Марчук тримає Деркача на короткому ланцюжку. Президент все знає про оборудки колишнього голови СБУ і мовчить

Понеділок, 29 квітня 2002, 13:13
Брюсельський кореспондент "Свободи" Славко Волинський взяв у секретаря Ради Національної Безпеки і Оборони щодо перехресного допиту італійською прокуратурою збройового контрабандиста Дмитра Стрешинського стосовно причетності Євгена Марчука до нелегального перемитництва зброї на Балкани.

Згідно з тими матеріалами, які вдалось зібрати в Бельгії, Хорватії, Італії, Німеччині, то свідчення Дмитра Стрешинського щодо Марчука сміливо тягнуть на сценарій фільму–детективу. Уявіть собі картину: сутінки, подвір'ям Печерської Лаври з великою валізою прогулюється бородатий чолов'яга (Дмитро Стрешинський). Раптом десь з темряви з'являється інший чоловік (Євген Марчук) і хутко забирає валізу з рук бороданя і так же ж несподівано зникає. У валізі, як зазначав італійським слідчим Стрешинський, був хабар у розмірі 10 мільйонів доларів США готівкою.

Коментар з цього приводу Марчука: Так. Мені відомо про це звинувачення, але, щоб втримати в руках валізу з такою сумою, то Марчуку слід було б довго займатись важкою атлетикою. До вашого відома 10 мільйонів доларів банкнотами по 100 доларів важать понад 70 кілограмів. І взагалі заява Стрешинського про одержання мною хабаря – це наклеп. Де докази?

Волинський: Коли італійські слідчі поцікавились, чому Стрешинський вибрав у "ділові партнери" саме Євгена Марчука, Дмитро Стрешинський пояснив це тим, що Марчука йому рекомендував його тесть, оскільки було загальновідомо, що наприкінці 80-х Євген Марчук очолював КДБ УРСР і був впливовою з широкими зв'язками людиною, і для якого не існувало зачинених дверей.

На це Євген Марчук відповів, що ніколи до незалежності України не те, що не був головою КДБ УРСР, а навіть не працював в центральному апараті. В той час він очолював управління КДБ у Полтаві.

Волинський: Пане Марчук, даючи свідчення про ваші "ділові контакти" із Стрешинським, він стверджував, що ви, Стрешинський, та колишній помічник президента України Кравчука пан Петенко, проводячи час у сауні, пообіцяли Стрешинському "вибити" на заводі "Азовмаш" цистерни для його нафтової діяльності, і ,найголовніше, запропонували зайнятись збройовим бізнесом, ще й запевнили його, що відмивання грошей узгоджено з "BND" (спецслужба безпеки Німеччини). А на запитання, чому саме з "BND", збройовий контрабандист відповів італійським слідчим, що Євген Марчук тривалий час співробітничав із службою безпеки "Штазі" колишньої НДР і тепер має добрі контакти із спецслужбою ФРН "BND". Тому проблем з перерахуванням грошей на закордонні рахунки від збройових оборудок не буде.

Марчук: "Я розумію ваше професійне прагнення такою "викривальною" інформацією загнати мене в глухий кут, але тут зроблю заяву, що саме розповідаючи ось цю казочку про сауну, Дмитро Стрешинський остаточно заплутався, і сам потрапив у глухий кут. Тому, що завод "Азовмаш" (в той радянський час монополіст з виготовлення цистерн для нафти) був підприємством закритого типу і контролювався виключно Москвою. Ані Марчук , ані навіть сам голова ЦК Компартії Української РСР до "Азовмаша" в той час прямого доступу не мали.

Наступне. За часів радянської влади, коли Марчук працював на периферії в Полтаві, не могло бути й згадки, думки, мрії, чи фантазії про його якісь контакти із східнонімецькою службою безпеки "Штазі". Провінцію, зокрема Україну, до таких контактів не підпускали на гарматний постріл. Такі контакти були суперцентралізовані КДБ СРСР з багаторазовим фільтруванням.

Далі. Ця інформація Стрешинського перевірялась італійською прокуратурою в спецслужбах Німеччини та інших країн і не знайшла жодного підтвердження. Прокуратура Італії і спрямувала лист в генпрокуратуру України, що вона стосовно Марчука претензій не має.

Волинський: Але ж інтернет видання "Версии.ком" наводять цитати, що проти вас в Італії "порушено окрему кримінальну справу".

Марчук: Підконтрольні Андрієві Деркачу (сину колишнього керівника СБУ) мас-медіа підмінили поняття: "окреме досудове виробництво", тобто перевірку свідчень Стрешинського на "окреме кримінальне розслідування". Це абсолютно різні юридичні поняття. Це вже фальсифікація – це кримінал."

Волинський: Тоді, чому ви не судитесь з "Версіями", "Київським телеграфом", якщо ці видання ллють на вас бруд? І чому вони це роблять?

Марчук: Журналіст, чи то пак, ті люди які стали "журналістами" у потрібний момент створили небувалий у світі прецедент і звернулися до Генеральної прокуратури України з проханням відкрити проти Марчука кримінальну справу, а від президента України попрохали звільнити мене з посади.

Яка мета? Поясню – я особисто дуже серйозно заважаю сімейству Деркачів, яке вже зараз в парламенті, і заважаю їх брудним,таємним, незаконним оборудкам, які завдають колосальних збитків державі. І я, як посадова особа за дорученнями президента (письмовими) викрив всі махінації, викрив всі таємні схеми, які проводили Деркач і його структури, котрі завдали Україні колосальних збитків, і які вимірюються сотнями тисяч, а можливо і мільярдами гривень.

Мета одна – усунути Євгена Марчука з Ради Національної безпеки і оборони України, оскільки це заважає Деркачу і їхньому бізнесу. До речі, це те ж саме, що і було з моїм попередником Горбуліним, з яким це ж саме сімейство Деркачів з таких же ж причин вело "довготривалу війну".

Волинський: Пане Марчук, може б ви посвятили і наших слухачів у таємні комерційні схеми Деркачів?

Марчук: Пробачте, пане Волинський, але від скромності ви не помрете. Я службовий посадовець і не маю права відповідати на такі цинічно провокаційні запитання. А ви, та ваші колеги пам'ятають ще по Мюнхену, як колишній шеф КДБ у 1992-му Вадим Бакатін, відвідуючи Мюнхен, на подібне запитання вам поставив зустрічне запитання: "У Вас вже є відповідь?" Бо вам про ці схеми Деркачів і їх зміст, не сумніваюсь, вже давно відомо. І "Свободі" потрібен, в даному випадку Марчук лише для того, щоб було на кого офіційно зіслатись.



powered by lun.ua