Чугуївське протистояння триває
Понеділок, 27 травня 2002, 18:48
Близько 100 мешканців Чугуєва приїхали до Харкова у понеділок, щоб пікетувати будівлі Харківської обласної адміністрації, а також апеляційного суду Харківської області та Орджонікідзевського місцевого суду Харкова. Цими пікетами, а також маршем, що відбувся в неділю з райцентра до Харкова, вони намагалися привернути увагу до ситуації навколо Анатолія Кваши, обраного 31 березня мером міста на другий термін, але позбавленого перемоги Ордожнікідзевським районним судом.
За минулий місяць з невеликим після цього вердикту чугуївці фактично щодня мітингували в рідному місті, а тепер прибули в обласний центр. За словами лідера нинішньої акції Світлани Бучастої бажаючих приїхати в Харків було набагато більше, і багато кому з них довелося відмовити, оскільки заявка на пікет передбачала, що учасників акції буде не більше 100.
Поки Кваша, який отримав на останніх виборах 58% голосів, продовжує виконувати обов'язки міського голови, але міська виборча комісія, відмінивши своє рішення про визнання переможцем Руслана Александрова, що зайняв третє місце, призначила на 16 червня повторні вибори (нинішній мер як знятий судом не має права в них брати участь). Останнє рішення було прийняте вже після того, як сесія міськради розпустила виборчу комісію. Правда, прокуратура це рішення опротестувала, але сесія її протест не задовольнила. Самому ж Кваші не вдалося добитися перегляду своєї справи - в розгляді касаційної і апеляційної скарг йому було відмовлено з посиланням, що закон не передбачає оскарження рішення судів першої інстанції.
З точки зору обласної влади - "ситуацію треба вирішувати в правовому полі": "суд - орган незалежний, і влада вплинути на нього не може і не буде, тому вихід треба шукати не шляхом пікетів, а звертаючись до суду". Таку точку зору декілька днів тому висловив губернатор Євген Кушнарьов на зустрічі з представниками Чугуївської громадськості. Її ж повторив сьогодні його заступник Валентин Дулуб, приймаючи групу пікетників. Ця розмова, яка відбувалася в присутності преси, видалася короткою і являла собою монолог заступника губернатора, який сказав, що йому добре відомі аргументи пікетників і не варто їх повторювати. За його словами, з пікетами треба виходити не до обласної адміністрації, а до офісу Кваши, аби він скоріше вирішував свої проблеми через суд. Після декількох хвилин бесіди в такому дусі, активісти пікетників вирішили, що продовжувати її немає сенсу і повернулися на площу.
"Зі мною ніхто так не розмовляв після того, як я вийшла з піонерського віку", - сказала один з організаторів сьогоднішньої акції Світлана Бучаста. Вона очолює міську організацію "Жінок за майбутнє". Але лінія чугуївського протистояння не пролягає між загальноприйнятими провладними та загальноприйнятими опозиційними партіями. Знущанням над волевиявленням чугуївської громади вважають це судове рішення і місцеві комуністи, і об'єднані есдеки, і "Батьківщина", і соціалісти, і рухівці, що об'єдналися в Комітет захисту демократії. Проте, різноманітність політичного спектра учасники сьогоднішньої акції не акцентували. За їх словами, для того, щоб не створювати враження про те, що вони відстоюють партійні інтереси.
У Харків пікетники приїхали з державним прапором і прапором міста. А єдиною партійною символікою був маленький червоний прапорець в руках у лідера міських комуністів Мкртича Багаряна та значок СДПУ(О) у високого парубка, який говорив журналістам, що завдяки меру Кваші полюбив Чугуїв і тепер не думає залишати місто після закінчення вузу.
У найближчі дні чугуївський комітет захисту демократії повинен визначить відношення до намічених на 16 червня повторних виборів. Згідно із законом закликати до бойкоту виборів заборонено. Правда, англійський філософ Едмунд Берк ще два з половиною сторіччя тому написав, що "Погані закони - гірше будь-якої тиранії". З цими словами на транспаранті чугуївські пікетники і стояли перед обладміністрацією, але все ж організатори акції завірили, що до наміченого на 16 червня заходу віднесуться не за Берком, а згідно із законом - тобто, закликати до бойкоту не будуть. Проте, зірвати вибори практично неможливо - скільки б осіб ні прийшли голосувати, вони все одно будуть визнані такими, що відбулися.
За словами заступника губернатора Ірини Ріяки, документи на реєстрацію подали 10 претендентів на посаду мера. Бучаста це підтвердила і зазначила, що учасникам передвиборних зборів на ряді підприємств нав'язувалася зверху кандидатура начальника управління адміністративної служби обласної міліції Олександр Русанова, який 31 березня був обраний депутатом облради, де входить до групи "Єдина Харьківщина". Який партійний спектр інших претендентів пікетники сказати не могли. Видимо. Це питання їх мало цікавило, оскільки за їх словами, при будь-якому виході, повторні вибори без Кваші будуть означати знущання над волею городян. Хтось навіть сказав, що тоді Чугуїв стане гарячою точкою на карті України.
До речі, теоретично не виключена ситуація, що Верховний суд відмінить рішення Орджонікідзевського суду вже після 16 червня. Що треба буде робити в цьому випадку? Валентин Дулуб не зміг конкретно відповісти на це питання, сказавши лише, що тоді будуть шукати якийсь вихід з ситуації.
Учасники ж пікету говорили, що справедливий вихід можна знайти тільки за межами України ( "в ООН або Раді Європи") і найохочіше спілкувалися з представниками Бі-Бі-Сі і "Радіо "Свобода".
За минулий місяць з невеликим після цього вердикту чугуївці фактично щодня мітингували в рідному місті, а тепер прибули в обласний центр. За словами лідера нинішньої акції Світлани Бучастої бажаючих приїхати в Харків було набагато більше, і багато кому з них довелося відмовити, оскільки заявка на пікет передбачала, що учасників акції буде не більше 100.
Поки Кваша, який отримав на останніх виборах 58% голосів, продовжує виконувати обов'язки міського голови, але міська виборча комісія, відмінивши своє рішення про визнання переможцем Руслана Александрова, що зайняв третє місце, призначила на 16 червня повторні вибори (нинішній мер як знятий судом не має права в них брати участь). Останнє рішення було прийняте вже після того, як сесія міськради розпустила виборчу комісію. Правда, прокуратура це рішення опротестувала, але сесія її протест не задовольнила. Самому ж Кваші не вдалося добитися перегляду своєї справи - в розгляді касаційної і апеляційної скарг йому було відмовлено з посиланням, що закон не передбачає оскарження рішення судів першої інстанції.
З точки зору обласної влади - "ситуацію треба вирішувати в правовому полі": "суд - орган незалежний, і влада вплинути на нього не може і не буде, тому вихід треба шукати не шляхом пікетів, а звертаючись до суду". Таку точку зору декілька днів тому висловив губернатор Євген Кушнарьов на зустрічі з представниками Чугуївської громадськості. Її ж повторив сьогодні його заступник Валентин Дулуб, приймаючи групу пікетників. Ця розмова, яка відбувалася в присутності преси, видалася короткою і являла собою монолог заступника губернатора, який сказав, що йому добре відомі аргументи пікетників і не варто їх повторювати. За його словами, з пікетами треба виходити не до обласної адміністрації, а до офісу Кваши, аби він скоріше вирішував свої проблеми через суд. Після декількох хвилин бесіди в такому дусі, активісти пікетників вирішили, що продовжувати її немає сенсу і повернулися на площу.
"Зі мною ніхто так не розмовляв після того, як я вийшла з піонерського віку", - сказала один з організаторів сьогоднішньої акції Світлана Бучаста. Вона очолює міську організацію "Жінок за майбутнє". Але лінія чугуївського протистояння не пролягає між загальноприйнятими провладними та загальноприйнятими опозиційними партіями. Знущанням над волевиявленням чугуївської громади вважають це судове рішення і місцеві комуністи, і об'єднані есдеки, і "Батьківщина", і соціалісти, і рухівці, що об'єдналися в Комітет захисту демократії. Проте, різноманітність політичного спектра учасники сьогоднішньої акції не акцентували. За їх словами, для того, щоб не створювати враження про те, що вони відстоюють партійні інтереси.
У Харків пікетники приїхали з державним прапором і прапором міста. А єдиною партійною символікою був маленький червоний прапорець в руках у лідера міських комуністів Мкртича Багаряна та значок СДПУ(О) у високого парубка, який говорив журналістам, що завдяки меру Кваші полюбив Чугуїв і тепер не думає залишати місто після закінчення вузу.
У найближчі дні чугуївський комітет захисту демократії повинен визначить відношення до намічених на 16 червня повторних виборів. Згідно із законом закликати до бойкоту виборів заборонено. Правда, англійський філософ Едмунд Берк ще два з половиною сторіччя тому написав, що "Погані закони - гірше будь-якої тиранії". З цими словами на транспаранті чугуївські пікетники і стояли перед обладміністрацією, але все ж організатори акції завірили, що до наміченого на 16 червня заходу віднесуться не за Берком, а згідно із законом - тобто, закликати до бойкоту не будуть. Проте, зірвати вибори практично неможливо - скільки б осіб ні прийшли голосувати, вони все одно будуть визнані такими, що відбулися.
За словами заступника губернатора Ірини Ріяки, документи на реєстрацію подали 10 претендентів на посаду мера. Бучаста це підтвердила і зазначила, що учасникам передвиборних зборів на ряді підприємств нав'язувалася зверху кандидатура начальника управління адміністративної служби обласної міліції Олександр Русанова, який 31 березня був обраний депутатом облради, де входить до групи "Єдина Харьківщина". Який партійний спектр інших претендентів пікетники сказати не могли. Видимо. Це питання їх мало цікавило, оскільки за їх словами, при будь-якому виході, повторні вибори без Кваші будуть означати знущання над волею городян. Хтось навіть сказав, що тоді Чугуїв стане гарячою точкою на карті України.
До речі, теоретично не виключена ситуація, що Верховний суд відмінить рішення Орджонікідзевського суду вже після 16 червня. Що треба буде робити в цьому випадку? Валентин Дулуб не зміг конкретно відповісти на це питання, сказавши лише, що тоді будуть шукати якийсь вихід з ситуації.
Учасники ж пікету говорили, що справедливий вихід можна знайти тільки за межами України ( "в ООН або Раді Європи") і найохочіше спілкувалися з представниками Бі-Бі-Сі і "Радіо "Свобода".
