У Медведчука у Криму розхиталися нерви

П'ятниця, 15 березня 2002, 21:49
Медведчук запам'ятається кримським журналістам лаконічним, криво всміхненим і дуже нервовим. Лаконічність батька української соціал-демократії пояснювалася, звичайно, нестачею часу - журналістів просили перед прес-конференцією не затримувати його перед виступом на телебаченні.

А крива усмішка і нервозність були реакцією на питання "Української правди". З'ясуванню стосунків з нашим виданням головний есдек займався із задоволенням, але у перервах все-таки встиг повідомити, що він не буде миритися з Ющенком, тому що з ним не лаявся. Що у СДПУ(о) немає спеціальної програми по розвитку Криму, та цього і не потрібно, враховуючи, скільки добра він особисто і його фракція зробили для Криму у парламенті.

Природно, поговорив про російську мову і про те, що росіяни - не нацменшина в Україні. Ще більш природно, врятовував Грача від судової системи, по-родинному пояснюючи всю тонкість Декларації про прибутки Леоніда Івановича стосовно його житлоплощі. Назвав навіть рішення суду щодо Грача - "політичним замовленням" і пояснив, як це недобре. Дуже швидко виправдався, як "радянський адвокат" за засудження Василя Стуса. Ось, мабуть, і все.

Весь інший "дорогоцінний" час, Віктор Володимирович то викривав "Українську правду" у "заангажованості" і "використанні застарілої інформації", то чомусь зізнавався їй у коханні.

"Застарілою інформацією" Медведчук назвав сьогоднішні повідомлення про лист, яке Австрійське посольство направило на адресу СДПУ(о) з приводу необхідності відкоректувати відеоролик про "перемогу соціал-демократії" у цій країні. "Українська правда" нагадала Медведчуку зміст листа, в якому пояснюється, що в Австрії уряд сформували Народна партія й Австрійська партія свободи, а соціал-демократи у влади лише у 2-х федеральних землях з 9-ти.

Медведчук дуже нервово відреагував на питання про те, чи не стане цей лист підставою для того, щоб перестати вводити жителів України в оману щодо тотальної перемоги соціал-демократії на європейських просторах.

Відповідь прозвучала так: "Я хотів би вам сказати, що у вас абсолютно застаріла інформація. Посол Австрії звернувся до мене 10 днів тому і отримав через 2 дні відповідь. В "Української правди" неправильна інформація, але це характерна риса для "Української правди". Я послу Австрії і вам відповідаю - до ролика про соціал-демократію в Австрії ні Медведчук, ні СДПУ(о) жодного відношення не мала і не має. Ці ролики виготовлені і пропагандуються видавництвом "Основні цінності", основна задача яких полягає у тому, щоб пропагувати ідеологію соціал-демократії в Україні".

Бог його знає, може, дійсно видавництво, яке пропагує ідеологію соціал-демократії не має нічого спільного з українською соціал-демократією, точно так само, як канал "Інтер" не має нічого спільного з телебаченням?

Другий нервовий зрив у Медведчука стався під час наступного питання "Української правди", яка поцікавилася, чи правий був Симоненко, який назвав СДПУ(о) у числі тих, хто у новому хоче парламенті внести зміни в Конституцію і привести Кучму до третього президентського терміну. На питання, чи готовий він до третього терміну президента Медведчук легковажно відповів - "Не-а". На уточнення - "Чому?" – була кинута репліка: "Безумовно, "Українській правді" хотілося б, щоб я сказав, що він нам не подобається, дивна якась заангажованість засобу масової інформації стосовно президента".

Після схвалюючого сміху групи підтримки, Віктор Володимирович, нарешті, заспокоїв президента: "Ні, ми до цього не готові і не маємо наміру підтримувати внесення змін у Конституцію у частині можливостей для однієї і тієї ж особи перебувати три терміни у президентстві у країні, яка називається Україна".

Згадка назви країни присутніх одразу наштовхнула на роздум, чи не збираються есдеки таке створити, наприклад, в Австрії.

Перед третім своїм питанням кореспонденту довелося попросити Медведчука, щоб він більше не нервував. Медведчук нервово викрикнув: "Та ні, ну що ви. Я взагалі ніколи не нервую, я взагалі з любов'ю ставлюся до таких видань, як "Українська правда". Взагалі, мене знервованим ніхто не бачив. "Українська правда" іноді бачить, але то на телеекрані. Там я їм не так сподобався. Ну, це не нерви. Я ваших кореспондентів так люблю".

І тільки потім став відповідати на питання, наскільки політично коректною була підтримка Грача з боку СДПУ(о) саме у той момент, коли прозвучала тема референдуму про приєднання Криму до Росії, а російські політики з його подачі почали втручатися у внутрішні справи України і підбурювати антиукраїнські настрої: "Ми абсолютно правильно вчинили. І я не маю намір розкаюватися…Не може бути сьогодні несправедливості, у тому числі й юридичної. Ви зараз говорите про політику, а я говорю про юриспруденцію і права людини".

Медведчук потім навіть спробував стати автором "Української правди", запропонувавши заголовок до цієї статті. Він був довгим: "Я поважаю Леоніда Івановича Грача, як талановитого політика. І вважаю, що Грач протягом останніх 4 років зміг зробити все, щоб зберегти Україну у Криму і Крим для України". Дякую за творчу участь, Вікторе Володимировичу, але у статті буде інша назва: "У Медведчука у Криму розхиталися нерви".

powered by lun.ua