Литвин - голова Верховної Ради України
Вівторок, 28 травня 2002, 19:20
Володимир Литвин став спікером завдяки голосам рівно 226 депутатів. Точно так само, як п'ять років тому Валерій Пустовойтенко посів крісло прем'єра. Доля цього політика зараз відома – один з півдюжини заступників голови фракції "Єдина Україна".
Першим віце-спікером у Литвина став лідер підгрупи Партії регіонів у складі "Єди" Геннадій Васильєв. Звичайним віце-спікером – заступник голови СДПУ(О) Олександр Зінченко.
Взяли бюлетені для голосування за пакет "Литвин-Васильєв-Зінченко" сім депутатів з фракції "Наша Україна": Володимир Щербань, Ернест Галієв, Дмитро Сандлер, Олексій Ярославський, Олександр Буряк, Сергій Бондарчук і Тарас Довгий. Тим самим вони порушили рішення фракції і вже за годину після закінчення голосування були виключені з "Нашої України".
Володимир Щербань, коментуючи бажання взяти участь в голосуванні і піти всупереч фракційному рішенню, зазначив, що у нього є "власна позиція", з якою він ознайомив Ющенка. На думку колишнього губернатора Сумщини, "Наша Україна" повинна була підтримати пакет на чолі з Литвином, першим віце-спікером від фракції Ющенка і віце-спікером від СДПУ(О).
"Я же не йшов сюди, в парламент, щоб два (?!) роки воювати з владою. Якщо ми виходили з ідеї, що всі вигнанці, рогаті - то так не буває. Може, тоді і до стінки поставимо?" – дивними словами заговорив Щербань в інтерв'ю журналістам.
Крім семи бюлетенів від "Нашої України", Литвин отримав голоси позафракційних та кількох комуністів. Особливість технології була в тому, що КПУ давала свої бюлетені в залежності від того, що принесли ренегати з фракції Ющенка. Не вистачало б десять – дали б десять, не вистачало п'ять – дали б п'ять. Однак, як кажуть поінформовані люди, цього разу вливання комуністів обмежилося парою голосів.
Хто ж очолюватиме український парламент наступного скликання?
СПІКЕР:
Литвин Володимир Михайлович:
Доктор історичних наук, член-кор НАНУ, академік АПрНУ, член Президії ВАК,
Народився 28.04.1956 року в селі Слобода-Романівська, Новоград-Волинського р-ну, Житомирської області, українець, батько двох дітей.
Освіта та наукова робота:
1978: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, історичний факультет
1984: кандидатська дисертація "Діяльність комуністичної партії України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних наук" (1966-1975 рр)
1995: Докторська дисертація: "Політична арена України: дійові особи та виконавці (суспільно-політичний розвиток України у другій половині 90-х років" .
З листопада 1998: Заслужений діяч науки і техніки
1999 рік: Лавреат державної премії України в галузі науки та техніки
автор близько 200 публікацій
Кар'єра:
1978-86: помічник ректора, викладач, старший викладач, доцент історичного факультету Університету імені Шевченка
1986-89: Начальник управління вищої та середньої спеціальної освіти УРСР
1989-91: Лектор-консультант, помічник секретаря ЦК КПУ
1991-94: Доцент історичного факультету, докторант Київського університету імені Шевченка
З Кучмою:
З серпня 1994 – в команді Леоніда Кучми, помічник президента України;
листопад 1995-вересень 1996: заступник глави адміністрації президента;
вересень 1996-листопад 1999: Перший помічник президента України, керівник групи помічників та референтів президента України;
листопад 1999-квітень 2002: глава адміністрації президента
З травня 2002 – спікер Верховної Ради Четвертого скликання
Довідник "Хто є хто в Україні"
ЗАСТУПНИКИ
Геннадій Васильєв, 1953 року народження, обраний у парламент в одномандатному окрузі №61 (Донецька область) при підтримці виборчого блоку "За єдину Україну!".
Васильєв був депутатом парламенту третього скликання, входив до складу комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, був членом тимчасової слідчої комісії з розслідування зникнення Георгія Гонгадзе та інших резонансних злочинів. З 2000 року входив до групи "Трудова Україна". До обрання в 1998 році депутатом займав посаду прокурора Донецької області.
Олександр Зінченко, 1957 року народження, обраний до парламенту по списку СДПУ(О) (N3). З 1996 року - член ради і політбюро СДПУ(О), з 1998 року - перший заступник глави партії. У парламенті третього скликання очолював фракцію СДПУ(О), парламентський комітет з питань свободи слова та інформації. Почесний президент телеканалу "Інтер".
Кандидат фізико-математичних наук, академік Національної Телевізійної академії України, заслужений журналіст України. Нагороджений орденом "Святий князь Володимир" 4-го ступеня.
Першим віце-спікером у Литвина став лідер підгрупи Партії регіонів у складі "Єди" Геннадій Васильєв. Звичайним віце-спікером – заступник голови СДПУ(О) Олександр Зінченко.
Взяли бюлетені для голосування за пакет "Литвин-Васильєв-Зінченко" сім депутатів з фракції "Наша Україна": Володимир Щербань, Ернест Галієв, Дмитро Сандлер, Олексій Ярославський, Олександр Буряк, Сергій Бондарчук і Тарас Довгий. Тим самим вони порушили рішення фракції і вже за годину після закінчення голосування були виключені з "Нашої України".
Володимир Щербань, коментуючи бажання взяти участь в голосуванні і піти всупереч фракційному рішенню, зазначив, що у нього є "власна позиція", з якою він ознайомив Ющенка. На думку колишнього губернатора Сумщини, "Наша Україна" повинна була підтримати пакет на чолі з Литвином, першим віце-спікером від фракції Ющенка і віце-спікером від СДПУ(О).
"Я же не йшов сюди, в парламент, щоб два (?!) роки воювати з владою. Якщо ми виходили з ідеї, що всі вигнанці, рогаті - то так не буває. Може, тоді і до стінки поставимо?" – дивними словами заговорив Щербань в інтерв'ю журналістам.
Крім семи бюлетенів від "Нашої України", Литвин отримав голоси позафракційних та кількох комуністів. Особливість технології була в тому, що КПУ давала свої бюлетені в залежності від того, що принесли ренегати з фракції Ющенка. Не вистачало б десять – дали б десять, не вистачало п'ять – дали б п'ять. Однак, як кажуть поінформовані люди, цього разу вливання комуністів обмежилося парою голосів.
Хто ж очолюватиме український парламент наступного скликання?
СПІКЕР:
Литвин Володимир Михайлович:
Доктор історичних наук, член-кор НАНУ, академік АПрНУ, член Президії ВАК,
Народився 28.04.1956 року в селі Слобода-Романівська, Новоград-Волинського р-ну, Житомирської області, українець, батько двох дітей.
Освіта та наукова робота:
1978: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, історичний факультет
1984: кандидатська дисертація "Діяльність комуністичної партії України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних наук" (1966-1975 рр)
1995: Докторська дисертація: "Політична арена України: дійові особи та виконавці (суспільно-політичний розвиток України у другій половині 90-х років" .
З листопада 1998: Заслужений діяч науки і техніки
1999 рік: Лавреат державної премії України в галузі науки та техніки
автор близько 200 публікацій
Кар'єра:
1978-86: помічник ректора, викладач, старший викладач, доцент історичного факультету Університету імені Шевченка
1986-89: Начальник управління вищої та середньої спеціальної освіти УРСР
1989-91: Лектор-консультант, помічник секретаря ЦК КПУ
1991-94: Доцент історичного факультету, докторант Київського університету імені Шевченка
З Кучмою:
З серпня 1994 – в команді Леоніда Кучми, помічник президента України;
листопад 1995-вересень 1996: заступник глави адміністрації президента;
вересень 1996-листопад 1999: Перший помічник президента України, керівник групи помічників та референтів президента України;
листопад 1999-квітень 2002: глава адміністрації президента
З травня 2002 – спікер Верховної Ради Четвертого скликання
Довідник "Хто є хто в Україні"
 |
Геннадій Васильєв, 1953 року народження, обраний у парламент в одномандатному окрузі №61 (Донецька область) при підтримці виборчого блоку "За єдину Україну!".
Васильєв був депутатом парламенту третього скликання, входив до складу комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, був членом тимчасової слідчої комісії з розслідування зникнення Георгія Гонгадзе та інших резонансних злочинів. З 2000 року входив до групи "Трудова Україна". До обрання в 1998 році депутатом займав посаду прокурора Донецької області.
Олександр Зінченко, 1957 року народження, обраний до парламенту по списку СДПУ(О) (N3). З 1996 року - член ради і політбюро СДПУ(О), з 1998 року - перший заступник глави партії. У парламенті третього скликання очолював фракцію СДПУ(О), парламентський комітет з питань свободи слова та інформації. Почесний президент телеканалу "Інтер".
Кандидат фізико-математичних наук, академік Національної Телевізійної академії України, заслужений журналіст України. Нагороджений орденом "Святий князь Володимир" 4-го ступеня.
