Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Ігор Суркіс: "Іноземного тренера у "Динамо" не буде!"

Середа, 22 травня 2002, 17:51
У середу у прес-центрі стадіону "Динамо" відбулася прес-конференція першого віце-президента "Динамо" Ігоря Суркіса, яка була присвячена пам‘яті Валерія Васильовича Лобановського та призначенню нового наставника киян з приставкою в.о. Олексія Михайличенка. Окрім того були порушені теми трансферів "Динамо", і серед них виділяється можливе повернення до складу динамівців Сергія Реброва.

Ігор Суркіс, перший віце-президент "Динамо":

- Звичайно краще би цієї прес-конференції сьогодні не було, з нами був би Валерій Васильович Лобановський, і ми напевно б разом з ним проводили зустріч з журналістами по закінченні сезону. Мені, напевно, особливо тяжко сьогодні говорити, згадуючи про нього, ви всі знаєте наскільки я був близьким з ним. І мені б хотілося сказати вам наступні слова.

Ми втратили Людину, яка напевно буде завжди витати над стадіоном "Динамо" у цьому клубі, він буде находитися разом з нами. Навряд чи ще колись нам з вами випаде нагода працювати з такою людиною як Валерій Лобановський. Але життя продовжується і футбольний клуб київського "Динамо" – це команда всієї України.

- Тому ми провели зібрання акціонерів і прийняли рішення. До закінчення сезону виконуючим обов‘язки головного тренера буде Олексій Михайличенко. Допомагатимуть йому Дем‘яненко, Зуєв та Михайлов. Таким чином, акціонери клубу вирішили нічого не змінювати, а саме не запрошувати тренерів зі сторони, тому що на протязі всіх років довіряли Валерію Васильовичу, з ним працювали справжні професіонали – це стосується і Михайличенка, і Дем‘яненка та Михайлова, вони багато чому навчилися у Лобановського. Звичайно все, що робив Валерій Лобановський, повторити неможливо.

- Але напрямки, як сказав Йожеф Йожефович Сабо в прощальному слові, "Я клянусь, ми збережемо". Дійсно, поки ми будемо працювати у клубі ці напрямки ми збережемо. Ми збережемо напрямки Валерія Васильовича Лобановського, тому що весь світ прийняв сьогодні його методи в розвитку футболу. Що маю на увазі, якщо ми поринемо в історію, а саме згадаємо чемпіонат Європи 1988 року, то вигравши у команди Італії, провідні спеціалісти сказали: "команда Лобановського грає у футбол майбутнього, наступного тисячоліття". Якщо підняти матеріали я чітко пам‘ятаю ці інтерв‘ю англійських, італійських фахівців, які визнали тотальний футбол Лобановського.

- Так безумовно у Дем‘яненка, Михайличенка є своє бачення футболу, у них можуть бути на деякі речі свої погляди, можливо, дещо зміниться тренувальний процес. Вони будуть робити справу. Але є традиції київського "Динамо", вони будуть збережені. Це я вам гарантую. Ви поставите питання, чому ми довірили Михайличенку лише з приставкою в.о.

- Відповідаю. Сьогодні було б не етично, коли сьогодні поряд разом з нами знаходиться Валерій Васильович Лобановський, я так вважаю, щось змінювати кардинально.

- Коли був Валерій Лобановський – це одне, ми вважали за краще не залишати на посаді двох людей, які б відповідали за результат. У нас попереду закінчення сезону, найвирішальніші матчі, а армія не може бути без полководця – це безвідповідально. Тому ми вирішили, що потрібен один тренер, який і буде відповідати за результат. І команда повинна вийти насамперед з психологічної ями. Тренер такий як Михайличенко - неодноразовий чемпіон колишнього СРСР, чемпіон Італії, Шотландії, олімпійський чемпіон - він повинен знайти слова підтримки. Я вчора зустрічався з командою, намагався знайти слова підтримки. Ми одна сім‘я і треба, щоб у наступних матчах команда виглядала гідно. Команда розуміє, що вони - це київське "Динамо" і повинні нести гідно цю марку.

Питання журналістів.

Ігоре Михайловичу, чи не планує "Динамо" додатково вшанувати пам‘ять Валерія Васильовича Лобановського - заснувати турнір, умовно кажучи "Кубок Лобановського"?

Звичайно турнір пам‘яті Валерія Лобановського буде організований футбольним клубом київського "Динамо". Якщо не буде проти ФФУ матч "зірок" українського чемпіонату та легіонерів, який відбудеться 14 червня, можна було б також присвятити Лобановському. Немає нічого складного - за один день ми ж перейменували стадіон, який віднині носитиме назву стадіон "Динамо" ім. Валерія Лобановського.

Звичайно ми організуємо турнір, влітку чи взимку, де можливо зіграють чемпіони країн СНД. Ми плануємо вже у цьому році вийти з пропозицією на московський "Спартак" і провести матч у Києві пам‘яті Валерія Лобановського. Я впевнений ця гра викличе великий інтерес любителів футболу. Ми розмовляли з віце-президентом "Спартака" Шикуновим, він сказав, що із задоволення москвичі прилетять і зіграють такий матч, проте поки що не відомо як виступить збірна Росії на ЧС-2002.

Ми повинні зачекати трохи, якщо збірна Росії пройде далі, то буде трохи тяжче, тому що далі розпочинається чемпіонат Росії. Потрібно лише віднайти дату для проведення гри. І чим більше ми будемо проводити різних турнірів, тим більше ми будемо відчувати, що він заходиться з нами.

Дні три назад президент "Шахтаря" Ринат Ахметов на прес-конференції відзначив, що вони знають, що "Динамо" стимулює суперників гірників і слідом за ними це робить "Шахтар". Не могли б ви прокоментувати ці слова.

Я знову ж таки зішлюсь на Лобановського. На одній з перших його прес-конференцій він сказав: "Я вважаю, що київське "Динамо" повинно бути локомотивом, і за локомотив повинні чіплятися вагони." Що вдалося зробити В.В. Лобановському - це довести команду на третьому році праці в ній до півфіналу Ліги Чемпіонів. Що не вдалося зробити – це підчепити вагон, підчепився один вагончик, який останній рік якимись прес-конференціями, репліками тероризує команду київського "Динамо". І виходить ситуація, за якої київське "Динамо" 9-разів ставало чемпіоном України і може стати в десятий, а донецький "Шахтар" може стати вперше чемпіоном. І говорячи київське "Динамо" стимулює, ми робимо те ж саме. Я би сказав це так.

Донецький "Шахтар" стимулює, а київське "Динамо" ні в чому не хоче поступатися донецькому "Шахтарю". Тому, можливо, що клуби, які посідають 3,4,5 позиції в нашому чемпіонаті, будуть ставити завдання підчепитися до одного з вагончиків і боротися за найвищі місця. Запоріжжя - велике місто, де мені, на жаль, довелося провести більше часу, ніж потрібно, і я думаю, що вболівальники цього міста також заслуговують, щоб їх команда грала в Лізі чемпіонів. Так само, як і донецький "Шахтар" та київське "Динамо" і харківський "Металіст".

Але, коли люди, які займаються футболом повернуться до команд обличчям і будуть боротися за ці перші місця - чемпіон буде визначатися в останні тури серед 4-5 команд. Тоді всі ці інсинуації з приводу, стимулювали команду, щоб вона грала краще проти "Динамо" чи "Шахтаря" чи ні, будуть другорядними.

Чи є в планах клубу повернення у команду Олега Базилевича, який раніше працював з Лобановським?

Я би сьогодні не хотів відповідати на це питання. Це не етично по відношенню до тих людей, які сьогодні працюють в "Динамо".

Олексій Михайличенко призначений лише в.о. Чи буде залежати його доля від результатів показаних командою?

Звичайно. Перед командою стоїть завдання виграти Кубок та чемпіонат України. Ви самі розумієте залишилося чотири матчі і на це буде поставлена тренерська кар‘єра. Всі фактори будуть розглядатися, зокрема, психологічний стан команди. Можна програти і Михайличенко залишиться головним тренером команди, може бути й таке, але все одно стоїть завдання. Михайличенко готував команду разом з Лобановським - значить, він знає цю команду.

Чи розглядали ви кандидатуру закордонного фахівця на посаду головного тренера "Динамо"?

На початку прес-конференції я вже говорив. Традиції клубу будуть збережені. Не буде тренером київського "Динамо" наставник з-за кордону, не шукайте сенсацій. В Україні вистачає кваліфікованих спеціалістів, які пройшли школу Лобановського. І цього ми будемо дотримуватися. Згадали того ж Базилевича – це також людина з команди Лобановського, Сабо, Михайличенко, Дем‘яненко, Буряк, але він тренер національної збірної, той же Фоменко. Ми вже заявляли, що тренер, який керує національною командою не може тренувати "Динамо". Є ціла плеяда тренерів, які можуть очолити в майбутньому цю посаду.

Я би хотів, щоб у кінці сезону ми затвердили кандидатуру Михайличенка на посаді головного тренера "Динамо" – це моя особиста точка зору.

У своєму нещодавньому інтерв‘ю Сергій Ребров сказав, що він розмовляв з Валерієм Лобановським, і той порадив йому повернутися, рік-другий пограти у "Динамо", набрати форму. Чи розглядався варіант повернення Реброва в "Динамо" і чи розглядатиметься.

Я можу відповісти на це питання, так. 5 червня я зустрічаюся з Ребровим і ми сядемо за стіл переговорів. Далі, якщо я отримаю принципову згоду від Реброва, то ми звернемося в його клуб для того, щоб викупити його трансферний лист.

Чи можливий варіант оренди Реброва?

Варіант оренди Реброва не можливий, з однієї простої причини, що ви всі чудово знаєте про те, які гроші сплатив "Тоттенхем" київському "Динамо" за перехід Реброва. Якщо Ребров дасть свою згоду грати в "Динамо", то можливий варіант переговорів з "Тоттенхемом" про перехід Сергія в "Динамо". У цьому житті можливо всім. За цим стоять тільки гроші. Але для того, щоб виходити на клуб, передусім треба переговорити з самим футболістом, щоб по-перше перехід Реброва не порушив устої в "Динамо", тому що, не забувайте, Ребров пограв на Заході, де футболісти набагато більш оплачувані, де мотивація у них набагато вище. Ми можемо сьогодні фантазувати навіть про повернення Шевченко, але до всього цього ми будемо підходити дуже акуратно.

Як здоров'я у Анатолія Пузача?

Я не можу сказати, що Анатолій Кирилович Пузач знаходиться в нормальному стані - людина хворіє, клуб постійно виявляє йому увагу, він знаходиться під нашим патронажем, до нього їздять наші адміністратори, я був у нього декілька разів. Я йому бажаю найшвидшого видужання, хвороба у нього така, яка може в будь-який момент відступити, лікарі постійно проводять курс лікування. Будемо вважати, що Пузач знаходиться на лікарняному, в клубі ми вважаємо саме так. Одна людина видужує за три дні, іншій людині для цього потрібні роки.

До вас два запитання. 1.Чи можна робити якісь висновки по Серебреннікову та Бабі Адаме? 2.Ходила інформація, що "Тоттенхем" сплатив за Реброва 17 млн. доларів і буде намагатися їх повернути. Чи вважаєте ви, що Ребров є одним з кращих форвардів у Європі і будете боротися за нього. Чи можливо буде кращим, коли за ці гроші можна купити двох нападаючих дуже високого класу?

Спочатку по Реброву. Він обійшовся "Тоттенхему" у 11 млн. фунтів. Ребров на даний момент коштує, стільки, скільки вважає тренер у своєму клубі. Якщо б мене запитали, де Ребров повинен продовжити свою кар‘єру, як я розумію, я відповів би у "Мілані" і звернув увагу на це керівництва команди.

Можливо так сталося, що Ребров попав не у свій чемпіонат, тренер не довіряв йому місця в основному складі і можливо він втратив найкращі свої ігрові кондиції. Але я вважаю Реброва великим майстром. Але найголовніше, що він людина з великої букви. Він себе проявить в будь-якому іншому клубі і буде так само грати як два три роки назад, але йому потрібно знайти свою команду.

Що стосується питання купити два чи три нападаючих. Мені тяжко дати критерій оцінки гарного нападаючого. Гарний нападаючий цей той, який забиває постійно голи. Це може бути Ребров, Іванов, Сидоров, Петров. Звичайно, всі розуміють проблеми київського "Динамо" у нападі, то заграв Лакі, то Шацьких, у минулому році Мелащенко. Хотілося би стабільності цих гравців. Тому ми постійно шукаємо форвардів. Нині у нас на оглядинах форвард, але якого його доля спіткає важко сказати. Тренери повинні сказати чи потрібен нам цей гравець, чи ні.

По Серебреннікову. Ви прекрасно знаєте, що йому неодноразово давався шанс. Клуб "Брюгге", який бачив Серебреннікова в київському матчі, де він вдало зіграв, зацікавився цим футболістом і захотіли проглянути його у Севільї в товариських іграх. Ми його відправили, тому результат по Серебренікову буде через декілька днів.

Вклад Лобановського в розвиток футболу в Україні величезний, пропоную презентувати приз кращому тренеру українського чемпіонату ім. В.В. Лобановського.

Я вас підтримую. Все, що стосується пам‘яті Валерія Лобановського я підтримую двома руками. Але цим повинні зайнятися ФФУ чи ПФЛ.

У першому колі в матчі "Динамо" – "Шахтар" гірники врятувалися в безнадійній ситуації, звівши матч внічию. На мій погляд не останню роль у цьому зіграли вболівальники, які приїхали з Донецька. Всі ми знаємо, що й на фінал Кубка України з Донецька прибуває 25 000 вболівальників. Як би ви поставилися до пропозиції, що на матч 3 червня в Донецьку організувати такий десант з Києва. Я думаю і більшість журналістів погодилася б відвідати цю гру?

"Білою заздрістю" можна позаздрити "Шахтарю", в якого є такі вболівальники. Звичайно група підтримки повинна бути у Донецьку, проте не у такій кількості, через те що стадіон "Шахтаря" вміщує 32 тисячі, але тисяч 5-15 вболівальників повинні підтримати свою команду. 25 тисяч, які підтримують "Шахтар" у Києві на фіналі кубка України – це нормальне явище для країн Західної Європи. Ця гра буде цікава ще й тому, що буде проходити не лише за підтримки вболівальників "Динамо", але й "Шахтаря".

Чи не викликає у вас стурбованості ігрова форма двох останніх захисників "Динамо"?

Розумієте, це не моя справа. Ми ж не тренери. Ось закінчиться чемпіонат і тренери поставлять завдання перед нами, що, наприклад, той чи інший футболіст їх не влаштовує, і що є на цю позицію більш сильні гравці. Тоді ми запросимо Йожефа Сабо, і запитаємо в нього чи є на цю позицію в нього кандидати. А він відповість є чи нема. Питання у принципі не до мене, а до Сабо - він спеціаліст і професіонал.

Я знаю, що нині "Динамо" цікавиться нападаючим на чолі з Йожефом Йожефовичем Сабо, через те, що Валерій Васильович Лобановський неодноразово говорили, що нам для підсилення потрібен нападаючий. Що стосується захисників, то у кожного з футболістів є спади та падіння. Я не бачу проблеми, що у нас два задніх захисники не можуть грати на належному рівні.

Київське "Динамо" швидко ухвалило рішення перейменувати стадіон "Динамо" в ім. В.В. Лобановського, я думаю це рішення підтримали мільйони вболівальників. Як швидко з‘явиться бюст Валерія Васильовича на стадіоні "Динамо"?

Ми не встигли ще й поховати Валерія Васильовича Лобановського, як до мене зайшов Чубаров з архітектором, запропонував композицію саме бюсту В.В. Лобановського. Кажуть, це потрібно робити після 40-днів після поховання. Ми якнайшвидше намагатимемося увіковічити на стадіоні "Динамо" пам‘ять Валерія Васильовича. Ми відрізняємося тим, що не кидаємо слів на вітер. Ми говоримо і робимо. Якщо ми щось не хочемо зробити, ми краще не скажемо. Спочатку потрібно домовитися, де поставити цей бюст - при вході на стадіон, чи перед центральною аркою. Ми розмовляємо з архітекторами, дизайнерами, вже у розробці знаходиться 4-5 пакетів. Звичайно, це буде.

Одним із кращих пам‘ятників Валерію Васильовичу могла би стати реконструкція стадіона "Динамо", який носить його назву. Чи отримано дозвіл від Міської Адміністрації на цю реконструкцію. І коли розпочнуться робити.

Нарешті ми отримали дозвіл на будівництво дитячо-юнацької бази. Вона вже будується і на сьогоднішній момент, зводиться другий поверх. Що стосується стадіона, то вже готовий проект, і залишається лише маленька проблема, щоб мер підписав дозвіл на цю реконструкцію.

Белькевич та Хацкевич неодноразово зауважували, що хотіли б пограти в закордонних командах, чи можливий їх перехід?

А я би хотів керувати "Реалом". Вони хочуть грати за кордоном. Але для цього потрібно, щоб співпало багато факторів. Щоб ними зацікавилися клуби, потім пропозиція повинна влаштувати нас – це два. І третє, як сказав колега: "Трансферна сума повинна бути такою, щоб не витримали нерви" (слова Ахметова про можливий продаж Агахови).

Не секрет, що ті, що стали чемпіонами СРСР 40 років тому, вже відходять від футболу, деякі навіть з життя… Чи будемо їх вшановувати, чи будемо чекати до 50-річчя.

Будемо вшановувати. Ми збиралися це робити влітку. Але нині не за горами 40-днів по Валерію Васильовичу і, можливо, відкладемо до осені. Обов‘язково будемо вшановувати. Ми були у Москві відновили пам‘ятник Михайлу Олександровичу Маслову, складалося таке враження, що великий тренер працював лише у київському "Динамо". Ми спеціально зробили дві фотографії - до реставрації пам‘ятника, та після. Ми привели все порядок. І я вважаю ми повинні поважати традиції київського "Динамо", якими ми й є сильними. У нас у київському "Динамо" є традиції, і ми будемо їх обережно зберігати як ікону. І ви правильно сказали, ті футболісти у 61-му завоювати славу київського "Динамо" і ми їх повинні поважати. А ті, що живуть і працюють, то керівництво київського "Динамо" робить все можливо, щоб вони жили нормальним життям.

Легіонери "Динамо" - і Чернат і Гіоане - неодноразово зауважували, що вони прийшли в "Динамо" і відмовилися від вигідних контрактів, щоб повчитися у Лобановського. Чи не буде такого, що після смерті Валерія Васильовича вони знизять свої ігрові кондиції, будуть менш викладатися грі?

По-перше, для мене дещо дивне це питання. Ці футболісти є професіоналами, і сталася трагедія, у них же діючі контракти. Якщо ж вони не будуть виконувати того, що від них вимагає тренер, то звичайно вони будуть сидіти на лаві запасних і відповідно не зможуть отримувати те, щоб вони отримували, граючи в основному складі. Вони ж не біля станка працюють, у нас не спільна оплата праці. Тому я вважаю, що проблем у нас з ним не буде. Тим більше це гарні хлопці. І хоча вони прийшли при Лобановському, я вже говорив, що Михайличенко нічого не збирається руйнувати. Ми з ним розмовляли на цю тему, і він сказав, що найголовніше зберегти принципи, напрямки, а якщо буде тренувальний процес трохи змінений - нічого страшного. А вони будуть працювати по тій же програмі. І якщо вони хочуть себе проявити як футболісти, вони це зможуть зробити і Михайличенко також.

Останній матч "Динамо-2" з "Нивою" грало на "Динамо", чи значить це, що всі матчі будемо грати на цьому стадіоні?

"Динамо-2" грало тому, що була перерва у чемпіонаті, тобто навантаження на поле не велике, коли ми граємо 2-3 матчі у місяць, то вони будуть грати на полі стадіону "Динамо" ім. В.В Лобановського і повинні там грати.

Розумієте дещо тяжко дивитися, коли приходиш, а на матчі пусті трибуни. Коли граєш на базі, там дещо інакше проходить гра. Футбол - це ж впершу чергу для глядачів. І єдине, що постійно хвилювало Валерія Васильовича Лобановського. Останнім часом він постійно запитував: "для кого ми граємо". Він завжди хотів переповненні трибуни, він говорив ми ті ж артисти і граємо для людей. Невже ми показуємо таку якість гри, що глядач не хоче ходити. Не думаю. Мені хотілося б попросити вболівальників, щоб вони ходили на футбол, тому що вони його люблять. І та панихіда, яка була, вона об‘єднала не тільки динамівську сім‘ю, але і всю країну.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування