Лагідний звук фанфар
Понеділок, 13 травня 2002, 13:17
Революційних змін в економіці поки не передбачається
Преамбула: Уряд оприлюднив в переддень травневих свят чергові дані економічного розвитку країни. З вуст прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха країна довідалася , що економіка навіть прискорила своє зростання, а бюджет, який усі енергійно критикували з першого дня його існування, "виправився" і почав "бити рекорди" зі свого наповнення. Навіть повернення до звичної інфляції замість незрозумілих (та й не особливо відчутних) дефляційних процесів свідчить, на думку Кінаха, про "пожвавлення економічного розвитку". Разом з тим, нічого не змінилося, ніяких революційних економічних змін не відбувається (і поки не передбачається), що саме по собі повинно заспокоювати бізнес, який повернувся до активного життя після виборів.
Показник інфляції - майже "як у Європі"
Місяць, що минув після виборів, політики характеризують як час напружених переговорів і пошуків виграшних політичних комбінацій. У той же час, економіка, відчувши "волю" після тримісячного активного адміністративного регулювання в період передвиборчої кампанії, згадала, що вона в Україні все-таки ринкова.
Першим результатом життя економіки без адміністративного втручання став індекс споживчих цін - інфляція. За даними Державного комітету статистики, інфляція в квітні поточного року склала 1,4%. По суті, це рекордно висока цифра з початку року, оскільки два попередні місяці спостерігалася дефляція (падіння рівня споживчих цін). Як запевнив прем'єр-міністр України Анатолій Кінах, "індекс інфляції в 0,3% з початку року є позитивним результатом діяльності економіки".
Незалежні експерти також не висловлюють особливого занепокоєння з приводу росту інфляції, пояснюючи його "нормальними економічними процесами". За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПІ) Руслана Піонтківського, "не слід забувати, що Україна є країною з ринковими відносинами в економіці, а тому короткочасне адміністративне регулювання цін призвело до того, що після припинення регулювання ціни виросли".
Основні причини інфляції в квітні можна розділити на дві складові. Перша зумовлена політичними подіями - закінченням парламентських виборів, після яких держава припинила "корегувати" рівень цін. Друга - економічна, зв'язана з процесами у світовій економіці. В Україні вони виявилися, зокрема, підвищенням вартості енергоресурсів.
"З огляду на закономірності процесів, що відбуваються, не слід сприймати зростання інфляції в квітні поточного року як початок розкручування інфляційної спіралі", - сказав "Контексту" експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Сергій Кисельов. В найближчому майбутньому, на думку аналітика, на ціни будуть впливати два фактори: монетарна політика Національного банку, і "узгодженість дій уряду та новообраного парламенту", вважає експерт.
В цілому, аналітики сходяться в думці, що при збереженні нинішньої динаміки економічного розвитку, річна інфляція може виявитися нижчою за прогнозований рівень у 9,8%. На думку першого заступника державного секретаря Міністерства економіки з питань європейської інтеграції Ігоря Шумило, рівень річної інфляції не повинен перевищити 6-7%. Разом з тим, уряд не квапиться переглядати прогнозні значення макроекономічних показників і заявляє про те, що зміна прогнозу можлива лише після оприлюднення результатів першого півріччя.
Економіка продовжує рости
Позитивна динаміка росту реального валового внутрішнього продукту (ВВП), що на початку року сприймалася деякими експертами лише як урядовий передвиборчий популізм, продовжилася й у квітні. Так, за словами прес-секретаря прем'єр-міністра Сергія Нагорянского, приріст обсягів промислового виробництва склав 0,2% у порівнянні з березнем. У березні був зафіксований високий темп росту ВВП, що досягав 4,1% у порівнянні з відповідним періодом 2001 року. Динаміка цього показника особливо показова в порівнянні з попередніми роками, вважають урядові експерти. Наприклад, у квітні 2001 року було зафіксоване падіння на 1,6% у порівнянні з березнем, а в квітні 2000 року - на 3,9%.
Згідно з попередніми даними, приріст обсягів промислового виробництва минулого місяця склав 3,8% у порівнянні з квітнем 2001 року. За чотири місяці поточного року збільшення виробництва досягло 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
На думку експертів, основними причинами прискорення зростання промислового виробництва стало збільшення споживчого попиту і зростання інвестиційної активності підприємств. Тетяна Ситник, головний економіст МЦПД, в інтерв'ю "Контексту", назвала три основних фактори, що спричинили бурхливий розвиток виробництва . По-перше, це збільшення прибутків населення (у першому кварталі борги по зарплаті скоротилися на 9%, а реальна заробітна плата виросла на 18,1%), по-друге, на діловій активності позначилося пожвавлення інвестиційного попиту з боку підприємств унаслідок закінчення передвиборної кампанії, і, по-третє, свою позитивну роль зіграло поступове поліпшення кон'юнктури на зовнішніх ринках.
Разом з тим, незважаючи на успіхи української економіки, багато хто говорить про те, що зростання відбувається за рахунок кон'юнктурних факторів, що "не мають нічого спільного з глибокими структурними змінами в економіці". "Тому говорити про довгострокову перспективу росту покищо складно", - вважає експерт Центру антикризових досліджень Олександр Гриневич. Він також відзначив, що зростання, по суті, "пов'язане із закінченням розподілу і структурування власності і, таким чином, з початком роботи низки підприємств". Окрім того, за словами експерта, "не варто забувати, що статистична база порівняння усе ще залишається низькою після спаду початку 90-х років".
У той же час, експерти позитивно оцінюють перспективи зростання промислового виробництва і ВВП у поточному році. Однак поліпшення динаміки розвитку багато в чому буде залежати від стану світової економіки, і особливо - від здатності українських виробників адекватно і швидко реагувати на підвищення попиту на світовому ринку. До того ж, внутрішній ринок залишається одним із основних джерел розвитку промисловості, і збільшення його потенціалу буде визначальним для позитивної динаміки розвитку промислового сектору економіки.
Відповідно до урядових оцінок, ріст ВВП у поточному році досягне 6%, а промислового виробництва - 7%. Оцінки незалежних експертів менш оптимістичні. МЦПД прогнозує ріст ВВП у 4,5%, а експерти Міжнародного валютного фонду - у 5%.
Перевиконання бюджету: дві сторони медалі
Ні прискорення росту ВВП і промислового виробництва, ні зниження грошових агрегатів у квітні не стали таким приємним сюрпризом для уряду, як виконання (і навіть перевиконання) загального фонду державного бюджету України. За словами прем'єр-міністра Анатолія Кинаха, за підсумками квітня поточного року, план надходжень доходів у загальний фонд держбюджету виконаний на 108,9%. Урядові експерти вважають, що основним фактором збільшення доходів стало прискорення розвитку економіки. З цього приводу прем'єр заявив: "Це - серйозний позитивний сигнал про те, що поступово, після дуже складного першого кварталу, економіка набирає обертів".
Незважаючи на урядову ейфорію з приводу зростання доходів бюджету, незалежні експерти неоднозначно оцінили назване "досягнення". "Ріст економіки в першому кварталі 2002 року в порівнянні з четвертим кварталом 2001 року сприяв поліпшенню надходжень у бюджет", - пояснила Тетяна Ситник.
Однак, крім економічної складової підвищення доходів, існує ряд причин фіскального характеру. Наприклад, як сказав "Контексту" експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова (УЦЕПД) Олександр Барановський, "покращення виконання доходної частини бюджету було зумовлене також посиленням фіскального регулювання бюджетного процесу, наприклад, діями податкової адміністрації й адмініструванням податкових платежів". Зокрема, лише в результаті дій Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) у січні-квітні в держбюджет було перераховано близько 1,5 млрд. грн. За чотири місяці поточного року викрито понад 4000 фінансових злочинів, що і дозволило перерахувати в бюджет досить значні суми, повідомив глава ДПАУ Микола Азаров.
У той же час, на думку експерта УЦЕПД, незважаючи на 9%-е перевиконання загального фонду бюджету, "говорити про кардинальний перелом тенденції зменшення доходів бюджету поки що рано". Фіскальний розрив, що утворився в першому кварталі (бюджетний дефіцит за результатами першого кварталу склав порядку 700 млн. грн. - "Контекст"), "навряд чи буде перекритий одномісячним перевиконанням бюджету". Більш того, як пояснив експерт, "урядові заяви про значне перевиконання бюджету можуть бути трохи нівельовані відсутністю інформації про виконання другої складової держбюджету - спеціального фонду". Справа в тім , що для загального фонду бюджету існує помісячний план виконання доходів. Для спеціального ж фонду зафіксована лише річна сума надходжень. Виходячи з цього, одержати інформацію про його виконання кожного окремого місяця майже неможливо.
Крім того, за словами пана Барановського, уряд не акцентує увагу на проблемі прихованого дефіциту бюджету, що, за різними оцінками експертів, складе за результатами року понад 8 млрд. грн. при офіційно передбаченому в бюджеті дефіциті в 4,3 млрд. грн. Настільки значний фіскальний розрив є істотним чинником ризику для макро- і фінансової стабільності економіки України. Крім того, це означає, що низка урядових програм, які закладені в бюджеті, не отримують достатнього фінансування. У свою чергу, це може негативно позначитися на динаміці росту ВВП і промислового виробництва. Але всі ці потенційні ризики можуть стати серйозними економічними проблемами тільки наприкінці року. Тому принаймні до осені в економіці запанувала тиша. А вже з вересня, коли Верховна Рада має намір заслухати звіт про діяльність Кабміну і економічні результати, почнеться новий, менш спокійний етап економічного життя країни.
Преамбула: Уряд оприлюднив в переддень травневих свят чергові дані економічного розвитку країни. З вуст прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха країна довідалася , що економіка навіть прискорила своє зростання, а бюджет, який усі енергійно критикували з першого дня його існування, "виправився" і почав "бити рекорди" зі свого наповнення. Навіть повернення до звичної інфляції замість незрозумілих (та й не особливо відчутних) дефляційних процесів свідчить, на думку Кінаха, про "пожвавлення економічного розвитку". Разом з тим, нічого не змінилося, ніяких революційних економічних змін не відбувається (і поки не передбачається), що саме по собі повинно заспокоювати бізнес, який повернувся до активного життя після виборів.
Показник інфляції - майже "як у Європі"
Місяць, що минув після виборів, політики характеризують як час напружених переговорів і пошуків виграшних політичних комбінацій. У той же час, економіка, відчувши "волю" після тримісячного активного адміністративного регулювання в період передвиборчої кампанії, згадала, що вона в Україні все-таки ринкова.
Першим результатом життя економіки без адміністративного втручання став індекс споживчих цін - інфляція. За даними Державного комітету статистики, інфляція в квітні поточного року склала 1,4%. По суті, це рекордно висока цифра з початку року, оскільки два попередні місяці спостерігалася дефляція (падіння рівня споживчих цін). Як запевнив прем'єр-міністр України Анатолій Кінах, "індекс інфляції в 0,3% з початку року є позитивним результатом діяльності економіки".
Незалежні експерти також не висловлюють особливого занепокоєння з приводу росту інфляції, пояснюючи його "нормальними економічними процесами". За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПІ) Руслана Піонтківського, "не слід забувати, що Україна є країною з ринковими відносинами в економіці, а тому короткочасне адміністративне регулювання цін призвело до того, що після припинення регулювання ціни виросли".
Основні причини інфляції в квітні можна розділити на дві складові. Перша зумовлена політичними подіями - закінченням парламентських виборів, після яких держава припинила "корегувати" рівень цін. Друга - економічна, зв'язана з процесами у світовій економіці. В Україні вони виявилися, зокрема, підвищенням вартості енергоресурсів.
"З огляду на закономірності процесів, що відбуваються, не слід сприймати зростання інфляції в квітні поточного року як початок розкручування інфляційної спіралі", - сказав "Контексту" експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Сергій Кисельов. В найближчому майбутньому, на думку аналітика, на ціни будуть впливати два фактори: монетарна політика Національного банку, і "узгодженість дій уряду та новообраного парламенту", вважає експерт.
В цілому, аналітики сходяться в думці, що при збереженні нинішньої динаміки економічного розвитку, річна інфляція може виявитися нижчою за прогнозований рівень у 9,8%. На думку першого заступника державного секретаря Міністерства економіки з питань європейської інтеграції Ігоря Шумило, рівень річної інфляції не повинен перевищити 6-7%. Разом з тим, уряд не квапиться переглядати прогнозні значення макроекономічних показників і заявляє про те, що зміна прогнозу можлива лише після оприлюднення результатів першого півріччя.
Економіка продовжує рости
Позитивна динаміка росту реального валового внутрішнього продукту (ВВП), що на початку року сприймалася деякими експертами лише як урядовий передвиборчий популізм, продовжилася й у квітні. Так, за словами прес-секретаря прем'єр-міністра Сергія Нагорянского, приріст обсягів промислового виробництва склав 0,2% у порівнянні з березнем. У березні був зафіксований високий темп росту ВВП, що досягав 4,1% у порівнянні з відповідним періодом 2001 року. Динаміка цього показника особливо показова в порівнянні з попередніми роками, вважають урядові експерти. Наприклад, у квітні 2001 року було зафіксоване падіння на 1,6% у порівнянні з березнем, а в квітні 2000 року - на 3,9%.
Згідно з попередніми даними, приріст обсягів промислового виробництва минулого місяця склав 3,8% у порівнянні з квітнем 2001 року. За чотири місяці поточного року збільшення виробництва досягло 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
На думку експертів, основними причинами прискорення зростання промислового виробництва стало збільшення споживчого попиту і зростання інвестиційної активності підприємств. Тетяна Ситник, головний економіст МЦПД, в інтерв'ю "Контексту", назвала три основних фактори, що спричинили бурхливий розвиток виробництва . По-перше, це збільшення прибутків населення (у першому кварталі борги по зарплаті скоротилися на 9%, а реальна заробітна плата виросла на 18,1%), по-друге, на діловій активності позначилося пожвавлення інвестиційного попиту з боку підприємств унаслідок закінчення передвиборної кампанії, і, по-третє, свою позитивну роль зіграло поступове поліпшення кон'юнктури на зовнішніх ринках.
Разом з тим, незважаючи на успіхи української економіки, багато хто говорить про те, що зростання відбувається за рахунок кон'юнктурних факторів, що "не мають нічого спільного з глибокими структурними змінами в економіці". "Тому говорити про довгострокову перспективу росту покищо складно", - вважає експерт Центру антикризових досліджень Олександр Гриневич. Він також відзначив, що зростання, по суті, "пов'язане із закінченням розподілу і структурування власності і, таким чином, з початком роботи низки підприємств". Окрім того, за словами експерта, "не варто забувати, що статистична база порівняння усе ще залишається низькою після спаду початку 90-х років".
У той же час, експерти позитивно оцінюють перспективи зростання промислового виробництва і ВВП у поточному році. Однак поліпшення динаміки розвитку багато в чому буде залежати від стану світової економіки, і особливо - від здатності українських виробників адекватно і швидко реагувати на підвищення попиту на світовому ринку. До того ж, внутрішній ринок залишається одним із основних джерел розвитку промисловості, і збільшення його потенціалу буде визначальним для позитивної динаміки розвитку промислового сектору економіки.
Відповідно до урядових оцінок, ріст ВВП у поточному році досягне 6%, а промислового виробництва - 7%. Оцінки незалежних експертів менш оптимістичні. МЦПД прогнозує ріст ВВП у 4,5%, а експерти Міжнародного валютного фонду - у 5%.
Перевиконання бюджету: дві сторони медалі
Ні прискорення росту ВВП і промислового виробництва, ні зниження грошових агрегатів у квітні не стали таким приємним сюрпризом для уряду, як виконання (і навіть перевиконання) загального фонду державного бюджету України. За словами прем'єр-міністра Анатолія Кинаха, за підсумками квітня поточного року, план надходжень доходів у загальний фонд держбюджету виконаний на 108,9%. Урядові експерти вважають, що основним фактором збільшення доходів стало прискорення розвитку економіки. З цього приводу прем'єр заявив: "Це - серйозний позитивний сигнал про те, що поступово, після дуже складного першого кварталу, економіка набирає обертів".
Незважаючи на урядову ейфорію з приводу зростання доходів бюджету, незалежні експерти неоднозначно оцінили назване "досягнення". "Ріст економіки в першому кварталі 2002 року в порівнянні з четвертим кварталом 2001 року сприяв поліпшенню надходжень у бюджет", - пояснила Тетяна Ситник.
Однак, крім економічної складової підвищення доходів, існує ряд причин фіскального характеру. Наприклад, як сказав "Контексту" експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова (УЦЕПД) Олександр Барановський, "покращення виконання доходної частини бюджету було зумовлене також посиленням фіскального регулювання бюджетного процесу, наприклад, діями податкової адміністрації й адмініструванням податкових платежів". Зокрема, лише в результаті дій Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) у січні-квітні в держбюджет було перераховано близько 1,5 млрд. грн. За чотири місяці поточного року викрито понад 4000 фінансових злочинів, що і дозволило перерахувати в бюджет досить значні суми, повідомив глава ДПАУ Микола Азаров.
У той же час, на думку експерта УЦЕПД, незважаючи на 9%-е перевиконання загального фонду бюджету, "говорити про кардинальний перелом тенденції зменшення доходів бюджету поки що рано". Фіскальний розрив, що утворився в першому кварталі (бюджетний дефіцит за результатами першого кварталу склав порядку 700 млн. грн. - "Контекст"), "навряд чи буде перекритий одномісячним перевиконанням бюджету". Більш того, як пояснив експерт, "урядові заяви про значне перевиконання бюджету можуть бути трохи нівельовані відсутністю інформації про виконання другої складової держбюджету - спеціального фонду". Справа в тім , що для загального фонду бюджету існує помісячний план виконання доходів. Для спеціального ж фонду зафіксована лише річна сума надходжень. Виходячи з цього, одержати інформацію про його виконання кожного окремого місяця майже неможливо.
Крім того, за словами пана Барановського, уряд не акцентує увагу на проблемі прихованого дефіциту бюджету, що, за різними оцінками експертів, складе за результатами року понад 8 млрд. грн. при офіційно передбаченому в бюджеті дефіциті в 4,3 млрд. грн. Настільки значний фіскальний розрив є істотним чинником ризику для макро- і фінансової стабільності економіки України. Крім того, це означає, що низка урядових програм, які закладені в бюджеті, не отримують достатнього фінансування. У свою чергу, це може негативно позначитися на динаміці росту ВВП і промислового виробництва. Але всі ці потенційні ризики можуть стати серйозними економічними проблемами тільки наприкінці року. Тому принаймні до осені в економіці запанувала тиша. А вже з вересня, коли Верховна Рада має намір заслухати звіт про діяльність Кабміну і економічні результати, почнеться новий, менш спокійний етап економічного життя країни.
