинна бути одна зовнішньополітична орієнтація - на Росію, - повідомив Затулін. - Ми б дуже хотіли вірити в ці слова… Як ми можемо всьому цьому вірити, коли для нас очевидно, що офіційний Київ приховано, неофіційно, негласно чинить тиск на судові органи? Для того, щоб "руками" судових органів ось цього дуже самостійного політика (Грача - УП), єдиного голову регіону, якого обирає населення (нехай через органи Верховної Ради), просто зняти з політичної дошки?"

Хоч Затуліна можна цитувати повністю, особливо звернула на себе увагу така його фраза: "Я згадую період, коли у Криму зусиллями України було роздроблено, пересварено російський рух, коли Верховна Рада України взяла на себе скасування президентства у Криму, і що за цим у Криму пішло? Декілька років чехарди, бандитських розбірок, аж до того моменту, як була обрана Верховна Рада, і до керівництва прийшов Леонід Грач. У Криму було декілька спокійних років. І якщо Київ проведе ось цю операцію по зняттю Грача з реєстрації кандидатом у депутати ВР АРК… то знову Крим порине у ці бандитські перепетії".

Затулін також попередив, що зняття Грача з реєстрації буде означати, що всі слова "про особливий, новий підхід до російсько-українських стосунків" насправді - "брехня" і "брехня про особливі нові відносини між Росією і Україною" - "Для нас буде означати, що кажуть одне, а роблять інше, тобто йдуть колишнім курсом". У затулінському інтерв'ю прозвучало і попередження гаранту: "Це буде велика поразка президента Леоніда Кучми, і у Росії виникнуть сумніви в тому, що президент контролює тут ситуацію і здатний тут, у Криму, забезпечити спокійний перебіг передвиборчої кампанії, яка є в інтересах його самого, в інтересах Росії, в інтересах України".

Аллах з ним, з радником Лужкова, на якого караван, неначе може і не звертати уваги. Але ця ж сама риторика вже активно використовується самим Грачем - особистим другом Геннадій Зюганова. Сьогодні, перебуваючи, явно у стані шоку, він відмовився коментувати те, що трапилося, але в суботу у Севастополі, випереджаючи події, наговорив багато цікавого.

Ще незавершений судовий процес він назвав "травлею" і повідомив, що йде боротьба не за перемогу на виборах, це боротьба за Крим. Боротьба за Крим - це означає боротьба за завтрашній день, що об'єднує і Росію, і Україну. І більш того, всі чудово розуміють, що перекинути ситуацію у Криму - це означає неймовірно ускладнити всі інтеграційні процеси, які пішли досить активно між Києвом і Москвою".

Грач зрадив би самому собі, якби не назвав те, що відбувається "кримінальною революцією" і "розправою" над ним, як "лідером, що має тверду і незмінну протягом всіх років абсолютно чітку об'єднавчу проросійську позицію". Більш того, він назвав головного винуватця того, що відбувається, який хоче не тільки "вибити мене (Грача - УП) з колії і зруйнувати всю основну ланку Кримського Блоку Грача". "Це все йде від офіційного Києва", - заявив він. - Я за собою залишаю всі політичні права боротьби за те, щоб довести, що я правий, за те, щоб довести, що Київ сьогодні давить на Крим. Київ сьогодні давить на позицію, яку я виражаю як лідер Криму, що відстоює інтеграційні процеси і захищає проросійські настрої. І я за собою залишаю право просити політичної підтримки і у громадськості Криму, і в тому числі і у російської громадськості".

Залишається почекати, що скаже сама російська громадськість Києву і як захистить "свою людину" в Україні.

А кримських спостерігачів сьогодні хвилює ще одне питання, від відповіді на який буде залежати, чи залишиться Грач кримським спікером або 31 березня остаточно залише свій кабінет на шостому поверсі будівлі парламенту, який у народі називають Пентагоном.

Мало хто сумнівається, що сьогоднішнє рішення суду - це зовсім не плід карколомної хоробрості судді Олександра Опанасюка. У ситуації, коли ось вже 4 роки підряд Грач є повновладним господарем Криму, від якого залежать не тільки долі місцевих прем'єрів, але і нові адреси приписки кримської санаторно-курортної власності, вірити, що "повалити" його можна за допомогою такого слабкого аргументу, як порушення закону, просто несерйозно.

Практично всі погоджуються, що "вирок" Грачу був винесений у Києві, але тільки виникає питання, чому. Леонід Іванович завжди демонстрував повну лояльність режиму, можливо, останнім часом трохи затьмарену дружбою з СДПУ(о). Надійні джерела кажуть, що сьогодні на момент, коли суд віддалився на нараду, спікер мав телефонну розмову з Кучмою, і той, ніби, заспокоїв: "Все буде нормально". (Правда, тим, хто знайомий з нещасними долями колишніх кримських прем'єрів Аркадія Демиденка, Анатолія Франчука, Сергія Куніцина знають, що президентське "все буде нормально" ще не про що не говорить).

Лояльність до Грача гаранта стала причиною появи версії про те, що Київ "вибив" його з кримського поля для того, щоб Грач, який стоїть одинадцятим у списку КПУ, перемістив свою активність до українського парламенту, щоб у свою чергу замінити на посту Петра Симоненка. Але, з одного боку, Симоненко також не ворог Кучми, з іншою - "кинути" найправильнішого у країні "лівого опозиціонера" легше, ніж добитися цього від з'їзду КПУ.

За іншою версією, Таткові просто набридло спостерігати, як Блок Грача "мочить" на всіх передвиборчих фронтах його дітище "ЗаЄдУ" і збирає у свій кошик всі адмінресурсні яблучки.

Перевірити цю версію буде дуже просто. Грача можна остаточно "заїсти", перевіривши його декларацію про прибутки, направлену на адресу Центрвиборчкому. Майнові гріхи Леоніда Івановича цілком можуть стати основою і для зняття його кандидатури з виборів у депутати ВР України.

З іншого боку, якщо у Києві хтось сьогодні вирішить переграти і все повернути назад, то Крим тепер уже точно стане "червоним півостровом" - за битого Грача виборці із задоволенням віддадуть двох небитих "сцикунів-демократів".

Що б там не було, але головне - Грачу сьогодні дуже погано. Ще недавно він обіцяв привести у новий парламент не менше 60 своїх прихильників і, звичайно, знову стати спікером. Під цю святу справу була запущена величезна передвиборча машина, яка віддала на поживу російським іміджмейкерам таку величезну кількість грошей, що Грачу час віддавати під заставу свою багатостраждальну садибу. Крім того, якщо рішення суду, дійсно остаточне і оскарженню не підлягає, то сьогодні можна ставити хрест на всьому Блоці Грача у Криму і комуністам можна заграти у слід "Прощання слов'янки".

Хоч Грач, звичайно, без бою не здасться. Його адвокат Ірина Романова сьогодні заявила, що рішення суду було "політичним" і вони будуть "домагатися справедливості", якщо буде потрібно, аж в Європейському суді. Сам Леонід Іванович до вечора вже направив скаргу в Апеляційний суд Криму з вимогою відновити його реєстрацію.

Якщо цього не станеться, противники Грача, а їх у нього практично весь некомуністичний Крим, вже отримали найголовнішу перемогу. Залишається тільки розібратися, кому дістануться найсолодші шматки кримського пирога, а кому крихти. А Криму доведеться звикати жити у нових умовах - без політичного хресного Батька, проте з сильним і, що важливо, проросійським лідером опозиції.



powered by lun.ua