"Питання, чому в нас так багато було Медведчука, напевно, справедливе..." – Роднянський
Понеділок, 20 травня 2002, 13:20
Олександр Роднянський - приклад успішної людини. З шести мільярдів, які мешкають на земній кулі, знайдеться лише близько сотні людей, кандидатури яких серйозно розглядаються на керівні посади у світових медиа. Він - один з них.
Роднянський - молодий, і навіть у свої сорок з невеличким нагадує велику дитину. Переконаний, що у нього все попереду. Завжди у дорогому взутті, серед одягу віддає перевагу світлим тонам або чорному кольору, уникає носити краватки. Спить по 4 години на добу, багато читає і сумує за інтелектуальною Москвою. Досить демократичний у керівництві.
Загалом, позитивна фігура. Тим більше, що зараз вся Україна може ним пишатися - Роднянському доручили "розкрутку" СТС - одного з перспективних російських каналів. Проте, нас цікавило не стільки майбутнє каналу, про який в Україні мало хто знає, і ще менше тих, хто його бачив. Нас цікавило, що Роднянський залишив після себе - на своєму рідному каналі 1+1. Яким він став після виборів.
"Правда, наші новини зараз стають кращими?", запитав після інтерв'ю Роднянський. Ображати його не хотілося, але каналу поталанило, що у прагненні стати більш об'єктивними і відстороненими в Україні немає конкуренції. Так що будь-яке зрушення, навіть мізерне, здається великим кроком уперед. Після cотні кроків назад. І ще, можливо, імідж каналу легше врятувати, ніж зіпсоване одним "продажем" ім'я журналіста. Не виключено також, що там, за кордоном, Роднянський стане більш вільним від українських впливів. Подивимось… Але невже треба кудись їхати, щоб відчути себе самостійним?
Чому змінився канал?
- Хотілося б поговорити про роботу каналу під час виборів. Ви відчуваєте, що щось у цей час сталося? Може ви читали в "Українській правді" інтерв'ю з Андруховичем, я вважаю, що це знакова людина в українському суспільстві. І він сказав, що якщо "1+1" закриють, то це у нього не викличе ніяких негативних емоцій. Як ви думаєте, чому так сталося?
- Ми знаходимося в полоні якихось уявлень. Ви говорите про Андруховича, як про знакового персонажа, а для мене він не знаковий персонаж, я взагалі його не читаю. Я більше цікавлюся хорошою літературою, намагаюся читати хороші книги і дивитися хороші фільми, а не намагатися вигадувати собі локальну систему координат. І якщо з'ясувати, хто з читачів вашого видання читав Андруховича всерйоз, ви здивуєтеся.
Тому про знаковість я б не став говорити, це думка шановної та інтелігентної людини, і мені сумно, що він так говорить, оскільки ми всі існуємо в різних системах координат. Я з повагою ставлюся до такого роду маргінальної творчості, оскільки я його читав, на відміну від багатьох інших, - не більш ніж з цікавості.
Ми живемо в різних світах, ми живемо у світі мейнстрім телебачення, розрахованого, на жаль, не на Андруховича. Телебачення - річ масова, і воно ніякого відношення до індивідуальної творчості і оцінки не має.
- Візьмемо інший аспект. У мене батьки у свій час голосували за Кучму, як би я їх не агітувала "проти" ще тоді, в 1999 році. Але і вони мені сказали, що "1+1" дуже сильно змінився. Тобто, на погляд дуже різних аудиторій під час виборів канал показав себе не з кращого боку. Це і моя думка, можливо, я помиляюся…
- Ні, звичайно, канал змінився. Я не знаю, мені не здається, що він показав себе не з кращої сторони… Але те, що він змінився, і, на думку дуже багатьох, в гірший бік, я знаю, точно усвідомлюю і розумію причини, чому це так виглядало, і чому багато хто так відреагував.
Але не забувайте, що є різне сприйняття людей. І якщо орієнтуватися на ваше середовище і середовище читачів "Української Правди", то зрозуміла річ, що підхід деяких засобів масової інформації, в тому числі і, на жаль, "1+1", викликав роздратування.
Але, на думку ряду людей, яких я також знаю, ми стали кращими. Не далі як сьогодні я на цю тему мав розмову. Кожний раз дивуюся, до якої міри все це різниться!
Зрозуміло, що не було звичного для "1+1" балансу, так само як і не було захоплення стосовно "1+1" у момент висвітлення кампанії навколо касетного скандалу.
- А як сталося, що перекіс був в одну сторону? Чому вам не вдалося витримати безсторонність? Може, це продиктоване тим, що ви добре ставитеся до Медведчука?
- Я, безперечно, добре ставлюся до Медведчука, це не викликає ніяких сумнівів. І я давно до нього добре ставлюся, як і до багатьох інших. Але це не питання мого хорошого ставлення, мої стосунки ніколи не впливали на процес.
Як би вам відповісти… Знаєте, крім симпатій і антипатій було очевидно, що у них була одна з найпрофесійніших кампаній, розрахована на увагу медіа, основних каналів. Якщо порахувати кількість проектів й інформаційних приводів, які вони реально реалізовували, то вони неймовірні.
- Але ж задача професіоналів - відсіювати все і залишати серйозну інформацію, і скільки б інформаційних приводів партії не створювали, потрібно було висвітлювати їх пропорційно, виходячи з їх становища у суспільстві.
- А як ви визначаєте місце в суспільстві?
- Ну, зазвичай воно визначається соціологічними опитуваннями.
- Та ну, соціологічні опитування! Які там соцопитування - ряд партій їх просто замовляли!
- Але, погодьтеся, є незамовні.
- Ну, напевно, є…
- Так чому ж все-таки стався перекіс?
- Ви знаєте, якщо ви пригадаєте минулі вибори до парламенту, мені здається, все це виглядає набагато кращим. Вам не здається?
- Професійніше - так.
- І не просто професійніше, а з точки зору наявності в ефірі політиків, дебатів. Пригадайте добре, і подумайте, чи не багато ви вимагаєте відразу від країни і від того, що є не більш ніж частина суспільного дихання…
- Я, наприклад, звикла брати приклад з кращого…
- Я не беру приклад з гіршого.
- Мені здається, не можна порівнювати з гіршим.
- Як же не можна? Це ж наш з вами розвиток.
- Треба порівнювати з тим, до чого ми прагнемо…
- А до чого ми прагнемо? Може ми прагнемо до різного?
- До збалансованої подачі…
- А що означає збалансована подача? Я не розумію, що ви маєте на увазі. Тобто ви запропонували мені організувати ефір таким чином процес, щоб у новинах було більше не Медведчука, а умовно кажучи, Тимошенко. Так?
- Ні, не так. Давайте всіх однаково.
- А що значить однаково? Чому? Адже там же було ще тридцять партій.
- Згодна. Частина з них маргінальні... Але хоча б частина з них.
- Які, наприклад? Ось Зелені йшли в парламент, ось жінки йшли, за рейтингами вони були значно вищими за тих, хто пройшов.
- Ні, з ними все нормально, прекрасно! Ви навіть показували Тимошенко. У мене, як у глядача, немає ніяких претензій. У мене є велика претензія до того, що Медведчука там було набагато більше, ніж він того заслуговував.
- Ви знаєте, це різна оцінка Медведчука.
- Я правильно розумію - ви показували Медведчука так багато, виходячи з того, що ви оцінювали його міру впливу набагато вище, ніж вона виявилася реально після голосування?
- Ні, ми оцінювали не міру впливу, а роль повноцінної партійної структури. У цій країні партій всього дві - компартія, якої було багато, і соціал-демократична партія, вона присутня, вона є, і на відміну від віртуальних, вона виглядає повноцінною партією, зі своїми районними, обласними організаціями. І з умінням створювати інформаційний привід.
Ось і все. І ці дві досить різні політичні сили ми серйозно висвітлювали. Так само було декілька серйозних блоків, які ми також висвітлювали. Можливо не так активно, як вам здається стосовно Медведчука, або однозначно, природно, не так активно, але також висвітлювали.
Питання, чому так багато було Медведчука, напевно, справедливе... Що я вам можу сказати? Здавалося, що це важлива інформація для країни. Ймовірно, не завжди були праві, але було б когось іншого більше, ну і що? Адже ми обговорюємо питання не тільки чому "1+1" показував так багато Медведчука, а чому всі засоби масової інформації в тій або іншій мірі були з перекосами!
- А вам не хотілося б бути не схожими на інших?
- Дуже б хотілося.
- Чому не вдалося?
- Тому що ми живемо життям країни, ми не окремий острів, ми не знаходимося в океані, і нас хвилює все те, що тут відбувається, і зачіпає все те, що тут відбувається. Ви чудово розумієте, адже ви задаєте риторичні і лукаві питання. Ви чудово розумієте, що ми точно так само залежимо від вітрів і штормів у цій країні, які реально пов'язані з нашою долею і долею нашої країни.
Коли вам говорю - подивіться, як було чотири роки тому, я вам говорю не для того, щоб рівнятися. Ми зробили реальний крок. На минулих виборах дебатів бути не могло, погані або хороші, але вони були на п'яти каналах, погані або хороші. З'являлися всі без виключення опозиції на всіх без виключення каналах, а на минулих виборах ніколи не з'являлися, була взята реклама у всіх без виключення, і вона йшла в ефірі, а на минулих не з'являлася. І це величезні кроки!
І з точки зору такого процесу, стало набагато краще. Я в котре переконуюся, що ми в різній мірі, причому всі, є заручниками своїх симпатій та антипатій. Це виливається у відкрите політичне протистояння.
"Темники" або місце 1+1 в штабних розробках СДП(О)
- Льоша, як так вийшло, що ви допустили, щоб на вашому каналі розповсюджувалися "темники", і ви працювали виходячи з інструкцій, розроблених у штабі СДПУ(О)?
- Ну навіщо? Ми з вами на цю тему вже говорили! Ніколи в житті не розповсюджувалися ніякі "темники", і ми не працювали за жодними інструкціями, я ніколи не брав участі в жодних акціях подібного роду!
- Це я знаю, тому і питаю. Ви особисто не брали участі в його підготовці. І за це мушу вибачитися перед вами.
- Так, принципово, не брав участі. Якщо у нас виникали сюжети, пов'язані з тим, що було записано в "темниках", то це лише означало, що люди, які підготували інформаційні приводи, були досить умілими, щоб привернути увагу, і нашу в тому числі. Але нам не надсилали "темники", і без мене було б складно зробити так, щоб вони були реалізовані в повному обсязі.
- А чому вийшло так, що кут подачі, або своєрідні акценти, які були позначені в "темниках", обов'язково були присутніми у вас?
- А ви впевнені, що у вас знаходяться темники-оригінали? А не ті, які були написані пізніше, за матеріалами, що вийшли в ефір?
- Упевнені.
- Яким чином?
- Тому що цей документ у нас був до того, і ми стежили в ефірі за всім тим, що відбувається. У нас не було можливості написати про це раніше, ми провели велику роботу, аналізуючи те, що було вже до того в ефірі. Ми не могли видавати статтю до того, як не проаналізували все.
- Скажіть, а що в результаті ви хотіли б отримати? Що на виході? Чого ви хотіли досягти, отримуючи ці темники, перевіряючи інформацію, звіряючи з ефіром декількох каналів? Чому вас цікавить вторинна інформація, робота каналів? Чому не політика? Що ви хочете довести - ви хочете довести, що певна політична сила впливала на діяльність засобів масової інформації? Якби умовно я вам сказав, що ми були пов'язані не зі штабом есдеків, а лише всіляко сприяли їм, при цьому, не особливо утискаючи інших, що б ви сказали? Погано це або добре?
- Це ваш особистий вибір.
- Ні, мені просто цікаво, що це означає?
- Я не можу сказати, що добре, оскільки це впливає на об'єктивність каналу, про яку ви спочатку заявляєте.
- Хвилинку! Але є ж деякі ЗМІ, які так само, з перекосом працюють стосовно інших, опозиційних або деяких іншим політичних сил. Так чому ви не перевіряєте їх?
- У нас немає жодного телеканалу, який страждав би таким перекосом стосовно опозиції.
- Вам не здається, що є частка тенденцій і у відношенні до такого роду каналів?
- Пробачте, Льоша, але це дуже схоже на "сам дурень"…
- Ні, зовсім ні. Ми аж ніяк не працювали за інструкціями соціал-демократичної партії та їх штабу. Ніколи. Яким чином співпали нюанси та політичні оцінки, це питання, вибачте мене. Адже у них був один з найпрофесійніших штабів! Я думаю, у "Яблука", у КОПів була непогана команда, судячи з того, як вони створювали інформаційні приводи, кожну секунду приходили факси, і-мейли...
- Тобто "темників" не було?
- Темників не було. Уявити себе читаючим темник і його реалізатором…
Але взагалі здавалося, якщо чесно, що Медведчук, умовно кажучи, не просто лідер партії, а персонаж, який може розвиватися, тому що інтрига в підйомі його рейтингу була, і вона привертала увагу.
Далі буде…
Що таке "темники", читайте тут
Роднянський - молодий, і навіть у свої сорок з невеличким нагадує велику дитину. Переконаний, що у нього все попереду. Завжди у дорогому взутті, серед одягу віддає перевагу світлим тонам або чорному кольору, уникає носити краватки. Спить по 4 години на добу, багато читає і сумує за інтелектуальною Москвою. Досить демократичний у керівництві.
Загалом, позитивна фігура. Тим більше, що зараз вся Україна може ним пишатися - Роднянському доручили "розкрутку" СТС - одного з перспективних російських каналів. Проте, нас цікавило не стільки майбутнє каналу, про який в Україні мало хто знає, і ще менше тих, хто його бачив. Нас цікавило, що Роднянський залишив після себе - на своєму рідному каналі 1+1. Яким він став після виборів.
"Правда, наші новини зараз стають кращими?", запитав після інтерв'ю Роднянський. Ображати його не хотілося, але каналу поталанило, що у прагненні стати більш об'єктивними і відстороненими в Україні немає конкуренції. Так що будь-яке зрушення, навіть мізерне, здається великим кроком уперед. Після cотні кроків назад. І ще, можливо, імідж каналу легше врятувати, ніж зіпсоване одним "продажем" ім'я журналіста. Не виключено також, що там, за кордоном, Роднянський стане більш вільним від українських впливів. Подивимось… Але невже треба кудись їхати, щоб відчути себе самостійним?
Чому змінився канал?
- Хотілося б поговорити про роботу каналу під час виборів. Ви відчуваєте, що щось у цей час сталося? Може ви читали в "Українській правді" інтерв'ю з Андруховичем, я вважаю, що це знакова людина в українському суспільстві. І він сказав, що якщо "1+1" закриють, то це у нього не викличе ніяких негативних емоцій. Як ви думаєте, чому так сталося?
- Ми знаходимося в полоні якихось уявлень. Ви говорите про Андруховича, як про знакового персонажа, а для мене він не знаковий персонаж, я взагалі його не читаю. Я більше цікавлюся хорошою літературою, намагаюся читати хороші книги і дивитися хороші фільми, а не намагатися вигадувати собі локальну систему координат. І якщо з'ясувати, хто з читачів вашого видання читав Андруховича всерйоз, ви здивуєтеся.
Тому про знаковість я б не став говорити, це думка шановної та інтелігентної людини, і мені сумно, що він так говорить, оскільки ми всі існуємо в різних системах координат. Я з повагою ставлюся до такого роду маргінальної творчості, оскільки я його читав, на відміну від багатьох інших, - не більш ніж з цікавості.
Ми живемо в різних світах, ми живемо у світі мейнстрім телебачення, розрахованого, на жаль, не на Андруховича. Телебачення - річ масова, і воно ніякого відношення до індивідуальної творчості і оцінки не має.
- Візьмемо інший аспект. У мене батьки у свій час голосували за Кучму, як би я їх не агітувала "проти" ще тоді, в 1999 році. Але і вони мені сказали, що "1+1" дуже сильно змінився. Тобто, на погляд дуже різних аудиторій під час виборів канал показав себе не з кращого боку. Це і моя думка, можливо, я помиляюся…
- Ні, звичайно, канал змінився. Я не знаю, мені не здається, що він показав себе не з кращої сторони… Але те, що він змінився, і, на думку дуже багатьох, в гірший бік, я знаю, точно усвідомлюю і розумію причини, чому це так виглядало, і чому багато хто так відреагував.
Але не забувайте, що є різне сприйняття людей. І якщо орієнтуватися на ваше середовище і середовище читачів "Української Правди", то зрозуміла річ, що підхід деяких засобів масової інформації, в тому числі і, на жаль, "1+1", викликав роздратування.
Але, на думку ряду людей, яких я також знаю, ми стали кращими. Не далі як сьогодні я на цю тему мав розмову. Кожний раз дивуюся, до якої міри все це різниться!
Зрозуміло, що не було звичного для "1+1" балансу, так само як і не було захоплення стосовно "1+1" у момент висвітлення кампанії навколо касетного скандалу.
- А як сталося, що перекіс був в одну сторону? Чому вам не вдалося витримати безсторонність? Може, це продиктоване тим, що ви добре ставитеся до Медведчука?
- Я, безперечно, добре ставлюся до Медведчука, це не викликає ніяких сумнівів. І я давно до нього добре ставлюся, як і до багатьох інших. Але це не питання мого хорошого ставлення, мої стосунки ніколи не впливали на процес.
Як би вам відповісти… Знаєте, крім симпатій і антипатій було очевидно, що у них була одна з найпрофесійніших кампаній, розрахована на увагу медіа, основних каналів. Якщо порахувати кількість проектів й інформаційних приводів, які вони реально реалізовували, то вони неймовірні.
- Але ж задача професіоналів - відсіювати все і залишати серйозну інформацію, і скільки б інформаційних приводів партії не створювали, потрібно було висвітлювати їх пропорційно, виходячи з їх становища у суспільстві.
- А як ви визначаєте місце в суспільстві?
- Ну, зазвичай воно визначається соціологічними опитуваннями.
- Та ну, соціологічні опитування! Які там соцопитування - ряд партій їх просто замовляли!
- Але, погодьтеся, є незамовні.
- Ну, напевно, є…
- Так чому ж все-таки стався перекіс?
- Ви знаєте, якщо ви пригадаєте минулі вибори до парламенту, мені здається, все це виглядає набагато кращим. Вам не здається?
- Професійніше - так.
- І не просто професійніше, а з точки зору наявності в ефірі політиків, дебатів. Пригадайте добре, і подумайте, чи не багато ви вимагаєте відразу від країни і від того, що є не більш ніж частина суспільного дихання…
- Я, наприклад, звикла брати приклад з кращого…
- Я не беру приклад з гіршого.
- Мені здається, не можна порівнювати з гіршим.
- Як же не можна? Це ж наш з вами розвиток.
- Треба порівнювати з тим, до чого ми прагнемо…
- А до чого ми прагнемо? Може ми прагнемо до різного?
- До збалансованої подачі…
- А що означає збалансована подача? Я не розумію, що ви маєте на увазі. Тобто ви запропонували мені організувати ефір таким чином процес, щоб у новинах було більше не Медведчука, а умовно кажучи, Тимошенко. Так?
- Ні, не так. Давайте всіх однаково.
- А що значить однаково? Чому? Адже там же було ще тридцять партій.
- Згодна. Частина з них маргінальні... Але хоча б частина з них.
- Які, наприклад? Ось Зелені йшли в парламент, ось жінки йшли, за рейтингами вони були значно вищими за тих, хто пройшов.
- Ні, з ними все нормально, прекрасно! Ви навіть показували Тимошенко. У мене, як у глядача, немає ніяких претензій. У мене є велика претензія до того, що Медведчука там було набагато більше, ніж він того заслуговував.
- Ви знаєте, це різна оцінка Медведчука.
- Я правильно розумію - ви показували Медведчука так багато, виходячи з того, що ви оцінювали його міру впливу набагато вище, ніж вона виявилася реально після голосування?
- Ні, ми оцінювали не міру впливу, а роль повноцінної партійної структури. У цій країні партій всього дві - компартія, якої було багато, і соціал-демократична партія, вона присутня, вона є, і на відміну від віртуальних, вона виглядає повноцінною партією, зі своїми районними, обласними організаціями. І з умінням створювати інформаційний привід.
Ось і все. І ці дві досить різні політичні сили ми серйозно висвітлювали. Так само було декілька серйозних блоків, які ми також висвітлювали. Можливо не так активно, як вам здається стосовно Медведчука, або однозначно, природно, не так активно, але також висвітлювали.
Питання, чому так багато було Медведчука, напевно, справедливе... Що я вам можу сказати? Здавалося, що це важлива інформація для країни. Ймовірно, не завжди були праві, але було б когось іншого більше, ну і що? Адже ми обговорюємо питання не тільки чому "1+1" показував так багато Медведчука, а чому всі засоби масової інформації в тій або іншій мірі були з перекосами!
- А вам не хотілося б бути не схожими на інших?
- Дуже б хотілося.
- Чому не вдалося?
- Тому що ми живемо життям країни, ми не окремий острів, ми не знаходимося в океані, і нас хвилює все те, що тут відбувається, і зачіпає все те, що тут відбувається. Ви чудово розумієте, адже ви задаєте риторичні і лукаві питання. Ви чудово розумієте, що ми точно так само залежимо від вітрів і штормів у цій країні, які реально пов'язані з нашою долею і долею нашої країни.
Коли вам говорю - подивіться, як було чотири роки тому, я вам говорю не для того, щоб рівнятися. Ми зробили реальний крок. На минулих виборах дебатів бути не могло, погані або хороші, але вони були на п'яти каналах, погані або хороші. З'являлися всі без виключення опозиції на всіх без виключення каналах, а на минулих виборах ніколи не з'являлися, була взята реклама у всіх без виключення, і вона йшла в ефірі, а на минулих не з'являлася. І це величезні кроки!
І з точки зору такого процесу, стало набагато краще. Я в котре переконуюся, що ми в різній мірі, причому всі, є заручниками своїх симпатій та антипатій. Це виливається у відкрите політичне протистояння.
"Темники" або місце 1+1 в штабних розробках СДП(О)
- Льоша, як так вийшло, що ви допустили, щоб на вашому каналі розповсюджувалися "темники", і ви працювали виходячи з інструкцій, розроблених у штабі СДПУ(О)?
- Ну навіщо? Ми з вами на цю тему вже говорили! Ніколи в житті не розповсюджувалися ніякі "темники", і ми не працювали за жодними інструкціями, я ніколи не брав участі в жодних акціях подібного роду!
- Це я знаю, тому і питаю. Ви особисто не брали участі в його підготовці. І за це мушу вибачитися перед вами.
- Так, принципово, не брав участі. Якщо у нас виникали сюжети, пов'язані з тим, що було записано в "темниках", то це лише означало, що люди, які підготували інформаційні приводи, були досить умілими, щоб привернути увагу, і нашу в тому числі. Але нам не надсилали "темники", і без мене було б складно зробити так, щоб вони були реалізовані в повному обсязі.
- А чому вийшло так, що кут подачі, або своєрідні акценти, які були позначені в "темниках", обов'язково були присутніми у вас?
- А ви впевнені, що у вас знаходяться темники-оригінали? А не ті, які були написані пізніше, за матеріалами, що вийшли в ефір?
- Упевнені.
- Яким чином?
- Тому що цей документ у нас був до того, і ми стежили в ефірі за всім тим, що відбувається. У нас не було можливості написати про це раніше, ми провели велику роботу, аналізуючи те, що було вже до того в ефірі. Ми не могли видавати статтю до того, як не проаналізували все.
- Скажіть, а що в результаті ви хотіли б отримати? Що на виході? Чого ви хотіли досягти, отримуючи ці темники, перевіряючи інформацію, звіряючи з ефіром декількох каналів? Чому вас цікавить вторинна інформація, робота каналів? Чому не політика? Що ви хочете довести - ви хочете довести, що певна політична сила впливала на діяльність засобів масової інформації? Якби умовно я вам сказав, що ми були пов'язані не зі штабом есдеків, а лише всіляко сприяли їм, при цьому, не особливо утискаючи інших, що б ви сказали? Погано це або добре?
- Це ваш особистий вибір.
- Ні, мені просто цікаво, що це означає?
- Я не можу сказати, що добре, оскільки це впливає на об'єктивність каналу, про яку ви спочатку заявляєте.
- Хвилинку! Але є ж деякі ЗМІ, які так само, з перекосом працюють стосовно інших, опозиційних або деяких іншим політичних сил. Так чому ви не перевіряєте їх?
- У нас немає жодного телеканалу, який страждав би таким перекосом стосовно опозиції.
- Вам не здається, що є частка тенденцій і у відношенні до такого роду каналів?
- Пробачте, Льоша, але це дуже схоже на "сам дурень"…
- Ні, зовсім ні. Ми аж ніяк не працювали за інструкціями соціал-демократичної партії та їх штабу. Ніколи. Яким чином співпали нюанси та політичні оцінки, це питання, вибачте мене. Адже у них був один з найпрофесійніших штабів! Я думаю, у "Яблука", у КОПів була непогана команда, судячи з того, як вони створювали інформаційні приводи, кожну секунду приходили факси, і-мейли...
- Тобто "темників" не було?
- Темників не було. Уявити себе читаючим темник і його реалізатором…
Але взагалі здавалося, якщо чесно, що Медведчук, умовно кажучи, не просто лідер партії, а персонаж, який може розвиватися, тому що інтрига в підйомі його рейтингу була, і вона привертала увагу.
Далі буде…
Що таке "темники", читайте тут
