Закрито "притон української опозиції"
Понеділок, 11 березня 2002, 23:00
У вівторок о пів на дванадцяту було закрито арт-кафе "Остання барикада", що в столиці на вулиці Суворова, 4. Як повідомив "УП" Олесь Доній – організатор та один із власників закладу, що вже встиг стати "культовим" для молодого українського Києва, - жодних пояснень з цього приводу не було.
Андрій Кудін, директор Печерського торгового центру, де орендує приміщення "Остання барикада", прийшов і власноруч начепив на вхідні двері замок. Головний "негласний" момент у мотивації закриття, за словами Донія, - те, що "Барикада" перетворилася на "кубло опозиції". Тепер табличку "У нас розмовляють українською" заклеєно папірцем "Зачинено". Так і хочеться дописати: "всі пішли на фронт політичної боротьби".
"Амбарний" замок повис на дверях клубу, котрий, відкрившись на початку минулого літа, "розкрутився" до рівня одного з найвідвідуваніших у столиці закладів свого профілю. І це при тому, що ідея "Барикади" - агресивне відстоювання й просування української політичної ідеї, пропагування "української міської культури".
"ОБ" справді була єдиним у Києві місцем, де персонал розмовляв суто українською. Коли у мікрофон намагалися говорити чи співати російською - вимикався рубильник. І головне, що цей-клуб з такими правилами гри не перетворився на "українське гетто", яких у Києві трохи таки є, а набув розголосу й став справді популярним і престижним.
За час існування "Остання барикада" стала прибутковим проектом, щотижня тут відбуваються зустрічі з політичними й громадськими діячами (вже були на "Барикаді" Віктор Ющенко, Олександр Мороз, Григорій Омельченко, Микола Замковенко, Леонід Кравчук, Юрій Костенко та багато інших), кілька разів на тиждень проходять концерти українських рок- і поп-груп, літературні вечірки, - в середу, приміром, мала відбутися презентація нових творів письменника Олександра Ірванця.
Цей клуб, оформлений у стилі студентського голодування 1990 року, власне, продовжував "українську справу" "деструктивних елементів" того буремного часу, і доволі успішно продовжував. Серед причин закриття, зокрема, й публічна розкрутка діячів опозиції, котрі мали на "Барикаді" постійну неформальну трибуну.
За словами Олеся Донія, тривалий час "Остання барикада" підлягала перевіркам пожежних, комунальних та правоохоронних структур, свій "дах" хотіли встановити й відверто кримінальні елементи. За деякими даними, Андрій Кудін в одному з інтерв’ю назвав причиною "замка" те, що в цьому кафе увечері був постійний шум, бійки тощо. Однак, коментує Доній, щодо цього раніше була тільки одна скарга мешканця будинку, але й та з несерйозною мотивацією.
Звісно, справа не в гучній музиці з "Барикади". Що в цьому скандалі замішана політика, сумніватися не доводиться. Окрім того, що жодних фінансових чи "комунальних" причин закриття не названо, варто врахувати й інше. Олесь Доній, лідер студентського голодування 1990 року, зараз є одним з організаторів опозиційного комітету "За правду!", балотується в народні депутати по 214-му мажоритарному виборчому округу. Кілька тижнів тому було розгромлено й обкрадено його виборчий штаб.
Водночас побутує думка, що до Печерського торгового центру має певне відношення відомий бізнесмен Володимир Сівкович, кандидат у депутати по "таращанському" округу на Київщині. А близький до нього директор ПТЦ Андрій Кудін - кандидат до Печерської райради міста Києва.
"Закриття "Останньої барикади" я сприймаю як політичне замовлення, як політичну розправу над усіма людьми нашого кола, як плювок в обличчя українцям та українській культурі. Оскаржуватиму це в Печерському районному суді. До нього, до того ж, з "Барикади" рукою подати", - сказав Доній в інтерв’ю "УП".
У середу об 11:00 на прес-конференції в УНІАНі своє слово на захист "Барикади" скажуть відомі громадські діячі, діячі культури, зокрема, новообраний лауреат Шевченківської премії Ігор Римарук та голова Асоціації українських письменників Тарас Федюк. Тож на "Барикади"!
*****
Коментарі для "Української правди"
Разом з тим, як стверджує сам Кудін, політики у закритті кафе немає. Справа - у боргах.
"Я з великою повагою ставлюся до тих, хто не боїться сказати правду, і не на словах, а на ділі бореться за права людини в Україні. Разом з тим, мені справді шкода, що зустрічаються люди, які намагаються спекулювати на правах людини і на захисті свободи слова в Україні", заявив Кудін в інтерв'ю УП.
"Тимчасове закриття кафе "Остання барикада" не має жодного відношення ані до політики, ані до свободи слова, ані до опозиції.
Кафе закрилося внаслідок рядової господарської суперечки між двома юридичними особами - одним з яких є ЗАТ "Печерський торговий центр", а іншим - товариство з обмеженою відповідальністю "Остання барикада".
Ця суперечка тягнеться досить давно - ще з осені минулого року. Однак, незважаючи на величезну заборгованість кафе перед Печерським торговим центром, керівництво кафе не вживало жодних заходів, щоб врегулювати господарську суперечку, що виникла, і всіляко ухилялося від яких-небудь контактів з керівництвом Печерського торгового центру.
Я завжди захоплювався мужністю тих, хто, ризикуючи власним життям, боролися і борються за те, щоб ми дійсно жили у правовій і демократичній державі. Разом з тим, я завжди з презирством ставився до тих, хто спекулює на слові "опозиція", заробляючи на цьому гроші і політичні дивіденди.
Мені дуже боляче спостерігати за тим як колишні "революціонери" вироджуються у рядових бізнесменів і торгашів, для яких слова "свобода слова", "права людини" і "революція" перетворилися в товар, який подається до стола разом з пивом і чіпсами", стверджує Кудін.
Реагуючи на такі слова пана Кудіна, Олесь Доній, зокрема, зазначив:
"Його коментар не відповідає дійсності. Мушу наголосити, що досі ні про яку заборгованість ТОВ "Остання барикада" перед ЗАТ "Печерський торговий центр" не йшлося, ми регулярно погашаємо всі необхідні платежі. І зустрічаємося ми з паном Кудіним та паном Сівковичем теж дуже часто, тож його слова про "ухиляння від яких-небуть контактів" теж є неправдою. Питання про орендну плату теж досі не обговорювалося як таке, що могло б стати причиною закриття клубу.
Водночас зазначу: в договорі "ОБ" з ПТЦ є пункт, за яким претензії якоюсь зі сторін до іншої мусять висуватися завчасно, і лише через 30 днів це може стати підставою для якихось "каральних санкцій". Ані місяць тому, ані раніше таких претензій не було. А у вівторок мотивація Кудіна щодо закриття змінювалася тричі: мені він пояснив, що це політика, потім сказав, що є скарги на шум і п’яні дебоші, а ще згодом змінив позицію на "величезну заборгованість кафе перед Печерським торговим центром". От і вірте тепер тим, хто говорить про "рядових бізнесменів і торгашів".
_________________
NB: Про те, як би Фрейд витлумачив вітчизняні політичні скандали, як використовують соціологію, щоб "мочити" Ющенка, чому Кучма соромиться "За ЄдУ", які наслідки матиме тимчасова відпустка Омельченка, читайте в новому політичному проекті П.П.П.
__________________
NB. Про те, як і хто розігрує "російську карту", у кого який адмінресурс, хто може допекти Кисельова, про всі подробиці передвиборчого туру Юлії Тимошенко, про те, як скидали Грача, скільки журналістів йде у парламент, під яку музику виходить до виборців Кучма, про все це читайте у новому розділі "Української правди" ВИБОРИ 2002
Андрій Кудін, директор Печерського торгового центру, де орендує приміщення "Остання барикада", прийшов і власноруч начепив на вхідні двері замок. Головний "негласний" момент у мотивації закриття, за словами Донія, - те, що "Барикада" перетворилася на "кубло опозиції". Тепер табличку "У нас розмовляють українською" заклеєно папірцем "Зачинено". Так і хочеться дописати: "всі пішли на фронт політичної боротьби".
"Амбарний" замок повис на дверях клубу, котрий, відкрившись на початку минулого літа, "розкрутився" до рівня одного з найвідвідуваніших у столиці закладів свого профілю. І це при тому, що ідея "Барикади" - агресивне відстоювання й просування української політичної ідеї, пропагування "української міської культури".
"ОБ" справді була єдиним у Києві місцем, де персонал розмовляв суто українською. Коли у мікрофон намагалися говорити чи співати російською - вимикався рубильник. І головне, що цей-клуб з такими правилами гри не перетворився на "українське гетто", яких у Києві трохи таки є, а набув розголосу й став справді популярним і престижним.
За час існування "Остання барикада" стала прибутковим проектом, щотижня тут відбуваються зустрічі з політичними й громадськими діячами (вже були на "Барикаді" Віктор Ющенко, Олександр Мороз, Григорій Омельченко, Микола Замковенко, Леонід Кравчук, Юрій Костенко та багато інших), кілька разів на тиждень проходять концерти українських рок- і поп-груп, літературні вечірки, - в середу, приміром, мала відбутися презентація нових творів письменника Олександра Ірванця.
Цей клуб, оформлений у стилі студентського голодування 1990 року, власне, продовжував "українську справу" "деструктивних елементів" того буремного часу, і доволі успішно продовжував. Серед причин закриття, зокрема, й публічна розкрутка діячів опозиції, котрі мали на "Барикаді" постійну неформальну трибуну.
За словами Олеся Донія, тривалий час "Остання барикада" підлягала перевіркам пожежних, комунальних та правоохоронних структур, свій "дах" хотіли встановити й відверто кримінальні елементи. За деякими даними, Андрій Кудін в одному з інтерв’ю назвав причиною "замка" те, що в цьому кафе увечері був постійний шум, бійки тощо. Однак, коментує Доній, щодо цього раніше була тільки одна скарга мешканця будинку, але й та з несерйозною мотивацією.
Звісно, справа не в гучній музиці з "Барикади". Що в цьому скандалі замішана політика, сумніватися не доводиться. Окрім того, що жодних фінансових чи "комунальних" причин закриття не названо, варто врахувати й інше. Олесь Доній, лідер студентського голодування 1990 року, зараз є одним з організаторів опозиційного комітету "За правду!", балотується в народні депутати по 214-му мажоритарному виборчому округу. Кілька тижнів тому було розгромлено й обкрадено його виборчий штаб.
Водночас побутує думка, що до Печерського торгового центру має певне відношення відомий бізнесмен Володимир Сівкович, кандидат у депутати по "таращанському" округу на Київщині. А близький до нього директор ПТЦ Андрій Кудін - кандидат до Печерської райради міста Києва.
"Закриття "Останньої барикади" я сприймаю як політичне замовлення, як політичну розправу над усіма людьми нашого кола, як плювок в обличчя українцям та українській культурі. Оскаржуватиму це в Печерському районному суді. До нього, до того ж, з "Барикади" рукою подати", - сказав Доній в інтерв’ю "УП".
У середу об 11:00 на прес-конференції в УНІАНі своє слово на захист "Барикади" скажуть відомі громадські діячі, діячі культури, зокрема, новообраний лауреат Шевченківської премії Ігор Римарук та голова Асоціації українських письменників Тарас Федюк. Тож на "Барикади"!
*****
Коментарі для "Української правди"
Разом з тим, як стверджує сам Кудін, політики у закритті кафе немає. Справа - у боргах.
"Я з великою повагою ставлюся до тих, хто не боїться сказати правду, і не на словах, а на ділі бореться за права людини в Україні. Разом з тим, мені справді шкода, що зустрічаються люди, які намагаються спекулювати на правах людини і на захисті свободи слова в Україні", заявив Кудін в інтерв'ю УП.
"Тимчасове закриття кафе "Остання барикада" не має жодного відношення ані до політики, ані до свободи слова, ані до опозиції.
Кафе закрилося внаслідок рядової господарської суперечки між двома юридичними особами - одним з яких є ЗАТ "Печерський торговий центр", а іншим - товариство з обмеженою відповідальністю "Остання барикада".
Ця суперечка тягнеться досить давно - ще з осені минулого року. Однак, незважаючи на величезну заборгованість кафе перед Печерським торговим центром, керівництво кафе не вживало жодних заходів, щоб врегулювати господарську суперечку, що виникла, і всіляко ухилялося від яких-небудь контактів з керівництвом Печерського торгового центру.
Я завжди захоплювався мужністю тих, хто, ризикуючи власним життям, боролися і борються за те, щоб ми дійсно жили у правовій і демократичній державі. Разом з тим, я завжди з презирством ставився до тих, хто спекулює на слові "опозиція", заробляючи на цьому гроші і політичні дивіденди.
Мені дуже боляче спостерігати за тим як колишні "революціонери" вироджуються у рядових бізнесменів і торгашів, для яких слова "свобода слова", "права людини" і "революція" перетворилися в товар, який подається до стола разом з пивом і чіпсами", стверджує Кудін.
Реагуючи на такі слова пана Кудіна, Олесь Доній, зокрема, зазначив:
"Його коментар не відповідає дійсності. Мушу наголосити, що досі ні про яку заборгованість ТОВ "Остання барикада" перед ЗАТ "Печерський торговий центр" не йшлося, ми регулярно погашаємо всі необхідні платежі. І зустрічаємося ми з паном Кудіним та паном Сівковичем теж дуже часто, тож його слова про "ухиляння від яких-небуть контактів" теж є неправдою. Питання про орендну плату теж досі не обговорювалося як таке, що могло б стати причиною закриття клубу.
Водночас зазначу: в договорі "ОБ" з ПТЦ є пункт, за яким претензії якоюсь зі сторін до іншої мусять висуватися завчасно, і лише через 30 днів це може стати підставою для якихось "каральних санкцій". Ані місяць тому, ані раніше таких претензій не було. А у вівторок мотивація Кудіна щодо закриття змінювалася тричі: мені він пояснив, що це політика, потім сказав, що є скарги на шум і п’яні дебоші, а ще згодом змінив позицію на "величезну заборгованість кафе перед Печерським торговим центром". От і вірте тепер тим, хто говорить про "рядових бізнесменів і торгашів".
_________________
NB: Про те, як би Фрейд витлумачив вітчизняні політичні скандали, як використовують соціологію, щоб "мочити" Ющенка, чому Кучма соромиться "За ЄдУ", які наслідки матиме тимчасова відпустка Омельченка, читайте в новому політичному проекті П.П.П.
__________________
NB. Про те, як і хто розігрує "російську карту", у кого який адмінресурс, хто може допекти Кисельова, про всі подробиці передвиборчого туру Юлії Тимошенко, про те, як скидали Грача, скільки журналістів йде у парламент, під яку музику виходить до виборців Кучма, про все це читайте у новому розділі "Української правди" ВИБОРИ 2002
