Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Вигнанець звинувачує українського президента в постачанні зброї в Ірак

Субота, 11 травня 2002, 18:04
Колишній охоронець українського президента Леоніда Кучми говорить, що в минулому місяці він повідомив федеральному Гранд Журі в Сан-Франциско про те, що близько двох років тому Кучма схвалив продаж Іраку високотехнологічної радарної системи вартістю $100 млн.

Микола Мельниченко стверджує, що він зробив записи безлічі розмов викривального характеру, що мали місце в кабінеті Кучми. В інтерв'ю по телефону на минулому тижні він розповів, що він передав американським прокурорам розшифровку розмови, яку він записав в липні 2000, в якій Кучма схвалює таємне постачання в Ірак радарної системи в ящиках української компанії, що виробляє вантажівки.

Продаж військового обладнання в Ірак заборонено з 1990 року, після введення ембарго ООН.

За словами Мельниченка, який отримав політичний притулок в США, та його адвоката Скотта Хортона, Департамент Юстиції уважно вивчає ці обвинувачення. В інтерв'ю Мельниченко сказав, що за планом на цьому тижні він буде свідчити перед Великим Журі.

Ця радарна система може бути використана не тільки проти військових літаків США та Великобританії, що патрулюють заборонену для польотів зону, але і проти американської армії, якщо США наважаться атакувати Ірак.

Кучма рішуче відкидає припущення, що він санкціонував якусь операцію щодо продажу зброї Іраку. Ірак заперечує, що отримав радарну систему "Кольчуга". У Департаменту Юстиції може не бути права розслідувати обвинувачення, висунені Мельниченком, якщо тільки слідчі не доведуть, що Кучма використовував американські банки, аби відмити прибуток від злочинної операції. Департамент Юстиції на наше прохання так і не прокоментував ситуацію.

"Представники департаменту неодноразово говорили мені, що, незважаючи на те, чи можна цю справу розслідувати в США чи ні, Департамент Юстиції надзвичайно зацікавлений в ній", сказав Хортон в інтерв'ю по телефону з Лондона.

Мельниченко відмовляється виконати вимогу підрозділу Департаменту Юстиції, що займається організованою злочинністю, передати йому всі 1000 годин записів розмов Кучми. У інтерв'ю він сказав, що не робить цього, оскільки деякі записи містять державні таємниці та не є свідченням корупції у вищих ешелонах влади.

Минулого місяця представник Держдепартаменту США Річард Баучер заявив, що "на сьогодні в нас немає достовірних свідоцтв того, що радарна система "Кольчуга" була доставлена в Ірак", але США вивчатимуть всі варіанти. Інший американський чиновник, що погодився говорити за умові дотримання його анонімності, виразив сумніви щодо достовірності уривка, наданого Мельниченком.

Кучма визнав, що Мельниченко міг здійснювати запис його розмов, можливо за сприяння іноземних сил, які, за його словами, хотіли б скинути його уряд. Крім того, він наполягає, що записи було сфабриковано, щоб неправдиво звинуватити його в злочинах.

Минулого місяця Сергій Макаренко, керівник служби контррозвідки України, розказав газеті "2000", що Валерій Малєв, який очолював українську компанію-офіційний експортер озброєння, деякий час назад запропонував, щоб Україна продала Іраку систему "Кольчуга", але "йому сказали, що операція неможлива" через ембарго.

"Кольчуга" - гордість військової промисловості України. Вперше радар був вироблений в 1988 році, коли Україна ще була частиною СРСР. Після цього систему модернізували.

У публікаціях, присвячених оборонним технологіям, вказується, що цей радар здатний виявляти наземні цілі на відстані 360 миль і повітряні - на відстані 480 миль. Українські військові чиновники стверджують, що "Кольчуга" є унікально пасивною - це означає, що вона не посилає жодних сигналів, які могли б попередити ціль про те, що її засікли.

Центр громадської чесності, вашингтонська дослідницька група, минулого місяця надрукував розшифровку розмови про операцію з Іраком, яка відбулася між Кучмою та Малєвим, керівником "Укрспецекспорта". У звіті Центра говориться, що колишній експерт ФБР, що нині працює у фірмі "Бек-Тек", яка розташована у Кліфтоні, штат Вірджинія, та що проводить аналіз аудіо- і відеозаписів, підтвердив автентичність запису розмови про операцію з Іраком, зробленої Мельниченком.

В оприлюдненій Центром стенограмі Малєв говорить Кучмі, що Ірак звернувся до України через "нашого йорданського посередника" з проханням про придбання чотирьох станцій "Кольчуга" за $100 млн.

Малєв запропонував, аби обладнання відправилося в Ірак в ящиках заводу, який виробляє вантажівки, і щоб туди ж були б відпралені люди з фальшивими паспортами, які б встановили систему, говориться в розшифровці.

"Хорошо", говорить людина, ідентифікована як Кучма, вказується в розшифровці. Вона також говорить: "Надо чтоб иорданец не болтал".

Олександр Жир, який раніше керував парламентською слідчою комісією, говорить, що 3 березня він повідомив Кучму, що комісія має в своєму розпорядженні свідоцтва порушення ним ембарго на постачання зброї в Ірак. За три дні після цього гине Малєв, керівник "Укрспецекспорту": за словами міліції, його машина виїхала на смугу зустрічного руху та врізалася у вантажівку.

Українські високопосадовці стверджують, що смерть Малєва без сумніву була нещасним випадком. Жир, який програв на парламентських виборах 31 березня, говорить, що нещасний випадок стався підозріло вчасно і що його потрібно спеціально розслідувати. "Кучма та його люди бояться розслідування, і тому прибирають усіх ключових свідків", сказав він Центру громадської чесності.

Мельниченко опинився в центрі найбільшого українського політичного скандалу відтоді, як в 1991 році розпався СРСР. Скандал стосувався викрадення та загибелі журналіста. Він вибухнув в листопаді 2000 року, коли політичні противники Кучми обнародували інформацію про те, що Мельниченко таємно записував Кучму на диктофон, схований під диваном в кабінеті президента.

Вони розповсюдили плівку, на якій Кучма начебто наказує викрасти українського журналіста Георгія Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло було знайдено в лісі неподалік від Києва, столиці України. Кучма заперечує будь-яку причетність до смерті журналіста.

Американська влада надала Мельниченку статус біженця в квітні 2001 року, через три місяці після того, як українська влада звинуватила його в зраді та наклепі. Крім того, у нього була ще невдала спроба зареєструватися кандидатом в народні депутати.

Перш, ніж обнародувати плівку, на якій Кучма начебто схвалює продаж зброї, Мельниченко почекав рік, аби вляглися суперечки навколо справи Гонгадзе. В інтерв'ю він сказав, що боявся, що від нових обвинувачень постраждає його країна, але не Кучма. "Я не хотів кидати все більше і більше бруду".

Мельниченко говорить, що Департамент Юстиції - не єдина сторона, яка цікавиться його плівками. Протягом останнього року, говорить він, посланці з України зв'язувалися з ним в США і намагалися купити його, запропонувавши зрештою $15 млн., щоб він знищив записи.

Мельниченко упевнений, що записи викривають причетність Кучми до значного хабарництва та відмивання грошей. Він стверджує, що записав розмови, в яких Кучма наказував своїм помічникам фальсифікувати результати виборів, спалити будинок, переслідувати своїх противників за допомогою Податкової та побити одного з парламентаріїв. Кучма та його прихильники заперечують ці обвинувачення.

Зараз Мельниченко має справу з тією ж прокуратурою, яка висунула обвинувачення, що складається з 53 пунктів, на адресу Павла Лазаренка, українського прем'єр-міністра з середини 1996 року по середину 1997 року, призначеного Кучмою. На сьогоднішній день Лазаренко знаходиться у в'язниці Сан-Франциско, чекаючи суда з обвинуваченню у використанні американських банків у відмитті $114 млн., які він, як вважається, вкрав, очолюючи кабмін.

Поки не ясно, наскільки серйозні обвинувачення на адресу Кучми вплинуть на відносини України з США. На нещодавніх переговорах Кучма запросив експертів ФБР до Києва, аби вони допомогли слідству у справі смерті Гонгадзе. Агенти повернулися додому за тиждень, кажучи, що представники українських правоохоронних органів заблокували всі їх спроби допомогти.

У цьому році Конгрес США урізував технічну допомогу Україні на $16 млн., посилаючись на неоднозначні смерті журналістів та опозиціонерів. І все ж американські законодавці схвалили $160 млн. допомоги. Україна - восьма країна в списку основних одержувачів іноземної допомоги США.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування