Кесарів розтин

Середа, 17 квітня 2002, 17:42
"Це була повінь страху…рівності (як покарання його захисників, і насмішка над його ворогами) виражала себе тріумфально, оскільки фанатизм користі урівноважувався лихоманкою бажань".
М. Флобер, "Виховання почуттів"


Ми лаштували-лаштували, і, нарешті, прилаштували! Всіх, кого могли… За тиждень до обнародування Центрвиборчкомом списків народних обранців, Президент Леонід Кучма тріумфально сформував парламентську більшість. Принаймні, саме такий переможний рапорт він отримав від глави своєї адміністрації Володимира Литвина. Найцікавіше, що ця більшість спланована… без Ющенка!

Більшість побудовано, в натурі

Виконання бойового завдання по створенню законодавчого "даху" президент взяв особисто на себе. Переговори ведуться часто в ультимативній формі, із згадкою відомих по історії з Гонгадзе фразеологізмів, а також карних справ, які вже відкриті або можуть бути відкриті проти незговірливих співрозмовників. Планка напередодні 2004 року піднята на недосяжну висоту - 255-260 "багнетів", які визнаються достатнім забезпеченням проти дрібних прикрощів типу імпічменту або парламентських слідчих комісій. Однак жадана цифра все ще не досягнута.

Незважаючи на те, що в "переговорах" з нетямущими депутатами-бізнесменами на предмет їх входження в більшість активно беруть участь оперативні підрозділи податкової адміністрації і управлінь по боротьбі з економічними злочинами МВС, набір рекрутів проходить важко. Бізнес також готується до президентських виборів, і не відчуває ентузіазму з приводу запису в "За єду!", що програла парламентські вибори Віктору Ющенку.

На даний момент (за словами лідерів пропрезидентських сил), фракція "За єду!" укомплектована 35 депутатами по партійному списку і 145 мажоритарниками, а ще з п'ятьма мажоритарниками "переговори" близькі до успішного завершення. Вибір у них невеликий, оскільки тим, хто вагається ввічливо нагадали, що ЦВК уважно вивчає хід кампаній якраз в тих округах, де вони обиралися. Так що, краще визначити свою політичну долю в правильній фракції, ніж крокувати на довибори.

Системною частиною більшості буде і фракція СДПУ(О). Віктор Медведчук вже відмобілізувал 38 депутатів, і жадає довести це число до півсотні. Медведчук разом з Литвином удостоєний честі бути одним з керівників пропрезидентського блоку в парламенті. Це передбачає, що "золота акція" СДПУ(О) буде знаходитися в надійних руках, там, де і зберігаються подібні дорогоцінні метали - на Банковій. А значить, витівок типу підтримки чисто пропорційної виборчої системи есдеки вже не допустять. Якщо плани адміністрації будуть реалізовані, місце першого віце-спікера для лідера есдеків гарантоване. І це не межа кар'єрного зростання.

У адміністрації не виключають, що якщо Медведчук успішно створить більшість без Ющенка, і успішно спокусить ще десяток-інший опозиційних депутатів, то він може розраховувати і на пост доглядача нашої законодавчої оранжереї. Але посада голови ВР - це швидше пряник, яким приваблюють Віктора Володимировича. Хто ж насправді віддасть спікерську посаду невдасі кандидату в президенти!

Кандидатура колишнього спікера Івана Плюща не викликає ентузіазму ні у блоку влади, ні у президента. Дуже хворобливим виявився Іван Степанович в критичні дні української політики. Дуже м'який Плющ до ворогів спокійної старості Леоніда Даниловича.

186+38=224. Замало для отримання контрольного пакету. Але пан Литвин упевнений, що це можна ще виправити. Ще порядку десяти депутатів-самовисуванців представляють інтерес як цілком вірогідних учасників проекту "За єду!". Лідери суперфракції вважають, що навряд чи їм вдасться залучити більше за 234 депутатів. Але разом з тим, вони не наважуються однозначно визначити, скільки підопічних депутатів буде реально брати участь в голосуваннях. Швидше за все, пропрезидентські сили не зможуть розраховувати більш ніж на 200-210 мандатів по більшості законопроектів, що розглядатимуться.

Щоправда, в руках адміністрації є "секретна зброя" - перелік бізнесменів, вибраних за списком "Нашої України" та тих, що пройшли за підтримки Ющенка по мажоритарних округах. У списку "НУ" з 18 по 59-й номер є принаймні 12-14 чоловік, наприклад, Давид Жванія, які не мають жорсткої особистої або політичної прихильності до Віктора Андрійовича, і внаслідок цього потрапили під жорна "переговорного процесу". Не менше десятка мажоритарників "НУ", типу Ігоря Насаліка, також можуть виявитися вельми піддатливими до всебічного натиску влади.

Ціна рішень парламенту цього скликання настільки висока, що лідери пропрезидентського блоку в приватних розмовах допускають підвищення такси за зміну одним депутатом політичної орієнтації до 100 тисяч доларів!

Виховання почуттів

Проте, владі не вдасться збудувати під себе парламент. Проштовхнути які-небудь рішення "За єду!" і СДПУ(О) зможе тільки за ситуативної підтримки опозиції. Скільки б грошей не асигнували лояльні президенту санта-клауси, об'єднати в двох фракціях навіть 224 депутати не вдасться. Оскільки з різних причин багато хто з самовисуванців все одно захоче мати вільні руки, щоб вести самостійну гру. А значить, проконтролювати їх поведінку фракційне начальство не зможе.

Якщо депутатів загнати в одну фракцію, значить керуватимуть тільки батогом. Але приклад НДП 98-го року довів - батіг не спрацьовує! Депутат має акуратно натискати на кнопки, а під батогом він буде постійно на лікарняному, постійно у відрядженні, і його картку для голосування ніхто не знайде в найважливіший момент.

Бізнесмени, що входять до блоку влади, хотіли б ефективно скористатися своїм становищем для розв'язання особистих ділових питань. Це було основною причиною розпилення пропрезидентського блоку у минулому скликанні ВР. Враховуючи чисельність "За єду!", простий депутат не може ефективно використати свої лобістські повноваження. Адже доступ до президента мають тільки лідери фракцій. Крім того, управління фракцією понад 40 чоловік, які, на відміну від комуністів, не скуті партійною дисципліною, технологічно важко реалізовується.

Відразу після виборів низка політичних діячів, і передусім представник донецької Партії регіонів Віктор Янукович, оприлюднили ідею диференціювання пропрезидентської більшості. Аналогічні думки висловлювали ще два активісти фракції влади - Олександр Волков і Володимир Щербань (останній, за рішенням президента, залишає пост сумського губернатора). Мовляв, кожна партія матиме свою фракцію.

Однак президент настільки жорстко поклав край всім спробам інакомислення, що навіть подібні розмови зараз припинилися. Разом з тим, є плани зробити фракцію влади дієздатною. Для цього з різних сторін озвучується ідея створити раду фракцій, куди увійдуть представники кожної з п'яти партій блоку, плюс шостий учасник - Демократичний союз Волкова. Це і буде найбільш вірогідною формою устрою "За єду!" Цікаво, що появу Волкова в блоці спостерігачі пов'язують з можливою здачею депутатського мандата лідером НДП Валерієм Пустовойтенком. Неспокійного Валерія Палича президентові наполегливо рекомендують залишити в уряді.

Не задушиш, не уб'єш

Проте, слухняна пропрезидентська більшість - все це речі нестійкі. Вже багато років паперові розклади адміністрації президента не відповідають дійсності. Як поведе себе грубо збита більшість за рік, коли почнеться президентська виборча кампанія? З цього приводу обгрунтованих прогнозів поки не існує. Оскільки депутатська маса вже не контролюється Леонідом Кучмою, і він це чудово розуміє. Створити більшість у 260 голосів у новій Верховній Раді можна тільки на антипрезидентській основі. А набрати 260 слухняних овець - абсолютно нереально.

І першим тестом, який продемонструє безсилля президента, стане голосування за затвердження нового генерального прокурора. Існує висока ймовірність, що Михайло Потебенько піде на депутатську роботу. І зараз навіть в адміністрації президента ніхто не сумнівається, що шанси на затвердження парламентом наступника Михайла Олексійовича практично відсутні.

Кого б президент не пропонував - все одно. Це зворотня сторона тієї системи політичного тиску, яку сповідує Кучма навіть щодо найближчих сподвижників. Справа в тому, що згідно із законом тільки затверджений ВР генпрокурор може направити подання про зняття депутатської недоторканості. Виконуючий обов'язки генпрокурора таке подання подати не може. Так навіщо голосувати за свій можливий вирок?

Жоден олігарх, що витратив купу мільйонів на отримання депутатської недоторканності, при здоровому глузді не стане знімати з себе імунітет. З цієї ж причини явно провальна ідея про імплементацію підсумків референдуму 2000 року. Ні, якщо президент грізно накаже, всі олігархи підтримають будь-яку фантазію гаранта. Але президент своєю волею нездатний забезпечити стовідсоткову явку підданих депутатів. Їх імунітет залежить не тільки від ГПУ, але і від ОРЗ…

Пропрезидентська більшість в чистому вигляді, як інструмент адміністрації президента, не може бути створена. Тому що структуризація парламенту відбувається в інтересах не тієї людини, яка піде у відставку в 2004 році, а в інтересах людей, що готуються зайняти посаду номер один. "Кучма йде, хай живе президент!" Проте, як зазначив сам класик, бувають трагедії і більшого масштабу…



powered by lun.ua