G7 хоче створити "фінансову розвідку" у всіх країнах
Середа, 17 квітня 2002, 12:52
В Україні боротьба з "брудними грошима" може перетворитися на "полювання на відьом"
Міністри фінансів країн "великої сімки" планують добитися від урядів різних країн створення підрозділів по боротьбі з фінансовими злочинами, повідомляє The Wall Street Journal. Ця ініціатива виникла в рамках зусиль, направлених на припинення грошових потоків, які йдуть на фінансування терористів. Як очікується, цей заклик буде озвучений у суботу, 20 квітня на зустрічі під егідою Світового банку і Міжнародного валютного фонду, яка відбудеться в Вашингтоні.
"Для успіху ініціативи необхідно, щоб розвідувальні структури кожної країни виявляли терористів і джерела їх фінансування", заявив міністр фінансів США Пол О'Ніл. "У цій війні не можна перемогти, якщо інші країни чекатимуть, поки США все зроблять за них".
Після терактів 11 вересня в США американська влада "вирахувала" у загальній складності 192 людини або компанії, що підозрюються в зв'язках з терористами. Уряди різних країн світу "заморозили" $104 млн., які належали особам або компаніям з цього списку. Однак США побоюються, що цього недостатньо.
На думку влади США, не всі країни володіють достатніми повноваженнями і досвідом, щоб відстежувати складні фінансові операції. Тому адміністрація президента Джорджа Буша вважає, що більш розвинені країни можуть допомогти їм в цьому. Як очікується, на зустрічі в Вашингтоні будуть присутні представники країн, що розвиваються, де вони відразу ж зможуть звернутися за допомогою і консультаціями.
Відносно держав, які не захочуть співробітничати в цій області, можуть бути введені санкції, хоч країни "Великої сімки" ще не визначилися, які саме. Розглядається варіант припинення кореспондентських відносин банків США, Європи з банками з цих країн.
До створення "фінансової розвідки" вже приступили Об'єднані Арабські Емірати і Росія. За інформацією спостерігачів, Саудівська Аравія, Пакистан, Кувейт, Катар, Оман і Бахрейн поки не створили необхідні структури.
У інтерв'ю "Контексту" можливість створення "фінансової розвідки" прокоментувала експерт Центра соціального і економічного розвитку (CASE Україна) Оксана Новоселецька. Вона вважає, що "наслідки цього кроку для країн-учасників можуть бути неоднозначними". З одного боку, пильна увага з боку держав "великої сімки" може сприяти залученню коштів з-за кордону і поліпшенню рівня довіри до країни. Однак численні контрольні заходи можуть також викликати негативні ефекти, наприклад, небажання клієнтів користуватися послугами фінансових установ, відзначила експерт.
Пані Новоселецька згодна з тим, що заходи будуть дієвими лише тоді, коли у боротьбі братимуть участь всі країни, в іншому випадку "брудні" фінансові потоки просто будуть перенаправлятися з одних місць в інші. Разом з тим, "можливість введення санкцій є надмірним "аргументом переконання" країн", вважає експерт.
Поки не повідомляється, чи планує Захід створити "фінансову розвідку" в Україні. У цей час вже проводяться незалежні роботи в даному напрямку. Так, в січні цього року президент Леонід Кучма видав указ, згідно з яким при Міністерстві фінансів має бути створена подібна структура. Крім того, Державна податкова адміністрація України працює над питанням виключення країни з "чорного списку" FATF (Міжнародної організації з боротьби з відмиттям грошей). Даний список складається з країн, які не ведуть боротьбу проти легалізації незаконно вилучених коштів.
За словами директора економічних програм Українського центра економічних і політичних досліджень ім. А Разумкова (УЦЕПД) Володимира Сиденка, економічні питання стають об'єктом все більш пильної уваги у сфері міжнародної безпеки. "Захід вважає завдання боротьби з тероризмом настільки важливим, що не зупиниться перед можливістю введення різних санкцій", - вважає експерт. У разі відмови будь-якої держави від співпраці, інформація виходитиме за допомогою різних методів стеження, наприклад системи електронної розвідки Echelon.
Тому, "в інтересах країн, в тому числі України, налагодити цивілізовані відносини в сфері боротьби з світовим тероризмом", вважає експерт УЦЕПД.
Що стосується можливості виникнення в Україні внутрішніх проблем, пов'язаних з посиленням контролю над нелегальними фінансовими потоками, за словами пана Сиденка, "необхідний чіткий регламент встановлення повноважень тих або інших державних і інших органів, які будуть задіяні в боротьбі з відмиттям грошей. Інакше відповідні органи отримають до своїх рук вельми могутній інструмент, який можна буде вжити не за призначенням".
Тобто, необхідно знайти компроміс між лібералізмом і регулюванням, щоб не постраждали суб'єкти економічної діяльності, непричетні до легалізації незаконних коштів, вважає експерт. Зокрема, необхідно ухвалити закон про боротьбу з відмиттям грошей, який був відхилений у другому читанні 17 січня цього року.
Читайте також:
Делегація FATF вивчатиме в Україні хід боротьби з відмиттям грошей
Україну можуть вилучити з списку країн, які не ведуть боротьбу з відмиттям грошей
Міністри фінансів країн "великої сімки" планують добитися від урядів різних країн створення підрозділів по боротьбі з фінансовими злочинами, повідомляє The Wall Street Journal. Ця ініціатива виникла в рамках зусиль, направлених на припинення грошових потоків, які йдуть на фінансування терористів. Як очікується, цей заклик буде озвучений у суботу, 20 квітня на зустрічі під егідою Світового банку і Міжнародного валютного фонду, яка відбудеться в Вашингтоні.
"Для успіху ініціативи необхідно, щоб розвідувальні структури кожної країни виявляли терористів і джерела їх фінансування", заявив міністр фінансів США Пол О'Ніл. "У цій війні не можна перемогти, якщо інші країни чекатимуть, поки США все зроблять за них".
Після терактів 11 вересня в США американська влада "вирахувала" у загальній складності 192 людини або компанії, що підозрюються в зв'язках з терористами. Уряди різних країн світу "заморозили" $104 млн., які належали особам або компаніям з цього списку. Однак США побоюються, що цього недостатньо.
На думку влади США, не всі країни володіють достатніми повноваженнями і досвідом, щоб відстежувати складні фінансові операції. Тому адміністрація президента Джорджа Буша вважає, що більш розвинені країни можуть допомогти їм в цьому. Як очікується, на зустрічі в Вашингтоні будуть присутні представники країн, що розвиваються, де вони відразу ж зможуть звернутися за допомогою і консультаціями.
Відносно держав, які не захочуть співробітничати в цій області, можуть бути введені санкції, хоч країни "Великої сімки" ще не визначилися, які саме. Розглядається варіант припинення кореспондентських відносин банків США, Європи з банками з цих країн.
До створення "фінансової розвідки" вже приступили Об'єднані Арабські Емірати і Росія. За інформацією спостерігачів, Саудівська Аравія, Пакистан, Кувейт, Катар, Оман і Бахрейн поки не створили необхідні структури.
У інтерв'ю "Контексту" можливість створення "фінансової розвідки" прокоментувала експерт Центра соціального і економічного розвитку (CASE Україна) Оксана Новоселецька. Вона вважає, що "наслідки цього кроку для країн-учасників можуть бути неоднозначними". З одного боку, пильна увага з боку держав "великої сімки" може сприяти залученню коштів з-за кордону і поліпшенню рівня довіри до країни. Однак численні контрольні заходи можуть також викликати негативні ефекти, наприклад, небажання клієнтів користуватися послугами фінансових установ, відзначила експерт.
Пані Новоселецька згодна з тим, що заходи будуть дієвими лише тоді, коли у боротьбі братимуть участь всі країни, в іншому випадку "брудні" фінансові потоки просто будуть перенаправлятися з одних місць в інші. Разом з тим, "можливість введення санкцій є надмірним "аргументом переконання" країн", вважає експерт.
Поки не повідомляється, чи планує Захід створити "фінансову розвідку" в Україні. У цей час вже проводяться незалежні роботи в даному напрямку. Так, в січні цього року президент Леонід Кучма видав указ, згідно з яким при Міністерстві фінансів має бути створена подібна структура. Крім того, Державна податкова адміністрація України працює над питанням виключення країни з "чорного списку" FATF (Міжнародної організації з боротьби з відмиттям грошей). Даний список складається з країн, які не ведуть боротьбу проти легалізації незаконно вилучених коштів.
За словами директора економічних програм Українського центра економічних і політичних досліджень ім. А Разумкова (УЦЕПД) Володимира Сиденка, економічні питання стають об'єктом все більш пильної уваги у сфері міжнародної безпеки. "Захід вважає завдання боротьби з тероризмом настільки важливим, що не зупиниться перед можливістю введення різних санкцій", - вважає експерт. У разі відмови будь-якої держави від співпраці, інформація виходитиме за допомогою різних методів стеження, наприклад системи електронної розвідки Echelon.
Тому, "в інтересах країн, в тому числі України, налагодити цивілізовані відносини в сфері боротьби з світовим тероризмом", вважає експерт УЦЕПД.
Що стосується можливості виникнення в Україні внутрішніх проблем, пов'язаних з посиленням контролю над нелегальними фінансовими потоками, за словами пана Сиденка, "необхідний чіткий регламент встановлення повноважень тих або інших державних і інших органів, які будуть задіяні в боротьбі з відмиттям грошей. Інакше відповідні органи отримають до своїх рук вельми могутній інструмент, який можна буде вжити не за призначенням".
Тобто, необхідно знайти компроміс між лібералізмом і регулюванням, щоб не постраждали суб'єкти економічної діяльності, непричетні до легалізації незаконних коштів, вважає експерт. Зокрема, необхідно ухвалити закон про боротьбу з відмиттям грошей, який був відхилений у другому читанні 17 січня цього року.
Читайте також:
Делегація FATF вивчатиме в Україні хід боротьби з відмиттям грошей
Україну можуть вилучити з списку країн, які не ведуть боротьбу з відмиттям грошей
