"Вихід є!" або пригоди Тимошенко у Харкові

Середа, 27 лютого 2002, 12:17
"За єдину Україну і немає вороття". Пісня з такими словами гриміла з динаміків на площі Конституції, завершуючи мітинг з приводу 70-річчя Харківської області. А через декілька годин у місто приїхала лідер блоку, що зробила лозунгом слова "Вихід є!".

Для Юлії Тимошенко, правда, поки більш актуальним є вихід в ефір. Але тут на початку все складалося на диво добре. У прямому ефірі каналу "АТВК", замість запланованої передачі, з'явилася друга людина БЮТи - Анатолій Матвієнко. Це було схоже на сенсацію. Більшою сенсацією стала б поява в ефірі самої Юлії Володимирівни. Адже протягом нинішньої парламентської каденції головними героями суспільно-політичних передач каналу були Олександр Бандурко і Володимир Семиноженко, а керівник "АТВК" Олександр Гринь є членом СДПУ(о) і балотується у харківському окрузі №175.

Поява Тимошенко і передбачалося спочатку. Зі слів Матвієнка, її чекали з хвилини на хвилину, але затримали її любов полтавчан і завірюха. За півгодини - а саме стільки часу і зайняв несподіваний ефір – дістатися до ефіру вона не змогла, і поява Тимошенко перед харків'янами була відкладена до наступного ранку. Її поява очікувалася вже не телеекрані, а перед екраном кіноконцертного залу "Україна", де трьома днями раніше виступала Наталія Вітренко.

"УТ-1" і ICTV хочуть звести цих двох політиків у дебатах, таким чином, визнаючи їх рівність, у Харкові ж з Вітренко і Тимошенко вчинили за принципом "що дозволено Юпітеру, не дозволено бику". Звістка про те, що розраховану на 1700 місць "Україну" не дають Юлії Володимирівні, з'явилися ще у понеділок. Як вдалося дізнатися з достовірних джерел, розпорядження не давати "Україну" надійшло з Києва. Як повідомив увечері у спеціальній заяві "Інтерфаксу" губернатор Євген Кушнарьов, замість "України" організаторам зустрічі з Тимошенко пропонувалися інші зали, від 400 до 800 місць. Це правда.

Багато з цих залів знаходилися дійсно в центрі міста, але в оголошеннях про зустріч з Тимошенко, які за декілька днів до цього з'явилися і на телебаченні і у листівках, йшлося саме про "Україну". Тому раптове перенесення заходу тільки заплутало б виборців, позбавивши багатьох з них можливості зустрітися з лідером БЮТи. А самим дивним у заяві губернатора були - після виступу Вітренко - слова про те, що цей зал для зустрічей з виборцями не призначений.

На 10 ранку у вівторок біля "України" зібралося приблизно 500 чоловік. Ще сотня зустрічала Тимошенко на шляху до зали біля пам'ятника Шевченку, до якого вона поклала букет білих троянд. Багато хто подумав, що організатори перенесуть зустріч буквально на декілька метрів, влаштувавши її не біля воріт залу, а на "Каскаді" - широкому терасному спуску від саду Шевченка на Клочковську. Адже саме на "Каскаді" в 1989-му прокидалася харківська демократія. Тоді це місце було офіційно оголошене міським Гайд-парком, і у дні з'їзду народних депутатів тут збиралися багатолюдні за харківськими мірками мітинги, де виступав і вільнодумний партійний працівник Євген Кушнарьов.

Більшість тих, хто зібрався, були дійсно люди немолоді, але швидше не пенсійного віку, а середніх років. Молоді обличчя зустрічалися також не так вже і рідко. Всупереч поширеній через "Інтерфакс" заяві губернатора, натовп, що зібрався біля зали аж ніяк не почав масово розходитися відразу після початку зустрічі, а навпаки - зріс приблизно до тисячі завдяки хорошій звукопідсилюючій апаратурі.

Останні ряди стояли вже біля огорожі зоопарку, за якою виднілися клітки для орлів. У саду лежав сніг, і нерухомо стояти навіть на морозі у мінус 1 було не так легко. А писати записки - зовсім незручно. Але записок було багато.

Спочатку виступила сама Тимошенко - вчила, як голосувати, щоб до влади не прийшли сили, які влаштують Кучмі третій термін. Так само, як і у виступі на "УТ-1 ", вона пропонувала голосувати на вибір за свій блок, за Мороза або за "Нашу Україну".

Правда, хто гідний на думку Тимошенко в останньому блоці, за винятком самого Ющенка, залишилося незрозуміло. І пропрезидентських сил там багато, і Пинзеника не любить. І кабінет Ющенка, де вона працювала, не вважає командою. За її словами, лише 2-3 людини звідти хотіли там щось змінити.

Але помітно було, що до самого Віктора Андрійовича ставиться добре. Може тому, що за її словами, він сам розповів їй про те, що Кучма, дав згоду залучити її в уряд насправді лише для того, щоб позбавити її депутатської недоторканості, а потім, зваливши на неї провальну проблему енергетики, звільнити за розвал роботи і відправити за грати. Або тому, що у квітні 2000-го, за її словами, не виконав протокольного доручення Кучми, ліквідувати у Кабміні посаду віце-прем'єра з ТЕК.

Говорила Тимошенко майже винятково українською, навіть відповідаючи на питання, поставлені російською. І виглядала лідер "Батьківщини" 100%-ю націоналісткою, але націоналізм її не був направлений не тільки в одну, російську сторону, як часто буває у українських політиків, а по всіх азимутах. Заходу також сповна дісталося, зокрема за прагнення заволодіти українськими чорноземами, використовуючи новий земельний кодекс. І у НАТО вона також не прагне.

В України, за її словами, зараз немає грошей не те, що на переозброєння армії за стандартами НАТО, але і на те, щоб надрукувати у потрібній кількості декларацію про намір туди ввійти. Правда, використати західні правові механізми для того, щоб притягнути президента до відповідальності у справі Гонгадзе, вона згодна, але і ця згода прозвучала в її вустах якось нехотячи. Відчувалося, що Тимошенко вважає такий варіант принизливим для України.

Про міжнародні суди мова зайшла вже на прес-конференції, яка відбулася у приміщенні союзу письменників. Спілкуючись з журналістами, Тимошенко закликала не вірити рейтингам, що публікуються і розраховувала на 7-8% голосів виборців. "Єда" ж, на її думку, отримає 10-12% за рахунок адмінресурсу. Юлія Володимирівна, звичайно, сподівається на спостерігачів, які зможуть зібрати протоколи результатів виборів на кожній дільниці. Але навіть Тимошенко сумнівається, що ця схема спрацює по всій країні.

У Донецькій області, на її думку, спостерігачів будуть просто виганяти з дільниць палицями. У Харкові, як їй здається, все-таки легше. Хороші враження про місто, напевно, тільки зміцнилися у Тимошенко, коли після закінчення прес-конференції за її автографами вишикувалася небувала для харківських журналістів черга. Після прес-конференції намічалася ще одна зустріч Тимошенко з виборцями - знову під відкритим небом біля "України".

Але вона скористалася можливістю записатися у програмі "Об'єктив-огляд" на телеканалі "Симон", а на місце зустрічі відправився Матвієнко. Однак для харківських виборців "блок Тимошенко" - це сама Тимошенко, а не лідер "Собору", і не його харківські послідовники, багато хто з яких найбільше стурбований єврейською або, як вони кажуть, хасідською, змовою.

Тепер біля "України" було на порядок менше людей, а трохи неподалік, ближче до зоопарку, стояло 2 десятка молодих хлопців з написаними чорною фарбою лозунгами. Один з них свідчив, що Тимошенко місце за гратами, другий - на кухні. Інші у тому ж дусі. Мітингуючі намагалися їх присоромити. Підлітки не говорили у відповідь нічого. Хтось з тимошенковців вголос передбачив, що хлопцям потрібно залік отримати.





NB. Про всі подробиці передвиборчого туру Юлії Тимошенко, про те, як скидали Грача, про "грошові мішки", які борються за Львів, за кого агітують письменники, про тещу Ющенка, чи випустять Шкіля до виборців, про списки майбутніх депутатів, за кого голосують студенти, про все це читайте у новому розділі "Української правди" ВИБОРИ 2002

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування