Секрети організації народного обурення
П'ятниця, 19 квітня 2002, 15:00
Перехожі в п'ятницю, проходячи площею Лесі Українки, напевно помітили численний натовп, що стоїть біля стін будівлі Центрвиборчкому. Ці люди в загальній кількості тисяча двісті чоловік приїхали організовано з Нікополя, щоб, як пафосно відзначив в програмі "Подробно" напередодні Дмитро Кисельов, "уперше в Україні відстояти свої права."
У Кисельова робота така - робити з "г" цукерку, тобто подавати навіть незначні події, як сенсацію. Що він і робить.
Сама по собі подія дійсно викликала б інтерес, і взагалі для толерантного українського виборця нетипово - спочатку проголосувати, а потім ще і відстояти свої права. Погодьтеся, не типово.
Але не лише тому ми вирішили дослідити феномен народного обурення на окремо взятому округу. Напередодні події ми отримали лист. Приводимо його з деякими скороченнями.
Написати вам (ще і інкогніто) примушує тільки одне: повне безчинство, яке відбувається у нас в Нікополі. Я думаю вам відомо, що у нас по округу (№35) балотувався О. Жир і В. Драчевський. Після всіх махінацій виграв Драчевський. Хоч практично ніхто в місті за нього не голосував. 80-90% його голосів суцільна фальсифікація. Довести це практично неможливо, але факт залишається фактом. Люди
просто обурені. Виходить, за Драчевського голосував кожний другий. Такого бути просто не може. Але це все прелюдія.
Як ви знаєте, Верховний суд відновив справедливість і зобов'язав ЦВК визнати перемогу Жира. Ось тут і починається найцікавіше. Сьогодні (18 квітня) на двох великих підприємствах (НЗФ і ПТЗ) збирають делегації (приблизно по 1000 чоловік) і 20-тьма!!! автобусами їдуть у Київ, щоб пікетувати. Я так думаю ЦВК. Хоч точної інформації немає. Людей насильно вписали в списки учасників пікетів. Цікаво, за які це гроші?! Тут же (в Нікополі) знаходитися і губернатор ШВЕЦЬ. Вся ця "операція" проводиться тихо, щоб якомога менше людей знали про це. Але місто то маленьке! Відмова від участі в акції загрожує звільненням. Таким же чином на цих заводах проводилися збори підписів в підтримку Драчевського.
По 8-ми округам (вибори на яких за рішенням Верховного Суду визнані недійсними) ходять люди і збирають підписи - знову таки на підтримку Драчевського. Люди обурені. Вони голосували за Жира, а чомусь повинні підписуватися за Драчевського??? Загалом це тільки малюсінький фрагмент того величезного безчинства, яке у нас відбувається. І про які чесні і прозорі вибори взагалі може йти мова????? Адмінресурс що хоче, те і робить. А люди просто бояться втратити роботу і так звану зарплату.
Вибачте, що не підписуюся і пишу з анонімної адреси. Жити ще хочеться.
Зрозуміло, що "доброзичливець"-анонім явний прихильник Жира і за нього, судячи зі всього і проголосував. Але, схоже, що акція організована зовсім не обуреними симпатиками Драчевського, а за допомогою керівництва заводів. Чи це насправді так, ми вирішили перевірити.
У п'ятницю на площі, як повідомили УП учасники акції, зібралися, головним чином працівники двох найбільших заводів Нікополя - Нікопольського Південно-трубного заводу і Нікопольського феросплавного заводу. Одна молода людина досить агресивно стала захищати своє право на вибір - я тут, говорить, тому що голосував за Драчевського, він багато зробив для міста, "вніс свіжий струмінь в головне управління внутрішніх справ міста, це людина справи", про Жира відгукувалися погано.
Товариш сказав, що для того, щоб провести пару годин на площі перед ЦВК і 20 годин в автобусі (по дорозі в Київ і назад) він взяв вихідний і начальство не тільки не обурювалося його відсутністю на робочому місці, а навіть його в цьому підтримало. Дивно.
Інші учасники мітингу були більш відверті і не приховували, що для поїздки в Київ їм виписали відрядження, що їхати було важко і краще б вони провели цей час вдома, але в Київ проїхатися також непогано… Одні "випадково почули про організацію поїздки", інших "призначили на зборах колективу", треті мовчали як партизани і рекомендували з всіма питаннями звертатися до керівництва. Що людям приховувати?
Парламентери - вибілені сивиною дідусі, з золотими зірками героїв праці на грудях попрямували в ЦВК. Поки вони вели переговори з представником Центрвиборчкому Віктором Алсуф'євим, нікопольці розпивали пиво, читали один одному анекдоти з газет, просто смалили і плювали собі під ноги.
Через хвилин 40 дідусь із золотою медаллю на грудях радісно повідомив, що резолюцію мітингу, в якій вони вимагають від Центрвиборчкому визнати факт перемоги Драчевського і дати можливість обраному депутату представляти інтереси своїх виборців в Верховній Раді, "покласти кінець політичним спекуляціям навколо ситуації в 35-ому виборчому округу", вдалося передати в ЦВК і зареєструвати в канцелярії.
"Наша місія виконана! Можемо їхати назад!", - сказав орденоносець. Ці слова з натхненням сприйняли декілька робітників в помаранчових захисних касках на голові. Організовував колону заступник директора феросплавного заводу з питань безпеки - якийсь Микола Дмитрович, який бадьорим кроком з яскравим мегафоном керував мітингуючими і категорично відмовився говорити про масштаби заходу.
А захід цей був організований на високому рівні. За одними даними - 9-10, за іншими 25, за даними учасників акції - 42 автобуси. Нечисленній пресі роздавали зазделегідь підготовлені прес-релізи. Нашвидкоруч написані на однакових блакитних полотнищах лозунги. Ну, дуже спокійне народне обурення!
Деякі деталі прояснив для нас прес-секретар оргкомітету Денис Семенов. Йому вдалося з'ясувати, що всі автобуси, на яких учасників акції привезли в Київ, належать цим найбільшим заводам, і керівництво заводів просто люб'язно погодилося надати транспорт для своїх незадоволених результатами виборів робочих. Щось нове у взаємовідносинах роботодавців і робітників!
Ми нічого не стверджуємо, ми тільки піддаємо сумніву щирість народного протесту. Хоч би тому, що перераховані тут підприємства контролюються Віктором Пінчуком, і саме на його каналі це подавалося як народна революція. Хоч би тому, що ніколи ще керівництво підприємств не було настільки явно зацікавлене в організації допомоги своїм "обуреним" співробітникам. Хоч би тому, що Денису Семенову "допомагала", як вона сама в цьому зізналася, співробітниця створеного Пінчуком "Інтерпайпа". Видно, також за свій рахунок - взяла вихідний?
У Кисельова робота така - робити з "г" цукерку, тобто подавати навіть незначні події, як сенсацію. Що він і робить.
Сама по собі подія дійсно викликала б інтерес, і взагалі для толерантного українського виборця нетипово - спочатку проголосувати, а потім ще і відстояти свої права. Погодьтеся, не типово.
Але не лише тому ми вирішили дослідити феномен народного обурення на окремо взятому округу. Напередодні події ми отримали лист. Приводимо його з деякими скороченнями.
Написати вам (ще і інкогніто) примушує тільки одне: повне безчинство, яке відбувається у нас в Нікополі. Я думаю вам відомо, що у нас по округу (№35) балотувався О. Жир і В. Драчевський. Після всіх махінацій виграв Драчевський. Хоч практично ніхто в місті за нього не голосував. 80-90% його голосів суцільна фальсифікація. Довести це практично неможливо, але факт залишається фактом. Люди
просто обурені. Виходить, за Драчевського голосував кожний другий. Такого бути просто не може. Але це все прелюдія.
Як ви знаєте, Верховний суд відновив справедливість і зобов'язав ЦВК визнати перемогу Жира. Ось тут і починається найцікавіше. Сьогодні (18 квітня) на двох великих підприємствах (НЗФ і ПТЗ) збирають делегації (приблизно по 1000 чоловік) і 20-тьма!!! автобусами їдуть у Київ, щоб пікетувати. Я так думаю ЦВК. Хоч точної інформації немає. Людей насильно вписали в списки учасників пікетів. Цікаво, за які це гроші?! Тут же (в Нікополі) знаходитися і губернатор ШВЕЦЬ. Вся ця "операція" проводиться тихо, щоб якомога менше людей знали про це. Але місто то маленьке! Відмова від участі в акції загрожує звільненням. Таким же чином на цих заводах проводилися збори підписів в підтримку Драчевського.
По 8-ми округам (вибори на яких за рішенням Верховного Суду визнані недійсними) ходять люди і збирають підписи - знову таки на підтримку Драчевського. Люди обурені. Вони голосували за Жира, а чомусь повинні підписуватися за Драчевського??? Загалом це тільки малюсінький фрагмент того величезного безчинства, яке у нас відбувається. І про які чесні і прозорі вибори взагалі може йти мова????? Адмінресурс що хоче, те і робить. А люди просто бояться втратити роботу і так звану зарплату.
Вибачте, що не підписуюся і пишу з анонімної адреси. Жити ще хочеться.
Зрозуміло, що "доброзичливець"-анонім явний прихильник Жира і за нього, судячи зі всього і проголосував. Але, схоже, що акція організована зовсім не обуреними симпатиками Драчевського, а за допомогою керівництва заводів. Чи це насправді так, ми вирішили перевірити.
У п'ятницю на площі, як повідомили УП учасники акції, зібралися, головним чином працівники двох найбільших заводів Нікополя - Нікопольського Південно-трубного заводу і Нікопольського феросплавного заводу. Одна молода людина досить агресивно стала захищати своє право на вибір - я тут, говорить, тому що голосував за Драчевського, він багато зробив для міста, "вніс свіжий струмінь в головне управління внутрішніх справ міста, це людина справи", про Жира відгукувалися погано.
Товариш сказав, що для того, щоб провести пару годин на площі перед ЦВК і 20 годин в автобусі (по дорозі в Київ і назад) він взяв вихідний і начальство не тільки не обурювалося його відсутністю на робочому місці, а навіть його в цьому підтримало. Дивно.
Інші учасники мітингу були більш відверті і не приховували, що для поїздки в Київ їм виписали відрядження, що їхати було важко і краще б вони провели цей час вдома, але в Київ проїхатися також непогано… Одні "випадково почули про організацію поїздки", інших "призначили на зборах колективу", треті мовчали як партизани і рекомендували з всіма питаннями звертатися до керівництва. Що людям приховувати?
Парламентери - вибілені сивиною дідусі, з золотими зірками героїв праці на грудях попрямували в ЦВК. Поки вони вели переговори з представником Центрвиборчкому Віктором Алсуф'євим, нікопольці розпивали пиво, читали один одному анекдоти з газет, просто смалили і плювали собі під ноги.
Через хвилин 40 дідусь із золотою медаллю на грудях радісно повідомив, що резолюцію мітингу, в якій вони вимагають від Центрвиборчкому визнати факт перемоги Драчевського і дати можливість обраному депутату представляти інтереси своїх виборців в Верховній Раді, "покласти кінець політичним спекуляціям навколо ситуації в 35-ому виборчому округу", вдалося передати в ЦВК і зареєструвати в канцелярії.
"Наша місія виконана! Можемо їхати назад!", - сказав орденоносець. Ці слова з натхненням сприйняли декілька робітників в помаранчових захисних касках на голові. Організовував колону заступник директора феросплавного заводу з питань безпеки - якийсь Микола Дмитрович, який бадьорим кроком з яскравим мегафоном керував мітингуючими і категорично відмовився говорити про масштаби заходу.
А захід цей був організований на високому рівні. За одними даними - 9-10, за іншими 25, за даними учасників акції - 42 автобуси. Нечисленній пресі роздавали зазделегідь підготовлені прес-релізи. Нашвидкоруч написані на однакових блакитних полотнищах лозунги. Ну, дуже спокійне народне обурення!
Деякі деталі прояснив для нас прес-секретар оргкомітету Денис Семенов. Йому вдалося з'ясувати, що всі автобуси, на яких учасників акції привезли в Київ, належать цим найбільшим заводам, і керівництво заводів просто люб'язно погодилося надати транспорт для своїх незадоволених результатами виборів робочих. Щось нове у взаємовідносинах роботодавців і робітників!
Ми нічого не стверджуємо, ми тільки піддаємо сумніву щирість народного протесту. Хоч би тому, що перераховані тут підприємства контролюються Віктором Пінчуком, і саме на його каналі це подавалося як народна революція. Хоч би тому, що ніколи ще керівництво підприємств не було настільки явно зацікавлене в організації допомоги своїм "обуреним" співробітникам. Хоч би тому, що Денису Семенову "допомагала", як вона сама в цьому зізналася, співробітниця створеного Пінчуком "Інтерпайпа". Видно, також за свій рахунок - взяла вихідний?
