Кабмін розгляне питання спеціального оподаткування металургійних підприємств
Понеділок, 13 травня 2002, 18:54
У новому законодавчому полі металурги позбавляються можливості самостійно використовувати пільгові кошти.
Очікується, що Кабінет Міністрів на засіданні 15 травня розгляне питання про ухвалення необхідних нормативних документів для набуття чинності законом, який передбачає впровадження спеціального режиму оподаткування підприємств гірничо-металургійної галузі до 1 січня 2003 року. Новий Закон "Про подальший розвиток ГМК України" Верховна Рада ухвалила у середині січня 2002 року, президент України підписав його на початку лютого. Урядова постанова, ухвала якої очікується невдовзі, затвердить положення про порядок зарахування коштів, вивільнених внаслідок надання податкових пільг, на спеціальні рахунки для проведення реконструкційних робіт, а також буде визначено перелік підприємств, які підпадають під дію закону.
Основним суперечливим моментом, пов’язаним із набуттям чинності новим законом, є питання про те, де акумулюватимуться кошти підприємств, що передбачені для реконструкції. Міністерство економіки наполягає на відкритті централізованого рахунку, з якого будуть розподілятися кошти на усі підприємства. Мінпромполітики, в свою чергу, виступає за відкриття індивідуальних рахунків підприємств в регіонах за їхнім місцем розташування.
Як пояснив "Контексту" експерт Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, наразі вже вирішено питання про те, що на спеціальних рахунках у Держказначействі акумулюватимуться відрахування підприємств у розмірі 50% платежів з податку на прибуток.
Проте, "наріжним каменем" є саме екологічні платежі металургійних підприємств, щодо яких рішення ще не ухвалене. В цілому, на сьогодні складається тенденція до того, що підприємства вже не можуть розпоряджатися коштами, вивільненими внаслідок надання їм пільг, як це було з середини 1999 року до 1 січня 2002 року, коли в Україні діяв закон "Про проведення економічного експерименту на підприємствах ГМК України", учасниками якого були понад 60 підприємств галузі.
Водночас, на думку пана Жаліло, металургійні підприємства використовували ці додаткові джерела коштів не завжди ефективно з точки зору вирішення структурних проблем галузі та економіки в цілому. В умовах, коли зростання обсягів виробництва металопродукції скорочується й погіршується кон’юнктура зовнішних ринків, підприємства використовували пільгові кошти для погашення заборгованості із зарплати, забезпечення обов’язкових платежів до бюджету, але не з метою інвестування.
Саме тому Міністерство економіки сьогодні зацікавлене у концентрації коштів для їхнього використання з метою реалізації структурної політики. Окрім цього, вважає Ярослав Жаліло, у Мінекономіки є й фіскальний інтерес – підвищити рівень надходжень до бюджету. А Мінпромполітики, найвірогідніше, відстоює галузеві інтереси металургійних підприємств.
У перспективі ж, на думку Ярослава Жаліло, українські металургійні підприємства зіткнуться із необхідністю скорочення обсягів виробництва в умовах більш жорстких бюджетних обмежень. Як повідомляв "Контекст", несприятливо для українських металовиробників складається й світова кон’юнктура. Попит на їхню профільну продукцію скорочується, оскільки в 2000р. виробництво сталі у світі сягнуло рівня 843 млн. тонн, що межує з кризою перевиробництва. Відповідно, з кінця того ж року на світовому ринку чорних металів розпочався спад ділової активності.
Для провідних й успішно працюючих металургійних підприємств, перелік яких очолює ММК ім. Ілліча, централізований перерозподіл "пільгових" коштів може також означати субсидування за їхній рахунок галузі в цілому, виробничі показники якої "не дотягують" до рівня лідерів ринку. Як повідомляв "Контекст", з числа 60 експериментальних підприємств гірничо-металургійного комплексу країни за підсумками дев’яти місяців 2001 р. рентабельно, хоча й з незначним прибутком, працювали лише два лідери галузі - Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча та "Криворіжсталь".
Ймовірно, з цієї причини Генеральний директор ММК, народний депутат України Володимир Бойко заявив в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна", що Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча (м. Маріуполь, Донецька обл.) не вважає за доцільне надавати пільги підприємствам гірничо-металургійного комплексу України і виступатиме за скасування таких пільг.
На думку пана Бойка, пільги, що надані підприємствам на підставі закону "Про подальший розвиток підприємств ГМК України", насправді лише є приводом для звинувачень України, зокрема, з боку ЄС та Росії, у державній підтримці своїх гірничо-металургійних підприємств. Володимир Бойко вважає, що 70-80% екологічних платежів підприємств за забруднення оточуючого середовища мають залишатися на підприємствах задля реконструкції та справжнього поліпшення екологічної ситуації. Він виступає проти акумулювання коштів підприємств для проведення їхньої реконструкції на централізованих рахунках Держказначейства, як пропонує Міністерство економіки. "Їх (гроші, вивільнені внаслідок проведення експерименту, – "Контекст") потім там не знайдеш", - заявив керівник одного з найбільших меткомбінатів.
Очікується, що Кабінет Міністрів на засіданні 15 травня розгляне питання про ухвалення необхідних нормативних документів для набуття чинності законом, який передбачає впровадження спеціального режиму оподаткування підприємств гірничо-металургійної галузі до 1 січня 2003 року. Новий Закон "Про подальший розвиток ГМК України" Верховна Рада ухвалила у середині січня 2002 року, президент України підписав його на початку лютого. Урядова постанова, ухвала якої очікується невдовзі, затвердить положення про порядок зарахування коштів, вивільнених внаслідок надання податкових пільг, на спеціальні рахунки для проведення реконструкційних робіт, а також буде визначено перелік підприємств, які підпадають під дію закону.
Основним суперечливим моментом, пов’язаним із набуттям чинності новим законом, є питання про те, де акумулюватимуться кошти підприємств, що передбачені для реконструкції. Міністерство економіки наполягає на відкритті централізованого рахунку, з якого будуть розподілятися кошти на усі підприємства. Мінпромполітики, в свою чергу, виступає за відкриття індивідуальних рахунків підприємств в регіонах за їхнім місцем розташування.
Як пояснив "Контексту" експерт Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, наразі вже вирішено питання про те, що на спеціальних рахунках у Держказначействі акумулюватимуться відрахування підприємств у розмірі 50% платежів з податку на прибуток.
Проте, "наріжним каменем" є саме екологічні платежі металургійних підприємств, щодо яких рішення ще не ухвалене. В цілому, на сьогодні складається тенденція до того, що підприємства вже не можуть розпоряджатися коштами, вивільненими внаслідок надання їм пільг, як це було з середини 1999 року до 1 січня 2002 року, коли в Україні діяв закон "Про проведення економічного експерименту на підприємствах ГМК України", учасниками якого були понад 60 підприємств галузі.
Водночас, на думку пана Жаліло, металургійні підприємства використовували ці додаткові джерела коштів не завжди ефективно з точки зору вирішення структурних проблем галузі та економіки в цілому. В умовах, коли зростання обсягів виробництва металопродукції скорочується й погіршується кон’юнктура зовнішних ринків, підприємства використовували пільгові кошти для погашення заборгованості із зарплати, забезпечення обов’язкових платежів до бюджету, але не з метою інвестування.
Саме тому Міністерство економіки сьогодні зацікавлене у концентрації коштів для їхнього використання з метою реалізації структурної політики. Окрім цього, вважає Ярослав Жаліло, у Мінекономіки є й фіскальний інтерес – підвищити рівень надходжень до бюджету. А Мінпромполітики, найвірогідніше, відстоює галузеві інтереси металургійних підприємств.
У перспективі ж, на думку Ярослава Жаліло, українські металургійні підприємства зіткнуться із необхідністю скорочення обсягів виробництва в умовах більш жорстких бюджетних обмежень. Як повідомляв "Контекст", несприятливо для українських металовиробників складається й світова кон’юнктура. Попит на їхню профільну продукцію скорочується, оскільки в 2000р. виробництво сталі у світі сягнуло рівня 843 млн. тонн, що межує з кризою перевиробництва. Відповідно, з кінця того ж року на світовому ринку чорних металів розпочався спад ділової активності.
Для провідних й успішно працюючих металургійних підприємств, перелік яких очолює ММК ім. Ілліча, централізований перерозподіл "пільгових" коштів може також означати субсидування за їхній рахунок галузі в цілому, виробничі показники якої "не дотягують" до рівня лідерів ринку. Як повідомляв "Контекст", з числа 60 експериментальних підприємств гірничо-металургійного комплексу країни за підсумками дев’яти місяців 2001 р. рентабельно, хоча й з незначним прибутком, працювали лише два лідери галузі - Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча та "Криворіжсталь".
Ймовірно, з цієї причини Генеральний директор ММК, народний депутат України Володимир Бойко заявив в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна", що Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча (м. Маріуполь, Донецька обл.) не вважає за доцільне надавати пільги підприємствам гірничо-металургійного комплексу України і виступатиме за скасування таких пільг.
На думку пана Бойка, пільги, що надані підприємствам на підставі закону "Про подальший розвиток підприємств ГМК України", насправді лише є приводом для звинувачень України, зокрема, з боку ЄС та Росії, у державній підтримці своїх гірничо-металургійних підприємств. Володимир Бойко вважає, що 70-80% екологічних платежів підприємств за забруднення оточуючого середовища мають залишатися на підприємствах задля реконструкції та справжнього поліпшення екологічної ситуації. Він виступає проти акумулювання коштів підприємств для проведення їхньої реконструкції на централізованих рахунках Держказначейства, як пропонує Міністерство економіки. "Їх (гроші, вивільнені внаслідок проведення експерименту, – "Контекст") потім там не знайдеш", - заявив керівник одного з найбільших меткомбінатів.
