Країни, що розвиваються, будуть "збанкручувати впорядковано"
Середа, 24 квітня 2002, 20:31
20 квітня Міністри фінансів провідних індустріальних країн світу (G7) підтримали пропозицію адміністрації США про затвердження стандартної схеми "впорядкованого" дефолту країн, що розвиваються і перебувають у глибокій фінансовій кризі. Так, за даними агенції Bloomberg, план дій G7 передбачає внесення в умови випуску боргових зобов'язань таких країн спеціальних пунктів, що стосуються порядку врегулювання відносин між кредитором та позичальником на випадок кризи.
Фактично, мова йде про внесення в умови випуску позик статей, що фіксуватимуть стандартний порядок дій на випадок неспроможності країни-боржника робити платежі. Крім того, міністри фінансів "Великої сімки" домовились, що рішення про затвердження реструктуризації боргу ухвалюватимуться більшістю голосів кредиторів. Досі реструктуризація облігацій була майже неможливою, оскільки для цього була потрібна згода всіх кредиторів-утримувачів паперів (боргових забов'язань).
Ухвалення цього плану міністрами фінансів G7 розглядається аналітиками як успіх Вашингтону. Оскільки США вже давно виступали за припинення практики, за якою Міжнародний валютний фонд регулярно надає величезні кредити (у 90-х роках було витрачено $250 млрд.) для порятунку окремих країн-боржників, що опинилися в кризовій ситуації.
В останній заяві країн "Великої сімки" відзначається, що в майбутньому подібні екстрені позики буде обмежено і запроваджено ринковий підхід до розв'язання кризових ситуацій. В усякому разі у комюніке G7 сказано, що ухвалений план дій повинен створювати для країн, що розвиваються, додаткові стимули, щоб цілковито і вчасно обслуговувати борги.
Експерти не виключають, що після запровадження у життя схеми "впорядкованого" дефолту країни-боржники вже найближчим часом будуть змушені зробити обмін своїх боргових облігацій, щоб внести в умови випуску цих цінних паперів пункти, на яких наполягають країни "сімки".
Раніше з пропозицією створити міжнародний орган, рішення якого дозволяли б державам-банкрутам реструкторизовувати їхні борги, закликала перший заступник директора-розпорядника МВФ Анне Крюгер. Зокрема, на початку квітня вона висловила пропозиції щодо створення процедури державного банкрутства.
Контроль за реструктуризацією боргів пані Крюгер запропонувала доручити незалежному від МВФ спеціальному міжнародному експертному комітету.
В інтерв'ю "Контексту" експерт київського офісу Міжнародного валютного фонду Максим Кришко зазначив, що сьогодні проблема "впорядкованого дефолту" не повинна "хвилювати українську владу, оскільки Україна своєчасно обслуговує і робить виплати за зовнішніми боргами". Крім того, зазначив Кришко, запас ліквідних резервів Національного банку України дозволяє "не турбуватися на теперішньому етапі з приводу можливості дефолту".
Цього року за зовнішніми боргами Україна має виплатити майже 3,5 млрд. грн. (близько $600 млн.), із них Міжнародному валютному фонду — SDR181,3. У першому кварталі 2002 року Україна скоротила борг перед МВФ на SDR21,4 млн. (близько $26,8 млн.). Таким чином, за станом на 31 березня борг перед Фондом складав SDR1499,4 млн. ($1878,5 млн.)
Фактично, мова йде про внесення в умови випуску позик статей, що фіксуватимуть стандартний порядок дій на випадок неспроможності країни-боржника робити платежі. Крім того, міністри фінансів "Великої сімки" домовились, що рішення про затвердження реструктуризації боргу ухвалюватимуться більшістю голосів кредиторів. Досі реструктуризація облігацій була майже неможливою, оскільки для цього була потрібна згода всіх кредиторів-утримувачів паперів (боргових забов'язань).
Ухвалення цього плану міністрами фінансів G7 розглядається аналітиками як успіх Вашингтону. Оскільки США вже давно виступали за припинення практики, за якою Міжнародний валютний фонд регулярно надає величезні кредити (у 90-х роках було витрачено $250 млрд.) для порятунку окремих країн-боржників, що опинилися в кризовій ситуації.
В останній заяві країн "Великої сімки" відзначається, що в майбутньому подібні екстрені позики буде обмежено і запроваджено ринковий підхід до розв'язання кризових ситуацій. В усякому разі у комюніке G7 сказано, що ухвалений план дій повинен створювати для країн, що розвиваються, додаткові стимули, щоб цілковито і вчасно обслуговувати борги.
Експерти не виключають, що після запровадження у життя схеми "впорядкованого" дефолту країни-боржники вже найближчим часом будуть змушені зробити обмін своїх боргових облігацій, щоб внести в умови випуску цих цінних паперів пункти, на яких наполягають країни "сімки".
Раніше з пропозицією створити міжнародний орган, рішення якого дозволяли б державам-банкрутам реструкторизовувати їхні борги, закликала перший заступник директора-розпорядника МВФ Анне Крюгер. Зокрема, на початку квітня вона висловила пропозиції щодо створення процедури державного банкрутства.
Контроль за реструктуризацією боргів пані Крюгер запропонувала доручити незалежному від МВФ спеціальному міжнародному експертному комітету.
В інтерв'ю "Контексту" експерт київського офісу Міжнародного валютного фонду Максим Кришко зазначив, що сьогодні проблема "впорядкованого дефолту" не повинна "хвилювати українську владу, оскільки Україна своєчасно обслуговує і робить виплати за зовнішніми боргами". Крім того, зазначив Кришко, запас ліквідних резервів Національного банку України дозволяє "не турбуватися на теперішньому етапі з приводу можливості дефолту".
Цього року за зовнішніми боргами Україна має виплатити майже 3,5 млрд. грн. (близько $600 млн.), із них Міжнародному валютному фонду — SDR181,3. У першому кварталі 2002 року Україна скоротила борг перед МВФ на SDR21,4 млн. (близько $26,8 млн.). Таким чином, за станом на 31 березня борг перед Фондом складав SDR1499,4 млн. ($1878,5 млн.)
